Ми багато розповідаємо які чудові у Центральної бібліотеки імені Григорія Сковороди друзі-читачі, але рідко з ким знайомимо… Що ж, виправляємось!
Оцей харизматичний пан на світлині – офіцер ДСНС, родом із сурової Макіївки, який тепер рятує життя людей по всій Україні. І дуже любить книжки. Читати та дарувати!
Отже, Максим Повненький. Наше знайомство відбулось, коли він завітав на Освіти, 14а на одне з недільних поетичних читань і вразив всіх декламуванням віршів Юрка Іздрика.
Потім були надіслані на нашу адресу кілька екземплярів книги Владислава Івченка "Імені Сковороди" (бо ж і ми імені Сковороди), усі з дарчим написом автора. Максим знайомий особисто з багатьма сучасними українськими письменниками, і не міг пройти повз такий символічний збіг.
Коли ж у червні наша бібліотека постраждала від попадання російського дрона – Максим був одним з найперших, хто прийшов на допомогу!
А якось у дверях бібліотеки Максим майже зіштовхнувся з нашою колегою Світланою Булавою. Варто було бачити їхню радість – пані Світлана довгий час працювала у Дитячій центральній бібліотеці міста Краматорська (Книжчин дім), а пан Максим, бувши на службі, з власної ініціативи приводив до бібліотеки дітей, що опинилися у складних життєвих обставинах, й писав разом з ними Диктант національної єдності!
І ось він знову у нас. Уважно вивчає полиці з новинками сучасної української літератури, якою щиро цікавиться, обговорює з бібліотекарями, пригощаючи нас кавуном, що нового відбувається у книжковому світі, журиться, що сьогодні мало читають, особливо у війську…
Розмови з такими відвідувачами дарують відчуття впевненості, затишку і безпеки.
Дякуємо Максимові за товариськість, людяність і справжню любов до книжок!
Немає коментарів:
Дописати коментар