Автор: Галина Ткачук
Видавництво "Темпора"
Це правдива історія про затишні крамнички на вулиці Волоській, що на Подолі, про їхніх завсідників — білок, птахів, собак та інших громадян… А ще — про тих безсоромних злодіїв, що надумали позбавити Поділ його найдорожчих реліквій… Які ж страшні пригоди, які тяжкі випробування чекають на героїв цієї книжки! Ні! Собі такого не побажаєш. І своїм близьким і рідним — тим більше. Навіть знаючи вже, чим усе це закінчиться, редактор, людина загалом неполохлива, радить усім прочитати цю книжку. Адже тоді Ви, шановний читачу, зможете довідатися, що сталося з іншими, і ніколи не допустите, щоб подібне сталося з Вами або — не приведи Господи! — з Вашими близькими й рідними.
Київські казки
Автор Зірка Мензатюк
Видавництво Старого Лева
До цієї збірочки увійшли казки, присвячені Києву, або ті, де події відбуваються в українській столиці.
«Солов’їна казочка» розповідає про соловейка, якому так сподобалася опера «Запорожець за Дунаєм», що він сам заспівав у театрі.
«Казочка про голубів» про пару голубів, які шукали собі місце для гніздечка, і знайшли – в архіві редакції, що змінило життя редакції і політику видання.
«Бузкова казочка» – гімн столиці, яку починаєш сприймати як райське місце, сповнене світла і радості. Але щоб зрозуміти це, потрібен був приліт інопланетянина.
«День, що не має кінця» також прославляє Київ, оживляючи його засновників, Кия, Щека, Хорива і Либідь, які гуляють сучасним містом.
Казка «Пектораль» гумористична, бо в ній двоє друзів так хочуть знайти скарб, що постійно потрапляють у халепу, неправильно трактуючи народний фольклор або сприймаючи його надто буквально. Я щиро співчувала двом хлопцям.
Головна героїня казки «Пригоди кози Дерезовської» – справжня гламурна модниця. Вона мешкає у молодої художниці, яка постійно має проблеми через норов своєї кізочки.
Казка «Як Мурко ходив на виставку» відкриває соціальну сторінку у цьому збірнику. Мурко звичайний кіт, та якось потрапляє на виставку. Ось тільки ловити мишей породисті коти не вміють і не хочуть, і тут Мурко здобуває свою славу.
Казка «Про київських відьом та про дівчинку балетницю» дуже схожа на традиційну казку, де розумна головна героїня одурює відьом, чекаючи на світання. Повеселило, що відьми не класичні, а цілком сучасні, одна на відьомське зібрання навіть на пилососі прилетіла.
«Небилиці про рукавиці» – то справді небилиці про те, як загублені рукавички можуть вирости, мов дерево, і дати плоди у вигляді нових рукавичок.
«Ялинка на Трухановому острові» вбрана не для людей, а для тварин, щоб й у них було свято. Дід Мороз виконує бажання тварин.
Остання казка «Снігові колядки» також святкова, у ній снігові баби і сніговити оживають, танцюють і співають колядки. Не дивуйтеся, якщо і ви десь той колектив зустрінете.
Кожна з казок у чомусь пізнавальна або ненав’язливо виховна.
Джерело: Вечірній Київ
Немає коментарів:
Дописати коментар