4 серпня виповнюється 155 років від дня народження Кнута Гамсуна (Кнут Педерсен), норвезького прозаїка, драматурга і поета, лауреата Нобелівської премії з літератури. Ім’я Гамсуна є «славою і ганьбою» Норвегії. Слава – це довершена проза письменника: романи «Голод», «Пан», «Містерія», «Вікторія». Ганьба ж – його колабораціонізм під час Другої світової війни: Гамсун виступав з пронацистськими статтями, мріяв про Норвегію у складі Великої Німеччини, зустрічався з Гітлером і Геббельсом, написав на смерть Гітлера некролог. Після війни Норвегія засудила погляди Гамсуна й полишила стару людину спокійно доживати віку. Гамсун своїх поглядів не змінив і не розкаявся. У листі до генерального прокурора, 90-річний письменник не приховуючи обурення, з гнівом писав: «До чого все це повинно було призвести? До того, аби оголосити мене божевільним, а отже, неспроможним відповідати за свої вчинки? В такому разі Ви не врахували мене. Вже з самого початку я визнавав себе відповідальним за свої дії й відтоді не переставав відстоювати саме цю точку зору». Приклад Гамсуна яскраво свідчить про сумісність «генія і лиходійства». Утім твори Гамсуна, на відміну від деяких інших нобелівських лауреатів, активно читають і досі, та й не тільки в Норвегії – в усьому світі.
Немає коментарів:
Дописати коментар