Тижневий анонс заходів

Блекаути та мороз – не проблема для Бібліотеки Сковороди. Тут життя вирує, а ментальна допомога всім, кому потрібний заряд бадьорості, здійснюється чітко за графіком.

Анонс заходу

18 січня, о 12:00, запрошуємо вас до Бібліотеки Сковороди на відкриття виставки "Якою була б наша література, якби не русифікація?" української художниці Надії Харт (Nadia Heart).

Відвідуючи нашу читальну залу, ви, напевне, звертали увагу на книжкову інсталяцію та серію плакатів, присвячених українським письменникам, митцям, культурним і державним діячам, яка є частиною масштабного артпроєкту “Ukraine forever“.

Талановита молода художниця показує, як упродовж десятиліть українську літературу не просто забороняли, а брутально замінювали – іншими іменами, іншими текстами, іншими сенсами. Постаті, які не боялися творити українське, говорити власним голосом, виступаючи проти радянської влади та системного знищення української культури, – знищувалися. А позбавлена ґрунту нація залишалася обкраденою.

Проєкт звертається до питання втраченої тяглості: якою могла б бути українська література, якби її розвиток не переривали заборони, репресії та фізичне усунення авторів.

Якби Леся Курбаса не розстріляли у 50 років, Аллу Горську не вбили у 41, Михайля Семенка не заарештували 1937 року, а Василя Симоненка не довели до смертельної хвороби побиттям, українському суспільству не довелося б десятиліттями долати вакуум несвідомості й зневіри.

Тож чекаємо на вас! Буде про що дізнатися і поговорити.

Лекція про київського живописця Івана Селезньова

Новий краєзнавчий сезон 2026 року краєзнавець Бібліотеки Сковороди Олександр Михайлик відкрив розповіддю про дуже цікаву постать – київського живописця Івана Селезньова (1856-1936).

За своє довге життя художник залишив по собі чималу спадщину – фрески, ікони, портрети, натюрморти й пейзажі. Але про все по черзі…

Народився в Києві, і розповідають, що ріс як справжнісінький вуличний розбишака. Та з юних літ зумів розкрити свій хист до малювання.

Учень, а потім і колега легендарного Миколи Мурашка, він був дуже дружнім з Миколою Пимоненком. Разом навчалися у Київській рисувальній школі, в Академії мистецтв у Петербурзі. Далі викладали у рідній школі, згодом і у Київському художньому училищі та Політехнічному інституті – в останньому аж 26 років, з 1898 по 1924 роки.

До речі, навчання в Академії мистецтв виявило не просто хист, а справжній талант – митець здобув 6 медалей, зокрема найвищу велику золоту. І отримав право на 3-річне стажування в Італії, де відвідав музеї Венеції, Флоренції, Риму та познайомився із видатними роботами геніальних майстрів.

Іван Селезньов у 1880-х брав участь у реставрації живопису Кирилівської церкви. У 1897-му написав дві великі ікони – Покрови Пресвятої Богородиці та св. Платона – для іконостаса Покровського храму на Солом’янці. Вони й сьогодні є окрасою цієї церкви.

А от про те, що 1894 року він виконав ряд композицій у Софійському соборі (на одній із них, "Хрещенні Ісуса Христа", зобразив і себе в образі однієї з постатей, що спостерігають за подією), тривалий час не було відомо. У середині XX ст. реставратори замалювали їх, тож відкрили живопис лише 2009 року.

Маловідомим є й те, що Іван Селезньов міг бути серед розписувачів Володимирського собору. Та через конфлікт Адріана Прахова із головою соборного комітету Олександром Баумгартеном ескізи Селезньова не було затверджено…

А от те, що він був директором Київського художнього училища з 1911 по 1914, – і правда, і ні. Після смерті попереднього керівника – Володимира Ніколаєва – Селезньов усі ці три роки мав статус "тимчасово виконувач обов’язки", поки директором не затвердили Федора Кричевського.

Вже у 1920-х художник рішуче виступав проти нових напрямків мистецтва, що призвело до конфлікту з колективом Київського художнього інституту. Тож останні роки життя митець перебивався хіба що приватними уроками.

За звинуваченням у “націоналізмі”, яке було висунуто йому НКВС у 1936-му, скоріш за все послідував би арешт. Та 31 березня того ж року 80-річний Іван Селезньов пішов із життя. Саме це, як вважається, й врятувало його від ув’язнення…

Вам цікаво, де ж можна прочитати про цього неординарного митця? 

Даємо бібліографічну довідку:

Іван Селезньов фігурує в біографічному романі Миколи Чіпа та Олександра Оганесяна "Микола Пимоненко".

Про роботи художника в Кирилівській церкві шукайте в книзі Ірини Марголіної "Таємниці Дорогожицьких пагорбів".

Про ікони Покровської церкви – у енциклопедії "Звід пам’яток історії та культури. Київ".

А Василь Ульяновський у праці "Диво й дива Володимирського собору" розкаже вам про те, чому там немає робот Селезньова.

Зайве й нагадувати, що всі ці книги є у читальній залі нашої бібліотеки і чекають на вас.

Книги на мільйон: дрони, військова авіація та повітряне десантування

Якщо вас цікавить військова авіація, безпілотні системи або повітрянодесантна підготовка, у фонді нашої бібліотеки представлено відповідні видання. Книжки висвітлюють сучасну повітряну складову війни — від бойових літаків і дронів до підготовки особового складу та безпеки застосування авіаційних засобів. 

Видання будуть корисні всім, хто цікавиться військовою технікою, оборонними технологіями та реаліями російсько-української війни.

Андрій Харук "Сучасні бойові літаки. Ілюстрована енциклопедія"

Ця книжка для тих, хто хоче зрозуміти, якою є бойова авіація світу сьогодні. Тут зібрано інформацію про винищувачі, бомбардувальники та ударні літаки, які перебувають на озброєнні різних країн станом на початок 2024 року. А ще - про нові машини, що лише проходять випробування, зокрема американський бомбардувальник B-21 та південнокорейський винищувач KF-21.

Александер Стілвелл "Військові дрони. Безпілотні літальні апарати (БПЛА)"

Ця книга показує, як безпілотні літальні апарати змінюють сучасну війну. Автор розповідає про різні дрони — від класичного MQ–1 Predator до футуристичного XQ–58 Valkyrie, їхні переваги, обмеження та роль на полі бою.Це видання буде цікаве всім, хто захоплюється сучасними технологіями та військовою технікою.

Михайло Жирохов "Війна дронів. Безпілотники в російсько–українській війні"

Автор у новій книзі розповідає про дрони - тактичні, розвідувальні, ударні - які стали невід’ємною частиною російсько-української війни в повітрі. Ви дізнаєтесь їхні характеристики, тактику використання та історію розвитку.

Аналотій Багмет, Сергій Черняєв "Основи повітрянодесантної підготовки"

Це навчальний посібник для студентів–офіцерів запасу, присвячений дисципліні "Повітрянодесантна підготовка". У книзі розглянуто підготовку парашутно–десантних засобів, наземне відпрацювання елементів стрибка та правила стрибків із військово–транспортних літаків і вертольотів.

Методичний посібник "Забезпечення безпеки застосування авіаційних засобів ураження по повітряних цілях"

Це фахове видання з військової авіації. У ньому зібрано матеріали про порядок застосування авіаційних засобів ураження по повітряних цілях та вимоги безпеки під час виконання бойових завдань. Видання призначене для керівного льотного складу авіації Збройних Сил України, а також буде корисним фахівцям і читачам, які цікавляться питаннями військової авіації та оборони.

Анонс заходу

Друзі, Бібліотека Сковороди запрошує вас отримати подвійну дозу користі: уже звичні вам "Цілющі вечори" та новий і дуже цікавий проєкт "Бібліотеки емоцій заради добра" об’єднають зусилля, адже обидва покликані дбати про нашу з вами стійкість!

Тож першого "Цілющого понеділка" року, 12 січня, о 16:00 разом читатимемо оповідання фахової психологині й письменниці Тетяна Вишко та спробуємо розібратися в емоціях, які в нас виникають. Повчимося екологічно трансформувати ці емоції та вбудовувати їх у власний досвід.

Пані Тетяна радо скерує нашу увагу на явище читання, тож принагідно ще й поміркуємо над питаннями:

❄︎ Як людський мозок сприймає книгу та які процеси запускає в тілі?

❄︎ Як впливає на нас інформація з книжок різного жанру і як вона трансформує нашу свідомість?

❄︎ Як формується читацький запит і що стоїть за читацькими уподобаннями?

❄︎ Звідки беруться емоції та враження при читанні, і як книга допомагає опрацювати особистий досвід людини?

❄︎ Чи можливо "переписати" прочитану історію так, щоб вона допомогла щось відпустити, а щось і загоїти?

І в якості арттерапії трохи поекспериментуємо, опрацювавши новонабутий читацький досвід. Інтригу про те, як ми це робитимемо, збережемо до початку зустрічі.

Зацікавилися? Приходьте. Спробувати щось нове завжди корисно. Ми радо подаруємо вам цей шанс. Про професіоналізм і виняткову делікатність пані Тетяни зайвий раз говорити не треба – ви їх спостерігаєте щоразу і вже, певно, відчуваєте результат. А тут – подвійний ефект!

Концерт пам'яті Василя Стуса

У першу неділю 2026 року в Бібліотеці Сковороди відбувся концерт пам’яті видатного поета, дисидента та борця за незалежність України Василя Стуса, якому сьогодні, 6 січня, могло б виповнитися 88 років.

Дует "Простір музики" цього дня представив альбом пісень "Ярій, душе!" на Стусові вірші, написаний композитором Сергієм Морозом у 1988-1993 роках, коли Україна тільки-но прокидалася від культурного поневолення і зросійщення.

Цікаво, що творчий поштовх до народження альбому дало знайомство Сергія із сином поета – Дмитром. А ще музиканта захопило те, що він побачив у поезії Стуса цікаві джазові мелодії, які й стали стилістичною основою його пісень.

Нині про Стуса говорять як про борця, вірші якого важкі, мов кулак. Завдяки добірці пісень альбому "Ярій, душе!" гості зустрічі відкрили в ньому поета надзвичайно світлого й ліричного, вірші якого розчулюють і викликають мурахи. У цьому альбомі багато про вічне – любов, поклик життя та красу. А разом з тим – і про іншу реальність, у якій безмежна сила духу, терпець, який шліфує, і обшир камери 4 на 4…

Наприкінці зустрічі у виконанні учасників "Вокальної студії на Освіти" прозвучало декілька пісень на вірші поета, які написав співробітник нашої бібліотеки Ігор Якубовський. Багатоголосся завжди творить дива, але цього разу воно було особливим, бо – Стус!

Дуже тішить те, що такі зустрічі спонукають людей дізнаватися більше. Тож по закінченню концерту на абонементі утворилася черга з охочих взяти запропоновані книжки – вірші, спогади, художні та документальні твори про нашого видатного земляка, який не скорився.

Анонс заходу

Друзі, ви, мабуть, помітили, що Бібліотека Сковороди в останні роки перетворилася в справжню Мекку для українських письменників-фантастів. Їх тут не просто активно читають, а й просувають і радо запрошують – щоб познайомитися, презентувати новинки та поспілкуватися про сучасний стан і перспективи цього цікавезного жанру.

Першим у новому році до нас завітає письменник Олексій Декань (Oleksiy Dekan), що має в доробку вже 15 книжок, серед яких бестселери – "Кайдашева сім'я проти зомбі" та "Кайдашева сім'я проти упирів".

У понеділок, 12 січня, о 13:00 він представить свою фантастичну антологію "Хроніки ШІ : Алфавіт для андроїда. Коріння Всесвіту". До речі, вона вже зараз доступна нашим читачам, бо ми отримали її за програмою "мільйон на книжки", про яку нещодавно писали: facebook.com/share/v/17wDmwa6e9/.

Тож запрошуємо всіх на ексклюзивну творчу зустріч із письменником. Ви дізнаєтеся про сюжети та теми, героїв та наукові ідеї, які живлять фантазію автора. А також про те, яким він сам бачить свого читача. Чекаємо на вас!

Краєзнавчі середи у січні

Стрімко стартував новий 2026 рік, а це означає, що розпочався ще один краєзнавчий сезон, який ми проводимо в книгозбірнях Солом’янського району.

Краєзнавець Бібліотеки Сковороди Олександр Михайлик запросить вас у січні завітати на п’ять лекцій та взяти участь у пішохідній екскурсії.

Майже всі вони будуть прем’єрами, а бібліоекскурсія – перенесеною з грудня мандрівкою вулицею Освіти.

Збережіть та поділіться цим дописом, бо в ньому вказано найголовніше – теми, локації та час. Чекаємо на вас!