Починаючи з 2007 року, щорічно 2 квітня відзначається Всесвітній день розповсюдження інформації про проблему аутизму.
Аутизм ("занурення в себе") - розлад розвитку нервової системи, що характеризується порушенням соціальної взаємодії, вербальної і невербальної комунікації, і повторювальною поведінкою, існують складнощі у взаємодії із зовнішнім світом, з цього приводу виникають порушення в соціалізації. Люди хворі на аутизм уникають спілкування: усяке порушення повсякденного розпорядку й стереотипів виявляється йому трагедією; проте інтелект аутиста понижений далеко не завжди, часто виявляються так звані "острівці знання" - області, в яких здібності хворого досягають нормального або навіть геніального рівня.
Захворювання має генетичний характер і його основні причини поки не відомі науці, однак Визначеня діагнозу "аутизм" з ранніх років життя дитини - допомагає вчасно розпочати процеси реабілітації та адаптації, що сприяє більш повноцінному життю. Фахівці, що працюють з аутичними дітьми найбільш раннього віку відмічають, що правильний підхід дозволяє з першого погляду "ненавчеваних" аутистів навіть повертати в коло однолітків для подальшої соціалізації і навчання.
Історії відомо не мало видатних людей, у яких спостерігались симптоми цієї не простої хвороби. Наприклад, Вінсент Ван Гог і Леонардо да Вінчі, Гаррі Труман і Авраам Лінкольн, Вуді Ален і Боб Ділан, і багато інших.
У аутистів особливий світ, свій спосіб спілкування, не такий як у всіх інших, проте вони здатні адаптовуватися в нашому світі, і навіть, досягати успіхів, потрібно знати і пам’ятати про це.
Пропонуємо почитати чудові книги написані аутистами та про аутистів.
Юганссон Іріс - "Особливе дитинство"
В книзі, світ дитини-аутиста описаний "з середини", на особистому досвіді. Але унікальність на книги на цьому не закінчується, адже це ще й історія незвичайного батьківського досвіду: батько Іріс, шведський селянин, без будь-якої професійної допомоги зрозумів пробеми своєї дочки. Завдяки його любові, уважності й чуйності Іріс, будучи дитиною з "глубокими порушеннями спілкування", зуміла їх подолати. Вона стала психологом, що консультує батьків і педагогів.
Книга буде особливо цікава батькам та спеціалістам, працюючим з дітьми з порушенням емоційно-вольової сфери.
Співавтор: Маргарет М. Скаріано
Книга "Відкривая двері надії" - найпопулярніша з усіх, написаних людиною з аутизмом.
У книзі автор ділитсья спогадами про життєвий шлях, на якому було багато і найважчих перешкод, і чудових людей, що розуміли її й допомагали впоратися з труднощами.
Досвід Т. Грендін, котра зуміла звінити себе й знайти своє місце в житті, дуже важливий для батьків аутичних дітей та спеціалістів.
Кетрін Моріс - "Почути твій голос"
Книга написана мамою двух аутичних діток, яких їй вдалося повністю повернути до повноцінного життя. В книзі описана історія діагностування і методика навчання цих дітей. Дуже детально описується процес появи самих ранніх симптомів аутизму в період від 1.5 до 2 років, адже саме рання діагностика аутизму у дітей і дозволила Кетрін так ефективно впоратися з цією проблемою, яку до цього всі вважали абсолютно невиліковною хворобою.
У монографії систематизовано світовий досвід вивчення аутизму як у теоретичному, так і в експериментальному аспектах; подано змістовний виклад дієвих корекційних стратегій, які застосовують у роботі з такими дітьми. Феноменальний підхід сприяв опрацюванню діагностичного інструментарію, який дає змогу розкрити унікальність кожної аутичної дитини та її родини. З’ясування сутності аутизму, відповідно до феноменологічної традиції, здійснено за моделлю ідеального типу. Установлено зв’язок між діагностичними висновками й корекційними програмами; визначено критерії та показники динаміки позитивних перетворень у аутичних дітей як наслідок послідовного втілення педагогами і батьками узгоджених корекційних заходів.
Монографію адресовано фахівцям у царині загальної, спеціальної та медичної психології, науковцям і практикам, студентам психологічного профілю, батькам дітей з особливими освітніми потребами.
У монографії систематизовано світовий досвід вивчення аутизму як у теоретичному, так і в експериментальному аспектах; подано змістовний виклад дієвих корекційних стратегій, які застосовують у роботі з такими дітьми. Феноменальний підхід сприяв опрацюванню діагностичного інструментарію, який дає змогу розкрити унікальність кожної аутичної дитини та її родини. З’ясування сутності аутизму, відповідно до феноменологічної традиції, здійснено за моделлю ідеального типу. Установлено зв’язок між діагностичними висновками й корекційними програмами; визначено критерії та показники динаміки позитивних перетворень у аутичних дітей як наслідок послідовного втілення педагогами і батьками узгоджених корекційних заходів.
Монографію адресовано фахівцям у царині загальної, спеціальної та медичної психології, науковцям і практикам, студентам психологічного профілю, батькам дітей з особливими освітніми потребами.
Марк Хеддон - "Загадкове нічне вбивство собаки"
Розповідач і головний герой роману - Крістофер Бун. Йому п’ятнадцять років, і він страждає аутизмом. Він знає математику і зовсім не знає людей. Він не виносить дотику до себе, ненавидить жовтий та корочневий кольори і ніколи не ходив далі, чим до кінця вулиці, на якій живе. Проте, виявивши, що вбита сусідська собака, він затіває розслідуванян і відправляється в подорож, яка швидко переверне все його життя. Марк Хеддон з лякаючою переконливістю зображує емоційно-розбалансовану свідомість аутиста, відкриваючи нову для літератури територію.
Книга розповідає про Джейкоба, хлопчика-підлітка з синдромом Аспергера (аутизм). Він не в змозі слідкувати за хідом думок інших людей і не може нормально висловлюватися. Як і більшість людей з цим захворюванням, Джейкоб зосереджений лише на одному якомусь занятті; в даному випадку це - судовий аналіз. Він завжди виявляється на місці злочину (за допомогою поліцейського сканеру, встановленого в його кімнаті), де він розповідає поліцейським, що їм потрібно робити...і завжди виявляється правий. Кожен окремий розділ нам розповідають головні діючі особи: Емма, мати Джейкоба; Тео, брат Джейкоба і він сам. В їхньому домі панували певні правила: 1. Прибирати за собою власний безлад. 2. Говорити тільки правду. 3. Чистити зуби два рази на день. 4. Не запізнюватись в школу. 5. Піклуватися про свого брата, адже він тільки один.
Одного разу мертвою знаходять його вчительку,і поліція приходить до Джейкоба з допитом. Його звинувачують у вбивстві...Він просто рятував свого брата.
Як бути, якщо твій молодший брат - аутист? Якщо в самий непідходящий момент він ганьбить тебе перед друзями й із-за нього тебе не кличуть в гості? Девід просто дістав Кетрін. Та вона так любить брата й так хоче допомогти йому навчитися хоча б трохи жити по законам цього світу. Тому Кетрін складає гру в правила, які Девід може засвоїти - на відміну від криків та зауважень.
Це історія дванадцятирічної дівчинки - про її мрії й печалі, про те, як досягти уваги власного батька, про те, як це, закохатися в хлопчика в інвалідному візку.
У Джессі риси аутичного спектру, але рецензенти пишуть, що цю книгу з легкістю можна застосовувати до будь-яких "особливостей" наших особливих дітей. Й що книга особливо буде в нагоді братам та сестрам особливих діток.
Холлі Робінсон Піт написала книгу про свого сина Чарлі з аутизмом. Писати їй допомагала її дочка, сестра-близнюк Чарлі, Раян Елізабет Піт. У Чарлі аутизм. Його мозок працює особливим чином. Йому тяжко заводити друзів, висловлювати почуття, почувати себе у безпеці. Але, як розповідає його сестра, на кожну річ, що не вдається Чарлі, доводиться багато речей, в яких він має успіх. Він знає імена усіх американських президентів. Знає все про літаки. А ще він краще за всіх своїх знайомих грає на піаніно.
Сарі Годфрі 14 років і вона переживає важкі часи - період дорослішання. Ще вчора вона була веселою та задоволеною дівчинкою, а вже сьогодні зрозуміла, що весь світ - жахливий. Життя, насправді, не миле, якщо у тебе помирає мама, тато живе далеко і рідко приїзжає, а молодший братик Чарлі після тяжкої хвороби відстав у розвитку і не вміє розмовляти. Одного разу Чарлі пішов розшукувати лебедів, що захопили його й заблукав у лісі. Пошуки його перевернули Сару, і вона заново, люблячим і радісним поглядом побачила світ і тих хто її оточує.
За книгу "Лебедине літо" автор у 1971 році був нагороджений найпочетнішою літературною премією США - медалью Ньюбері.
Мелані живе у Лондоні з чоловіком та двома дітьми. У них зразкова сім’я. Але коли молодшому сину ставлять діагноз "аутизм", ідилія руйнується неначе картковий будиночок. Деніел не спить по ночам, часто плаче і відмовляється говорити. Поки чоловік шукає втіху у обіймах колишньої подруги, Мелані одержимо намагається допомогти своєму хлопчику, діючи всупереч медичним рекомендаціям, світським умовностям та порадам ближнім. На цьому шляху їй доведеться пройти через багато складнощів. Та все ж сила духу, надії і добрі люди допоможуть їй не тільки встояти, але й перемогти.
Ця достовірна, оптимістична і дуже світла історія захоплює не менше, ніж відомий фільм "Людина дощу".
У щасливої молодої лондонської пари з’являється на світ гарний хлопчик, якому лікарі ставлять лякаюче тавро "аутист". І пара перестає бути щасливою, а скоро і парою. Героїня опиняється один на один з приголомшливою дитиною, життя якої - справжнє випробування, страшне і веселе. Мрії бідної жінки зруйновані, кар’єра летить під укіс, дім запущений навіки, а секс перетворюється на спогади. Ласкаво просимо в Країну моторошних і смішних чудес! Героїня у відчаї блукає по ній і майже покориться долі. Ось тут-то в її безпросвітному житті з’являється огидний в усіх відносинах і на стільки ж ідеальний чоловік, а всід за ним і пропавший чоловік...І вона усвідомлює, що всі вчинки її неймовірного сина - ніщо у порівнянні з викрутасами нормальних дорослих.
Кеті Летт примудрилась написати анекдотично смішний роман про події, з яких прийнято створювати сльозливу драму.
Ця книга про те, що зусилля ніколи не бувають марними, а надія - помилковою. А ще - про те, як легко і тяжко любити дітей.
В 2008 році цей твір було удостоєно Національної премії Уряду Каталонії, а в 2010 році по книзі був знятий одноіменний повнометражний документальний фільм.
Книга розповідає про Джейкоба, хлопчика-підлітка з синдромом Аспергера (аутизм). Він не в змозі слідкувати за хідом думок інших людей і не може нормально висловлюватися. Як і більшість людей з цим захворюванням, Джейкоб зосереджений лише на одному якомусь занятті; в даному випадку це - судовий аналіз. Він завжди виявляється на місці злочину (за допомогою поліцейського сканеру, встановленого в його кімнаті), де він розповідає поліцейським, що їм потрібно робити...і завжди виявляється правий. Кожен окремий розділ нам розповідають головні діючі особи: Емма, мати Джейкоба; Тео, брат Джейкоба і він сам. В їхньому домі панували певні правила: 1. Прибирати за собою власний безлад. 2. Говорити тільки правду. 3. Чистити зуби два рази на день. 4. Не запізнюватись в школу. 5. Піклуватися про свого брата, адже він тільки один.
Одного разу мертвою знаходять його вчительку,і поліція приходить до Джейкоба з допитом. Його звинувачують у вбивстві...Він просто рятував свого брата.
Як бути, якщо твій молодший брат - аутист? Якщо в самий непідходящий момент він ганьбить тебе перед друзями й із-за нього тебе не кличуть в гості? Девід просто дістав Кетрін. Та вона так любить брата й так хоче допомогти йому навчитися хоча б трохи жити по законам цього світу. Тому Кетрін складає гру в правила, які Девід може засвоїти - на відміну від криків та зауважень.
Це історія дванадцятирічної дівчинки - про її мрії й печалі, про те, як досягти уваги власного батька, про те, як це, закохатися в хлопчика в інвалідному візку.
Беверлі Льюїс - "В Джессіному взутті"
Ця книга написана з точки зору сестри Джессі, Еллі. Її зобов’язали водити особливу дитину в школу. Інші діти сміються над ним, адже він легко відволікається і т.д., й Еллі тяжко з ним. Урешті-решт Еллі говорить батькові, що просто не розуміє Джессі, й що вона хотіла б, щоб він був більш нормальнішим. На що батько їй відповів, що авжеж, вона не розуміє брата, адже вона не була на його місці - по англійськи буквально "в його черевиках" (in Jesse's shoes). Тоді на слідуючий день Еллі взуває черевики Джессі й дивиться на життя з його точки зору.У Джессі риси аутичного спектру, але рецензенти пишуть, що цю книгу з легкістю можна застосовувати до будь-яких "особливостей" наших особливих дітей. Й що книга особливо буде в нагоді братам та сестрам особливих діток.
Холлі Робінсон Піт написала книгу про свого сина Чарлі з аутизмом. Писати їй допомагала її дочка, сестра-близнюк Чарлі, Раян Елізабет Піт. У Чарлі аутизм. Його мозок працює особливим чином. Йому тяжко заводити друзів, висловлювати почуття, почувати себе у безпеці. Але, як розповідає його сестра, на кожну річ, що не вдається Чарлі, доводиться багато речей, в яких він має успіх. Він знає імена усіх американських президентів. Знає все про літаки. А ще він краще за всіх своїх знайомих грає на піаніно.
Штайнхефель Андреас - "Ріко, Оскар і тіні темніше темного"
Ріко - не зовсім звичайна дитина, багато елементарних речей даються йому с великою тяжкістю. "Незвичайно обдарований" - називає його любляча мама. "Придурок" - просто називає злий сусід зверху. З такими, як Ріко, мало хто хоче товаришувати, але одного разу йому пощастило - він знайомиться з Оскаром (теж не зовсім звичайним хлопчиком - вундеркіндом, який на всяк випадок ніколи не знімає з голови синього мотоциклетного шолома). Заради свого нового приятеля, Ріко береться розплутувати справу, яка вже півроку ставить у глухий кут всю поліцію Берліна.Сарі Годфрі 14 років і вона переживає важкі часи - період дорослішання. Ще вчора вона була веселою та задоволеною дівчинкою, а вже сьогодні зрозуміла, що весь світ - жахливий. Життя, насправді, не миле, якщо у тебе помирає мама, тато живе далеко і рідко приїзжає, а молодший братик Чарлі після тяжкої хвороби відстав у розвитку і не вміє розмовляти. Одного разу Чарлі пішов розшукувати лебедів, що захопили його й заблукав у лісі. Пошуки його перевернули Сару, і вона заново, люблячим і радісним поглядом побачила світ і тих хто її оточує.
За книгу "Лебедине літо" автор у 1971 році був нагороджений найпочетнішою літературною премією США - медалью Ньюбері.
Марті Леймбах - "Деніел Мовчить"
Роман "Деніел мовчить" - про відвагу і самопожертву, про жіночу сутність і про природу любові, про драму сучасної жінки, готової на все, тільки б вилікувати сина.Мелані живе у Лондоні з чоловіком та двома дітьми. У них зразкова сім’я. Але коли молодшому сину ставлять діагноз "аутизм", ідилія руйнується неначе картковий будиночок. Деніел не спить по ночам, часто плаче і відмовляється говорити. Поки чоловік шукає втіху у обіймах колишньої подруги, Мелані одержимо намагається допомогти своєму хлопчику, діючи всупереч медичним рекомендаціям, світським умовностям та порадам ближнім. На цьому шляху їй доведеться пройти через багато складнощів. Та все ж сила духу, надії і добрі люди допоможуть їй не тільки встояти, але й перемогти.
Ця достовірна, оптимістична і дуже світла історія захоплює не менше, ніж відомий фільм "Людина дощу".
Кеті Летт - "Хлопчик що впав на Землю"
Роман Кеті Летт прикрий і веселий, як саме життя.У щасливої молодої лондонської пари з’являється на світ гарний хлопчик, якому лікарі ставлять лякаюче тавро "аутист". І пара перестає бути щасливою, а скоро і парою. Героїня опиняється один на один з приголомшливою дитиною, життя якої - справжнє випробування, страшне і веселе. Мрії бідної жінки зруйновані, кар’єра летить під укіс, дім запущений навіки, а секс перетворюється на спогади. Ласкаво просимо в Країну моторошних і смішних чудес! Героїня у відчаї блукає по ній і майже покориться долі. Ось тут-то в її безпросвітному житті з’являється огидний в усіх відносинах і на стільки ж ідеальний чоловік, а всід за ним і пропавший чоловік...І вона усвідомлює, що всі вчинки її неймовірного сина - ніщо у порівнянні з викрутасами нормальних дорослих.
Кеті Летт примудрилась написати анекдотично смішний роман про події, з яких прийнято створювати сльозливу драму.
Єлизавета Заварзіна-Меммі - "Пригоди іншого хлопчика. Аутизм і не тільки"
В кінці 80-х в московській сім’ї народиласядруга дитина - хлопчик. Він виявився не просто другим, молодшим братом, сином і онуком, але ще й зовсім іншим. Розумний, тонко відчуваючий, чарівний. Петро не вмів робити простих речей - бігати, показувати пальцем, говорити; боявся незнайомих людей і голосних звуків. Пройшло доволі багато часу, перш ніж Петі поставили діагноз "аутизм". Пригода іншого хлопчика", написана його мамою, - це не тільки безцінний посібник для батьків і вихователів, детальна і доступна розповідь про те, як допомогти особливій дитині і його близьким жити повноцінним життям.Ця книга про те, що зусилля ніколи не бувають марними, а надія - помилковою. А ще - про те, як легко і тяжко любити дітей.
Марія і Мігель Гаярдо - "Марія і я"
"Марія і я" - це автобіографічна історія про канікули дванадцятирічної дівчинки Марії та її батька. В ній відтворені побутові випадки, з якими стикаються сотні сімей, в яких росле дитина-аутист. Насправді це ціла пригода, де доводиться долати складнощі від того, що світ навколо нас погано пристосований для таких, як Марія, і далеко не всі, кого вона зустрічає на своєму шляху, готові її зрозуміти.В 2008 році цей твір було удостоєно Національної премії Уряду Каталонії, а в 2010 році по книзі був знятий одноіменний повнометражний документальний фільм.
Крістін Барнетт - "Іскра Господня, чи Як виховати генія"
Ця книга - світло в кінці тунелю для всіх матерів, які втомилисч боротися з забобонами суспільства. Її написала Крістін Барнетт, мати Джейкоба Барнетта, хлопчика, якому в двух літньому віці поставили даігноз - аутизм. Крістін розуміла, що син все більше занурююється в себе, гублячи зв’язки з оточуючим і зовнішнім світом. Вона вирішила відкинути обмеження, які заважають її сину розвиватися, і зосередитись на тому, що дійсно цікаво Джейкобу. Результат не змусив себе довго чекати: сьогодні у Джейкоба рівень IQ вище, ніж у Енштейна, він володіє фотографічною пам’яттю і неймовірними здібностями до природніх наук. В дванадцять років він почав роботу над оригінальною теорією про астро-фізику, яка, на думку експертів, в майбутньому може принести йому Нобелівську премію. Крістін Барнетт не хвалиться вміннями своєї дитини, а ділиться досвідом, розповідає про те, як виховати чоловіка з маленького втраченого хлопчика.
Немає коментарів:
Дописати коментар