"Толерантність - крок до свободи"

«Любов виникає з любові, коли хочу, щоб мене любили, я сам першим люблю» 

                                                                   Григорій Сковорода

 Толерантність (від лат. tolerantia – терпіння) – у загальному значенні здатність приймати щось, не схвалюючи це. Термін виник як формула терпимості щодо релігійних меншин та сект унаслідок протестантської Реформації. Тепер цей термін використовується для позначення широкого кола терпимого ставлення до способу життя та існування соціальних груп, політичних партій або ідей, які дехто вважає неприйнятними. Толерантність - це здатність без агресії сприймати думки, поведінку, форми самовираження та спосіб життя іншої людини, які відрізняються від власних. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань. Також толерантність – це єдність у різноманітті те, що переходу від війни до культури миру. Сьогодні толерантність – яскравий показник ступеню демократичності кожної держави й одна з умов її розвитку. Політична толерантність є основою для плідних міжнародних відносин. Для того, щоб досягти успіху у власному житті, не витрачати сил на конфлікти, «побутові війни», кожному доцільно сформувати у собі толерантність як рису характеру. Для цього необхідно:

• бути готовими до того, що всі люди різні – не кращі й гірші, а просто різні;

• навчитися сприймати людей такими, якими вони є, не намагаючись змінити в них те, що нам не подобається;

• цінувати в кожній людині особистість і поважати її думки, почуття, переконання незалежно від того, чи збігаються вони з нашими;

• зберігати «власне обличчя», знайти себе і за будь-яких обставин залишатися собою.