середа, 9 вересня 2026 р.

Англомовна література нашої бібліотеки

Є фото, які апріорі не мають шансів на велику кількість вподобайок. На них нема відомих чи цікавих людей, з якими себе можна асоціювати. Нема динаміки, яскравих емоцій. Нема ніякої події. Зрештою, нема наших друзів, яких так і кортить лайкнути, навіть не читаючи.

Саме так виглядає фото з англомовною літературою, зроблене на абонементі Бібліотеки Сковороди. Хоча, з іншого боку…
В цих книжках є знамениті й навіть легендарні герої, реальні чи придумані. У кожного своя біографія, характер і харизма. Асоціюють себе з ними мільйони читачів у всьому світі. Подіям, що відбуваються цих книжках, ніколи не бракує динаміки і емоцій.


І головне, що ці книжки – наші вірні й найщиріші друзі. Особливо в часи випробувань, коли абстрагуватися від реальності і зануритися в читання є найдієвішим способом зберегти свою психіку і вижити.

Від класиків 𝗦𝗵𝗮𝗸𝗲𝘀𝗽𝗲𝗮𝗿𝗲, 𝗕𝘆𝗿𝗼𝗻, 𝗗𝗶𝗰𝗸𝗲𝗻𝘀, 𝗖𝗼𝗻𝗮𝗻 𝗗𝗼𝘆𝗹𝗲 до наших сучасників 𝗧𝗲𝘀𝘀 𝗚𝗲𝗿𝗿𝗶𝘁𝘀𝗲𝗻, 𝗗𝗮𝗻 𝗕𝗿𝗼𝘄𝗻, 𝗝𝗼𝗮𝗻𝗻𝗲 𝗥𝗼𝘄𝗹𝗶𝗻𝗴, 𝗝𝗮𝗺𝗲𝘀 𝗣𝗮𝘁𝘁𝗲𝗿𝘀𝗼𝗻, 𝗝𝗼𝗷𝗼 𝗠𝗼𝘆𝗲𝘀, 𝗦𝘁𝗲𝗽𝗵𝗲𝗻𝗶𝗲 𝗠𝗲𝘆𝗲𝗿, 𝗖𝗮𝗻𝗱𝗮𝗰𝗲 𝗕𝘂𝘀𝗵𝗻𝗲𝗹𝗹 та багатьох інших.
Деякі з них, як ви бачите, так і хочуть скочити з полиць прямо в руки

Тому ми не закликаємо лайкати це фото. Ми закликаємо виключно до читання. Приходьте до нас на вул. Освіти, 14-А, обирайте, беріть додому та удосконалюйте 𝘆𝗼𝘂𝗿 𝗘𝗻𝗴𝗹𝗶𝘀𝗵!

вівторок, 8 вересня 2026 р.

Анонс заходу

Дорогі друзі! У неділю, 13 вересня, о 12:00 Бібліотека Сковороди запрошує вас на пісенно-музичну зустріч "Українське танго. Що знаємо і як співаємо"

Ведучий зустрічі Ігор Якубовський разом із "Вокальною студією на Освіти" подарує вам атмосферу ніжності й пристрасті, адже українське танго – це вишуканий жанр, який заслуговує на нове відкриття.
Центральним акцентом стане легендарна пісня-танго "Гуцулка Ксеня", що вже майже 90 років вважається однією з найвідоміших українських пісень ХХ століття. Ви почуєте її історію та зможете виконати разом із нашими вокалістами.
Окрім "Гуцулки Ксені", прозвучить добірка українських мелодійних танго: "Відлуння твоїх кроків", "Червона троянда", "Танго дощу" та інші.
Приходьте, щоб разом доторкнутися до вітчизняного танго, відчути його ліричність і сердечність, поспівати й провести недільний день у теплій компанії!

понеділок, 7 вересня 2026 р.

До 100 років від дня народження Богдана-Степана Винара

Сьогодні виповнюється 100 років від дня народження Богдана-Степана Винара – українського та американського бібліотекознавця, бібліографа, видавця, науковця і громадського діяча.

Його ім’я не належить до найвідоміших широкому загалу. Проте для історії і передусім, бібліотечної науки, ця постать має особливе значення.

Богдан Винар народився 1926 року в родині педагогів у Львові. Його батько – Іван Винар – був активним учасником Української революції 1917-1921. Згодом повернувся до педагогічної діяльності та присвятив себе розвитку українського шкільництва у місті Лева. 

У 1944 році родина Винарів залишила Україну. Богдан навчався в Мюнхені, а згодом переїхав до Сполучених Штатів, де здобув бібліотечну освіту. Працював в університетській бібліотеці міста Денвер, там же розпочав викладацьку діяльність.
Одним із найважливіших здобутків пана Богдана є праця "Introduction to Cataloging and Classification" ("Вступ до каталогізації та класифікації", 1992). Її у вигляді підручника використовують для підготовки фахівців бібліотечної галузі США і зараз.

У 1964 році Винар заснував видавництво "Libraries Unlimited". Воно спеціалізувалося на виданні довідкової та професійної літератури для бібліотекарів, викладачів і фахівців інформаційної сфери.
Особливе місце у професійній діяльності та житті Винара завжди посідала Україна. При власному видавництві він створив окремий український напрям, метою якого стало видання праць, що знайомлять світ з українською історією, літературою та культурою.
Одним із найважливіших його проєктів став бібліографічний довідник "Ukraine: A Bibliographic Guide to English-Language Publications" ("Незалежна Україна: бібліографічний посібник англомовних публікацій", 1990). Це видання містило понад тисячу бібліографічних записів про книги, статті та дисертаційні дослідження, присвячені Україні та українознавчій проблематиці англійською мовою.

Починаючи з 1989 року вчений неодноразово приїздив до України, а наприкінці життя частина його особистої бібліотеки повернулася до рідного Львова. У 2000-х передав бібліотеці Львівського університету імені Івана Франка зібрання. Воно налічує понад тисячу книг і періодичних видань різними мовами та являє собою українознавчі дослідження, спогади та художні твори, видані поза межами України після Другої світової.
Науковий доробок Богдана Винара вражає масштабом. Бібліографічний покажчик власних праць станом на 1993 рік, тобто ще за 20 років до його смерті, містить 2025 позицій – це книги, статті, рецензії та інші публікації.
Винар унікально поєднав у житті дві сфери: американське бібліотекознавство і українську науково-видавничу справу, а також був популяризатором знань про Україну в світі.

Вчений помер 9 листопада 2013 року і похований у місті Денвері, штат Колорадо, яке стало його другою домівкою.

неділя, 6 вересня 2026 р.

Наші заходи 7-13 вересня

З першим осіннім холодком місто стишується, звільняючи простір для нових звичок і старих друзів. Поки вулиці стають прохолоднішими, ми навпаки додаємо тепла: волонтеримо, вчимося та просто тримаємося разом. Бо найкращі та найкорисніші справи робляться саме в спокійній атмосфері.

Запрошуємо вас завітати до нас з 7 по 13 вересня на такі унікальні події:
  • Вівторок, 8 вересня, 18:30 – English Club "Фантастичне в літературі". Ввідну лекцію українською мовою проведе літературознавиця та культурна менеджерка Віра Скуратова (Vira Skuratova).
  • Неділя, 13 вересня, 12:00 – Літературно-музична зустріч "Гуцулка Ксеня". До 92-річчя легендарної пісні співаємо і спілкуємося разом з Ігор Якубовський.
І не забудьте, що ви завжди можете долучитися до наших регулярних активностей:
  • Співаємо разом у "Вокальній студії на Освіти" – щовівторка й щочетверга о 10:30.
  • Волонтерська ініціатива В'яжемо для Перемоги – щовівторка о 14:00.
  • Український розмовний клуб "МовоСвіт на Освіти" – щовівторка о 17:30.
  • Майстер-клас з виготовлення ляльки-мотанки від Світлана Молчанова – щосереди о 15:00 (запис: ‪+𝟯𝟴 𝟬𝟲𝟲 𝟳𝟮𝟱 𝟮𝟴𝟬𝟬).
  • Урок здоров’я з Ігорем Якубовським – щонеділі о 10:15.
Нехай осіння прохолода залишається тільки за вікном. Спокійного та тихого тижня вашому дому.
Адреса: вул. Освіти, 14-А
Телефон: ‪+𝟯𝟴 𝟬𝟲𝟯 𝟮𝟰𝟬 𝟲𝟲𝟰𝟮


пʼятниця, 4 вересня 2026 р.

Libraries Connected

Ці вересневі дні надзвичайно складні й виснажливі, але є в них і добрі проблиски – ось як учора. До Бібліотеки Сковороди завітала гостя з Лондона!

Оксана Чаюн (Oksana Chaiun) – амбасадорка проактивного ком’юніті Families4Peace, яка разом із британськими бібліотеками Camden Libraries та Belsize Community Library підтримує наших співвітчизників у Лондоні. Це неабияк об’єднує, допомагає бути видимими та нагадувати світовій спільноті про війну в Україні.
"Бути в Києві й не заїхати до вас я не могла!" – почулося, щойно Оксана переступила поріг книгозбірні між тривогами.

Про її бажання здійснити візит ми дізналися заздалегідь. Тож вирішили скористатися нагодою й передати Camden Town Library, бібліотеці-посестрі в Лондоні, кілька важливих книжок для Української полички.
Це – наш спосіб подякувати за підтримку, а особливо за надісланий партнерами англомовний комплект Гаррі Поттера, а також – представити українську книгу за кордоном, і водночас підтримати своїх людей та вітчизняне книговидавництво.
На початку співпраці в межах "Twinned Libraries / Бібліотеки посестри", ми не надто уявляли формат міжнародного спілкування, але на нашу першу онлайн-зустріч з бібліотекарями Лондона запросили Оксану, і це розвіяло наші сумніви!
Відтоді співпраця триває, і ми відчуваємо постійну підтримку від центральної бібліотеки Камдена та її філій. Про цьогорічні результати співпраці напишемо окремо.

І ось Оксана у нас! Вона вражає своєю небайдужістю до української книги та відкритістю до людей. Ми знайомимося ближче, розповідаємо про своє бібліотечне буття, а наша гостя – про те, як українці Лондона долають виклики вимушеної еміграції та налагоджують культурні зв’язки між країнами.
Вдячні Оксані за цю зустріч. Вона допомогла відчути те, що важко зробити на відстані. Знайшлося чимало точок дотику та напрямів взаємодії з українським ком’юніті Лондона, і віримо: співпраця принесе добрі плоди!

А якщо хтось із вас, відвідавши Лондон, побачить біля будівлі бібліотеки поштову скриньку, прикрашену ось такою мотанкою, то знайте: це справа рук українок, які сумують за рідною домівкою.



четвер, 3 вересня 2026 р.

Наш музичний експромт

Сьогодні біля ґанку Бібліотеки Сковороди відбувся невеличкий концерт. Тобто це була репетиція, але ж публіка навколо трошки підзібралася. Бо як не зупинитися, коли вулицею Освіти лунали мелодійні "А жоржини такі кольорові..."

Саме так Ігор Якубовський зі своєю "Вокальною студією на Освіти", не втрачаючи бадьорості духу, збираються два рази на тиждень. І співають, співають, співають. Сьогодні, у перерві між тривогами, навіть просто неба. А зазвичай в одній із затишних кімнат бібліотеки.

Приходьте і ви! Співаємо щовівторка та щочетверга.

середа, 2 вересня 2026 р.

Емоційні читання: антологія сучасної прози "Бий, тікай, завмри"

27 серпня, у день багатьох тривог, невгамовна Бібліотека Сковороди провела 15-ті Емоційні читання в межах проєкту "Бібліотеки емоцій заради добра".
Їх ми присвятили оповіданню молодої української письменниці Інни Чернової "Я теж живу вперше" з антології сучасної прози "Бий, тікай, завмри" від Litosvita.

Працювати над емоціями навколо обраного тексту довелося за умов, які ви бачите на фото. Власне, ці обставини підсилювали розуміння: особисті й побутові проблеми під час війни не зникають. Вони є, їх варто проговорювати та давати їм раду вчасно.
Текст, що вміщений в розділі "Бий", на перший погляд, є дуже простим і не надто травматичним. І тема, про яку на різний манер висловлювалися літератори всіх поколінь, – також. Якщо коротко, то він про зачаєні конфлікти в сім’ї.

Оповідання не відпускає і веде вглиб, спонукаючи шукати відповіді на запитання:
  • Як воно – бути дружиною і матір’ю в атмосфері рутини і прохолодних взаємозалежних стосунків?
  • Чому діти зазвичай обирають два шляхи: жити, як батьки, або йти наперекір родинним звичкам?
  • Чи легко бачити пригніченою і побляклою маму доньці, яка колись теж стане жінкою?
  • Хто несе відповідальність за вибір: чого прагнути, як відчувати, коли народжувати і чи озвучувати (чи не озвучувати) свої потреби – жінка чи її партнер?
  • Чи можна жити інакше: з позиції свободи, а не з позиції жертви?
  • Чи не пізно батькам розпочинати нове життя, коли діти випурхнули з гнізда?
  • І чи дійсно цей текст про "бий", адже в ньому – і про "завмри", і про "біжи"?
  • Тож читачі різної статі, віку й життєвого досвіду спільно шукали відповіді. То було корисне й цікаве обговорення оповідання та викликаних ним почуттів і міркувань.
Дякуємо авторці за неповторну інтонацію твору. Бо так, ми всі живемо своє життя вперше!
І – наша незмінна подяка партнерам Love for Livres та Bibliothèques Sans Frontières!



вівторок, 1 вересня 2026 р.

Англомовний клуб про фантастичне в літературі

Час від часу ми чуємо запити про вивчення англійської в бібліотеці, про розмовні англомовні клуби, про зустрічі на теми містичного-цікавенького. І от якось ми зустрілися з Вірою Скуратовою, літературознавицею та культурною менеджеркою, – і дізналися, що Віра – ще й вчителька англійської.

І понеслося… Спочатку була ідея: “а чом би й не створити Skovoroda Library Speaking Club?!”. Ця ідея трансформувалася в English Club "The Fantastic in Literature".

Це не клуб про фантастику і не обов’язково клуб для тих, хто читає фентезі. Ми говоритимемо про те, як література створює відчуття дивного, неможливого, моторошного, неймовірного чи надприродного  і що відбувається з текстом, коли реальність у ньому починає поводитися не зовсім як реальність.


Матеріалом для розмови може стати будь-яка книжка: від Шевченка чи Лесі Українки до сучасного роману, горору, магічного реалізму, фентезі або цілком реалістичної історії. Наприклад, ми можемо прочитати реалістичний роман і поговорити про те, що саме в ньому здається неймовірним, дивним або майже фантастичним.

Спільною теоретичною оптикою для клубу стане «Вступ до фантастичної літератури» Цвєтана Тодорова. Учасники отримають текст заздалегідь, але читати його повністю не обов’язково: на зустрічах ми працюватимемо з короткими фрагментами й окремими тезами з книги.

Основна мова клубу  англійська. При цьому ми працюватимемо не лише над розмовою: вправи й обговорення будуть побудовані на реальному мовному матеріалі  лексиці, collocations, phrasal verbs і граматиці рівня Intermediate. Мовна робота буде частиною занять, але не відокремлюватиме їх від розмови про літературу.

На кожній зустрічі учасники також матимуть можливість коротко представити книжку, яку вони прочитали, використовуючи лексику й мовні конструкції з конкретного заняття. Якщо не знаєте, що читати, бібліотека готуватиме тематичні добірки  наприклад, «що почитати моторошного», «що почитати про магічне», «що почитати про неможливе».

Спеціальна підготовка з літературознавства не потрібна. Так само немає формального обмеження за рівнем англійської: завдання будуть організовані так, щоб до розмови могли долучатися учасники з різним рівнем підготовки.

Для складних теоретичних питань передбачено короткий окремий час для розмови українською  щоб мовний бар’єр не заважав обговорити те, що справді хочеться обговорити.

Зустрічі: раз на два тижні
Тривалість: 1,5–2 години
Мова: переважно англійська



08.09 о 18:30 Вступна лекція. Фантастичне в українській літературі (українською мовою)

Що ми називаємо фантастичним у літературі? Чи обов’язково фантастичне пов’язане з магією, вигаданими світами або надприродними істотами?

Фантастичне може бути дуже різним. Це може бути моторошне, коли звичний світ раптом стає загрозливим; дивне, коли події порушують наші уявлення про те, як має працювати реальність; магічне, коли надприродне стає частиною повсякденного світу; чудесне, коли неможливе приймається як факт; або ж ситуація, в якій до останнього незрозуміло, чи сталося щось надприродне насправді, чи для цього є інше пояснення.

Саме ці відмінності дозволяють говорити про фантастичне не лише як про окремий жанр, а як про особливий спосіб побудови й сприйняття художнього тексту.

На лекції розглянемо, як різні форми фантастичного працюють в українській літературі  від Шевченкового «Великого льоху» та «Сну» і «Лісової пісні» Лесі Українки до сучасного українського фентезі та фантастики.

Однією з основних теоретичних оптик стане концепція фантастичного Цвєтана Тодорова з його «Вступу до фантастичної літератури». Тодоров пропонує розрізняти фантастичне, дивне та чудесне залежно від того, як текст змушує читача пояснювати неможливі або незвичайні події.

Тому говоритимемо не лише про тексти, де є привиди, відьми, боги чи магія. Фантастичне може виникати і в історії, яка загалом здається реалістичною, але в певний момент змушує засумніватися в самій природі того, що відбувається.

Лекція стане вступом до ширшої розмови про фантастичне в літературі: його різновиди, межі та способи взаємодії з реальністю, фольклором, історією та повсякденним досвідом.

Спеціальна підготовка з літературознавства не потрібна.

Тривалість: 1 година лекції + до 30 хвилин на запитання та обговорення.
Участь: безкоштовна.