20 грудня 1720 року, 295 років тому Петро І видав указ київському губернському князю Голіцину про вилучення (та знищення) україномовних та іншомовних текстів з монастирів Україїни, щоб залишити лише російськомовні: "...во всех монастырях, остающихся в Российском государстве, осмотреть и забрать древние жалованные грамоты и другие куртиозные письма оригинальные, а также книги исторические, рукописные и печатные".
Також в тому році вийшов загальний указ, щоб "знову книг ніяких, крім церковних попередніх видань, в Україні не друкувати, а ті старі книги з книгами великоросійського друку зрівняти, щоб ніякої різниці і "особливого наріччя" в них не було".
Взагалі у XVIII столітті українську мову пригнічували таким чином:
1720 - указ царя Московії Петра І про заборону книгодрукування українською мовою і вилучення українських текстів з церковних книг.
1729 - наказ Петра ІІ переписати з української мови на російську всі державні постанови і розпорядження.
1731 - вимога цариці Анни Іванівни вилучити книги старого українсого друку, а "науки вводить на собственном российском языке". У таємній інструкції правителеві України князю О.Шаховському 1734-го наказала всіляко перешкоджати українцям одружуватися з поляками та білорусами, "а побуждать их и искусным образом приводить в свойство с великоросами".
1763 - указ Катерини ІІ про заборону викладати українською мовою в Києво-Могилянській академії.
1769 - заборона Синоду РПЦ друкувати та використовувати український буквар.
1775 - зруйнування Запорізької Січі та закриття українських шкіл про полкових козацьких канцеляріях.
1789 - розпорядження Едукаційної комісії польського сейму про закриття всіх українських шкіл.
Детальніша хронологія заборон української мови, включно до 1990 року, доступна на Вікіпедії .
Джерело: Громадське радіо
Немає коментарів:
Дописати коментар