Вічний вогонь нашої пам'яті

"Вдячність пам'яттю" - тематична виставка до дня визволення України в рамках Всеукраїнської естафети пам'яті "Слава визволителям України!" в нашій бібліотеці.

 

Читання - найкращий вид залежності. Будьмо залежними!

"Світ був створений для читання"

Бетті Сміт

Читання - найкращий вид залежності. Будьмо залежними!

"Читання - це єдиний засіб, за допомогою якого ми можемо прослизнути в чужу шкіру, чужий голос, чужу душу"

Джойс Керол Оутс

Читання - найкращий вид залежності. Будьмо залежними!

"Я не вірю в ту магію, про яку йдеться мова в моїх книгах. Але я вірю, що дещо чарівне може відбутися, коли ви читаєте гарну книгу"

Джоан Роулінг

Читання - найкращий вид залежності. Будьмо залежними!

"Я думаю, що ми повинні читати лише ті книги, які кусають і жалять нас" 

Франц Кафка

 

Літературний дворик: Білорусія

Працівники абонементу ЦРБ імені Ф.Достоєвського в черговий раз запрошують всіх відвідати незвичайний Літературний дворик. Цього разу на відвідувачів чекає Білорусія - найдоброзичливіша і завжди відкрита для нас країна. Тут багаточисельні прикмети радянського часу змішані з елементами сучасності на тлі архітектури "дворов и королей" та висотних будівель. Музеї, бібліотеки, навчальні заклади і підприємство - все, що варте уваги туристів. 

Завітавши до нашого дворика, ви зможете дізнатися про історію та видатні місця Білорусії, цікаві културні традиції та смакові уподобання.

Проходьте на наш літературний простір. Чекаємо на вас!

Осіннє рандеву

Вінні-Пуху - 88!

"Хорошо живет на свете Винни-Пух!" Хто в дитинстві не чув цієї пісеньки? Мабуть таких не існує. Вже майже 90 років історія про веселе ведмежа з'являється у житті кожної дитини. У мультфільмах, кіно, піснях, рекламі, на одязі, посуді й обгортках шоколаду - сьогодні Вінні-Пух та його друг П'ятачок є чи не найясравішими прикладами того, як літературна історія може бути втягнута в процес безкінечного культуротворення. 

Славна історія Вінні-Пуха розпочинається у 1926 році, коли в лондонському видавництві Methuen & Co виходить книга "Вінні Пух" з ілюстраціями Шепарда. Професійний художник - крикатурист, Шепард малював свої ескізи до "Вінні-Пуха" з натури. І це було зовсім не складно, адже і П'ятачок, і віслюк Іа, і Кенга, і Крихітка Ру, і Тигра - усе це були реальні іграшки, останні з яких придбали спеціально для розвитку сюжету.

Доля Вінні-Пуха в СРСР склалася ще цікавіше. До Всевітньої Конвенції про авторське право Радянський Союз приєднався лише в 1973 році, тому і переклади, й ілюстрації Вінні-Пуха вражають своїм різноманіттям. 

Скільки доль молодих і гарячих сердець відійшло в небеса в канонаді заграв

14 жовтня, в день свята Покрови Божої Матері, в ЦРБ імені Ф.Достоєвського відбулася патріотична година, присвячена українським героям, які захищають Батьківщину на Сході нашої держави.

Наша хлопці, які падають щоденно на полі бою смертю хоробрих, поранені, покалічені - таки перемагають! Бо вони - патріоти, правнуки "славних прадідів великих", навчились захищати Україну, як захищали її козаки - запорожці, навчились любити, як любили її Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Василь Стус, Василь Симоненко...

Наші герої стають прообразом навої Української Армії - національно свідомої, непереможної.

Слава Україні! Героям слава!  

 

 

 

 

 

В.Виджани "Мечт@": кохання - абсолют, мрія...

Бінарність - роздвоєння особистості - симптоматика сучасного життя. Нашого життя. Ми щодня, уподібнюючись Творцю, створюємо другого себе. Ми бачимо іншого себе в площині монітора. І там ми інші - такі, якими мали бути, такі, якими нам хочеться себе бачити і відчувати, бо ми не виносимо самотності. Ми бажаємо бути коханими і гармонійними. 

Гармонія - це любов, любов є Бог, а Бог - Він скрізь, навть по той бік монітора, а значить, і любов. Не може не бути. Кохання - абсолют, мрія. 

Книга В.Віджані "Мрія" про нереальне кохання виявилася книгою про любов придуману. Адже в Інтернеті всі про себе вигадують, хтось більше, хтось менше. Хтось вішає гарний юзерпік, хтось вигадує героїчну біографію. А хтось все відразу... 

Словом - по війні

Війна проникла у простір думок кожного українця. Проте письменники, перкладачі, літературознавці, критики та видавці відчули величезні пробіли в інформаційному полі України про Першу та Другу світові війни. Радянізація цього простору закрила на довгий час перед українським суспільством шлях до переосмислення концепту війни. Зараз з'явився шанс змінити дійсність і таки "залатати дірки" у розумінні дійсності двох світових воєн, відкрити та по-новому відчути трагедію всієї Європи, від якої нас від'єднала на довгі роки радянська дійсність.

"Україна молода" склала короткий список книжкових новинок, аби читачі могли дізнатися більше про глобальні зміни, що відбулися протягом ХХ століття на теренах Європи.

Ернст Юнгер "В сталевих грозах" (переклад Юрка Прохаська)

Книга німецького письменника, що був добровольцем на фронті, має підзаголовок "Зі щоденника командира ударної групи". Вперше була опублікована 1920 року коштом автора. Упродовж кількох років стала бестселером. Форма щоденника з елементами репортажної мемуаристики зробила цю роботу чи не найправдивішим та найдосконалішим текстом про Першу світову війну. Автор без пафосу та різних прикрас говорить правду про страшні події.

Фронтовий дискурс, переданий подієвістю та враженнями, точний, проте строкатий, що репрезентує читачам багатоманітну й вражаючу воєнну мозаїку.

Еріх Марія Ремарк, твори якого стали давно популярними у всьому світі, захоплювався твором Юнгера. Проте слід визнати, що у роботах є позірні ключові концепти, у Ремарка - це дружба, а в Юнгера - самотність. Перекладач книги Юрко Прохасько поділився: "Цієї книги неможливо було оминути, адже це дуже важливий документ Першої світової війни.  неї я найглибше зрозумів, що таке війна".

Мартін Поллак "Мрець у бункері" (переклад Нелі Ваховської)

Найкращим інструментом для написання якісного книжкового продукту є правда. Це чітко нам показує роман-дослідження Мартіна Поллака. Ця книга з тих, які довго не відпускають. І вже добрий тиждень після прочитання раптом усвідомлюєш, що й далі про неї думаєш. Твір має автобіоргафічне підгрунтя. Сюжетна канва - життя родини автора з кінця ХІХ століття і до Другої світової війни, а ключовою є історія батька письменника Герхарда Баста, який був штурмбанфюрером СС, служив у айнзатцгрупі "Н" у Словаччині, а потім керував зондеркомандою "7А" у Варшаві, був причетний до масового винищення євреїв.

Твір є зразком документальної прози, якої, на жаль, в Україні майже немає, відкриває нам темні закапелки історії Австрії 30-х років та розвінчує міф про її аншлюс до ІІІ Райху та інші події, що є ключовими у всесвітній історії ХХ століття. 

Робота над книгою справді колосальна, адже автор опрацював велику масу архівних матеріалів. Почав писати роман Мартін Поллак, коли йому було уже за 60. Проте довго ще тримав рукопис, і лише після смерті мами наважився на друк. Автор пояснив: "Зачекав із друком, доки помре мама, бо ця історія належить їй. Вона дуже любила батька й не хотіла, щоб я розповідав про нього. У книжці вона стоїть у тіні. Важко було писати про тата, але я його не знав".

Тадеуш Боровський "А у нас, в Аушвіці..." (переклад Олександра Бойченка)

Збірка табірних оповідань польського письменника, який народився у Житомирі, не вкладається у рамки звичайного чтива. Це дуже сильна книга, яка своєю потужною енергією вносить корективи у розмірене життя пересічного читача. Її нарація повністю втягує читача у подієву канву твору. Дев'ять прозових текстів із наростаючою силою жахів табірних буднів відкривають невідомі більшості закутки життя у постійному страхові перед смертю. Книгу переклав із польської Оленксандр Бойченко. Він підійшов до цієї праці дуже серйозно (табірний комплекс Аушвіц-Біркенау Бойченко відвідав тричі для чіткого розуміння термінів та місць), а на одній із презентацій книги визнав, що вона чи не єдина, яка вразила його за останні 10 років.

Героєм твору є Тадек, який не є повним віддзеркаленням самого автора, а лише дуже близьким по духу. Олександр Бойченко трактує це таким чином: "Тадек - це, сказати б, літературно-математична конструкція, ходяча формула самостійного пристосування до табору, хоча водночас - і збереження максимально можливих у змальованих обставинах залишків людяності".

Тексти відкривають нам оголену правду про психологію людини за колючим дротом. перед читачем постають картини не лише смерті у концтаборі, а й життя у ньому зі своєю складною системою інтриг, емоцій, кохання, ненависті, заздрості, за якою не всі могли жити. І тут-таки, наче два паралельні світи, - симфонічні концерти, футбольні матчі та інші розваги на тлі крематоріїв та газових камер. У післямові перекладач вдало підмітив: " Знаючи багато про різновиди концтабірної смерті, більшість із нас мало що чула про різновиди концтабірного життя". А сам Боровський в оповіданні "А у нас, в Аушвіці" написав: "Про цей табір, про цей час облуд ми будемо змушені скласти звіт для живих і стати на захист померлих (...) Бо живі завжди мають рацію перед мертвими".

Джерело: Котвіцька, Катерина Словом - по війні / Катерина Котвіцька // Україна молода. - 2014. - 8 жовтня. - С. 13

Солом'янка у долі Миколи Островського

29 вересня, 110 років тому, народився Микола Островський, автор роману "Як гартувалася сталь". 

Про маловідомі факти з життя письменника, про його перебування в Солом'янському районі розповіла студентам Київського електромеханічного коледжу, в якому навчався М.Островський, завідуюча читальною залою Віра Волинчук під час літературно-краєзнавчої години.

Бібліотека - територія єдності

Бібліотека - територія єдності - під таким гаслом в ЦРБ імені Ф.Достоєвського пройшов день відкритих дверей, присвячений Всеукраїнському дню бібліотек.

Лише з інформацією, книгою, бібліотекою створюється успішне майбутнє кожної людини і всього суспільства; тільки обізнані та поінформовані громадяни можуть творити майбутнє нашої держави, забезпечити єдність народу України. 

Сьогоднішня бібліотека для багатьох - це привітна домівка для вирішення різних проблем. 

Бажаємо всім читачам бібліотеки міцного здоров'я, сили і добра, віри у мирне майбутнє єдиної України.

Незвичні книжки з руками

Художник Джонатан Вольстенхолм (Jonathan Wolstenholme) обожнює читати. Саме любов до літератури надихнула його на створення серії химерних робіт, на яких зображені книги з руками.