"Українське танго" в бібліотеці

Хто не любить пристрасного танго? Бібліотека Сковороди буквально закохана в нього. Тому-то й провела 13 вересня музично-просвітницьку зустріч "Українське танго. Що знаємо і як співаємо". Про неї і розкажемо вам саме зараз.

Але спочатку згадаємо, що танго-танець від кінця XIX століття постав потужним рушієм трансформації музичного акомпанементу. Вже у столітті ХХ ця харизматична мелодія перетворилася на окремий популярний у всьому світі жанр і дісталася України.

Колись ми вже з вами співали й танцювали танго від визначних вітчизняних композиторів. Цієї ж неділі дослідили низку українських пісень, які завжди любили, не надто замислюючись про те, що вони теж є танго. Навіть якщо їхній темпоритм і не є аж таким очевидним.

Цього дня Маестро Ігор Якубовський, який тонко відчуває ритміку й мелодику, блискуче довів, що:

- поезії Лесі Українки, Григорія Сковороди, Олександра Олеся, Анатолія Тарана, Петра Перебийноса та Ростислава Радишевського з його легкої руки теж можуть звучати в ритмі танго;

- добре знані пісні "Взяв би я бандуру" (слова Михайла Петренка, музика народна), "Відлуння твоїх кроків" (слова Володимира Вознюка, музика Володимира Івасюка), "Сину, вже качки летять" (слова Михайла Ткача, музика Олександра Білаша) – також.

Насправді танго має кілька підвидів: аргентинське танго, що має темпоритм гнучкий і пульсуючий, а розмір його становить 2/4 або 4/4; мілонга – швидкий, завзятий, синкопований (розміром 2/4); бальне (європейське) – жорстко фіксований, маршовий ритм (2/4) та танго-вальс – циклічний, плинний (3/4).

Що й казати, навіть одну з найвідоміших українських пісень "Гуцулку Ксеню" далеко не всі асоціюють із танго. Але це точно воно.

До речі, офіційних версій появи цієї славетної пісні аж дві. За першою, її автором є український композитор, диригент і педагог Ярослав Барнич, який народився на Івано-Франківщині. За другою – слова написав сільський вчитель Роман Савицький зі Львівщини, а музика належить композитору Івану Недільському.

От лише яка саме гуцулка надихнула митців на створення шедевра, достеменно невідомо. Тому обирайте ту версію, що сподобалася вам більше, і дофантазуйте її!

І наостанок про фурор. Його викликало справжнє танго від двох вправних танцюристів – Артема Терентьєва (Artem Terentyev) та Наталі Репало. Присутні аж повставали з місць, щоб побачити це на власні очі!

Наші події наступного тижня

Коли ночі стають занадто гучними, дуже хочеться знайти стабільну точку опори. Простір Бібліотеки Сковороди залишається тим самим місцем, де тижневий ритм не збивається, а розмови повертають відчуття нормальності. Заходьте до нас перевести подих і просто побути серед своїх.

Запрошуємо завітати на дві унікальні події, що ми їх приготували для вас цього тижня:

• Середа, 16 вересня, 16:00 – Лекція "Вирок українському сміху", яку проведе Тетяна Шептицька з Меморіальний заповідник "Биківнянські могили". Вона розповість про долі українських сатириків і гумористів, що зазнали репресій та страшних випробувань у роки сталінського терору 1930-х років.
• Неділя, 20 вересня, 12:00 – Літературно-музична зустріч "Sound&Word: український код", присвячена Дню української музики, під час якої дослідимо тему співаної поезії та заспіваємо разом з Ігорем Якубовським

І не забудьте, що ви завжди можете долучитися до наших регулярних активностей:

• Вчимося співу у "Вокальній студії на Освіти" – щовівторка й щочетверга о 10:30.
• Волонтерська ініціатива В'яжемо для Перемоги – щовівторка о 14:00.
• Майстер-клас з ляльки-мотанки від Світлана Молчанова – щосереди о 15:00 (запис: ‪+38 066 725 2800).
• Урок здоров’я з Ігор Якубовський – щонеділі о 10:15.

Прості щоденні справи та живі розмови з людьми найкраще повертають відчуття контролю. Тихого тижня, міцних нервів і затишних вечорів вашому дому!

Анонс заходу

У неділю, 20 вересня, о 12:00 Бібліотека Сковороди запрошує на зустріч до Дня української музики "Sound&Word: український код"!

Цього разу поринемо у вир української співаної поезії – унікального жанру, який пройшов шлях від середньовічних дум до фестивалів "Оберіг" і "Червона Рута", переживши й темні, і світлі часи. А відтак став унікальним культурним явищем вітчизняної музики.

Наприкінці 80-х, на хвилі національного відродження та послаблення радянського тиску, саме авторська пісня стала рупором української ідентичності.

На світанку незалежності жанр авторської пісні та співаної поезії відкрив українцям неповторні голоси, серед яких Едуард Драч, Марія Бурмака (Maria Burmaka), Василь Жданкін, Сергій Мороз (Serhii Moroz), Ігор Якубовський, Тризубий Стас, Ольга Богомолець (Olga Bogomolets), Андрій Панчишин, які залишаються улюбленими і досі.

На цій зустрічі ми торкнемося музичних творів Ігор Якубовський на слова Тараса Шевченка, Євгена Плужника, Олександра Олеся, Анатолія Тарана, Юрія Тимофєєва та інших. Приходьте, щоб не лише почути, а й разом виконати ці пісні – створимо простір довіри, єдності та натхнення!

Віртуальна виставка «КнигоNEWS: книжкові новинки серпня в бібліотеці»

Серпень поступився місцем прохолодному вересню, а це означає, що настав ідеальний час для затишного осіннього читання!

Під кінець літа наші полиці поповнилися чудовими новинками на будь-який смак. На вас чекають і чуттєва поезія, і історія нерівної боротьби героїчної людини з системою, і родинна сага з таємничими прокляттями, і заплутане детективне розслідування – від світової класики до творів, написаних в останнє десятиліття.

Усі серпневі надходження ми традиційно зібрали в новому випуску альманаху КнигоNEWS.

Повний список книжок шукайте на нашому сайті

Гортайте добірку, обирайте свою історію та завітайте по неї до нас – у Бібліотеку Сковороди, що на вул. Освіти, 14-А. Обіцяємо: ці книжки зроблять ваші вечори теплішими!

Анонс заходу

Бібліотека Сковороди продовжує проєкт "Історична грамотність", який ми проводимо разом з нашими друзями з Меморіальний заповідник "Биківнянські могили". Сьогодні запрошуємо вас на чергову лекцію "Вирок українському сміху", що розпочнеться о 16:00 наступної середи – 16 вересня.

Українські гумор і сатира 1920-30-х років відзначалися модерними пошуками та появою нових жанрів. Безперечно, справжнім "королем гумору" тоді вважався Остап Вишня.

Проте не менш потужно заявили про себе в добу "Розстріляного відродження" Юрій Вухналь, Юхим Ґедзь, Василь Чечвянський, Кость Котко, Олександр Ковінько та інші майстри гострого пера, чиї імена майже невідомі зараз.

У своїй розповіді про долі тих, хто формував обличчя українського гумору тієї пори, лекторка, заступниця гендиректора з наукової роботи Заповідника Тетяна Шептицька розповість про основні тенденції розвитку цього жанру. Говоритимемо про знакові й репрезентативні твори та розкриємо особливості роботи з архівно-кримінальними справами репресованих митців-гумористів.

Отже, ви дізнаєтеся про те:

• як встановлювався партійний контроль за українським гумором;
• що сталося з членами редколегії "Червоного перцю";
• як народжувався "радянський сатирик";
• які жарти Юрія Вухналя чекісти вважали антирадянськими;
• що у в’язниці НКВС пережив перед розстрілом Василь Чечвянський;
• якими були подальші долі українських сатириків і гумористів 1920-30-х років, зокрема й тих, хто повернувся з таборів.

Вхід вільний. У разі повітряної тривоги лекція відбудеться в укритті.

Літературно-музична зустріч "Осінні барви"

У неділю, 6 вересня, прихильники літературно-музичних зустрічей зійшлися до Бібліотеки Сковороди, аби поринути в "Осінні барви".

День був напрочуд тихим, і всі мали змогу насолодитися чуттєвою лірикою та зробити добрі осінні прогнози – мати такі в наш час вкрай важливо!

Присутні разом із маестро Ігор Якубовський та його вихованками з "Вокальної студії на Освіти" поринули у звукопис текстів про найзолотішу пору року, яка в усі часи надихала поетів.

Цього дня звучали пісні на слова визначних українських поетів: Богдана Лепкого, Євгена Плужника, Бориса Олійника, Володимира Івасюка, Миколи Сингаївського, Ліни Костенко, а також добре знані народні романси.

Тексти класиків завжди мають присмак вічності й сприймаються як дещо незмінне, що завжди було й буде, а володар-час не в змозі стерти глибокі почуття, які прокралися в рядки.

Додали зустрічі осінніх барв пісні на вірші наступних поколінь поетів: Олександра Богачука, Данила Кулиняка, Костянтин Москалець, Ігоря Лазаревського, Лариси Петрової, Анатолія Тарана, Аліна Третяк, Ігоря Рубцова (Ігор Р.), Олени Татьянченко (Olena Tatyanchenko), Тетяни Яровициної (Tenditna Syla) та Олександр Козинець.

Щодо музичного супроводу, то цього разу в хід пішли гітара, синтезатор і баян, кожен з яких додав особливого настрою, ніжно торкнувся струн душі й допоміг щось загоїти чи відпустити…

Дякуємо всій співучій родині й до нових зустрічей у бібліотеці на Освіти, 14-А!

Анонс події

Друзі, це сталось! Точніше, це має статися в Бібліотеці Сковороди вже найближчого понеділка – 14 вересня.

Саме цього дня запрошуємо всіх вас о 13:30 відкрити разом з нами наш власний (новенький!) мейкерспейс – простір для експериментів, навчання та взаємодії зі спільнотою.

Його створено в межах міжнародного проєкту make-a-thek, що фінансується ЄС у межах програми Horizon Europe, за участі Української Мейкерської Асоціації (Ukrainian Maker Association). Проєкт об’єднує партнерів з різних країн Європи та працює над створенням модульних мейкерспейсів у публічних бібліотеках.

В Україні Make-a-thek реалізується у Києві та Запоріжжі. Його мета – посилювати бібліотеки як відкриті простори для практичного навчання, творчості, співтворення, ремесел, локального виробництва та розвитку стійких локальних спільнот.

Приходьте, щоб разом познайомитися з новим простором! Поговоримо про його можливості та про те, як мейкерспейси можуть ставати точками розвитку місцевих спільнот.

Отже, у програмі:

• Відкриття мейкерспейсу та показ його можливостей.
• Презентація планів і найближчих активностей.
• Панельна дискусія "Простори можливостей: мейкерспейси як рушій розвитку локальних екосистем".
• Екскурсія новим простором.
• Нетворкінг та неформальне спілкування.

Зареєструватися на подію можна за посиланням https://forms.gle/Lz3RBPASCvXUKDr37

Дата: 14 вересня

Час: 13:30

Де: вул. Освіти, 14-А

Вхід вільний

Укриття поруч

Проєкт make-a-thek фінансується Європейським Союзом у межах програми Horizon Europe, грантова угода №101177660.

Наш новий англомовний читацький клуб "Фантастичне в літературі"

Отже, друзі, 8 вересня Бібліотека Сковороди разом із літературознавицею та культурною менеджеркою Вірою Скуратовою (Vira Skuratova) розпочала новий цікавий інтелектуальний формат англомовного читацького клубу "Фантастичне в літературі"!

І розпочато його вступною лекцією про найрідніше – таємниче і фантастичне в літературі українській.

Світлини до цієї публікації свідчать: попри постійні тривоги та дронові атаки росіян, українські інтелектуали знаходять спосіб разом досліджувати вітчизняну літературу і робити дивовижні відкриття. Умови самі бачите які, проте це не привід відкладати на безрік справжнє життя та потребу у враженнях.

Коли реальність дає збій, саме час згадати про дивні речі. Про фантастику зокрема, адже це не просто собі жанр, а й спосіб запитати: "Що таке реальність?"

Тож у чудовому товаристві письменниць Юлії Сиромолот (Юлія Юна) та Людмили Горової (Liudmyla Gorova) ми провели незабутні півтори години. Розмовляли про те, як класифікувати літературу, що бере на себе сміливість фіксувати дійсність в розмитих межах – від порушення звичного світу до створення цілком нового.

На прикладах конкретних творів української літератури, від архаїчних ("Києво-Печерський патерик", 1462 р.) до новітніх ("Помирана" Тараса Антиповича, "Слуга з Добромиля" Галини Пагутяк, "Нові темні віки" Макса Кідрука, "Сонцекрес" Ясі Білак та інших), ми відстежували способи мислити інакше й досліджували, як фантастика розширює межі можливого.

В одному наша лекторка впевнена: осмислення цієї теми захоплює. Ба більше, воно може допомогти читачеві, який читає або "не читає" фантастику, обрати саме ту книжку, що узгодиться з його особистим досвідом і принесе істинну насолоду.

А ми підтверджуємо: такі лекції та фахові поради – це неабияка підмога читачеві м’яко зайти в тему. Особливо, коли робиш в ній перші кроки.

Невдовзі ми з Вірою порадуємо вас переліками тематичних книжок. І так, вже заплановано наступну зустріч Клубу у форматі 𝗘𝗻𝗴𝗹𝗶𝘀𝗵 𝗖𝗹𝘂𝗯 "𝗧𝗵𝗲 𝗙𝗮𝗻𝘁𝗮𝘀𝘁𝗶𝗰 𝗶𝗻 𝗟𝗶𝘁𝗲𝗿𝗮𝘁𝘂𝗿𝗲"!

До зустрічі 22 вересня о 17:30!

Англомовна література нашої бібліотеки

Є фото, які апріорі не мають шансів на велику кількість вподобайок. На них нема відомих чи цікавих людей, з якими себе можна асоціювати. Нема динаміки, яскравих емоцій. Нема ніякої події. Зрештою, нема наших друзів, яких так і кортить лайкнути, навіть не читаючи.

Саме так виглядає фото з англомовною літературою, зроблене на абонементі Бібліотеки Сковороди. Хоча, з іншого боку…

В цих книжках є знамениті й навіть легендарні герої, реальні чи придумані. У кожного своя біографія, характер і харизма. Асоціюють себе з ними мільйони читачів у всьому світі. Подіям, що відбуваються цих книжках, ніколи не бракує динаміки і емоцій.

І головне, що ці книжки – наші вірні й найщиріші друзі. Особливо в часи випробувань, коли абстрагуватися від реальності і зануритися в читання є найдієвішим способом зберегти свою психіку і вижити.

Від класиків 𝗦𝗵𝗮𝗸𝗲𝘀𝗽𝗲𝗮𝗿𝗲, 𝗕𝘆𝗿𝗼𝗻, 𝗗𝗶𝗰𝗸𝗲𝗻𝘀, 𝗖𝗼𝗻𝗮𝗻 𝗗𝗼𝘆𝗹𝗲 до наших сучасників 𝗧𝗲𝘀𝘀 𝗚𝗲𝗿𝗿𝗶𝘁𝘀𝗲𝗻, 𝗗𝗮𝗻 𝗕𝗿𝗼𝘄𝗻, 𝗝𝗼𝗮𝗻𝗻𝗲 𝗥𝗼𝘄𝗹𝗶𝗻𝗴, 𝗝𝗮𝗺𝗲𝘀 𝗣𝗮𝘁𝘁𝗲𝗿𝘀𝗼𝗻, 𝗝𝗼𝗷𝗼 𝗠𝗼𝘆𝗲𝘀, 𝗦𝘁𝗲𝗽𝗵𝗲𝗻𝗶𝗲 𝗠𝗲𝘆𝗲𝗿, 𝗖𝗮𝗻𝗱𝗮𝗰𝗲 𝗕𝘂𝘀𝗵𝗻𝗲𝗹𝗹 та багатьох інших.

Деякі з них, як ви бачите, так і хочуть скочити з полиць прямо в руки

Тому ми не закликаємо лайкати це фото. Ми закликаємо виключно до читання. Приходьте до нас на вул. Освіти, 14-А, обирайте, беріть додому та удосконалюйте 𝘆𝗼𝘂𝗿 𝗘𝗻𝗴𝗹𝗶𝘀𝗵!

Анонс заходу

Дорогі друзі! У неділю, 13 вересня, о 12:00 Бібліотека Сковороди запрошує вас на пісенно-музичну зустріч "Українське танго. Що знаємо і як співаємо"

Ведучий зустрічі Ігор Якубовський разом із "Вокальною студією на Освіти" подарує вам атмосферу ніжності й пристрасті, адже українське танго – це вишуканий жанр, який заслуговує на нове відкриття.

Центральним акцентом стане легендарна пісня-танго "Гуцулка Ксеня", що вже майже 90 років вважається однією з найвідоміших українських пісень ХХ століття. Ви почуєте її історію та зможете виконати разом із нашими вокалістами.

Окрім "Гуцулки Ксені", прозвучить добірка українських мелодійних танго: "Відлуння твоїх кроків", "Червона троянда", "Танго дощу" та інші.

Приходьте, щоб разом доторкнутися до вітчизняного танго, відчути його ліричність і сердечність, поспівати й провести недільний день у теплій компанії!

До 100 років від дня народження Богдана-Степана Винара

Сьогодні виповнюється 100 років від дня народження Богдана-Степана Винара – українського та американського бібліотекознавця, бібліографа, видавця, науковця і громадського діяча.

Його ім’я не належить до найвідоміших широкому загалу. Проте для історії і передусім, бібліотечної науки, ця постать має особливе значення.

Богдан Винар народився 1926 року в родині педагогів у Львові. Його батько – Іван Винар – був активним учасником Української революції 1917-1921. Згодом повернувся до педагогічної діяльності та присвятив себе розвитку українського шкільництва у місті Лева. 

У 1944 році родина Винарів залишила Україну. Богдан навчався в Мюнхені, а згодом переїхав до Сполучених Штатів, де здобув бібліотечну освіту. Працював в університетській бібліотеці міста Денвер, там же розпочав викладацьку діяльність.

Одним із найважливіших здобутків пана Богдана є праця "Introduction to Cataloging and Classification" ("Вступ до каталогізації та класифікації", 1992). Її у вигляді підручника використовують для підготовки фахівців бібліотечної галузі США і зараз.

У 1964 році Винар заснував видавництво "Libraries Unlimited". Воно спеціалізувалося на виданні довідкової та професійної літератури для бібліотекарів, викладачів і фахівців інформаційної сфери.

Особливе місце у професійній діяльності та житті Винара завжди посідала Україна. При власному видавництві він створив окремий український напрям, метою якого стало видання праць, що знайомлять світ з українською історією, літературою та культурою.

Одним із найважливіших його проєктів став бібліографічний довідник "Ukraine: A Bibliographic Guide to English-Language Publications" ("Незалежна Україна: бібліографічний посібник англомовних публікацій", 1990). Це видання містило понад тисячу бібліографічних записів про книги, статті та дисертаційні дослідження, присвячені Україні та українознавчій проблематиці англійською мовою.

Починаючи з 1989 року вчений неодноразово приїздив до України, а наприкінці життя частина його особистої бібліотеки повернулася до рідного Львова. У 2000-х передав бібліотеці Львівського університету імені Івана Франка зібрання. Воно налічує понад тисячу книг і періодичних видань різними мовами та являє собою українознавчі дослідження, спогади та художні твори, видані поза межами України після Другої світової.

Науковий доробок Богдана Винара вражає масштабом. Бібліографічний покажчик власних праць станом на 1993 рік, тобто ще за 20 років до його смерті, містить 2025 позицій – це книги, статті, рецензії та інші публікації.

Винар унікально поєднав у житті дві сфери: американське бібліотекознавство і українську науково-видавничу справу, а також був популяризатором знань про Україну в світі.

Вчений помер 9 листопада 2013 року і похований у місті Денвері, штат Колорадо, яке стало його другою домівкою.

Наші заходи 7-13 вересня

З першим осіннім холодком місто стишується, звільняючи простір для нових звичок і старих друзів. Поки вулиці стають прохолоднішими, ми навпаки додаємо тепла: волонтеримо, вчимося та просто тримаємося разом. Бо найкращі та найкорисніші справи робляться саме в спокійній атмосфері.

Запрошуємо вас завітати до нас з 7 по 13 вересня на такі унікальні події:

• Вівторок, 8 вересня, 18:30 – English Club "Фантастичне в літературі". Ввідну лекцію українською мовою проведе літературознавиця та культурна менеджерка Віра Скуратова (Vira Skuratova).
• Неділя, 13 вересня, 12:00 – Літературно-музична зустріч "Гуцулка Ксеня". До 92-річчя легендарної пісні співаємо і спілкуємося разом з Ігор Якубовський.

І не забудьте, що ви завжди можете долучитися до наших регулярних активностей:

• Співаємо разом у "Вокальній студії на Освіти" – щовівторка й щочетверга о 10:30.
• Волонтерська ініціатива В'яжемо для Перемоги – щовівторка о 14:00.
• Український розмовний клуб "МовоСвіт на Освіти" – щовівторка о 17:30.
• Майстер-клас з виготовлення ляльки-мотанки від Світлана Молчанова – щосереди о 15:00 (запис: ‪+𝟯𝟴 𝟬𝟲𝟲 𝟳𝟮𝟱 𝟮𝟴𝟬𝟬).
• Урок здоров’я з Ігорем Якубовським – щонеділі о 10:15.

Нехай осіння прохолода залишається тільки за вікном. Спокійного та тихого тижня вашому дому.

Адреса: вул. Освіти, 14-А

Телефон: ‪+𝟯𝟴 𝟬𝟲𝟯 𝟮𝟰𝟬 𝟲𝟲𝟰𝟮

Libraries Connected

Ці вересневі дні надзвичайно складні й виснажливі, але є в них і добрі проблиски – ось як учора. До Бібліотеки Сковороди завітала гостя з Лондона!

Оксана Чаюн (Oksana Chaiun) – амбасадорка проактивного ком’юніті Families4Peace, яка разом із британськими бібліотеками Camden Libraries та Belsize Community Library підтримує наших співвітчизників у Лондоні. Це неабияк об’єднує, допомагає бути видимими та нагадувати світовій спільноті про війну в Україні.

"Бути в Києві й не заїхати до вас я не могла!" – почулося, щойно Оксана переступила поріг книгозбірні між тривогами.

Про її бажання здійснити візит ми дізналися заздалегідь. Тож вирішили скористатися нагодою й передати Camden Town Library, бібліотеці-посестрі в Лондоні, кілька важливих книжок для Української полички.

Це – наш спосіб подякувати за підтримку, а особливо за надісланий партнерами англомовний комплект Гаррі Поттера, а також – представити українську книгу за кордоном, і водночас підтримати своїх людей та вітчизняне книговидавництво.

На початку співпраці в межах "Twinned Libraries / Бібліотеки посестри", ми не надто уявляли формат міжнародного спілкування, але на нашу першу онлайн-зустріч з бібліотекарями Лондона запросили Оксану, і це розвіяло наші сумніви!

Відтоді співпраця триває, і ми відчуваємо постійну підтримку від центральної бібліотеки Камдена та її філій. Про цьогорічні результати співпраці напишемо окремо.

І ось Оксана у нас! Вона вражає своєю небайдужістю до української книги та відкритістю до людей. Ми знайомимося ближче, розповідаємо про своє бібліотечне буття, а наша гостя – про те, як українці Лондона долають виклики вимушеної еміграції та налагоджують культурні зв’язки між країнами.

Вдячні Оксані за цю зустріч. Вона допомогла відчути те, що важко зробити на відстані. Знайшлося чимало точок дотику та напрямів взаємодії з українським ком’юніті Лондона, і віримо: співпраця принесе добрі плоди!

А якщо хтось із вас, відвідавши Лондон, побачить біля будівлі бібліотеки поштову скриньку, прикрашену ось такою мотанкою, то знайте: це справа рук українок, які сумують за рідною домівкою.

Наш музичний експромт

Сьогодні біля ґанку Бібліотеки Сковороди відбувся невеличкий концерт. Тобто це була репетиція, але ж публіка навколо трошки підзібралася. Бо як не зупинитися, коли вулицею Освіти лунали мелодійні "А жоржини такі кольорові..."

Саме так Ігор Якубовський зі своєю "Вокальною студією на Освіти", не втрачаючи бадьорості духу, збираються два рази на тиждень. І співають, співають, співають. Сьогодні, у перерві між тривогами, навіть просто неба. А зазвичай в одній із затишних кімнат бібліотеки.

Приходьте і ви! Співаємо щовівторка та щочетверга.

Емоційні читання: антологія сучасної прози "Бий, тікай, завмри"

27 серпня, у день багатьох тривог, невгамовна Бібліотека Сковороди провела 15-ті Емоційні читання в межах проєкту "Бібліотеки емоцій заради добра".

Їх ми присвятили оповіданню молодої української письменниці Інни Чернової "Я теж живу вперше" з антології сучасної прози "Бий, тікай, завмри" від Litosvita.

Працювати над емоціями навколо обраного тексту довелося за умов, які ви бачите на фото. Власне, ці обставини підсилювали розуміння: особисті й побутові проблеми під час війни не зникають. Вони є, їх варто проговорювати та давати їм раду вчасно.

Текст, що вміщений в розділі "Бий", на перший погляд, є дуже простим і не надто травматичним. І тема, про яку на різний манер висловлювалися літератори всіх поколінь, – також. Якщо коротко, то він про зачаєні конфлікти в сім’ї.

Оповідання не відпускає і веде вглиб, спонукаючи шукати відповіді на запитання:

• Як воно – бути дружиною і матір’ю в атмосфері рутини і прохолодних взаємозалежних стосунків?
• Чому діти зазвичай обирають два шляхи: жити, як батьки, або йти наперекір родинним звичкам?
• Чи легко бачити пригніченою і побляклою маму доньці, яка колись теж стане жінкою?
• Хто несе відповідальність за вибір: чого прагнути, як відчувати, коли народжувати і чи озвучувати (чи не озвучувати) свої потреби – жінка чи її партнер?
• Чи можна жити інакше: з позиції свободи, а не з позиції жертви?
• Чи не пізно батькам розпочинати нове життя, коли діти випурхнули з гнізда?
• І чи дійсно цей текст про "бий", адже в ньому – і про "завмри", і про "біжи"?
• Тож читачі різної статі, віку й життєвого досвіду спільно шукали відповіді. То було корисне й цікаве обговорення оповідання та викликаних ним почуттів і міркувань.

Дякуємо авторці за неповторну інтонацію твору. Бо так, ми всі живемо своє життя вперше!

І – наша незмінна подяка партнерам Love for Livres та Bibliothèques Sans Frontières!

Англомовний клуб про фантастичне в літературі

Час від часу ми чуємо запити про вивчення англійської в бібліотеці, про розмовні англомовні клуби, про зустрічі на теми містичного-цікавенького. І от якось ми зустрілися з Вірою Скуратовою, літературознавицею та культурною менеджеркою, – і дізналися, що Віра – ще й вчителька англійської.

І понеслося… Спочатку була ідея: “а чом би й не створити Skovoroda Library Speaking Club?!”. Ця ідея трансформувалася в English Club "The Fantastic in Literature".

Це не клуб про фантастику і не обов’язково клуб для тих, хто читає фентезі. Ми говоритимемо про те, як література створює відчуття дивного, неможливого, моторошного, неймовірного чи надприродного – і що відбувається з текстом, коли реальність у ньому починає поводитися не зовсім як реальність.

Матеріалом для розмови може стати будь-яка книжка: від Шевченка чи Лесі Українки до сучасного роману, горору, магічного реалізму, фентезі або цілком реалістичної історії. Наприклад, ми можемо прочитати реалістичний роман і поговорити про те, що саме в ньому здається неймовірним, дивним або майже фантастичним.

Спільною теоретичною оптикою для клубу стане «Вступ до фантастичної літератури» Цвєтана Тодорова. Учасники отримають текст заздалегідь, але читати його повністю не обов’язково: на зустрічах ми працюватимемо з короткими фрагментами й окремими тезами з книги.

Основна мова клубу – англійська. При цьому ми працюватимемо не лише над розмовою: вправи й обговорення будуть побудовані на реальному мовному матеріалі – лексиці, collocations, phrasal verbs і граматиці рівня Intermediate. Мовна робота буде частиною занять, але не відокремлюватиме їх від розмови про літературу.

На кожній зустрічі учасники також матимуть можливість коротко представити книжку, яку вони прочитали, використовуючи лексику й мовні конструкції з конкретного заняття. Якщо не знаєте, що читати, бібліотека готуватиме тематичні добірки – наприклад, «що почитати моторошного», «що почитати про магічне», «що почитати про неможливе».

Спеціальна підготовка з літературознавства не потрібна. Так само немає формального обмеження за рівнем англійської: завдання будуть організовані так, щоб до розмови могли долучатися учасники з різним рівнем підготовки.

Для складних теоретичних питань передбачено короткий окремий час для розмови українською – щоб мовний бар’єр не заважав обговорити те, що справді хочеться обговорити.

Зустрічі: раз на два тижні
Тривалість: 1,5–2 години
Мова: переважно англійська

08.09 о 18:30 Вступна лекція. Фантастичне в українській літературі (українською мовою)

Що ми називаємо фантастичним у літературі? Чи обов’язково фантастичне пов’язане з магією, вигаданими світами або надприродними істотами?

Фантастичне може бути дуже різним. Це може бути моторошне, коли звичний світ раптом стає загрозливим; дивне, коли події порушують наші уявлення про те, як має працювати реальність; магічне, коли надприродне стає частиною повсякденного світу; чудесне, коли неможливе приймається як факт; або ж ситуація, в якій до останнього незрозуміло, чи сталося щось надприродне насправді, чи для цього є інше пояснення.

Саме ці відмінності дозволяють говорити про фантастичне не лише як про окремий жанр, а як про особливий спосіб побудови й сприйняття художнього тексту.

На лекції розглянемо, як різні форми фантастичного працюють в українській літературі – від Шевченкового «Великого льоху» та «Сну» і «Лісової пісні» Лесі Українки до сучасного українського фентезі та фантастики.

Однією з основних теоретичних оптик стане концепція фантастичного Цвєтана Тодорова з його «Вступу до фантастичної літератури». Тодоров пропонує розрізняти фантастичне, дивне та чудесне залежно від того, як текст змушує читача пояснювати неможливі або незвичайні події.

Тому говоритимемо не лише про тексти, де є привиди, відьми, боги чи магія. Фантастичне може виникати і в історії, яка загалом здається реалістичною, але в певний момент змушує засумніватися в самій природі того, що відбувається.

Лекція стане вступом до ширшої розмови про фантастичне в літературі: його різновиди, межі та способи взаємодії з реальністю, фольклором, історією та повсякденним досвідом.

Спеціальна підготовка з літературознавства не потрібна.

Тривалість: 1 година лекції + до 30 хвилин на запитання та обговорення.
Участь: безкоштовна.

Анонс заходу

Осінь на порозі. І вона спонукає нас зупинитися, помилуватися природою, поринути у спогади та подарувати собі трішки більше ніжності й затишку.

Тому 6 вересня, о 12:00, запрошуємо вас до Бібліотеки Сковороди на літературно-музичну зустріч, яку ми назвали відповідно – "Осінні барви".

Разом із незмінним ведучим Ігор Якубовський ми помандруємо у світ вишуканої співаної поезії, яка торкнеться найтонших струн душі.

На вас чекає: класика та романтична лірика, серед яких неперевершена поезія Ліни Костенко у піснях "Двори стоять у хуртовині айстр" та "Осінній день, осінній день, осінній!"; легендарна й рідна серцю "Вона" Костя Москальця (Constantine Moskalets); чуттєві композиції на слова молодих поетес "Що ти робиш зі мною, осене?!" Тетяни Яровициної (Tenditna Syla) та "Жоржини" Аліна Третяк.  А ще історична правда про українську пісню – ми розвінчаємо міфи та розповімо вам правдиву історію про те, як росіяни привласнили нашу народну пісню "В саду осіннім айстри білі", переробивши її на "Вот кто-то с горочки спустился".

Також в цей день лунатимуть проникливі мелодії, написані на вірші Данила Кулиняка ("Палять листя"), Анатолія Тарана ("Журавлі") та багато інших світлих пісень.

Приходьте, щоб разом поспівати, помріяти, відволіктися від тривожних думок. Згадаймо найцінніше та наповнимо серця вже осіннім теплом у колі однодумців!

31 серпня - санітарний день у бібліотеці

Помаранчеві рукавички у повній бойовій готовності! А це значить, що сьогодні, 31 серпня, у нашому книжковому королівстві санітарний день.

Наша чарівна фея чистоти – пані Алла Корчук – вже готова наводити казкову чистоту та дбати про те, щоб улюбленим книжкам було затишно.

Сьогодні бібліотека зачинена для відвідувачів, до зустрічі завтра у звичному режимі!

𝐏. 𝐒. Але якщо вам вкрай кортить здати книжки, дзвоніть +𝟑𝟖 𝟎𝟔𝟑 𝟐𝟒𝟎 𝟔𝟔𝟒𝟐, і цю проблему ми вирішимо

Рядки, що стали Вічністю

30 серпня на поетичних читаннях "Рядки, що стали вічністю" у Бібліотеці Сковороди вшанували пам'ять захисників України! Пам’ять тих, хто загинув у боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави, та тих, хто зник безвісти під час виконання бойового обов’язку.

Пам’ять болюча. Як говорити, коли бракує слів? Як виявити співчуття і глибоку повагу рідним Героїв? Чим підтримати? Про це щодня думає багато людей.

Думаємо про це і ми. Дбаємо та в міру сил діємо. І дуже зворушені тим, що саме цього дня до нас завітала Олександра Арещенко, мама Богдана Сагуна, та від імені ГО "Незламні матері України" вручила почесну подяку колективу бібліотеки за спільне плекання пам’яті.

А ми, своєю чергою, привітали пані Олександру з отриманням нагороди предстоятеля ПЦУ митрополита Епіфанія – медалі "За жертовність і любов до України". Мама Героя особисто й тисячі таких неймовірних жінок не тільки мужньо тримаються самі. Вони активно підтримують інших і доносять світові правду про Україну.

Бібліотека Сковороди є тим місцем, де пам’ять стає живою, даючи силу тим, хто потребує справжніх сенсів. Наша полиця мілітарної літератури та добірка книжок полеглих і зниклих безвісти захисників, а також антології "#Фронтмени" та "#Голоси" – це внесок у збереження пам’яті про українських військових, які ціною власного життя відстояли право нації на майбутнє. Деякі з авторських книжок видані посмертно.

Ми вдячні нашим дорогим відвідувачам, які поміж щільними тривогами знайшли змогу власними голосами оживити поезії Героїв та принагідно прочитати вірші тих, хто нині в лавах Сил оборони України боронить рідну землю й тяжко переживає втрату побратимів.

Читання, як і багато що цими днями, перервала сирена. Проте ви завжди можете продовжити: за посиланням у коментарях – перелік імен українських поетів, які загинули на війні, та список книжок, які є в нашій бібліотеці й варті того, щоб їх читали. 

Згадаймо. Схилімо голови.

Поети, що загинули

🕯️Тарас Матвіїв «Сармат» (1989–2020)
🕯️Сергій Баламутовський «Скальд» (1979–2022)
🕯️Євген Баль (1943–2022)
🕯️Олександр Бережний (1965–2022)
🕯️Валерій Горбик (1971–2022)
🕯️Олександр Гошилик «Сто дев’ятий» (1995–2022)
🕯️Артем Довгополий (1994–2022)
🕯️Гліб Бабич «Лєнтяй» (1969–2022)
🕯️Юрій Дадак «Руф» (1980–2022)

🕯️Гліб Бабич «Лєнтяй» (1969–2022)
🕯️Юрій Дадак «Руф» (1980–2022)
🕯️Ілля Чернілевський «Дяк» (1991–2022)
🕯️Данило Подибайло «Наруто» (1996–2023)
🕯️Олександр Кузенков «Хорт» (1996–2023)
🕯️Василь Дорошенко «Паладін» (1995–2023)
🕯️Данило Конончук «Данте» (1991–2023)
🕯️Олексій Івакін «Ляпіс» (1988–2023)
🕯️Ігор Мисяк «Поет» (1993–2023)
🕯️Артем Нагайченко (1993–2023)
🕯️Олег Клюфас «Джаз» (1980–2023)

🕯️Максим Кривцов «Далі» (1990–2024)
🕯️Володимир Воліков (1974–2025).

Більше імен – у проєкті "Недописані" Проєкт опублікував опорний список людей літератури, які загинули внаслідок російсько-української війни. Від 2014 року він містить 289 імен. Серед загиблих – письменники, перекладачі, редактори, видавці, бібліотекарі та дослідники (як цивільні, так і військовослужбовці). 

Безвісти зниклими вважаються:

🕯️Володимир Коресандович – з 1 серпня 2022 року.
🕯️Борис Гуменюк – з грудня 2022 року.
🕯️Микола Леонович – з 27 квітня 2023 року.

Доля багатьох інших військовослужбовців-поетів тривалий час залишається невідомою через інтенсивність бойових дій та тимчасову окупацію.

Збірка #Фронтмени:

🕯️Артем Довгополий (1994–2022)
🕯️Гліб Бабич «Лєнтяй» (1969–2022)
🕯️Юрій Дадак «Руф» (1980–2022)
🕯️Ілля Чернілевський «Дяк» (1991–2022)
🕯️Олексій Івакін «Ляпіс» (1988–2023)
🕯️Ігор Мисяк «Поет» (1993–2023)
🕯️Артем Нагайченко (1993–2023)
🕯️Олег Клюфас «Джаз» (1980–2023)

Авторські збірки загиблих та зниклих безвісти поетів:

🕯️Тарас Матвіїв «Сармат» (1989–2020): "Мої думки: ритмопроза" (2022), "Мої думки: проза" (2022)
🕯️Гліб Бабич «Лєнтяй» (1969–2022): "Вірші та пісні" (2021)
🕯️Юрій Дадак «Руф» (1980–2022): "Багряна лірика" (2024)
🕯️Ілля Чернілевський «Дяк» (1991–2022): "Я птах між тенет" (2023)
🕯️Ігор Мисяк «Поет» (1993–2023): "Завод" (2022), "Діти жонглюють камінням" (2024)
🕯️Максим Кривцов «Далі» (1990–2024): "Вірші з бійниці" (2024), "На мінному полі пам’яті" (2025)
🕯️Борис Гуменюк (1965 р.н.): "Вірші з війни" (2014), "Блокпост" (2016)

Анонс заходу

Для Читацького клубу 27 вересня Бібліотека Сковороди обрала збірку новел Ганни Крицької (Ganna Krytska) "Пульс пуповини. Анатомія почуттів еміграції", яка вийшла у видавництві Літературна брама і тільки-но з’явилася в суспільному просторі.

Авторка порушує в своїй книзі дуже непросту соціальну тему. Ганна пише чесно і прозоро, промовляючи до світу не тільки як письменниця, а і як гештальт-терапевтка, що підтримує українців.

В її серці – безліч реальних людських історій. Вона говорить з власного досвіду – як жінка і мати, що знає ціну буття в чужій країні. І як особистість, що змушена стикатися із соціальною ізоляцією по обидва боки кордону та вчитися протистояти їй.

"Пульс пуповини" – це мандрівка судинами еміграції, де поруч живуть страх, провина, сором, співчуття і велика, вперта любов. У коротких, точних історіях переплітаються війна, дорослішання, стосунки й пошук себе "там" і "тут", у новій країні й у власному серці. Це книжка про те, як пережите стає досвідом, біль – скульптурним матеріалом, а людина – сильнішою, аніж думала.

Ось про це і взялася розповісти в книжці Ганна Крицька, присвятивши її двом своїм донькам: тій, що повернулася додому, і тій, що за кордоном через війну. Ставлячи перед читачем важливі питання, письменниця водночас зберігає внутрішній спокій та залишається гранично щирою і зрозумілою.

Все це, як мінімум, гарантує нам цікаве обговорення, що стане не тільки аналізом книги, а й спільною психологічною терапією. Тож читайте, готуйтеся – у вас в запасі майже місяць!