28 червня - День Конституції України

Друзі, Центральна бібліотека Солом'янки щиро вітає вас з Днем Конституції України!

Це єдине державне свято, закріплене в самій Конституції. Другий рік поспіль Україна відзначає його в умовах воєнного стану, але це не причина забувати про свої права, навіть якщо деякі з них тимчасово і вимушено обмежені законодавством. Так само треба знати і свої обов'язки як громадянина. 

На  Facebook-сторінці нашої бібліотеки наводимо декілька статтей і цитат з Конституції, найактуальніших на сьогодні.

Українська пісенна баладна лірика в Центральній бібліотеці Солом'янки

18 червня в Центральній бібліотеці Солом'янки звучала українська пісенна баладна лірика. Цього разу спеціальною гостею заходу була молода поетеса Анна Іщейкіна. Декілька примірників її поетичної збірки «Запалювачі зірок» поповнили фонди бібліотек нашого Солом’янського району.

Пропонуємо подивитись відеозапис заходу.

Інформуємо, що у липні-серпні бібліотека не проводитиме недільні зустрічі, однак пропонуємо слідкувати за нашими анонсами, бо вже в четвер, 29 червня о 18:00 відбудеться зустріч з поетом Костем Москальцем, який презентуватиме збірку «Срібне поле".

ВІДЕОЗАПИС

Літературно-пісенна зустріч до Всенародного Дня Батька

У Всенародний День Батька 18-го червня, Центральна бібліотека Солом’янки організувала і провела літературно-пісенну зустріч, яку тематично окреслила «Батьки – захисники Вітчизни». Адже сьогодні у лавах ЗСУ найбільше перебуває батьків, які захищають Україну від окупанта.

Учасники зустрічі співали разом з Ігорем Якубовським пісенні твори, присвячені воїнам, історичним звитягам, синам та батькам, які самовіддано воюють відстоюючи і звільняючи Українську землю від окупанта. Серед пісень «Покрова» на вірші Тетяни Лавинюкової, «Сину качки летять» вірші Михайла Ткача, «Марш Українців» на вірші Юрія Тимофеєва та Ігоря Якубовського, «4.5.0» вірші Олени Іськової-Миклащук, «Живіть» Тетяни Яровициної, «Україні» Ольги Ходацької та інші. Емоційно зворушливими були виступи поеток Тетяни Лавинюкової та Ірини Лівобережної.

25 червня запрошуємо познайомитись із творчістю молодої талановитої поетеси Анни Іщейкіної та виконати пісні на її вірші, а також поспівати улюблені народні та авторські лірично-баладні пісні.

ВІДЕОЗАПИС

Літературно-музична кав'ярня в Центральній бібліотеці Солом'янки

Освітній простір Центральної бібліотеки Солом’янки для учнів ліцею «Універсум» вже став тим місцем, де вони по-новому дізнаються та вивчають літературні твори шкільної та позашкільної програми. Адже вкотре відвідують бібліотеку, щоб в особливий спосіб опановувати програму освітнього процесу та проявити і реалізувати свій творчо-мистецький потенціал. І цього разу в інноваційному форматі літературно-музичної кав’ярні.

Днями десятикласники ліцею «Універсум» в обідню пору насолоджувались запашним чаєм, смаколиками та слухали поезію Лесі Українки, Богдана Лепкого, Олександра Олеся у жанрі співаної поезії, яку виконав працівник бібліотеки, композитор і виконавець Ігор Якубовський. А також учні ділились своїми творчими надбаннями, цитуючи власну поезію та виконуючи твори на гітарі. Звучали поезії Анастасії, Ігоря та звучали музичні композиції гітариста Дмитра.

Цікавою і радісною була екскурсія ліцеїстів бібліотекою, які захоплювались читальними залами, дитячою та комп’ютерною кімнатами. А ще усі зачаровувались книжковою криницею та ставали на книжковому троні королем та королевою читання.

Тепер ми знаємо точно, що літературно-музичні кав’ярні у нашій бібліотеці стануть для охочих тим освітньо-просвітницьким осередком, де можна наповнити себе цікавими знаннями, а також реалізувати свій творчий потенціал. Тому, дорогі гості, ми завжди будемо раді бачити вас у стінах нашої бібліотеки на подібних заходах.

18 червня - Міжнародний день стійкої гастрономії. Віртуальна вікторина

18 червня відзначається Міжнародний день стійкої гастрономії (Sustainable Gastronomy Day), про офіційне занесення цього Дня до календаря ООН було проголошено наприкінці 2016 року.

Стійка (або Стала) гастрономія може відігравати важливу роль у досягненні Цілей сталого розвитку, у тому числі за рахунок підвищення продовольчої безпеки, покращення харчування, забезпечення сталого виробництва продовольства та, що найважливіше, збереження біорізноманіття.

Водночас стійка гастрономія є елементом культурного самовираження, пов'язаного із природним та культурним різноманіттям світу, оскільки всі культури та цивілізації, незалежно від матеріального стану тієї чи іншої економіки, сприяють сталому розвитку, на якому наголошує ООН.

Кажучи простою мовою, стійка гастрономія – це відповідальність кожного з нас перед довкіллям та один перед одним, майбутніми поколіннями.

Друзі, пропонуємо вам віртуальну вікторину, присвячену цій важливій темі.

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ СТІЙКОЇ ГАСТРОНОМІЇ

Пізнавальна вікторина

Гетьман Лівобережної України Іван Брюховецький. 400 років від дня народження і 355 - від дня смерті

Цього року виповнюється 400 років від дня народження та 355 від дня смерті гетьмана Лівобережної України (1663–1668) Івана Брюховецького, який не входить до когорти тих українських гетьманів, яких звично асоціюють із символами нескореності українського духу, твердості у відстоюванні козацьких прав і вольностей.

Брюховецький увійшов в історію України типовим представником, який, за влучним висловом козацького літописця початку ХVІІІ ст. Самійла Величка, «задля срібла й злата не тільки дав би виколоти собі око, а й брата і отця свого не пощадив би...». Більше того, саме Іван Брюховецький і є чи не найбільш яскравим уособленням тих сумних і трагічних, але, водночас, і надзвичайно героїчних часів.

У вересні 1661-го р., Іван Брюховецький вельми символічно проголосив себе «кошовим гетьманом» або «запорозьким гетьманом».

У 1663-го р., як додаток до основних Переяславських статей були підписані ним Батуринські статті – документ з п'яти умов.

У грудні 1665-го р. він підписав Московські статті, які значно обмежили державні права Гетьманщини, посилили її адміністративну і фінансову залежність від Московського царства. Там же гетьман одружився з дочкою московського боярина, одержавши боярське звання, як і полковники, що його супроводжували. Але Брюховецький, хоч і уклав Московські статті, хоч пошлюбився з москвинкою, але разом з цим у нього погляди зберігалися ті, які були притаманні Богдану Хмельницькому. Він був людиною дуже рішучою, який задля отримання гетьманської булави стратив своїх противників, постинавши їм голови. Це була перша масова політична страта в українській державі. Такого собі не дозволяли ні Хмельницький, ні Виговський. Могли когось стратити за непослух, але щоб отак стратити одразу дванадцять старшин – такого не було.

У 1668-му році лівобережний гетьман Іван Брюховецький несподівано підняв повстання проти московського царя.

Що ж було ключовою причиною повстання?

У Москві домовилися, що буде чотири тисячі московського війська у Києві, тисяча у Кременчуку, а замість цього по факту – шість тисяч у Києві, дві тисячі у Кременчуку. І тут не просто емоційно неприємно, що там багато московського війська стоїть – це додаткові витрати, а Брюховецький умів рахувати гроші. Тож, коли дебет с кредитом уже не сходилися – ні в морально-політичній, ні у геополітичній, ні в економічній площині – то, як кожен гетьман і шляхтич, він собі вирішив, що має право на повстання.

Чим мало би скінчитися це повстання?

Об’єднанням із правобережним гетьманом Петром Дорошенком, хоч це був персональний ворог, до якого в Брюховецького була ненависть не менше, ніж до Сомка. Але, випередивши московську дипломатію, він домовився з Петром Дорошенком, де сам себе і переграв, бо на спільній козацькій раді, де були лівобережний і правобережний гетьмани, Дорошенко дав його ж козакам лінчувати Брюховецького.

Він прийшов до влади, маючи широку підтримку серед козацтва. Аж ось, не минуло п’яти років, і от така до нього ненависть, що його свої ж вбили.

Чому так сталося?

Брюховецький був демагогом і коли прийшов до влади, то не виконав своїх обіцянок, на щастя. Натомість він зробив жорстку адміністративну реформу, провів судову реформу. Це була людина, яка під час війни вміла робити великі справи, а ще й гралася з Москвою на високому рівні, чого собі багато хто не дозволяв.

Брюховецький за своїм кар’єрним портфелем не мав стати гетьманом, але він все ж ним став. Із точки зору багатьох державних функцій, гетьманат працював у нього добре. Саме він створив Адміністративний дизайн, де відбулася фіксація адміністративного поділу Гетьманщини. Він гарантував те, що Москва припинила смикати окремих полковників і спілкуватися з ними, як на Слобожанщині, а ще зробив так, що канцелярія Лівобережного гетьмана працювала дуже вправно.

"Героєм стати легко". 14 червня - Міжнародний день донора крові

14 червня світ відзначає Міжнародний день донора крові. Саме цього дня у 1868 році народився австрійський лікар та дослідник Карл Ландштайнер, який у 1930 році отримав Нобелівську премію за відкриття груп крові людини.

Донорство має багатолітню історію, але і досі потребує поширення інформації про важливість та користь від цієї процедури.

Зокрема, донації не лише допомагають рятувати життя отримувачів крові, але й приносять користь самим донорам. У людей, що регулярно здають кров, знижується ризик утворення та розвитку тромбозу, серцево-судинних захворювань, а також з тіла виходить зайве залізо, бо його надлишок може призвести до порушення роботи всього організму. Загалом, завдяки активації системи кровотворення відбувається стимуляція імунітету. За даними ВООЗ, люди, які регулярно здають кров, живуть у середньому на 5 років довше.

Останніми роками набуває популярності рух під умовною назвою «Клуб 25», тобто зростають обсяги донації крові саме молоддю, а це дуже актуально, оскільки молодь належить до групи з низьким рівнем ризику передачі інфекцій з кров’ю. Водночас, вся донорська кров обстежується на ВІЛ/СНІД, гепатит B і С та інші захворювання і показники.

За даними з відкритих джерел інформації, в Україні щороку добровільно здають кров приблизно 200 тис. людей. Зважаючи на російсько-українську війну, питання донорства залишається вкрай важливим. Кров потрібна не тільки в стаціонарних лікарнях, але і в польових шпиталях.

При бажанні стати донором можна звертатися до центрів крові, де фахівці нададуть відповідну інформацію щодо подальших дій майбутнього донора.

Літературно-музична зустріч "Українські мандрівні сліпі старці-кобзарі"

У неділю 11 червня у Центральній бібліотеці Солом’янки відбулася чергова літературно-пісенна зустріч присвячена українським мандрівним сліпим старцям-кобзарям. 

Учасникам зустрічі було запропоновано літературно-музичний матеріал, складений за поетичними творами Тараса Шевченка (поеми «Перебендя», «Іван Підкова», «Полякам», «Гамалія», «Ісаія гл.35»). І це не випадково, адже у книзі харківського професора Ігоря Рассохи «Справжність Велесової книги: науковий доказ», автор наводить дані про зустріч Шевченка у Переяславі (1845 – 1859 р.) зі сліпим кобзарем Хведором Вовком. Відкриттям для Шевченка стало те, що був той чоловік не просто кобзарем, а прапанотцем-цехмайстером, тобто головною особою в усій широко розгалуженій і структурованій корпорації: братстві сліпих старців-кобзарів України. Саме Хведір Вовк і познайомив Тараса Шевченка з Устинськими (вустинськими, устиянськими) книгами, які він, як і інші кобзарі вищого ступеня посвяти, члени Судної Ради (12 осіб), знали напам’ять.

Ці книги були священними книгами українців: Кахтирями, які кобзарі завчали напам’ять, щоб так зберегти від винищення москалями після руйнування 1775 року Запорізької Січі. Всього таких сакральних Кахтирів (kahtir із тюркської – священник) було понад 50 і ще 100 добавних, які дописували. Отож, тепер ми бачимо, звідки у Тараса Григоровича твори «Брешеш, людоморе! За святую правду-волю розбійник не стане!» («Гайдамаки»), звідки його «Три літа», «Кавказ», «Холодний яр». А його дивовижна поема «Єретик» – прямий доказ того, що Хведір Вовк переповідав Т.Шевченку Велесову книгу, вдруге переписану нашими таборитами під час Гуситських воєн. Її зберігали сліпі старці-кобзарі, а передав на сховок до Старого Бурлука нащадкам козацьких полковників Донцям-Захаржевським Григорій Сковорода.

Також учасники зустрічі виконали пісні, присвячені родині, матері, дітям, синам та донькам України. І перед завершенням зібрання було проанонсовано наступну недільну зустріч 18 червня, присвячену Всенародному Дню Батька, де літературно-пісенні твори будуть адресовані синам-захисникам України. Запрошуємо усіх охочих хто хоче і любить співати!

ВІДЕОЗАПИС

«Здорові океани – здорова планета». 8 червня - Всесвітній день океанів

8 червня щороку відзначається Всесвітній день океанів. Тему Дня у 2023 році ООН визначило як «Планета Океан: Часи змінюються».

Головний сенс цього дня - розвиток всесвітнього руху на захист океану, об'єднання людей у рамках проекту зі сталого управління Світовим океаном, а отже - боротьба за існування та збереження біорізноманіття мешканців морських глибин.

Океан вкриває понад 70% території планети та виробляє близько 50% кисню.

В економічному плані океан також відіграє суттєву роль. За різними оцінками, станом на 2030 рік близько 40 млн. чоловік будуть працевлаштовані в галузях, пов'язаних із океаном.

Водночас 90% популяції великої риби виснажено, 50% коралових рифів взагалі знищено. Маємо констатувати, що людство забирає з океану більше, ніж природа встигає оновити. І цей дисбаланс щорічно погіршується.

А все починається із забруднення рік, озер, морів.

Засмічення водойм стічними водами різного походження призводить до виснаження – тобто зменшення обсягу води у водному об'єкті, до погіршення її якості.

Отже, проблему океанів треба починати вирішувати з проблем водойм менших площ. І починати треба перш за все кожному з себе, бо викинуте сміття за принципом «ріка все унесе» – це особистий злочин проти природи, проти майбутнього своїх дітей.

P.S. буквально при підготовці цього матеріалу нас застала жахлива новина – підрив російськими окупантами Каховської ГЕС. Завчасно спланований підрив. Це трагедія, масштаб і усі наслідки якої будуть зрозумілі лише з часом.