Можна нескінченно довго перераховувати кінофільми, створені за мотивами книжок. До цього списку входять різноманітні жанри: від фантастики і до біографій.
Пропонуємо кіноманам згадати 15 культових фільмів-екранізацій в історії кінематографу. А книголюбам — не менш приголомшливі літературні твори, сюжет яких втілився і на папері, і на великому екрані світу кіно.
«Бен-Гур», 1959 Автор книги: Лью Уоллес Режисер фільму: Вільям Уайлер
«БЕН-ГУР» РЕЖИСЕРА ВІЛЬЯМА УАЙЛЕРА ЗНЯТИЙ ЗА РОМАНОМ АМЕРИКАНСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА ЛЬЮ УОЛЛЕС.
Роман Льюїса Уоллеса «Бен-Гур», що його опубліковано у 1880 році, — це одна з найпопулярніших книжок в історії американської літератури. Не вгасає інтерес кінорежисерів і до сюжету цієї книги, в основі якої лежить історія розп'яття Ісуса Христа з Нового Завіту. Не дивно, адже однойменний фільм Вільяма Уайлера з Чарлтоном Хестоном у головній ролі, що вийшов на екрани понад півстоліття тому, завоював уперше в історії кінематографа «Оскар» в 11 номінаціях і до сьогодні залишатися найтитулованішим. До речі, влітку 2016 року у прокат вийде ремейк історичної картини, режисером якого став Тимур Бекмамбетов.
«12 стільців», 1971; 1976
Автори книги: Ілля Ільф та Євген Петров Режисери фільмів: Леонід Гайдай — у 1971, Марк Захаров — у 1976 році
У 1971 році Леонід Гайдай зняв екранізацію однойменного роману І.Ільфа і Є.Петрова у двох частинах («Крига скресла» та «Засідання триває»). Двосерійна комедія, головну роль Остапа Бендера у якій виконав Арчіл Гоміашвілі є, мабуть, найкращим ремейком книжки, якому вдалося передати властивий літературному першоджерелу дух авантюризму. А ще на етапі кастингу Гайдаю довелося провести свою номінацію «Остапа» — на роль Остапа-Сулеймана-Берта-Марії Бендер-бея пробувалися аж 22 не схожих один на одного претенденти: Володимир Басов, Володимир Висоцький, Олексій Баталов, Олег Борисов, Валентин Гафт, Євген Євстигнєєв, Андрій Миронов, Спартак Мішулін, Михайло Ширвіндт, Михайло Козаков, Микола Рибников, Микола Губенко та навіть співак Муслім Магомаєв.
АНДРІЙ МИРОНОВ ТА АНАТОЛІЙ ПАПАНОВ ПРОБУВАЛИСЬ НА ТІ Ж РОЛІ ДО ФІЛЬМУ «12 СТІЛЬЦІВ» ГАЙДАЯ.
А через п'ять років у прокат вийшла 4-серійна художня картина Марка Захарова, головні ролі у якій зіграли Андрій Миронов та Анатолій Папанов. До речі, обидва актори пробувалися на ті ж ролі до фільму «12 стільців» Гайдая, але їхня гра не переконала метра.
«Механічний апельсин», 1971
Автор книги: Ентоні Берджес Режисер фільму: Стенлі Кубрик
ПІСЛЯ ВИХОДУ "МЕХАНІЧНОГО АПЕЛЬСИНА" МАЙЖЕ ЗАВЖДИ МАЛКОЛЬМУ МАКДАУЕЛЛУ ПРОПОНУВАЛИ РЕАЛІЗОВУВАТИ НА ЕКРАНІ НЕГАТИВНИХ ПЕРСОНАЖІВ
Культовий фільм-антиутопія намагається, як і однойменний роман Берджесса, випущений у 1961 році, говорити про сутність людської агресії і демонструє нездатність виправити людину в'язницею. До речі, Кубрик не відразу погодився знімати екранізацію книги — його відштовхнула мовна витонченість, з якою написано роман. Але через якийсь час режисер змінив свій погляд. Поява «Механічного апельсина» на великому екрані спричинила скандал та обурення багатьох глядачів. Проте фільм став найкасовішим у кар'єрі Стенлі Кубрика, загальна сума зборів за 10 років прокату (з 1972 по 1982 рік) склала 40 мільйонів доларів, тоді як бюджет картини був лише 2 мільйони. В активі картини — 4 номінації на премію «Оскар», в тому числі за найкращий фільм року, всього 5 нагород і 16 номінацій. А виконавця ролі головного героя Алекса — Малкольма Макдауелла — було номіновано на премію «Золотий глобус», як найкращого актора у драматичному фільмі.
«Соляріс», 1972; 2002
Автор книги: Станіслав Лем Режисери фільмів: Андрій Тарковський — у 1972 році, Стівен Содерберг — у 2002.
ПСИХОЛОГ КРИС КЕЛЬВІН, РОЛЬ ЯКОГО ВИКОНАВ ДОНАТАС БАНІОНІС, ПРИЛІТАЄ НА СОЛЯРІС, ЩОБ РОЗІБРАТИСЯ У ДИВАЦТВАХ. АЛЕ ПОТІМ І ДО НЬОГО ПРИХОДИТЬ «ГОСТЯ» — ДРУЖИНА ХАРІ (НАТАЛІЯ БОНДАРЧУК), ЯКА КОЛИСЬ НА ЗЕМЛІ ПОКІНЧИЛА З СОБОЮ.
Культова драма «Соляріс», знята Андрієм Тарковським у 1972 році за мотивами роману польського письменника-фантаста Станіслава Лема, входить до числа найфантастичніших фільмів в історії кінематографа. Головні ролі виконали в цій картині Донатас Баніоніс та Наталя Бондарчук. На жаль, екранізація книги стала причиною декількох сварок письменника Лема з режисером Тарковським. Польський фантаст стверджував, що режисер зняв не "Соляріс», а «Злочин та покарання». І справді, хто читав роман «Соляріс», одразу бачить віртуозну підміну мотиву книжки Станіслава Лема.
ФІЛЬМ УВІЙШОВ ДО СПИСКУ КАТЕГОРІЇ «R» ВСЬОГО ЧЕРЕЗ ОДНУ СЦЕНУ З ОГОЛЕНИМ ДЖОРДЖЕМ КЛУНІ, ЯКОГО ПІДМІНЯВ ДУБЛЕР.
Не сподобався автору книги і ремейк «Соляріса» Стівена Содерберга, що вийшов у 2002 році з Джорджем Клуні у ролі психолога Кріса Кельвіна. До того ж для англомовної аудиторії було змінено імена героїв книги: Снаут став Сноу, Харі перетворилася на Рею, а Сарторіус став чорношкірою жінкою Гордон, прізвище Гібаряна змінило звучання на Джібаріан.
«Содерберг зробив «Соляріс» — я думав, що гіршим був «Соляріс» Тарковського...», — прокоментував художнє втілення Содербергом своєї книжки Станіслав Лем.
«Хрещений батько», 1972
Автор книги: Маріо П'юзо Режисер фільму: Френсіс Форд Коппола
АКТОРСЬКУ РОБОТУ МАРЛОНА БРАНДО БУЛА ГІДНО ОЦІНЕНО — ЗОЛОТОЮ СТАТУЕТКОЮ ПРЕМІЇ «ОСКАР».
Екранізація однойменного роману Маріо П'юзо, виданого в 1969 році, стала найвидатнішим гангстерським фільмом та одним з найкращих фільмів в історії кінематографа. Головні ролі у картині Копполи виконують Аль Пачіно, Марлон Брандо та Джеймс Каан. Всій команді, автору книги, режисеру та акторам, вдалося показати у цій епічній драмі не так війну мафіозних родин, скільки жорстоку історію життя людей та їхніх стосунків. Фільм здобув три премії «Оскар»: як найкращий фільм року, за найкращий адаптований сценарій П'юзо та Копполи, акторську роботу Брандо — і ще 19 різних нагород та 17 номінацій.
«Сталкер», 1979
Автори книги: Аркадій та Борис Стругацькі (за романом «Пікнік на узбіччі») Режисер фільму: Андрій Тарковський
— ЦЕ ТРАГЕДІЯ ЛЮДИНИ, ЯКА ХОЧЕ ВІРИТИ, ХОЧЕ ЗМУСИТИ СЕБЕ ТА ІНШИХ У ЩОСЬ ВІРИТИ. ДЛЯ ЦЬОГО ВІН ХОДИТЬ ДО ЗОНИ, — В ОДНОМУ З ІНТЕРВ'Ю МІРКУВАВ САМ ТАРКОВСЬКИЙ. НА ФОТО ОЛЕКСАНДР КАЙДАНОВСЬКИЙ У РОЛІ СТАЛКЕРА.
Екранізація фантастичного роману братів Стругацьких «Пікнік на узбіччі», виданого вперше в 1972 році, стала однією з найбільш значних робіт у творчості режисера Андрія Тарковського. Зйомки радянського фантастичного фільму-притчі затяглися на три роки — під час проявлення плівки було майже цілком зіпсовано перший варіант, а потім фактично картину довелося перезнімати тричі, з трьома різними операторами та художниками-постановниками. У фільмі Тарковський грають його улюблені актори Микола Гринько та Анатолій Солоніцин, але візуальна складова картини відсунула їх на другий план. А ось появу нового обличчя — актора Олександра Кайдановського, який переконливо зіграв роль Сталкера — відзначили багато кінофахівців. Фільм дістав приз екуменічного журі на Каннському кінофестивалі 1980 року.
«Пролітаючи над гніздом зозулі», 1975
Автор книги: Кен Кізі Режисер фільму: Мілош Форман
ГРА АКТОРІВ ЗАСЛУЖЕНО ЗДОБУЛА НАЙВИЩІ ОЦІНКИ КРИТИКІВ. ПЕРСОНАЖ ДЖЕКА НІКОЛСОНА ВВАЖАЄТЬСЯ ОДНИМ З НАЙКРАЩИХ «РЕАЛЬНИХ» ГЕРОЇВ ЗА ВСЮ ІСТОРІЮ КІНЕМАТОГРАФА.
Роман Кена Кізі «Пролітаючи над гніздом зозулі», що вийшов з друку в 1962 році, вважається одним з головних літературних творів бітників та хіпі. А ось екранізація книжки Мілошем Форманом стала ще однією роботою в історії кіно, яка викликала обурення в автора літературного першоджерела. Фільм практично цілком знімався у відділенні для душевнохворих госпіталю штату Орегон. А першим кандидатом на роль бунтаря Рендла Патріка Макмерфі був актор Джек Ніколсон, який блискуче зіграв волелюбного пацієнта психушки. Прем'єра фільму відбулася 19 листопада 1975 на кінофестивалі в Чикаго. І незважаючи на звинувачення Кена Кізі та критику на адресу режисера, «Пролітаючи над гніздом зозулі» став другим фільмом в історії, який завоював «Оскар» та «Золотий глобус» у 5 найпрестижніших номінаціях.
«Собаче серце», 1988
Автор книги: Михайло Булгаков Режисер фільму: Володимир Бортко
— АБИР-АБИР…. АБИРВАЛГ! - НАМАГАЄТЬСЯ ВИМОВИТИ СЛОВО «ГЛАВРИБА» ШАРІКОВ.
Радянський двосерійний чорно-білий фільм режисера Володимира Бортко став другою екранізацією однойменної повісті Михайла Булгакова «Собаче серце». Книжку великий письменник написав у 1925 році, а популярність у СРСР вона здобула лише у 1960-х роках, і то вийшовши у світ у самвидаві. Перша ж офіційна публікація повісті відбулася в 1987 році у журналі «Знамя» — за рік до виходу кіноекранізації Володимира Бортка.
Сюжет як повісті, так і фільму традиційно тлумачать як політичну сатиру. Поліграф Поліграфович Шаріков, роль якого у картині зіграв Володимир Толоконников, сприймається як алегоричний образ люмпен-пролетаря, який несподівано дістав права та свободи, але також швидко виявив і свої егоїстичні інтереси. Як і Шаріков, професор Преображенський у виконанні Євгена Євстигнєєва і доктор Борменталь, якого зіграв Борис Плотніков, після виходу стрічки стали прозивними фігурами, а книжка та фільм розійшлися на безсмертні цитати та афоризми.
«Мовчання ягнят», 1991
Автор книги: Томас Гарріс Режисер фільму: Джонатан Деммі
«МОВЧАННЯ ЯГНЯТ» — ДРУГИЙ РОМАН СЕРІЇ ПРО СЕРІЙНОГО ВБИВЦЮ ГАННІБАЛА ЛЕКТЕРА, РОЛЬ ЯКОГО У ТРЬОХ ФІЛЬМАХ ВИКОНАВ ЕНТОНІ ГОПКІНС.
Екранізацію роману Томаса Гарріса «Мовчання ягнят» про доктора Ганнібала Лектера, зняту американським режисером Джонатаном Деммі і яка вийшла в прокат у 1991 році, було визнано найкращим трилером в історії кіно. В основі сюжетної лінії лежить реальна історія співпраці серійного вбивці Теда Банді і професора Університету кримінології Роберта Кеппеля. До речі, літературна версія «Мовчання ягнят», опублікована в 1988 році, була другою книжкою Гарріса про серійного вбивцю Лектера — першим був опублікований у 1981 році роман «Червоний дракон» (екранізований у 1986 році як «Мисливець на людей», а в 2002 — під своєю оригінальною назвою). Уже після «Мовчання ягнят» у світ вийшли «Ганнібал» (опублікований у 1999 році, екранізований у 2001 році), «Ганнібал: Сходження» (опублікований у 2006 році, екранізований в 2007 році). Примітно, що у всіх трьох екранізаціях, починаючи з «Мовчання ягнят», роль серійного вбивці виконав Ентоні Гопкінс, який дуже ретельно підійшов до входження в роль. Гопкінс вивчав досьє багатьох відомих убивць, бував у в'язницях, де вони утримувалися, а також відвідував гучні судові процеси. Так акторові під час перегляду відеозапису розмови Чарльза Менсона вдалося взяти на замітку прийом, який допоміг створити образ доктора Лектера — під час розмови Менсона абсолютно не кліпав очима, що Гопкінс і втілив у фільмі.
Для приготування до зйомок Джоді Фостер, яка зіграла роль молодої курсантки академії ФБР Клариси Старлінг, та Скотту Гленну, який знявся у ролі голови відділу психології Джека Кроуфорда, також надали аудіозаписи вбивць, зроблені під час допитів. Актриса Джоді Фостер відмовилася від їх прослуховування, а от її колега Скотт Гленн спромігся вивчити матеріал, а потім мучився нічними кошмарами. Кінопостановку трилера на Берлінському кінофестивалі було відзначено 5-ма преміми «Оскар», а також «Срібним ведмедем» за найкращу режисуру. «Мовчання ягнят» — третій і поки що останній фільм в історії, який завоював «Оскари» у всіх найпрестижніших номінаціях, раніше це вдалося картинам «Це трапилося якось уночі» (1934) та «Пролітаючи над гніздом зозулі» (1975).
«Список Шиндлера», 1993
Автор книги: Томас Кеніллі Режисер фільму: Стівен Спілберг
ЛІАМ НІСОН У 1994 РОЦІ НОМІНОВАНИЙ НА ПРЕМІЮ «ОСКАР» ЗА РОЛЬ У ФІЛЬМІ «СПИСОК ШИНДЛЕРА».
Книжка австрійського письменника та драматурга Томаса Кеніллі «Ковчег Шиндлера», яка заснована на реальних подіях, що відбувалися під час Голокосту, лягла в основу історичної драми Стівена Спілберга «Список Шиндлера». Фільм оповідає про німецького бізнесмена та члені НСДАП Оскара Шиндлера, який урятував від загибелі понад тисячу польських євреїв. Ця кінострічка стала найдорожчим чорно-білим фільмом: бюджет картини склав 25 мільйонів доларів. І хоча касові збори значно перевищили витрати — 321,2 мільйони доларів — Спілберг відмовився від гонорару за цей фільм. На зароблені кошти режисер заснував «Фонд Шоа» («Шоа» — у перекладі з івриту означає «Катастрофа»), діяльністю якого є збереження письмових свідчень, документів, інтерв'ю з жертвами геноциду, в тому числі й Голокосту. Головний герой екранізації Оскар Шиндлер у виконанні Ліама Нісона посів 13-е місце у списку 100 найвидатніших кіногероїв. Амон Гет у виконанні Рейфа Файнса став 15-м у списку 100 найвидатніших кінолиходіїв. Картина здобула сім премій «Оскара».
«Страх та відраза у Лас-Вегасі», 1998
Автор книги: Гантер С. Томпсон Режисер фільму: Террі Гілліам
НА ЗЙОМКАХ НЕ ВЖИВАЛИСЬ НАРКОТИКИ, ДЖОННІ ДЕПП ЗАМІСТЬ КОКАЇНУ НЮХАВ МОЛОЧНИЙ ПОРОШОК, АЛЕ, ЗА ЙОГО СЛОВАМИ, «НЮХАТИ КОКАЇН БУЛО Б ГУМАННІШЕ».
Хто зараз згадає, що кінострічку Террі Гілліама, зняту за мотивами роману Гантера С. Томпсона «Страх та відраза в Лас-Вегасі: дика подорож до серця американської мрії», спочатку у прокаті чекав провал, і тільки пізніше — статус культового фільму?! Основним сюжетом і книжки, і фільму стали реальні події з життя Гантера, а прототипом Рауля Дюка, якого зіграв Джонні Депп, — сам автор — одіозний письменник та засновник «гонзо-журналістики». Дія відбувається у 1971 році, головні герої, журналіст Рауль Дюк та його адвокат доктор Гонзо, у виконанні Бенісіо дель Торо, їдуть до Лас-Вегаса через Неваду, щоб написати статтю для журналу про місцеві перегони «Мінт 400». Але подорож на червоному Chevrolet Impala перетворюється на психоделічний тріп на Великій Червоній Акулі до Міста гріха, і лише друкарська машинка Дюка, коли той вирішує попрацювати, повертає зі світу наркотичного марення та галюцинацій до реальності. Фільми Террі Гілліама неможливо сприймати однозначно, бо у них завжди присутній сюжет з ноткою божевілля, з такими ж героями, вчинки яких, з погляду здорового глузду, важко пояснити. Режисер дає нам змогу заглянути через світ кіно — в іншу реальність, передаючи атмосферу 70-х, коли панували часи хіпі, ЛСД та ілюзії гонитви за «американською мрією».
«Зелена миля», 1999
Автор книги: Стівен Кінг Режисер фільму: Френк Дарабонт
ІНІЦІАЛИ ДЖОНА КОФФІ (J. C.), ЯК ПИСАВ САМ КІНГ, ВІДПОВІДАЮТЬ ІНІЦІАЛАМ ІСУСА ХРИСТА (АНГЛ. JESUS CHRIST).
Книжки Стівена Кінга як ніби створені для того, щоб за ними знімали кінофільми. За всіма. Так що, крім того, що Стівен Кінг має титул «короля жахів», він є, так би мовити, найекранізовуванішим письменником у світі. За творами Кінга знято, або за основу взяті романи та оповідання, близько 90 кіно- і телетворів. Містичну драму «Зелена миля» зняв той же режисер, що працював над створенням екранізації книги Стівена «Втеча з Шоушенка» — Френк Дарабонт. Як у книжці, так і у фільмі, який Дарабонт постарався зробити максимально наближеним до тексту оригіналу, жахами й не пахне, але вдалося передати відчуття безвиході, неможливості протистояти системі, атмосферу болю та страху невинного героя Джона Коффі, що йде на страту і якого чудово зіграв Майкл Кларк Дункан. Темношкірого велетня звинувачують у вбивстві маленької білої дівчинки, а герой Тома Генкса, наглядач у в'язниці, усвідомлює невинуватість цієї людини, якій неминуче загрожує електричний стілець.
«Бійцівський клуб», 1999
Автор книги: Чак Паланік Режисер фільму: Девід Фінчер
ПІД ЧАС ЗЙОМОК ПІТТ ТА НОРТОН НАВЧИЛИСЯ ВИГОТОВЛЯТИ СПРАВЖНЄ МИЛО.
Через три роки після виходу у 1996 році роману Чака Паланіка режисер Девід Фінчер знімає однойменний фільм, якому визначено увійти до списку американського культового кіно. Як це часто буває, після виходу у прокат «Бійцівський клуб» не тільки негативно сприйняли публіка та критики, але він став і збитковим — бюджет картини склав 64 мільйони доларів, а дохід від касових зборів — лише 10 мільйонів. І лише через 10 років після прем'єри кінофільм, що спричинив у дев'яності роки найбільший суспільний резонанс, було гідно оцінено. Такі актори, як Едвард Нортон, Бред Пітт та Гелена Бонем Картер, що знялися у трилері, також заздалегідь забезпечили цій психологічній драмі успіх.
«Реквієм за мрією», 2000
Автор книги: Г'юберт Селбі-Молодший Режисер фільму: Даррен Аронофскі
У ФІЛЬМІ НІДЕ НЕ ВКАЗУЄТЬСЯ, ЯКИЙ НАРКОТИК ВЖИВАЮТЬ ГАРРІ ТА ЙОГО ДРУЗІ. ВОНИ ЙОГО НАЗИВАЮТЬ «SHIT» (ЛАЙНО), «BREAD» (ХЛІБ)...
Роман «Реквієм за мрією», уперше опублікований у 1978 році, — одна з найвідвертіших та найбезжальніших книжок про наркотики та тих, хто пристрастився до речовин і втратив в собі людину. А у своїй екранізації Аронофскі зумів передати стрімкий розвиток подій життя героїв, у ролі яких знялися Джаред Лето, Дженніфер Коннеллі, Марлон Уайанс та Елен Берстін, життя яких руйнувалися настільки ж безповоротно та швидко.
«Великий Гетсбі», 2013 Автор книги: Скотт Фіцджеральд Режисер фільму: Баз Лурман
Драму База Лурмана — екранізацію однойменного роману Френсіса Скотта Фіцджеральда — знято у форматі 3D, а у головних ролях задіяні Леонардо ДіКапріо, Кері Малліган та Тобі Магуайр. Режисер задумав цей фільм у період світової фінансової кризи, перебуваючи в Сибіру, адже твір Фіцджеральда оповідає про життя золотої молоді в 1920-х роках, коли процвітав такий капіталізм, що робив з бідних — жебраків, а з багатих — дуже багатих. Історія книги та фільму розповідається від першої особи Ніка Каррауейя (Тобі Магуайр), який оселився по сусідству з таємничим мільйонером Джеєм Гетсбі (Леонардо ДіКапріо). Невдовзі між героями зав'язується дружба. І Гетсбі розповів йому свої таємниці, історію свого життя та успіху.
Фільм «Великий Гетсбі» неоднозначно сприйняла американська кінопреса, але це не завадило йому завоювати безліч нагород, у тому числі й дві премії «Оскар» за найкращі декорації та костюми.
