Маємо добрі новини!

У неділю відзначався Всеукраїнський день працівників культури. І в цей день Солом’янська районна в місті Києві державна адміністрація за професіоналізм, творчість і відданість своїй справі відзначила подяками наших колег:

• Олександр Михайлик – завідувач відділу краєзнавства Центральна бібліотека Солом'янки імені Григорія Сковороди.
• Лариса Кондратюк – завідувачка Бібліотека з питань мистецтв ім. М. Бажана.
• Світлана Чернова (Svitlana Chernova) – завідувачка Бібліотека Імені Реріха.

А заступниця директора нашої бібліотечної мережі Ольга Кузнецова в цей день нагороджена Подякою віцепрем’єр-міністра з гуманітарної політики та міністра культури України Тетяни Бережної (Tetyana Berezhna) – за вагомий внесок у розвиток культури, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм.

Тож, порадійте за нас, друзі!

Бо ми точно знаємо, що ці нагороди – це про щоденну роботу, яка не завжди потрапляє в стрічку, але підтримує людей, створює простір для відновлення й розвитку, допомагає триматися в непрості часи та робить нашу громаду сильнішою.

Вітаємо дорогих колег, дякуємо за спільнодію, і рухаємось далі!

Лекція "Школи Солом’янського району"

12 листопада в Бібліотеці Сковороди, майже при свічках, але ж відбулася довгоочікувана лекція "Школи Солом’янського району". Що ж розповів цього вечора Олександр Михайлик всім, хто проміняв сидіння в темній квартирі на атмосферний затишок читальної зали на вул. Освіти, 14а?

Ось, основні цікаві факти, які ми встигли занотувати:

Вже на початку XX століття окрім церковнопарафіяльних шкіл при церквах (на Шулявці, Солом’янці та в Жилянах) у нашій місцевості існували міські училища (на Солом’янці) та залізничні (у Залізничній колонії). Втім, майже всі ці споруди були дерев’яними й жодна з них не вціліла.

Найдавнішою освітньою спорудою району вважається школа № 7, збудована далекого 1911-го! До речі, саме в ній працював і найзірковіший вчитель Солом’янки. У 1923-1929 роках українську мову та літературу тут викладав сам Максим Рильський. Тоді це була Залізнична школа № 2, нині ж вона має ім’я поета. Шукайте її за адресою Платонівський провулок, 3.

Вісім шкіл району збудовано у 1931-1941 роках. Ми почули прізвища архітекторів Альошина, Кодніра, Корбіна, Баландіної, Шиманського й Недопаки – саме вони проєктували їх. А от архітектором школи № 60 на Батиєвій горі, зведеної в той же період, є славетний Олекса Повстенко. Після Другої світової він емігрував у США, де у 1959-1960 роках брав активну участь в модернізації вашингтонського Капітолія.

Понад половина шкільних будівель, 22 із 38, збудована у 1950-1970 роках. Цікаво, що більшість з них – за проєктами архітекторів Бориса Ведернікова та Йосипа Каракіса – аж 18. Ну, а наймолодшою в районі є школа № 279 у селищі Жиляни, зведена у 2006-2007 роках.

Наостанок розкриємо імена найзнаменитіших учнів Солом’янського району. Це легендарні Олег Блохін, що навчався у школі № 144, та брати Клички, які гризли граніт науки у школі № 69.

З наших сучасників, полеглих Героїв новітньої війни, іменами яких названі вулиці в нашій місцевості, згадаймо Романа Ратушного, Максима Токарева (обидва вчилися в гімназії № 178), Сергія Берегового (школа № 144) та Олега Афанаса (школа № 12).

Анонс заходу

23 листопада, о 12:00, у Бібліотеці Сковороди відбудеться презентація книжки, присвяченої студентам та випускникам Історичний факультет УДУ імені Михайла Драгоманова, які загинули, захищаючи Україну.

Книга "Лицарі історичного факультету" – болісне і водночас світле нагадування про долі 16 випускників істфаку, що в найтяжчий для країни час стали на захист її суверенітету й залишилися вірними своєму вибору і присязі.

Це – збірник, що об’єднує спогади, документи та світлини молодих українців, для яких слова "честь", "обов’язок" і "любов до України" мали справжню вагу. Адже історики, як ніхто, знаються на ціні свободи.

На зустрічі виступатимуть:

• матері героїв: Олександра Сагун (Олександра Арещенко), Жанна Рачінська (Zhanna Kovalchyk), Валентина Грищук;
• доктор історичних наук, професор, заслужений працівник освіти України Ігор Коляда;
• декан факультету історичної освіти УДУ імені Михайла Драгоманова Тетяна Мелещенко (Tetiana Meleshchenko);
• студенти історичного факультету.

Пам’ять – це наш обов’язок. Саме на таких подіях вона стає живою – через слово, голос, присутність!

"Цілющі вечори" з Тетяною Вишко

У понеділок, 10 листопада, в Бібліотеці Сковороди відбулася мотиваційна зустріч із психологинею Тетяна Вишко − про те, як знаходити внутрішні опори, навіть коли навколо і всередині тривожно.

Виявляється, щоб урівноважити одну негативну емоцію, нашому мозкові потрібно кілька позитивних. Так стверджує американська психологиня Барбара Фредріксон, що досліджує емоції та їхній вплив на психічну стійкість людини. Вона виявила, що для стабільного емоційного стану співвідношення позитивних до негативних емоцій має бути приблизно 3:1, а для процвітання − ближче до 5:1 або навіть 7:1.

На жаль, нині чи не вся наша енергія йде на подолання зовнішніх обставин, і дуже мало її лишається для себе. Та кожен з нас знає, що щось його тримає на світі. І це щось люди звикли називати "опорами". А щоб опори запрацювали, необхідні ресурси, які їх живитимуть.

Ось тут і настав час познайомитися із "глімерами"!

Глімери (від англ. glimmer – "проблиск") − маленькі, але справжні моменти радості й безпеки, які повертають нас до життя. Бо якщо є тригери, то мають бути й антитригери − ті мікросигнали спокою, що допомагають нервовій системі вийти зі стану напруги.

У пошуках власних глімерів учасниці "Цілющого понеділка" згадували приємні моменти, обмінювалися відчуттями, створювали амулети з камінчиків, розмальовували шкарпетки за допомогою акрилових фарб, слухали лагідну музику, співали українських пісень та ласували смаколиками.

Анонс заходу

Наступної середи, 19 листопада, до Бібліотеки Сковороди завітає спеціально запрошена зірка – філологиня та літературознавиця Людмила Даниленко, що розповість про поета Василя Діденка.

Дослідниця запропонує подивитися на постать поета, відомого одним з найгучніших українських хітів XX століття – піснею "На долині туман…", – під Солом’янським ракурсом. Адже навчаючись у Київському університеті в кінці 1950-х, він був читачем нашої бібліотеки. А жив теж поруч – у гуртожитку на вул. Освіти, 4.

Тож приходьте, продовжимо разом вивчати історію рідного району за портретами видатних земляків. Світло і гостинність ми забезпечимо.

Зустріч із головною редакторкою журналу "Жінка" Тамарою Маркеловою

У неділю, 9 листопада, у Бібліотеці Сковороди відбулася незабутня зустріч із Тамара Маркелова – громадською і культурною діячкою та головною редакторкою українського глянцю "Жінка", який в листопаді цього року відзначає своє 105-річчя.

Пані Тамара, що очолила журнал 2022-го, розповіла про його історію, яку активно досліджує нині. Заснований 1920 року в Харкові як "Комунарка України", він пройшов крізь революції, репресії та війни, зберігаючи український дух і голос жіноцтва. Від старту російською мовою до українізації у 1928-му, через закриття у 1933-му до відродження у 1946-му як "Радянська жінка", він став виданням із мільйонними тиражами. З 1991 року – це "Жінка": єдиний україномовний жіночий журнал без реклами, що вистояв у конкуренції з російськомовними глянцями.

Звучало багато теплих історій про жінок, якими пишається Україна: про мешканку Солом’янки, 99-річну Анастасію Гулей, яка за часів другої світової пережила тортури трьох нацистських концтаборів, про попередніх головних редакторок журналу та інших.

На зустріч зійшлося чимало творчих людей, і серед них – пані Тетяна Протчева, майстриня з вишивки, що світиться у темряві, популяризаторка української культури, якій Жінка присвятила одну зі своїх публікацій.

Щиро дякуємо пані Тамарі за змістовну розмову! А пані Тетяні – за пам’ятний подарунок, інтерактивну вишиту власноруч картину з NFC-датчиком, який провадить на плейлист українських пісень!

А ще ми дуже тішимося, що в жовтневому номері вийшла наша спільна стаття "Читаємо Україну: шлях до себе через літературу" про внесок публічних бібліотек у формування читацької культури. Радіємо цій творчій колаборації!

Зустріч з поетом і бардом Денисом Голубицьким

"Життя за війни. Війна за життя" – так називається нова поетична збірка київського поета і барда Дениса Голубицького. Її презентація, що відбулася у Бібліотеці Сковороди 8 листопада, пройшла камерно і тепло, попри відсутність світла.

Це п’ята за ліком книга поета, видана з 2018 року і перша, що вийшла за час повномасштабного російського вторгнення в Україну. Тож і вибір назви невипадковий. До збірки увійшли поезії, які народилися переважно у 2022-2025 роках, а також кілька більш ранніх творів.

Автор відкрив зустріч віршем у прозі "До світла прагне рукопис", який починає і книгу. Потім звучали "Між костелом і собором", "Ой вей, невже той скрипаль містечковий…", "Весна в Купецькому саду". А ще присутні почули авторське виконання під гітару пісні "У Музичному провулку", "На раменах у січні (присвята Бахові)", "Промайне і завмре павутиння", написаних наприкінці 2010-х.

Майстерно володіючи словом, Денис створює глибокі та філософські тексти, надзвичайно київські – і тематично, і за властивим їм ароматом. Тому всі ми, живучи за війни у війні за життя, можемо відкрити у поетичних текстах Голубицького особисто для себе важливі сенси. А читачі бібліотеки від сьогодні мають шанс ознайомитися зі збіркою, яку автор подарував бібліотеці.

Наше амбасадорство

Бути амбасадором "Нашого формату" у рік двадцятиріччя цього видавництва – це, перш за все, про довіру. А ще про спільні цінності й бажання розповідати українською про все найцікавіше у світі.

Тому дозвольте презентувати чергову партію видань, що надійшли на нашу адресу. Усі вони абсолютні новинки, які щойно вийшли з друку. Ми вже дбайливо розставили книжки на полицях – і вони з нетерпінням чекають на своїх допитливих читачів.

Тож до вашої уваги:

• Едвард Дольнік "Динозаври на званій вечері. Як ексцентричні вікторіанці відкрили доісторичних істот і випадково перевернули світ".
• Діпо Фалоїн "Африка – не країна. Розвінчуючи стереотипи про строкатий континент".
• Салман Хан "Слова чудові в світі новім. Як штучний інтелект зробить революцію в освіті (і чому це добре)".
• Генрі Форд "Моє життя і робота" (новий переклад).
• Томас Мартін "Фокіон. Доброчесний громадянин у розколотому суспільстві".
• Кріс Діксон "Читай, пиши, володій. Еволюція інтернету і майбутнє блокчейну".
• Карл Трумен "Еволюція сучасної ідентичності: культурна амнезія, експресивний індивідуалізм і шлях до сексуальної революції".
• Роберт Кійосакі "Багатий тато, бідний тато. Що знають про гроші багаті батьки і не знають бідні" (найповніше ювілейне видання).
• Ульріке Шейде "Японська економіка 2.0. Як Японія трансформувала бізнес-стратегію і перемагає на глобальних ринках".
• Тревіс Міллз "Повернутись у стрій. 12 принципів воїна, щоб відновити та перелаштувати своє життя".

Двадцять років книжок, що допомагають мислити, боротися, розвиватися й говорити про важливе. Щиро вітаємо команду Наш Формат з ювілеєм і дякуємо за сміливість, послідовність і віру в силу знань.