Починаючи з 2007 року, щорічно 2 квітня відзначається Всесвітній день розповсюдження інформації про проблему аутизму.
Захворювання має генетичний характер і його основні причини поки не відомі науці, однак Визначеня діагнозу "аутизм" з ранніх років життя дитини - допомагає вчасно розпочати процеси реабілітації та адаптації, що сприяє більш повноцінному життю. Фахівці, що працюють з аутичними дітьми найбільш раннього віку відмічають, що правильний підхід дозволяє з першого погляду "ненавчеваних" аутистів навіть повертати в коло однолітків для подальшої соціалізації і навчання.
Історії відомо не мало видатних людей, у яких спостерігались симптоми цієї не простої хвороби. Наприклад, Вінсент Ван Гог і Леонардо да Вінчі, Гаррі Труман і Авраам Лінкольн, Вуді Ален і Боб Ділан, і багато інших.
У аутистів особливий світ, свій спосіб спілкування, не такий як у всіх інших, проте вони здатні адаптовуватися в нашому світі, і навіть, досягати успіхів, потрібно знати і пам’ятати про це.
Пропонуємо почитати чудові книги написані аутистами та про аутистів.
В книзі, світ дитини-аутиста описаний "з середини", на особистому досвіді. Але унікальність на книги на цьому не закінчується, адже це ще й історія незвичайного батьківського досвіду: батько Іріс, шведський селянин, без будь-якої професійної допомоги зрозумів пробеми своєї дочки. Завдяки його любові, уважності й чуйності Іріс, будучи дитиною з "глубокими порушеннями спілкування", зуміла їх подолати. Вона стала психологом, що консультує батьків і педагогів.
Книга буде особливо цікава батькам та спеціалістам, працюючим з дітьми з порушенням емоційно-вольової сфери.
Співавтор: Маргарет М. Скаріано
Книга "Відкривая двері надії" - найпопулярніша з усіх, написаних людиною з аутизмом.
У книзі автор ділитсья спогадами про життєвий шлях, на якому було багато і найважчих перешкод, і чудових людей, що розуміли її й допомагали впоратися з труднощами.
Досвід Т. Грендін, котра зуміла звінити себе й знайти своє місце в житті, дуже важливий для батьків аутичних дітей та спеціалістів.
Розповідач і головний герой роману - Крістофер Бун. Йому п’ятнадцять років, і він страждає аутизмом. Він знає математику і зовсім не знає людей. Він не виносить дотику до себе, ненавидить жовтий та корочневий кольори і ніколи не ходив далі, чим до кінця вулиці, на якій живе. Проте, виявивши, що вбита сусідська собака, він затіває розслідуванян і відправляється в подорож, яка швидко переверне все його життя. Марк Хеддон з лякаючою переконливістю зображує емоційно-розбалансовану свідомість аутиста, відкриваючи нову для літератури територію.
Джоді Піколт - "Останнє правило"
Книга розповідає про Джейкоба, хлопчика-підлітка з синдромом Аспергера (аутизм). Він не в змозі слідкувати за хідом думок інших людей і не може нормально висловлюватися. Як і більшість людей з цим захворюванням, Джейкоб зосереджений лише на одному якомусь занятті; в даному випадку це - судовий аналіз. Він завжди виявляється на місці злочину (за допомогою поліцейського сканеру, встановленого в його кімнаті), де він розповідає поліцейським, що їм потрібно робити...і завжди виявляється правий. Кожен окремий розділ нам розповідають головні діючі особи: Емма, мати Джейкоба; Тео, брат Джейкоба і він сам. В їхньому домі панували певні правила: 1. Прибирати за собою власний безлад. 2. Говорити тільки правду. 3. Чистити зуби два рази на день. 4. Не запізнюватись в школу. 5. Піклуватися про свого брата, адже він тільки один.
Одного разу мертвою знаходять його вчительку,і поліція приходить до Джейкоба з допитом. Його звинувачують у вбивстві...Він просто рятував свого брата.
Сінтія Лорд - "Правила. Не знімай штани в акваріумі"
Як бути, якщо твій молодший брат - аутист? Якщо в самий непідходящий момент він ганьбить тебе перед друзями й із-за нього тебе не кличуть в гості? Девід просто дістав Кетрін. Та вона так любить брата й так хоче допомогти йому навчитися хоча б трохи жити по законам цього світу. Тому Кетрін складає гру в правила, які Девід може засвоїти - на відміну від криків та зауважень.
Це історія дванадцятирічної дівчинки - про її мрії й печалі, про те, як досягти уваги власного батька, про те, як це, закохатися в хлопчика в інвалідному візку.
Беверлі Льюїс - "В Джессіному взутті"
Ця книга написана з точки зору сестри Джессі, Еллі. Її зобов’язали водити особливу дитину в школу. Інші діти сміються над ним, адже він легко відволікається і т.д., й Еллі тяжко з ним. Урешті-решт Еллі говорить батькові, що просто не розуміє Джессі, й що вона хотіла б, щоб він був більш нормальнішим. На що батько їй відповів, що авжеж, вона не розуміє брата, адже вона не була на його місці - по англійськи буквально "в його черевиках" (in Jesse's shoes). Тоді на слідуючий день Еллі взуває черевики Джессі й дивиться на життя з його точки зору.
У Джессі риси аутичного спектру, але рецензенти пишуть, що цю книгу з легкістю можна застосовувати до будь-яких "особливостей" наших особливих дітей. Й що книга особливо буде в нагоді братам та сестрам особливих діток.
Холлі Робінсон Піт та Раян Елізабет Піт -
"Мій брат Чарлі"
Холлі Робінсон Піт написала книгу про свого сина Чарлі з аутизмом. Писати їй допомагала її дочка, сестра-близнюк Чарлі, Раян Елізабет Піт. У Чарлі аутизм. Його мозок працює особливим чином. Йому тяжко заводити друзів, висловлювати почуття, почувати себе у безпеці. Але, як розповідає його сестра, на кожну річ, що не вдається Чарлі, доводиться багато речей, в яких він має успіх. Він знає імена усіх американських президентів. Знає все про літаки. А ще він краще за всіх своїх знайомих грає на піаніно.
Штайнхефель Андреас - "Ріко, Оскар і тіні темніше темного"
Ріко - не зовсім звичайна дитина, багато елементарних речей даються йому с великою тяжкістю. "Незвичайно обдарований" - називає його любляча мама. "Придурок" - просто називає злий сусід зверху. З такими, як Ріко, мало хто хоче товаришувати, але одного разу йому пощастило - він знайомиться з Оскаром (теж не зовсім звичайним хлопчиком - вундеркіндом, який на всяк випадок ніколи не знімає з голови синього мотоциклетного шолома). Заради свого нового приятеля, Ріко береться розплутувати справу, яка вже півроку ставить у глухий кут всю поліцію Берліна.
Бетсі Байерс - Лебедине літо"
Сарі Годфрі 14 років і вона переживає важкі часи - період дорослішання. Ще вчора вона була веселою та задоволеною дівчинкою, а вже сьогодні зрозуміла, що весь світ - жахливий. Життя, насправді, не миле, якщо у тебе помирає мама, тато живе далеко і рідко приїзжає, а молодший братик Чарлі після тяжкої хвороби відстав у розвитку і не вміє розмовляти. Одного разу Чарлі пішов розшукувати лебедів, що захопили його й заблукав у лісі. Пошуки його перевернули Сару, і вона заново, люблячим і радісним поглядом побачила світ і тих хто її оточує.
За книгу "Лебедине літо" автор у 1971 році був нагороджений найпочетнішою літературною премією США - медалью Ньюбері.
Марті Леймбах - "Деніел Мовчить"
Роман "Деніел мовчить" - про відвагу і самопожертву, про жіночу сутність і про природу любові, про драму сучасної жінки, готової на все, тільки б вилікувати сина.
Мелані живе у Лондоні з чоловіком та двома дітьми. У них зразкова сім’я. Але коли молодшому сину ставлять діагноз "аутизм", ідилія руйнується неначе картковий будиночок. Деніел не спить по ночам, часто плаче і відмовляється говорити. Поки чоловік шукає втіху у обіймах колишньої подруги, Мелані одержимо намагається допомогти своєму хлопчику, діючи всупереч медичним рекомендаціям, світським умовностям та порадам ближнім. На цьому шляху їй доведеться пройти через багато складнощів. Та все ж сила духу, надії і добрі люди допоможуть їй не тільки встояти, але й перемогти.
Ця достовірна, оптимістична і дуже світла історія захоплює не менше, ніж відомий фільм "Людина дощу".
Кеті Летт - "Хлопчик що впав на Землю"
Роман Кеті Летт прикрий і веселий, як саме життя.
У щасливої молодої лондонської пари з’являється на світ гарний хлопчик, якому лікарі ставлять лякаюче тавро "аутист". І пара перестає бути щасливою, а скоро і парою. Героїня опиняється один на один з приголомшливою дитиною, життя якої - справжнє випробування, страшне і веселе. Мрії бідної жінки зруйновані, кар’єра летить під укіс, дім запущений навіки, а секс перетворюється на спогади. Ласкаво просимо в Країну моторошних і смішних чудес! Героїня у відчаї блукає по ній і майже покориться долі. Ось тут-то в її безпросвітному житті з’являється огидний в усіх відносинах і на стільки ж ідеальний чоловік, а всід за ним і пропавший чоловік...І вона усвідомлює, що всі вчинки її неймовірного сина - ніщо у порівнянні з викрутасами нормальних дорослих.
Кеті Летт примудрилась написати анекдотично смішний роман про події, з яких прийнято створювати сльозливу драму.
Єлизавета Заварзіна-Меммі - "Пригоди іншого хлопчика. Аутизм і не тільки"
В кінці 80-х в московській сім’ї народиласядруга дитина - хлопчик. Він виявився не просто другим, молодшим братом, сином і онуком, але ще й зовсім іншим. Розумний, тонко відчуваючий, чарівний. Петро не вмів робити простих речей - бігати, показувати пальцем, говорити; боявся незнайомих людей і голосних звуків. Пройшло доволі багато часу, перш ніж Петі поставили діагноз "аутизм". Пригода іншого хлопчика", написана його мамою, - це не тільки безцінний посібник для батьків і вихователів, детальна і доступна розповідь про те, як допомогти особливій дитині і його близьким жити повноцінним життям.
Ця книга про те, що зусилля ніколи не бувають марними, а надія - помилковою. А ще - про те, як легко і тяжко любити дітей.
Марія і Мігель Гаярдо - "Марія і я"
"Марія і я" - це автобіографічна історія про канікули дванадцятирічної дівчинки Марії та її батька. В ній відтворені побутові випадки, з якими стикаються сотні сімей, в яких росле дитина-аутист. Насправді це ціла пригода, де доводиться долати складнощі від того, що світ навколо нас погано пристосований для таких, як Марія, і далеко не всі, кого вона зустрічає на своєму шляху, готові її зрозуміти.
В 2008 році цей твір було удостоєно Національної премії Уряду Каталонії, а в 2010 році по книзі був знятий одноіменний повнометражний документальний фільм.
Крістін Барнетт - "Іскра Господня, чи Як виховати генія"
Ця книга - світло в кінці тунелю для всіх матерів, які втомилисч боротися з забобонами суспільства. Її написала Крістін Барнетт, мати Джейкоба Барнетта, хлопчика, якому в двух літньому віці поставили даігноз - аутизм. Крістін розуміла, що син все більше занурююється в себе, гублячи зв’язки з оточуючим і зовнішнім світом. Вона вирішила відкинути обмеження, які заважають її сину розвиватися, і зосередитись на тому, що дійсно цікаво Джейкобу. Результат не змусив себе довго чекати: сьогодні у Джейкоба рівень IQ вище, ніж у Енштейна, він володіє фотографічною пам’яттю і неймовірними здібностями до природніх наук. В дванадцять років він почав роботу над оригінальною теорією про астро-фізику, яка, на думку експертів, в майбутньому може принести йому Нобелівську премію. Крістін Барнетт не хвалиться вміннями своєї дитини, а ділиться досвідом, розповідає про те, як виховати чоловіка з маленького втраченого хлопчика.