"Поезія - це музика душі"

16 березня відбулася зустріч "Поезія – це музика душі", присвячена Всесвітньому дню поезії. Нашою гостею була Ольга Ходацька – письменниця, педагогиня, заступниця голови київської "Просвіти".

Хто бодай раз був присутній на зустрічах з нею або на її уроках, виходить зачарований. Адже пані Ольга – гідний наслідування приклад українського стоїцизму й служіння своїй землі. Усе, що вона робить, – чи то на педагогічній ниві, чи то в громадській діяльності, чи то в письменництві, – сповнене сили духу, любові й поваги до людей.

Тож і ця зустріч була змістовною і прекрасною. Попри те, що пані Ольга з сім'єю пережила окупацію рідного Гостомеля, переховування у підвалі та кілька спроб вийти "зеленим коридором" (тільки третя виявилася вдалою), їй вдалося зберегти здоровий глузд, людяність і добрий гумор.

Ба більше – її цілі стали чіткішими, розум – гострішим, вірші – ще глибшими й лункішими. Саме вони, вірші, допомогли їй висловити свій біль. І саме люди, готові почути їх, допомогли вистояти.

Лунали світлі поезії з майбутньої збірки. Деякі з них вже мають пісенне втілення, на зустрічі їх виконали співавтори – Ігор Якубовський і Руслана П’ятницька. Тривала розмова про єдність українців під час окупації та відновлення Гостомеля після звільнення. Краючи серце, проговорювалися важкі теми: непоправних втрат, тривожного чекання, дитячих запитань "а що таке мир?", на які дуже важко відповідати мамам, діти яких зовсім не пам’ятають мирних часів.

Теми були розмаїті, і важко уявити, скільки іпостасей, любові й відповідальності може вмістити одне жіноче серце: громадянської, письменницької, вчительської, материнської... Яка з них більша, коли йдеться про життя і смерть? Яка з них найдієвіша, коли досвіди й люди – різні? Про це якнайкраще твердять рядки:

"Сильні не плачуть,

Сильні збирають себе в кулак

І далі йдуть, неначе

Не було образи, а так…"

Розповіді про проєкт "Українська література в коміксах", яким опікується пані Ольга, присвяти, щирі подяки друзів і учнів, що не тільки завітали на зустріч, а й привели й своїх діток, – усе це робило зустріч неповторною і незабутньою!