Коли при обговоренні чергової книги у Читацькому клубі ми чуємо різноманітні, нерідко й протилежні, враження від неї – це неабияк зацікавлює. І гарантовано привертає до твору ще більший інтерес.
Так сталося і з містичним романом Юрія Винничука "Танґо смерті", про який ми говорили 27 листопада. У всіх, хто прийшов цього дня на клуб, відгуки про книгу були полярні!
Той, хто очікував від книжки історичної правдоподібності (оскільки роман порушує дражливу тему Янівського концтабору), – критично порівнював висвітлені факти з іншими джерелами.
Той, хто сподівався на високоморальне гуманістичне послання, – побачив оповідь про життя, яким воно є. А воно є не завжди етично чистим.
Той, хто шукав сюжетної лінії про вічне кохання або безумовну любов, – натрапив на яскраві описи інтимних сцен і авторську майстерність змальовувати людське тяжіння на рівні відчуттів (фізіології). Тобто без слова "кохаю" й тому подібних сентиментів.
Однак…
▪︎ Хто щиро любить місто Лева – точно насолодився описами життя міста між світовими війнами та під час них. І це зовсім не той Львів, який ми знаємо зараз.
▪︎ Хто цікавиться музикою та давніми манускриптами – той утвердився у відчутті, що мистецтво вічне, та почерпнув нові знання.
▪︎ Хто вболіває за багатство мови – той "відвів душу" на вишуканих зразках літературної української та її діалектизмів.
▪︎ Хто волів дослідити національне чи ідеологічне питання – той був збентежений, як часом усе буває складно там, де мало б бути просто, і навпаки.
▪︎ Хто прагнув почитати про боротьбу й переплетіння людських доль на тлі ХХ століття та відчути зв’язок поколінь – був приголомшений.
▪︎ Хто гадки не мав, що серед героїв роману зустріне письменника Андрія Куркова, – був ошелешений.
▪︎ Хто жадав немислимих пригод чотирьох вірних друзів, на зразок тих, що читав у дитинстві, – їх отримав!
Попри те, що наші читачі не завжди розуміли мету автора, натомість відзначили перенасиченість твору дійовими особами, деталями, вульгаризмами, а також "занадто" глибоке занурення в містику, – книга справляє потужне враження. І з наскоку її не осягнеш.
Проте талановитий твір на те й талановитий, що в ньому не все на поверхні. І тільки діалог вдумливих та різних читачів дає розуміння "повноти картини". А картки, які ви бачите в кадрі – це назви емоцій, які виникали під час читання. Їх багато. І вони теж різні. Важливо їх усвідомлювати, бо це – ключ до багатьох дверей!

Немає коментарів:
Дописати коментар