1991 рік. У Києві відновлена діяльність Києво-Могилянської академії

1991 рік. У Києві відновлена діяльність Києво-Могилянської академії 

19 вересня виповнюється 30 років з дня відновлення діяльності Києво-Могилянської академії. Національний університет «Києво-Могилянська академія» - спадкоємець одного з найстаріших вищих навчальних закладів України і Центрально-Східної Європи, першого офіційно визнаного в східнослов’янському світі – Києво-Могилянської академії. 

Біля джерел цієї славетної події – чимало героїчних людських справ заради утвердження духовної культури українського народу, його національної самобутності. 

Цей заклад бере свій початок з 1615 року, а саме він заснований 15 жовтня як школа для дітей усіх станів на кошти, відписані знатною киянкою Галшкою Гулевичівною. 1632 року школа набула статусу колеґіуму, 1658 року колегіум офіційно набув юридичних прав вищої школи й титулу «академія» за Гадяцькою угодою. 1817 року рішенням Священного синоду Києво-Могилянську академію закрито, а на її території відкрито Київську Духовну семінарію. 1819 року її було перетворено на Київську духовну академію на території та в приміщеннях Києво-Могилянської академії, яка проіснувала до 1918 року. 

Та головним внеском у справі створення Академії, безперечно, слід вважати самовіддану працю Петра Могили, митрополита Київського, якому вдалося надати цьому закладові масштабу церковно-освітнього та духовного центру України. Під час його гетьманату для її розвитку й піднесення із державної скарбниці виділялася щорічна щедра дотація в тисячу дукатів. Наприкінці XVІI століття Мазепа надав у володіння Академії маєтності та побудував на місці дерев’яної Богоявленської церкви кам’яний храм. А згодом розпочав спорудження навчального будинку, який ще й досі називають Мазепиним корпусом. Із великою турботою добирав він ректорів і професорів, забезпечував викладачів і незаможних студентів, збудував першу бурсу, нове кам’яне приміщення під школу, яке й сьогодні міститься на території Києво-Могилянської академії (відоме під назвою Трапезна, або Святодухівська, церква). На схилі земного шляху Петро Могила заповідав Колегії маєтки, будинки і коштовності, та найбільшу свою цінність – бібліотеку (понад дві тисячі книжок). 

Тривалий час ішла запекла боротьба людей, не байдужих до майбутнього нашої держави, за відновлення Києво-Могилянської академії. 

І нарешті – збулося. Із проголошенням незалежності України після 174-річної перерви Академія повернулася на своє історичне місце. І головним ініціатором її відродження став відомий учений і громадський діяч В’ячеслав Брюховецький. 

Ось так Могилянка народилася удруге... 

19 вересня 1991 року розпорядженням Голови Верховної Ради України Києво-Могилянська академія відроджена на своїй історичній території як незалежний вищий навчальний заклад України - Університет «Києво-Могилянська академія». Перший набір студентів відбувся у вересні 1992 року. Навчальні програми та плани УКМА були схвалені на спеціальній нараді експертів ЮНЕСКО (22-23 травня 1993 року). Статусу Національного Університет набув 1994 року. 

І знов було чутно невмирущий студентський гімн Gaudeamus... 

... Не згасає духовна енергія Могилянки – вона живе духом Петра Могили. Відроджено чимало її найкращих традицій минулого, водночас відтворено й нові. За велінням часу запроваджено визнані сучасним світом прогресивні методи набору й навчання молоді з використанням новітніх критеріїв. Сучасна Академія готує нове покоління людей, українців майбутнього, яке прагне бути осередками морального й духовного відродження української нації, гідними нащадками культурної справи Петра Могили, його духовного спадку.