Electionville: демократія всередині нас

Ми вже писали про те, що Центральна бібліотека Солом'янки, в числі інших бібліотек України долучалася до тестування шведської гри з основ демократії «Electionville», та її адаптації до особливостей українського законодавства, умов і викликів сьогодення, до стартової події - навчання майстрів (менторів), яка відбулася нещодавно.

Продовженням спільнодії став повторний неформальний візит до бібліотеки розробника гри Макса Валентина і кураторки проєкту «Electionville» в Україні Поліни Сокур.

Метою зустрічі було зміцнення партнерства, вибудовування подальшої взаємодії, рефлексії щодо проведення навчань. І, як бонус зустрічі - міні-тренінг з основ демократії для працівників бібліотеки, і - як без цього? - тестування новітнього варіанту гри, з використанням ігрового комплекту, який отримали всі навчені майстри.

Процес гри захоплює неймовірно: завдяки ігровому досвіду народжується щире зацікавлення життям міста, розуміння потреб громади (виборців) у всіх важливих сферах буття, відбувається опанування важливих навичок з побудови демократичного суспільства. Тож найцікавіше - попереду!

Увага: перед вами кілька фото - із зустрічі 2023 року та через пів року в одній і тій самій бібліотеці. Що змінилося?

Костянтину Москальцю - 61!

Чи не всі в Україні знають наступні рядки:
«Завтра прийде до кімнати
твоїх друзів небагато
вип'єте холодного вина...»

Впізнали? Ну справді, хто хоч раз у житті не заспівав під гітару рядок «Лиш вона, лиш вона сидітиме сумна» з пісні «Вона»? А знаєте хто автор?

Constantine Moskalets — автор слів і музики до пісні, яку співає вже не одне молоде покоління.

Сьогодні, 23 лютого, Костянтин Москалець відзначає свій день народження.

З 1991 року Кость Москалець займається лише літературною творчістю. Про це чудово свідчить його доробок: «Думи» (1989), «Songe du vieil pelerin» (1994), «Рання осінь» (2000), «Нічні пастухи буття» (2001), «Символ троянди» (2001), «Досвід коронації» (2009), «Мисливці на снігу» (2011).

Крім поезії та прози Кость Москалець — уважний літературний критик. Він видав збірки літературної прози та есеїстики «Людина на крижині» (1999) та «Гра триває» (2006). Новіші критичні тексти кожен читач має змогу прочитати в блозі Москальця. А всі охочі до деталей особистого життя та секретів літературної робітні письменника можуть прочитати його щоденник «Келія Чайної Троянди» (2001).

Вже багато часу Кость Москалець майже не виїжджає зі своєї Келії Чайної Троянди. Та нам пощастило провести неймовірну зустріч з Костем Москальцем в нашій Центральна бібліотека Солом'янки імені Григорія Сковороди про яку ми з захватом і теплотою згадуємо й досі.

Вітаємо пана Костя та бажаємо в першу чергу нашої Перемоги! Сил і наснаги! Та сподіваємося на майбутню зустріч!

Тренінг шведської гри з основ демократії «Electionville»

Упродовж 17-18 лютого в Києві проходив стартовий дводенний тренінг майстрів Шведської гри з основ демократії «Electionville», розробленої й запатентованої шведським контент-бюро «Fabel», і вже запровадженої в кількох країнах Європи, зокрема в Україні.

Серед багатьох активних громадян право стати Майстром гри виборола і головна бібліотекарка Центральної районної бібліотеки імені Григорія Сковороди Тетяна Яровицина.

Нагадаємо, Центральна бібліотека Солом’янки активно долучалася до тестування гри «Electionville» в липні 2023 року, чим зробила внесок в її адаптацію до українських реалій. Окрім цього, Тетяна, яка є членом Української бібліотечної асоціації (організації-партнера гри), мала додаткову місію - представити українські бібліотеки в цілому та бібліотеки Солом'янського району зокрема як дружні простори, де кожен громадянин може отримати різноманітні соціокультурні послуги, які відповідають запитам сучасного суспільства.

Захопливий дводенний освітній курс для активної молоді з різних міст України проводив особисто винахідник гри - Макс Валентин, шведський волонтер, мандрівник, і просто надзвичайно харизматична, допитлива та креативна людина. Асистувала йому Поліна Сокур, учасниця Волонтерської ініціативи «Сміливі відновлювати», студентка Києво-Могилянської Академії.

Процес гри затягує і наповнює новими сенсами. Учасники ігрового процесу активуються і починають думати про речі, про які раніше не замислювалися. Тож гра буде цікавою молодим людям, які вперше ставатимуть виборцями, а також усім активним громадянам, ветеранам, внутрішньо переміщеним особам, які шукають своє місце у громаді.

А бібліотекарі неодмінно продовжать навчання, аби вдосконалювати власну майстерність, ставати майстрами гри та бути справжніми провідниками демократії в Україні!

Краєзнавча лекція "Жиляни"

21 лютого в Центральній бібліотеці Солом’янки імені Григорія Сковороди відбулася четверта краєзнавча лекція з циклу «Cолом'янка. Історія твого району» від києвознавця Олександра Михайлика. Лекцію було присвячено селищу Жуляни, яке історично називалося Жиляни (Желяни).

З лекції ми дізналися, що варто чітко розрізняти давньоісторичну місцевість Жиляни, яка кілька разів згадується ще в літописах часів Руси, та однойменне селище, з дещо відмінним географічним розташуванням, згадки про яке датуються XVII століттям.

Також довідалися про те, що існує аж п’ять версій походження назви Желань, які конкурують між собою:

• від язичницького капища давньослов'янської богині скорботи Желі (Жалі);
• від струмка як місця спочинку, коли він ставав особливо бажаним («желанньїм») для перехожого;
• від обжитого (житлового) характеру цього передмістя Києва.
• від тюркського «Жол йани» - окраїна дороги.

Нові для себе знання ми черпали також зі старовинних карт та свідчень перших києвознавців Максима Берлинського та Лаврентія Похилевича. А на завершення знайомилися з історією культових споруд, місцевою топонімікою та деякими зразками сучасної забудови місцини.

Більше про місцевість можна дізнатися з книжки О.Михайлика і С.Широчина "Невідомі периферії Києва. Солом’янський район", яка є у нашій бібліотеці.

Зацікавилися темою? 

П’ята лекція “Першотравневий масив” відбудеться 6 березня о 17:30!

Анонс заходу

На останніх Творчих читаннях зими у Центральна бібліотека Солом'янки імені Григорія Сковороди 27 лютого познайомимося з книжками сучасного українського письменника В’ячеслава Купрієнка, які діти кладуть у тривожні наплічнички, аби читати в укриттях, і залюбки роблять власні ілюстрації до прочитаних оповідань!

Історії про винахідливого кмітливого мрійника Мишаська яскраві й заворожують з перших рядків. Відсутність поганих героїв, добрий авторський гумор та чудернацькі повороти сюжету роблять ці книжки особливими, а читачів - усміхненими. Не дарма їх рекомендовано Академією безжурних наук!

Головний герой не виносить нудьги, з цікавістю досліджує світ, легко заводить друзів та робить безліч неймовірних відкриттів. І час від часу потрапляє в халепу, з якої, одначе, завжди знаходить вихід....

А оскільки Мишасько має вдачу непосидючу і його дуже важко втримати на бібліотечній полиці, то читатимемо одразу дві книжки “Мишасько і Розгардіяш” та “Мишаськів догоридриґ”, аби встигнути порівняти, яка з них краща.

Тож до зустрічі 27 лютого!

Укриття є

Бібліотечний захід для школярів закладу "Грааль" до Дня рідної мови

21 лютого ми провели пізнавальні заходи, присвячені Дню рідної мови для другокласників СШ№43 «Грааль».

Спочатку діти відправились у мовознавчу подорож, під час якої складали віршики, швидко вимовляли скоромовки, відгадували загадки, грали в мовні ігри.

Наша подорож завершилась улюбленою всіма дітками читанкою-руханкою. Вони з великим задоволенням співали українські пісні і навіть танцювали!

На завершення, ми познайомили юних читачів з новими книжками, які отримала наша бібліотека, завдяки проєкту Goethe-Institut Ukraine та Auswärtiges Amt .

Більше про цей захід ви можете прочитати за посиланням на блозі "МовоСвіт на Освіти"

Відбулося чергове заняття в рамках проєкту "Єдині"

У розмовному клубі, який діє в Центральній районній бібліотеці імені Григорія Сковороди на Освіти, 14-А, у рамках проєкту «Єдині», відбулося заняття, присвячене Дню рідної мови.

Під час заходу відвідувачі ознайомилися з історією свята, цікавими фактами про українську мову, її синонімічним багатством. Обговорювали поради, як захистити рідну мову.

Завершилось наше заняття виразним читанням легенд, приказок і віршів про мову, що не тільки збагатило словниковий запас, але й покращило настрій.

Помер СТЕПАН ХМАРА

Сьогодні, 21 лютого, помер дисидент, політик і борець за незалежність Степан Хмара.

Що відомо про Степана Хмару:

Степан Ількович Хмара народився 12 жовтня 1937 року в селі Боб’ятин Сокальського району Львівської області. Дитинство припало на повоєнні роки, голод 1946–1947 років і боротьбу УПА.

Навчався на стоматологічному факультеті Львівського медичного інституту. У студентські роки Степан Хмара багато зусиль докладав, щоб відшукати заборонену літературу для самвидаву.

У 1980 році КДБ заарештувало його й засудило до 7 років ув’язнення в таборах суворого режиму та 5 років заслання за “українську націоналістичну діяльність”. Степан Хмара відбував покарання в таборах для політв’язнів № 35 та 36 на Уралі.

У 1987 році дисидент повернувся в Україну. У 1988 році став одним із керівників Української гельсінської спілки — політичної опозиції комуністичному режиму. У квітні 1990 року вона перетворилася на Республіканську партію.

У 1990-му Степана Хмару обрали народним депутатом українського парламенту.

У жовтні 1990 року політик підтримав студентську Революцію на граніті. Степан Хмара прийшов у табір протестувальників і теж витримав 13-денне голодування.

У 1992 році Хмара створив і очолив Українську консервативну республіканську партію (УКРП).

15 грудня 2001 року УКРП саморозпустилася і її члени перейшли в партію “Батьківщина”. Так Степан Хмара став заступником голови “Батьківщини” Юлії Тимошенко й зміг взяти участь у парламентських виборах 31 березня 2002 року під номером 10 виборчого списку БЮТ.

У 2004 році Степан Хмара був активним учасником Помаранчевої революції: підтримував Віктора Ющенка.

16 березня 2005 року політик вийшов із фракції “Батьківщина”. Втім, вже на парламентських виборах 26 березня 2006 року брав участь за списком альянсу “Український народний блок Костенка і Плюща”.

Через рік після Революції Гідності, у жовтні 2015-го, Степан Хмара оголосив голодування на підтримку політв’язнів Лук’янівського СІЗО.