1. Норман Дейвіс. "Європа: Історія"
Книжка видатного англійського історика, професора Університету Лондона і нашого сучасника Нормана Дейвіса – водночас і стислий, майже конспективний курс європейської історії, і неоціненний, багатющий тезаурус розмаїтих культурно-історичних знань. Це широке історичне панно, інкрустоване коштовними мініатюрами, захопить і зацікавить кожного, хто не байдужий до історії.
Автор підійшов до написання свого 1500-сторінкового шедевру як до створення масштабного захопливого фільму. А саме – поєднав загальні плани (перекази найважливіших історичних подій) із деталями (вставками літературних замальовок, анекдотів, маловідомих фактів).
Надзвичайна ерудиція, літературний хист та почуття гумору Нормана Дейвіса зробили свою справу. Саме тому на сторінках його книги сухі історичні постаті перетворюються на живих людей, разом із якими читач переживає буремні події європейського минулого – прадавні й новітні, героїчні й ганебні, смішні й шокуючі.
2. Історія європейської ментальності (за ред. Петера Дінцельбахера, переклад з німецької Володимир Кам’янець)
Історію європейської ментальності від античності й до наших днів досліджено крізь призму формування i розвитку основних концептів людського життя: релігійності, сексуальності та кохання, хвороби, віку, смерті, страхів, комунікації, «свого» й «чужого», простору i часу тощо. Доступний виклад матеріалу заохотить до читання не тільки фахівців – істориків, культурологів, етнологів, – але й усіх, хто цікавиться культурно-історичним розвитком європейських народів.
3. Ментальні кордони в Європі без кордонів (монографія, переклад з польської Даріуш Вояковський)
Українське видання монографії відомого польського соціолога, професора Даріуша Вояковського присвячене актуальній проблемі співвідношення між територіальними кордонами і ментальними границями в Європі.
Автор розвиває і поглиблює сучасні підходи до осмислення вузлових аспектів загального дискурсу європейської ідентичності у контексті геополітичних змін і трансформаційних зрушень останніх двох десятиліть, порушує питання про наявність і співвідношення меж між кордонами територіальними і границями свідомісними, даючи відповідь на користь збереження територіальних кордонів національних держав і відповідних ментальних вимірів, незважаючи на посилення тенденцій до глобалізації та космополітизації у сучасній Європі. При цьому вихідним пунктом для польського науковця є соціологічно-антропологічний підхід – спроба поглянути на глобальні, континентальні та локальні зміни з перспективи суспільних груп і мікроструктур у кордонах європейських держав і насамперед Польщі й інших країн Центрально-Східної Європи. Загалом формування «Європи без кордонів», на думку Даріуша Вояковського, хоча й значною мірою змінило сприйняття кордонів, та вони продовжують відігравати не лише роль чинників, які окреслюють межі державних утворень, але й визначають ментальні, ідентичнісні розмежування національного характеру в умовах поліетнічного європейського середовища. Монографія є одним із варіантів відповіді на питання про суть і характер змін, які відбуваються в Європі і з європейцями на ґрунті конструювання нових вимірів ідентичності у світлі сучасних трансформаційних, інтеграційних і глобалізаційних процесів.
4. Мідделаар Луук Ван "Перехід до Європи. Як континент став союзом"
Луук ван Мідделаар – нідерландський історик і політичний філософ, який з 2010 по 2014 роки був найближчим помічником Германа ван Ромпея, першого постійного президента Європейської Ради. У своїй книзі «Перехід до Європи» він докладно аналізує історію формування та внутрішній устрій Європейського Союзу, від моменту створення Європейської спільноти вугілля та сталі (1951) до сучасного стану ЄС. Оригінальна концепція Мідделаара розглядає ЄС як утворення, що складається з трьох «сфер»: зовнішньої (сукупність усіх держав Європи), внутрішньої («Європа спільноти» з передбаченими угодою спільними інституціями) та проміжної (взаємини між державами – членами спільноти). У 2012 році книга «Перехід до Європи» отримала почесну Європейську книжкову премію (European Book Prize). Український переклад книги зроблено з авторизованого англійського видання 2013 року.
5. Вулф Ларі. "Винайдення Східної Європи. Мапа цивілізації у свідомості епохи Просвітництва"
Ларі Вулф досліджує витоки концептуального поділу Европи на Східну та Західну, що його вперше винайшли мандрівники та мислителі доби Просвітництва, а відтак уречевили картографи та політики. Перш ніж з’явитися на мапі, Східна Европа постала в свідомості людини Просвітництва, конституючись у процесах входження, заволодіння, уявляння, картографування, звернення і залюднення, що були результатом химерних поєднань уяви, інтересу та об’єктивного факту. Цей інтелектуальний продукт пережив епоху свого народження і породив культурні аномалії, наслідки яких не подолано і досі.
6. Ніл Ферґюсон. "Цивілізація. Як Захід став успішним"
Ніл Ферґюсон зауважує: «Ще на початку XV століття сама лише думка про те, що наступні п’ять століть Захід буде домінувати над рештою світу, здалася б дуже дивною. А втім, це сталося». І нині могутність Заходу вражає навіть найбагатшу уяву... То чому ж так трапилося? Чому Європа, що на 1500-й рік поступалася Сходу за багатьма показниками – економічними, технологічними, демографічними, – зуміла різко рвонути уперед і досягти безперечного світового панування? Які складові успіху західної цивілізації? Саме ці дражливі питання украй сміливо, часом навіть зухвало, а проте надзвичайно захопливо висвітлює Ніл Ферґюсон.
Автор бачить проблему сучасного покоління у фрагментарному знанні минулого, тому пропонує цілісну історію світу. Він описує, як конкуренція, розвиток науки і медицини, масове споживання та етика праці допомогли Заходу розширити багатства, вплив та владу. А також розмірковує, до чого може призвести «запозичення» західних норм іншими країнами і чи довго Захід триматиме лідерські позиції у світі.
Немає коментарів:
Дописати коментар