Вже з тиждень як отримали в подарунок від Катерини Волошиної її збірку Voloshka, а все не можемо оформити. Бо то один гортає, то, бач, в іншої колеги на столі знаходимо, далі вже черга. Та нічого – виловили, треба заносити у фонд і відправляти у читацьке море.
Але ж і нас зрозумійте – поезії Kate Voloshyna ніжні, польові, водночас сильні й крихкі. Вони втримують своїм корінням, лишаючи по собі дійсно іншу тишу.
Вдячні, зворушені. Сподіваємось на творчу зустріч у стінах Центральна бібліотека Солом'янки. Колись, що колись настане...
Немає коментарів:
Дописати коментар