Анонс заходу

21 грудня о 12:00 в Бібліотеці Сковороди відбудеться зустріч "Десять кРоків до себе" із постійною відвідувачкою і читачкою, великим другом бібліотеки Ірина Бондар-Лівобережна!

На зустрічі пані Ірина розкаже про етапи своєї творчості за останні 10 років, ілюструючи розповідь книжками, більшість яких є в нашій бібліотеці! Поділиться історіями створення двох власних авторських збірок і низки альманахів поезії, до яких вона є причетною. Також прочитає вірші з різних періодів своєї творчості.

А наш колега, Ігор Якубовський, заспіває низку пісень, що перегукуються з темами збірок – на вірші Ірини Лівобережної, і не тільки.

Отже, ознайомимося зі збірками та альманахами поезій: "Різдвяний карнавал поезій" (2014), "Сонячні руни поезії" (2015), "Він, вона і війна" (2016), "Герої Майдану. Поетична енциклопедія" (2016), "Огні горять" (2017), "Обпалені крила" (2018), "По обидва береги любові" (2024); "Коромисло", "Поетичне коло", "Без табу" та "Без тебе" (2025).

Приходьте, буде цікаво та по-родинному тепло!

Різдвяні читання з Тетяною Белімовою

14 грудня в Бібліотеці Сковороди відбулися різдвяні читання з українською письменницею та літературознавицею Тетяною Белімовою (Tetiana Belimova). Атмосфера була надзвичайно теплою й пізнавальною: ми говорили про культурні традиції головного зимового свята – від прадавніх обрядів Коляди до сучасних християнських звичаїв Різдва.

Пані Тетяна розповіла про традиційні символи, пісні, вертепи, літературні твори та різдвяні страви, які формують нашу святкову спадщину. Ми згадали класичні різдвяні історії – від Ернста Гофмана й Чарлза Дікенса до українських авторів Олени Пчілки, Михайла Коцюбинського та Панаса Мирного, чиї твори зібрані у книзі "Різдвяна класика".

Окремо йшлося про сучасний тренд українських різдвяних оповідань, що з початку ХХІ століття переживає справжній ренесанс. Це не лише популярний жанр, а й пошук національного коріння – авторські твори й колективні збірки вже стали важливою частиною сучасної літератури.

Завершення вечора було особливим: ми слухали студійний запис оповідання Тетяни Белімової "Музична скринька" з циклу "Зимові історії" на Українському радіо – щиру й зворушливу історію про Різдво, любов, стійкість та надію.

Щиро дякуємо пані Тетяні за її письменницький дар, щирість, глибину, повагу до культурної спадщини і вміння донести складне простими словами, оповитими теплом і любов’ю! Раді були бачити серед гостей зустрічі її колег та студентів!

Різдво – це час див і віри в добро. А щоб зігрітися зимовими вечорами, радимо книжки "Львів. Кава. Різдво", "19 Різдвяних історій", "Коли сніг пахне мандаринками", "Різдво тривог і сподівань" та інші, які ви можете взяти почитати, звернувшись на абонемент нашої бібліотеки!

Анонс заходів на поточний тиждень

 

14 грудня – День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

У цей день ми згадуємо ліквідаторів, військових, медиків, науковців і будівельників, які ціною здоров’я й життя зупинили наслідки Чорнобильської катастрофи та захистили Україну і світ, показавши приклад справжньої відповідальності й людської відданості.

Ми підібрали для вас 6 віршів Ліни Костенко, присвячених Чорнобилю:

Цей дощ – як душ. Цей день такий ласкавий.

Сади цвітуть. В березах бродить сік.

Це солов’їна опера, Ла Скала!

Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.

Тут по дворах стоїть бузкова повінь.

Тут ті бузки проламують тини.

Тут щука йде, немов підводний човен,

і прилітають гуси щовесни.

Але кленочки проросли крізь ґанки.

Жив-був народ над Прип’яттю – і зник.

В Рудому лісі виросли поганки,

і ходить Смерть, єдиний тут грибник.

***

Летючі крони голубих дерев.

Із року в рік дожити до неділі.

Ріка. Палатка. Озеро. Курінь.

Аборигени острова Надії.

Босоніж дітки бігають малі.

Пройшла гроза і не була озонною.

А де тепер не зона на землі?

І де межа між зоною й не зоною?

***

Коли ганяли голку патефони

у затишку тодішніх рукоділь,

я змалку чула "Корневільські дзвони",

хоча й не знала, де той Корневіль.

А потім, потім... Потім, як усі ми,

почула раптом дзвони Хіросіми.

А потім дзвін Чорнобиля. І зону.

І серце дзвону в попелі руїн.

І Фукусіму, де вже й не до дзвону.

Який він буде, наш наступний дзвін?

***

Атомний Вій опустив бетонні повіки.

Коло окреслив навколо себе страшне.

Чому Звізда-Полин упала в наші ріки?!

Хто сіяв цю біду і хто її пожне?

Хто нас образив, знівечив, обжер?

Яка орда нам гідність притоптала?

Якщо наука потребує жертв, —

чому ж не вас вона перековтала?!

Загидили ліси і землю занедбали.

Поставили АЕС в верхів'ї трьох річок.

То хто ж ви є, злочинці, канібали?!

Ударив чорний дзвін. І досить балачок.

В яких лісах іще ви забарложені?

Що яничари ще занапастять?

І мертві, і живі, і ненароджені

нікого з вас довіку не простять!

***

На березі Прип’яті спить сатана,

прикинувся, клятий, сухою вербою.

На березі Прип’яті – березі – на –

ріки, що колись була голубою.

Стоїть йому атомна чорна свіча.

Лежать йому села в біді і розрусі.

Уп’явся в пісок пазурями корча,

свистить йому вітер в дуплястому вусі.

Він скрізь по хатах понаписував мат.

Ікони покрав. Загубив респіратор.

Тепер захотілось йому подрімать.

Оце його царство. Він тут імператор.

Той чорний реактор – і пекло, і трон.

Він спить на піску, підібгавши коліна.

І сниться йому в ореолі ворон

вже вся Україна, вже вся Україна..

***

Я лісу не впізнала. Він горів.

Ще ж був живий. Недавно. Позавчора.

Обвуглений корою стовбурів,

він був сумний, задуманий і чорний.

Гілки кричали в небо, як хрести.

Стояла тиша. Жаль було планету.

І я сказала лісові: – Прости!

Йшов гамадрил і кинув сигарету.

Агов, книголюби!

В нас знову добра новина: Майже три десятки! Чудових! Новеньких! Ексклюзивних! Книжок! – від видавництва Komubook

Це – книги, яких наразі немає в жодній іншій бібліотеці Києва. І кожної з них – від двох до п’яти екземплярів. Тож отримають їх і наші завжди спраглі до новинок філіали з усього Солом’янського району.

Отже, це:

▪︎ Вірджинія Вулф "Власна кімната"

▪︎ Реза Аслан "Фанатик. Життя і час Ісуса з Назарету"

▪︎ Філіп Дік "Сонячна лотерея"

▪︎ Абдулразак Ґурна "Цінувати мовчання"

▪︎ Едвард Саїд "Орієнталізм"

▪︎ Мішель Фуко "Воля до знання"

▪︎ Вірджинія Вулф "Хвилі"

▪︎ Вадим Панченко "Втрачені зорі. Бог Індерона"

Висловлюємо щиру подяку за цей неймовірний дарунок видавництву "Komubook" та його керівнику Павлу Шведу (Pavlo Shved), а також Тамара Сухенко та БФ Бібліотечна країна – за сприяння!

"Здорова полиця" у бібліотеці

За календарем – зима. Але то лише здається, що в холоди все довкола спить – воно відновлює сили на рік уперед. І не дивно: погода за вікном оптимізму не додає, настрій скаче, та й сил негусто. Це означає, що людині саме час звернути увагу на власне здоров’я!

Бібліотека Сковороди – здорова бібліотека, яка турбується про добробут своїх читачів. Ми подбали про вас та облаштували на абонементі Здорову полицю, на якій ви завжди знайдете щось актуальне для себе.

Тут представлені кілька тематичних добірок книжок, серед яких – найпопулярніші видання з фонду стосовно здоров'я плюс новинки, що надійшли до нас на початку грудня завдяки БФ Бібліотечна країна країна та проєкту Діємо для здоров‘я!

Отже, на вас чекає близько семи десятків книжок за тематиками:

▪︎ Депресія, тривога, паніка.

▪︎ Здорове харчування.

▪︎ Здоров’я дітей.

▪︎ Здоров’я жінок.

▪︎ Ментальна стійкість.

▪︎ Здоров’я і самодопомога.

За посиланням – повний список книжок зі Здорової полиці на нашому сайті!

"Цілющий понеділок" із Тетяною Вишко

Цілющого понеділка, 7 грудня, давні й нові друзі Бібліотеки Сковороди зібралися, аби поділитися власними історіями стійкості. Та почути історії інших: як переживали найскладніші моменти, що відчували, на що спиралися, чим зараджували собі й тим, хто поруч, а ще як опрацьовували свій досвід згодом.

Скеровувала цей корисний процес Тетяна Вишко – психологиня, письменниця й неймовірно тепла людина, що вміє створити атмосферу довіри і прийняття. Тож проговорення травматичного досвіду було спокійним та вдумливим: так, ми пережили багато, але ми справляємося!

Усі охочі пройшли тест на психологічну стійкість, який запропонувала пані Тетяна, – і, на свій подив, отримали досить високі бали. А ще ми малювали різдвяні мрії кавою. Треба сказати, це неймовірно приємно!

А як дорослі люди тішилися сувенірній книжці, що світиться у темряві та змінює режими від теплого до холодного спектру! Заряджена від повербанка, вона видалася всім схожою на диво. Спонтанна ідея зробити це виникла тому, що наша ведуча і є тим повербанком, який змушує розряджених людей світитися. Бо знає про людську природу більше, ніж ми.

Насправді ж, щоб енергія потекла, потрібне активне джерело, приймач, надійний провідник і міцні контакти. Тож ми не прощаємося – "Цілющі понеділки" крокують у 2026 рік!

Презентація книги Андрія Гнедюка "Палаючий фронт"

7 грудня у Бібліотеці Сковороди відбулася презентація книжки військового письменника Андрія Гнедюка "Палаючий фронт".

Напередодні, у день Збройних Сил України, ми дякували військовим за захист, мужність і стійкість. Аж тут з'явилася нагода висловити вдячність особисто авторові книги, українському офіцеру, добровольцю, за плечима якого бої за Маріуполь та Донецький аеропорт (2014-2016), а від 2022-го – звільнення Київщини, оборона Херсонщини та Донеччини.

Це була дуже потрібна зустріч. Ми потребуємо історій, які дають силу і є джерелом натхнення для тих, хто прагне глибше зрозуміти сучасну українську історію через призму людських доль.

Ця книга – саме така. Написана очевидцем, вона складається з епізодів, що відбувалися на передовій, у тилу та в серцях тих, хто зіштовхнувся з жорстокою реальністю війни від АТО до сьогодення. У ній – спогади та опис подій, які стали символами незламності українського народу. Ці історії не лише про зброю чи тактику, але насамперед про людей військових і цивільних, їхні мрії, переживання, страхи, втрати й перемоги.

Час пролетів непомітно: за розповідями про процес створення книги, про її героїв, про жанр воєнної новели – світлої, влучної, подеколи іронічної, яка дуже легко заволодіває увагою. А ще за авторським читанням новел і відповідями на численні запитання читачів. Кількість охочих прочитати книжку зашкалювало, бо вона справді варта уваги кожного!

Висловлюємо щиру подяку пану Андрію та його дружині Ганні за довіру та зустріч, що стала своєрідним місточком між воєнним і цивільним світом!

Книжкова новинка!

Ласкаво просимо, друже! З усіх публічних книгозбірень Києва ти першою обрав Бібліотеку Сковороди.

А ми обрали тебе. Бо коли тільки почули про те, що готується український переклад, вже підготували місце Сонні-бою на полиці нашого абонемента.

До речі, дякуємо Видавництво «Абабагаламага» за ласі чорно-п'ятничні -35%.

Чому ми радимо автобіографію Альфредо Джеймса Пачіно, відомого світові як Аль Пачіно?

▪︎ По-перше, це геній. Найславетніший театральний та кіноактор за останні півстоліття. Володар усіх відомих призів та нагород.

▪︎ По-друге, це людина фантастичної харизми. Навіть від обкладинки цієї книги не можна відвести очей.

▪︎ По-третє, книга проілюстрована унікальними фотографіями, багато з яких ніде раніше не публікувалися.

А головне – сам текст. Відвертість й тонка іронічність стосовно себе замішані в ньому на силі, емоційності та дитячій вразливості автора. Пачіно не навішує ярликів на тих, з ким його зводила доля. Критка – виключно до себе. Але ж і вона не самоспалююча, бо кожного разу він наче додає: "Так, я був такий".

Від дитинства у шпанистому Бронксі, рано втраченої матері, італійських дідусів та бабусь, через перші спроби в оф-бродвейському театрі та ролі Майкла Корлеоне у "Хрещеному батькові", яка перевернула його життя та зробила одним з найупізнаваніших людей планети, поведе вас ця книга до сьогоднішнього дня, коли Пачіно має вже 85.

Якщо цього вам мало, то зважте на чудовий переклад Олега Колесникова. Це стильно, дотепно. І не дає відірватися, навіть якщо ви не повністю в темі. Цей перекладач вас в неї введе!

Тож займайте перший ряд, щоб пережити яскраве життя неординарної особистості разом з Аль Пачіно. Книжка вже на нашому абонементі…

"Київська авіація у колекції бібліотеки"

Солом’янський район є не лише залізничним хабом, а й повітряними воротами столиці. Трохи більше століття тому – у 1924 році – в нас з’явилося летовище, нині відоме під офіційною назвою Аеропорт Київ - Kyiv Sikorsky Airport і народною "Жуляни". Виникло воно на місця військового аеродрому, який існував ще з часів Першої світової.

Згодом, у 1933 році, в районі заснували Київський авіаційний інститут – на основі секції повітроплавання Політехніки. А після Другої світової біля аеропорту побудували "Завод 410 цивільної авіації".

Фонди Бібліотеки Сковороди можуть похвалитися чималою підбіркою книг про авіацію – це наша гордість! А ще ми маємо унікальні світлини пілотів, колекцію календариків, буклетів, моделі літаків та інші артефакти. Більшість з них нам подарували небайдужі до неба читачі – в минулому пілот Олександр Мокшин та фанатка авіації Ірина Пасічник.

Отже, запрошуємо вас на нашу нову виставку – "Київська авіація у колекції бібліотеки". Місце традиційне – хол між читальною залою та абонементом за добре вам знайомою адресою вул. Освіти, 14а. Працюватиме експозиція до 31 грудня.

Анонс заходу

Цієї неділі, 14 грудня, о 12:00 запрошуємо вас на "Різдвяні читання" із письменницею та літературознавицею Тетяною Белімовою!

Ось що каже про майбутню зустріч сама пані Тетяна:

"Друзі, якщо ви любите Різдво так само сильно, як і я, нумо говорити про улюблені історії до Свята! Впевнена, в кожного є такий милий серцю й перечитаний не раз у дитинстві твір. І мова не лише про "Різдвяну пісню у прозі" Чарлза Дікенса. Можливо, хтось уже читав, як писали про Різдво українські класики або сучасні письменники? Приготуйте улюблені уривки з таких текстів, якщо маєте. Згадаємо на початку про традицію різдвяного оповідання і про сучасний тренд. Я приготую також власну різдвяну історію".

Більше про авторку. Тетяна Белімова (Tetiana Belimova) – письменниця, викладачка літтворчості Навчально-науковий інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка, дослідниця української літератури. Авторка 4-х романів та збірки коротких історій. Її проза тричі здобувала визнання в конкурсі "Коронація слова" і звучала в програмі "Аудіокнига", "Авторські читання" на Українському радіо. Твори перекладені англійською, білоруською, нідерландською та німецькою мовами.

Не пропустіть! Буде цікаво, тепло, наснажливо!

Анонс заходів на поточний тиждень

 

6 грудня - День збройних Сил України

Дорогі наші Захисники й Захисниці!

Щиро вітаємо із днем Збройних Сил України! Доземний уклін вам за те, що щодня і щоночі тримаєте небо над нами й бережете нашу землю для нащадків!

Віримо: для вас цей день такий самий робочий, як і всі дні року. Але він особливий своєю історією – початком Першого зимового походу армії УНР у далекому 1919-му.

А ще цього дня до українських дітлахів віддавна поспішав Святий Миколай! Сучасна малеча знає, що без вас, дорогі оборонці їхнього сну і тихих дитячих мрій, чуда не буде!

Це вже традиція – прокидатися щоранку і дякувати Збройним Силам за новий день, згадувати про полеглих Героїв, берегти пам’ять про них.

Ніхто не в змозі осягнути ціну, яку ви платите за кожен день нашого життя – за будь-яких обставин. І дедалі, то більше розуміємо, що якби не було б вас – не було б і нас.

Культурологічний захід "Поговоримо про Сковороду?"

3 грудня, у день 303-ї річниці від дня народження Григорія Сковороди, в читальній залі Центральної бібліотеки Солом’янки відбулася зустріч-лекція-концерт-розмова (бо ж важко визначити її формат), що ми присвятили людині, ім’я якої прикрашає нашу повсякденну роботу та наш логотип.

В лекційній частині Олександр Михайлик торкнувся теми надзвичайної актуальності видатного шукача істини саме для сучасників. Бо ж чи багато є філософів XVIII ст., зображення яких молодь нині носить на футболках? А пам’ятник якому ще мислителю тих часів з таким завзяттям регулярно миють студенти Могилянки?

Усе, про що писав Григорій Савич, було спрямоване на пошук досконалого людського щастя. "Пізнай себе, тобто Бога в собі", закликав він. А якою важливою й актуальною залишається ідея "сродної праці", тобто праці, що приносить людині щастя і задоволення!

Великий просвітник, що штудіював науки цілих 12 років, але так і не завершив курсу Могилянської академії, зрештою став справжнім мандрівним "університетом". Він розумів: не всі мають змогу потрапити на навчання, тож слід іти до учнів самому!

До речі, його "Байки Харківські" – це, фактично, адаптований університетський курс, що веде від простого до складнішого. У них він прагнув спочатку наче розсмішити, а потім навчити найширше коло читачів.

Розповідь про Сковороду, як ви розумієте, неможлива без пісень. Тому Ігор Якубовський з блиском співав про ювіляра (на вірші Тетяна Лавинюкова та Юрія Тімофєєва), та на глибокі й надзвичайно світоглядні сковородинські слова – "О спокою наш коханий" і "Всякому місту – звичай і права".

Останні прозвучали в чудовому перекладі Валерія Шевчука, що багато років мешкав в нашому районі – на вул. Кавказькій, 11. Спогадами про нього поділилася наша читачка Наталія Байдак. І це був дивовижний місток між філософом та його чи не найвідомішим дослідником і перекладачем.

А наш особистий місток – це символічна в контексті Сковороди назва вулиці, на якій ми працюємо більше ніж півстоліття – Освіти. А ще найбажаніша назва, за яку ми довго й щиро вболівали, і яку майже три роки як отримали – "Центральна районна бібліотека імені Григорія Сковороди".

Ми й самі не знаємо, як це працює, але заступництво іменитого патрона дійсно допомагає нам жити, працювати, притягує цікавезні книжки та фантастичних людей!

Вітаємо з Міжнародним днем волонтера!

Сьогодні, 5 грудня, у Міжнародний день волонтера, хочемо поділитися тим, чим живемо. Ми не робимо це гучно – але робимо з любов’ю до людей, завдяки яким ця країна стоїть.

Ми шиємо адаптивний одяг, в’яжемо теплі вироби, плетемо маскувальні сітки й кікімори, виготовляємо окопні свічки та збираємо допомогу для військових і шпиталів. У межах ініціатив "Шити–Жити" та В'яжемо для Перемоги створили багато речей, що стали підтримкою для наших захисників.

Разом із цим проводимо арттерапію у шпиталях, підтримуємо родини військових, навчаємо цифрової грамотності та української мови людей, які пережили окупацію.

І все це можливе лише тому, що ми робимо справу спільними зусиллями. Бо ми не осторонь. Ми разом. Дякуємо кожному за це!

Презентація та відео за посиланнями: тут і тут

КнигоNEWS: наші листопадові новинки

Листопадові новинки нас так зачарували, що ми й незчулися, як змінився сезон. Запізнення не критичне, але спішимо з вами поділитися прямо зараз!

Фонди бібліотек Солом’янки поповнились десятками історій. Це і гучні нон-фікшн дослідження, і теплі дитячі книжки, і романи про кохання й війну. А ще психологічні трилери, міські одкровення, наукові відкриття, фентезійні світи, в які хочеться поринати з головою.

Тому дивимося, обираємо, закохуємось у читання знову і знову!

Ми зібрали всі-всі книжки листопада в альманасі КнигоNEWS, щоб ви могли легко знайти свою нову історію. Ось посилання

 

Анонс заходу

Що ж нас очікує в грудні? Всі фанати віртуальних краєзнавчих мандрівок Київщиною, мабуть, вже задавали собі це питання.

З радістю відповідаємо: наш допитливий волонтер В’ячеслав Жмихов 10 грудня "покличе" вас на північ від Києва. Чергову свою лекцію він присвятить стародавньому Вишгороду та Петрівцям – Старим і Новим.

Отже, якщо ви хочете почути цікавинки з історії цих місцин, побачити фото їхніх визначних місць – запрошуємо до Бібліотеки Сковороди вже найближчої середи!

Наше бібліотечне волонтерство

Ви ж помітили, що цієї осені ми перейшли від щотижневих вівторкових звітів до підсумкових місячних? Але волонтерська робота наших майстринь В'яжемо для Перемоги не зупинялася ні на день.

Разом ми плели, в’язали, пакували, збирали теплі речі та передавали все, що просили підрозділи. І зараз ділимося з вами тим, що зроблено в листопаді.

Протягом останнього місяця осені здійснили шість відправлень:

1. Сумська область: 30 піддупників, маскувальна сітка, грілки для ніг, горілки, солодощі, чай, кава, продукти швидкого приготування.
2. Харків: 30 теплих поясів, 30 адаптивних шкарпеток, 20 спіральних "тепликів" для культі, 10 чохлів для культі на шнурівці, 3 пари звичайних шкарпеток, печиво та цукерки.
3. Евакуаційний потяг: 19 адаптивних шкарпеток, 12 "чохлів-тепликів" для культі.
4. Харківська область: продукти харчування, вологі серветки.
5. Кривий Ріг: 30 адаптивних шкарпеток.
6. Харків: 50 теплих поясів, чай, кава, солодощі.

Читачам на замітку: в листопаді ми отримали буквально лавину нових запитів на теплі пояси – і зараз ниток для в’язання вже критично не вистачає! Щоб не зупиняти роботу, нам вкрай потрібна вовна та напіввовна.

Якщо маєте такі нитки, навіть залишки – ми з вдячністю та радістю їх приймемо. Пишіть нам у приватні повідомлення чи в коментарі, і ми з вами зв’яжемося.

Пост вдячності

Друзі, а пам’ятаєте як нещодавно ми з вами раділи, що Бібліотека Сковороди стала 50-ю українською учасницею Українсько-швейцарський проєкт Діємо для здоров‘я?

З того часу відбулось чимало подій: ми познайомились зі спільнотою Здорових бібліотек України, набрались нових знань під час Міжрегіональній зустрічі, де нас навчили здорової взаємодії як всередині команди, так і у спілкуванні з відвідувачами. Сьогодні ж маємо ще одну чудову новину: декілька днів тому ми отримали перший комплект Здорових книжок, а нині вони вже на нашій Здоровій полиці й доступні до читання!

Звертаємо вашу увагу, що книжки Фарнуша Торабі "Здорова паніка", Даніїла Міліковського "Хай буде дощ", Юлія Ярмоленко "Без маячні про перші місячні", Оксани Негрич "Гінекологія без страху" та Наталія Лелюх "Дві смужечки на тесті" наразі є нашим ексклюзивом – їх немає в інших публічних бібліотеках Києва!

Тож, дорогі читачі й читачки, беріть ці книги і збагачуйтесь знаннями. Адже одна з найважливіших задач нині – не занедбати себе, залишатися здоровими, стійкими, дієвими.

І не забувайте, що здоров’я – це не про відсутність хвороб, а про усвідомлений стиль життя!

Дякуємо координаторам проєкту Ірина Варламова та Юлії Лисюк, за чудову добірку видань про психологічне здоров’я, тілесність, мотивацію та підтримку!

Щиро вдячні Тамара Сухенко, БФ Бібліотечна країна, що підсилюєте бібліотеки ресурсами аби кожна з нас могла стати точкою опори для читачів!

Читацький клуб на Освіти: обговорили роман Юрія Винничука "Танго смерті"

Коли при обговоренні чергової книги у Читацькому клубі ми чуємо різноманітні, нерідко й протилежні, враження від неї – це неабияк зацікавлює. І гарантовано привертає до твору ще більший інтерес.

Так сталося і з містичним романом Юрія Винничука "Танґо смерті", про який ми говорили 27 листопада. У всіх, хто прийшов цього дня на клуб, відгуки про книгу були полярні!

Той, хто очікував від книжки історичної правдоподібності (оскільки роман порушує дражливу тему Янівського концтабору), – критично порівнював висвітлені факти з іншими джерелами.

Той, хто сподівався на високоморальне гуманістичне послання, – побачив оповідь про життя, яким воно є. А воно є не завжди етично чистим.

Той, хто шукав сюжетної лінії про вічне кохання або безумовну любов, – натрапив на яскраві описи інтимних сцен і авторську майстерність змальовувати людське тяжіння на рівні відчуттів (фізіології). Тобто без слова "кохаю" й тому подібних сентиментів.

Однак…

▪︎ Хто щиро любить місто Лева – точно насолодився описами життя міста між світовими війнами та під час них. І це зовсім не той Львів, який ми знаємо зараз.

▪︎ Хто цікавиться музикою та давніми манускриптами – той утвердився у відчутті, що мистецтво вічне, та почерпнув нові знання.

▪︎ Хто вболіває за багатство мови – той "відвів душу" на вишуканих зразках літературної української та її діалектизмів.

▪︎ Хто волів дослідити національне чи ідеологічне питання – той був збентежений, як часом усе буває складно там, де мало б бути просто, і навпаки.

▪︎ Хто прагнув почитати про боротьбу й переплетіння людських доль на тлі ХХ століття та відчути зв’язок поколінь – був приголомшений.

▪︎ Хто гадки не мав, що серед героїв роману зустріне письменника Андрія Куркова, – був ошелешений.

▪︎ Хто жадав немислимих пригод чотирьох вірних друзів, на зразок тих, що читав у дитинстві, – їх отримав!

Попри те, що наші читачі не завжди розуміли мету автора, натомість відзначили перенасиченість твору дійовими особами, деталями, вульгаризмами, а також "занадто" глибоке занурення в містику, – книга справляє потужне враження. І з наскоку її не осягнеш.

Проте талановитий твір на те й талановитий, що в ньому не все на поверхні. І тільки діалог вдумливих та різних читачів дає розуміння "повноти картини". А картки, які ви бачите в кадрі – це назви емоцій, які виникали під час читання. Їх багато. І вони теж різні. Важливо їх усвідомлювати, бо це – ключ до багатьох дверей!

Виставка цитат Григорія Сковороди

3 грудня ми відзначаємо день народження Григорія Сковороди – мислителя, поета і великого українця, чия свобода була ширшою за час, а внутрішній лад важив для нього більше, ніж будь-які кар’єри чи привілеї.

Він навчався в Києво-Могилянській академії, співав у придворній капелі в Петербурзі, подорожував Європою, перекладав, писав музику, викладав поетику та етику в колегіумах, а згодом обрав шлях мандрівного філософа.

Не шукав звань і не приймав посад, зате говорив із людьми просто і чесно – про працю за покликанням, про самопізнання, про те, що людині добре там, де її життя не суперечить її внутрішній природі.

Його думки залишаються напрочуд сучасними. Про гідність, про відповідальність перед собою. Про світ, який "ловить нас" тільки тоді, коли ми відступаємо від себе. Про свободу, яка починається всередині.

І для нас особливо значимо, що наша бібліотека носить його ім’я й, немов символічно, продовжує його просвітницький, людяний і чесний шлях.

Бібліоекскурсія "Кадетський Гай"

Ніч на 29 листопада видалася важкою через ворожі обстріли Києва. Та людям хотілося перемкнутися на щось хороше. Тому вранці 35 втомлених, але спраглих до знань та емоцій читачів зустрілися зі знавцем історії району – бібліотекарем Олександр Михайлик – і майже дві години вивчали ділянку справжнього Кадетського Гаю від реліктового Перунового дуба до Севастопольської площі.

Не будемо повторюватися і відішлемо всіх, кого цікавить історія цієї місцевості, до нашого вересневого звіту (посилання у коментарях). Зупинимося лише на кількох цікавих фактах.

Як самому знайти найстаріше дерево Солом’янського району? Елементарно. Перунів дуб знаходиться у дворі між будинками № 3 та № 5 на вулиці Генерала Воробйова. Уявіть, що він з’явився на цьому місці, коли ще навіть не народився Богдан Хмельницький – тобто у 1570-х роках. Діаметр дуба становить 6 метрів, тож знадобилося 4 екскурсанти, щоб охопити його! З 2009 року він є пам’яткою природи.

А про ще одного зеленого довгожителя старого Кадетського гаю – 350-річний дуб, що росте на нинішній вулиці Авіаконструктора Антонова – існує легенда. У давнину жінки, сини яких були на війні, збиралися під деревом, вклонялися йому і просили захистити дітей. Зараз цей велет названий на честь киянина Анатолія Фролкіна, який пожертвував власні кошти на лікування дуба у 2010 році.

Ще одна цікавинка, яка стрілася на нашому шляху – будинок 2/32 корпус 7 на тій же вулиці Антонова. Середню його частину у 1943 році було зруйновано німецькою авіабомбою, а після Другої світової війни відбудовано. Тому це єдина київська споруда, зведена з цегли спочатку 1930-х, а потім 1940-х.

Дізналися екскурсанти і той факт, що на відомому стінописі "свята Джавеліна" (все та ж вулиця Антонова) фігура початково мала німб святої, та представники християнських церков наполягли, щоб його замалювали.

Наче все. Хоча ні, бо ви ж вже звикли, що ми прощаючись, не прощаємося. І зобов’язуємося провести в цьому році ще одну пішохідну екскурсію вулицею Освіти – в останню суботу року, 27 грудня. Слідкуйте за нашими анонсами!