Вікторія Леонідівна Гранецька - українська письменниця-прозаїк. В 2015 році її роман “Щасливий” був нагороджений спеціальною відзнакою Міжнародного літературного конкурсу “Гранд-Коронація слова”, за поданням якого, Інститут модернізації змісту освіти Міністерства освіти і науки України схвалив роман для використання в загальноосвітніх навчальних закладах.
Вона - українська дівчина, що виросла у Вінниці й понад усе любить своє місто. Він - азербайджанський хлопець-мусульманин, котрий мріє повернутися у Нагірний Карабах, де залишився його рідний дім. Здавалося б, ці двоє не можуть бути разом - тому що обставини, батьки, кілометри нездоланних шляхів, заборон та упереджень… але вони знайшли одне одного й поєдналися у шлюбі - попри нерозуміння і спротив оточення. Дитина, яка мала б народитися щасливою - адже саме так звучить її ім’я в перекладі українською - приходить у цей світ смертельно хворою. Та, кажуть, у житті не буває випадковостей. Що, як маленькому хлопчику судилося змінити дорослих людей, примирити два різних світи і зробити їх по-справжньому щасливими?
“ … Батько не простив мені Україну. Він подбав, щоб мене кинули до кордону Нагірного Карабаху - аби я побачив і зрозумів життя. Так він сказав. Я не скаржився і не просився, не шукав відступних шляхів, бо вірив - повернуся додому, якщо того забажає Аллах. Щодня я згадував свою дружину. Вона не знала, де я насправді, та й навіщо було її зайве хвилювати? От думав, відслужу і приїду до неї справжнім чоловіком - таким, як мій батько. Він досі для мене - ідеал. Зі своєї війни батько повернувся замисленим і мовчазним, та швидко прийшов до тями, глянувши на злидні, в яких опинилася родина. Пішов у бізнес, відкрив мережу автосалонів, незабаром ми переїхали до нового просторого помешкання ”
Немає коментарів:
Дописати коментар