Вечір пам’яті Андрія Соснова

26 липня у Центральній бібліотеці Солом’янки відбувся вечір пам’яті Андрія Соснова (1973-2024) – молодшого сержанта 113-ї окремої бригади ТРО 209 батальйону, музиканта, поета, керівника Творчого об'єднання "Мак'Київська Русь", що загинув 29 липня 2024 року боронячи Батьківщину.

Тож до роковин загибелі воїна Письменницький клуб рівна – рівному спільно із проєктом "Духовна Матерія" провів літературно-музичну зустріч, присвячену пам'яті Андрія.

Керівниця клубу Ганна Заворотна (Hanna Zavorotna) поділилася згадками та архівними світлинами. Оскільки вона є землячкою Андрія і також родом з Макіївки, то прочитала власні оповідання з майбутньої книги спогадів: "Андрій Соснов", "Як "Макеевская Русь" стала "Мак'Київською", "Звільнення Слов'янська", "рашистське кільце змикається", "Привези маму".

У запису пролунали пісні Андрія – "Українка" та "Авелева пісня". А гості зустрічі – Руслан, Артур і Наталія – виконали пісню "Шлях" на слова Андрія Соснова і Віталія Ковальова, а також кілька пісень на вірші Василя Стуса.

Андрій Соснов народився 1 серпня 1973 року. Має брата-близнюка Ігоря, з яким по життю завжди йшов разом. Обоє з дитинства були музично обдаровані. Ігор грав на флейті сопрано та сопілці, а Андрій – на гітарі. Разом багато виступали на фестивалях. Після армії Андрій працював водієм тролейбуса. До 2014 року проживав у Макіївці, після чого переїхав до Харкова, а згодом – у місто Красноград (нині – Берестин).

У 2014 році був активним учасником Донецького майдану, після переїзду займався волонтерством у Харкові. У 2019 році одружився. До 2022 року працював у різних містах та закордоном. У його житті були ляльковий театр, туризм… Був дуже порядною людиною – ідеаліст, романтик, добрий до тварин та людей. Спокійний та сором'язливий, любив музику, в якій знаходив умиротворення та спокій.

2022 року, на другий день повномасштабного вторгнення, пішов добровольцем у військкомат, але йому відмовили. Став до волонтерства. А 6 березня 2022 року пішов до військкомату вдруге і став до лав Захисників. Боронив Вітчизну впродовж 29 місяців, був поранений. 29 липня 2024 року Андрій Соснов помер від поранень, отриманих в бою неподалік іншої Макіївки – на Луганщині. До свого 51-го дня народження він не дожив лише три дні.

За сумлінне виконання службових обов'язків, вірність військовій присязі, особисту мужність і самовідданість, проявлені під час відсічі збройної агресії з боку російської федерації проти України нагороджений відзнакою міністра Оборони України "За поранення" та відзнакою командира 113-ї окремої бригади ТРО "За мужність в бою" – III ступеня.