Тижневий анонс заходів в бібліотеці

Попри всі труднощі й випробування ми щоденно намагаємося створювати простір тепла, світла і затишку.

Ви запитаєте чому? Мабуть, тому, що Бібліотека Сковороди просто так звикла – працювати для своїх читачів та відвідувачів. А опускати руки – ні.

Тому пропонуємо вам завітати до нас на цьому тижні – з 26 січня до 1 лютого. Унікальні події цієї семиденки ось такі:

Середа, 28 січня, 17:30 – Лекція бібліотечного краєзнавця Олександр Михайлик "Річка Либідь та її притоки".

Неділя, 1 лютого, 12:00 – Музична зустріч "Ой у лузі червона калина", присвячена 145-річчю автора легендарної пісні Степана Чарнецького. Співаємо разом з Ігор Якубовський.

Постійні заняття у бібліотеці:

Курси української мови "МовоСвіт на Освіти" – щопонеділка о 12:30, щовівторка о 12:00. Тренінг "Творимо Українську Вікіпедію разом" – щопонеділка о 16:00.

Розмовний клуб в межах проєкту Рух Єдині – щовівторка о 17:30.

Співаємо разом у "Вокальній студії на Освіти" – щовівторка й щочетверга о 10:30.

Волонтерська ініціатива В'яжемо для Перемоги – щовівторка о 14:00.

Навчання цифрової грамотності – щовівторка й щочетверга о 15:00.

Клуб юного програміста "Кодик" – щосереди о 15:00 (запис: ‪+38 098 216 3552).

Майстер-клас з ляльки-мотанки від Світлана Молчанова – щосереди о 15:00 (запис: ‪+38 066 725 2800).

Урок здоров’я з Ігорем Якубовським – щонеділі о 10:15.

Приходьте грітися, заряджати телефон та батарею власної душі таким необхідним зараз оптимізмом!

Адреса: вул. Освіти, 14а

Телефон: ‪+38 063 240 6642

Ми світимося!

Оцими світлинами, друзі, хочемо поділитися, щоб ви побачили, як ми проводимо ці холодні дні. Хотіли написати ще й темні, але ж ні – попри повну відсутність світла у робочий час – ми світимося! Лампами, ліхтариками, гірляндами та різними гаджетами-світлячками.

А ще більше – добром, любов'ю, прийняттям, милосердям. Ми робимо все можливе, щоб люди, котрі приходять до нас, наповнювалися теплом та надією. І йшли від нас хоч трішечки та радісніші.

Ми працюємо як і працювали, а часто навіть й більше, бо Бібліотека Сковороди зараз перетворилася на пункт обігріву.

До нас йдуть зарядити телефони, попити чаю чи просто посидіти-погрітися у дружній, привітній атмосфері та хоч трохи, але теплішому, ніж вдома, просторі.

У нас відбуваються всі заплановані заходи та події. Ми щиро радіємо кожному гостю, кожній людині, що приходить до нас і разом з нами проживає цей непростий час.

Багато ми дати, звісно, не можемо, але у нас завжди є гаряча вода у термосах, заряджені павербанки та бензин у генераторі.

А головне – у нас є прекрасні люди! Читачі, друзі бібліотеки, колеги, які щодня вперто йдуть на вулицю Освіти, 14А і своєю присутністю, своїми руками, думками, золотими серцями творять цей український феномен, цю спільність і єдність, яка вже не раз допомагала нам вистояти та витримати важкі й складні часи.

"Биківня – територія пам’яті"

22 січня, з нагоди Дня Соборності України, у Бібліотеці Сковороди відбулася просвітницька зустріч "Биківня – територія пам’яті", перша із запланованих у партнерстві з Меморіальний заповідник "Биківнянські могили".

До нас завітав пан Микола Бривко, начальник відділу науково-освітньої, організаційної та пам’яткоохоронної роботи меморіалу та один із дослідників масових розстрілів 1937-1941 років у Биківнянських лісах.

Ми вдячні лектору за надзвичайне володіння словом та вмінням пояснити, чому лекція про Биківню в День Соборності – це не оксюморон, а історичні факти, на які зазвичай не надто зважають люди, – ланцюжки єдиного карального механізму.

Більшовицька влада від початку демонструвала антигуманний характер. В Україні терор розпочався в січні 1918-го з приходом загонів Муравйова. 5 вересня того ж року більшовики узаконили свої репресії Декретом "Про червоний терор".

Далі комуністичний режим утверджувався через послідовну політику нищення: масові арешти інтелігенції як "буржуазних націоналістів" (1924-34), "ліквідацію куркульства як класу" (1929), Голодомор (1932-33), боротьбу з поплічниками "контрреволюції" (1934), "Великий терор" (1937-38) й репресії проти поляків, німців, греків та інших національних меншин (1937-41).

Наша розмова точилася довкола захоронень на так званій "Спецділянці НКВС УРСР" площею 5,3 га, де радянська влада таємно ховала жертв політичних репресій. За оцінками істориків, кількість їх у Биківні може сягати від 20.000 до 100.000 осіб.

Митці, священники, управлінці, селяни, робітники та представники нацменшин… Страчували за сфабрикованими справами не тільки "ідейних", а й випадкових громадян – для внутрішньої чекістської статистики. Найвища міра цинізму совітів полягала в тому, що вони встановлювали "норми розстрілу", які сягали десятків тисяч. Не дивно, що довгі десятиліття жахливу правду про ці злочини приховували під грифом "секретно".

Правда про ці поховання відкривалася поступово й болісно. Вперше про жертв НКВС в газетах написали 1941 року нацистські окупанти. А вже у 1960-х про Биківню заговорили в УРСР завдяки Лесю Танюку, Аллі Горській та Василю Симоненку – людям, чиї долі теж стали трагічними символами боротьби за пам’ять і правду.

Щиро дякуємо адміністрації заповідника за подарований інформаційний буклет "Биківня. Від території смерті до місця пам’яті", що містить стислі й точні історичні дані про жертв і організаторів політичних репресій.

Пам’ятаємо, що знання історії – найліпше щеплення від наївної недалекоглядності. Тож упродовж 2026 року ми плануємо серію зустрічей в межах проєкту "Історична грамотність" одразу в декількох бібліотеках Солом’янки.

Світоглядна зустріч в бібліотеці

21 січня у Бібліотеці Сковороди відбулася зустріч з настоятелем храму ікони Божої Матері "Знамення" (ПЦУ) протоієреєм Григорій Фоя, тема якої була надзвичайно актуальною – "Як традиції та забобони впливають на суспільну поведінку".

Попри холоднечу, охочих послухати священника виявилося чимало. Адже багатьом нашим читачам вже встигли полюбитися камерні просвітницькі зустрічі в бібліотеці, де можна поставити священнослужителю будь-яке запитання, на яке нема часу під час сповіді.

Усім відомо, що на тему забобонів можна говорити аж до ранку. Кожен з нас отримав у спадок цілу купу пересторог, які загороджують щоденний шлях і Шлях до Бога. Але якщо добре розібратися, то більшість з них – або від лукавого, або взагалі не мають сенсу, надто в сучасному світі.

Зустріч була тематично насичена: від розвінчання забобонів і сумнівних традицій до історії становлення Православної церкви України, від бездіяльності до благодійності й волонтерства в ім’я святої справи – захисту Вітчизни.

Ми щиро дякуємо отцю Григорію за те, що не забуває про церковну та читацьку громаду й завжди відкритий до спілкування!

Анонс заходу

Хто нині не чув легендарної стрілецької пісні "Ой у лузі червона калина"? Однак не кожний знає, що вона, маючи авторське походження, швидко отримала статус народної.

Є декілька версій її походження, про які ви дізнаєтеся, якщо в неділю 1 лютого, о 12:00, завітаєте на пісенно-музичну зустріч в Бібліотеку Сковороди.

Присвятимо ми її 145-річчю поета, директора і режисера Українського театру "Руська бесіда" Степана Чарнецького. За однією з версій, саме він у 1914 році написав "Червону калину" як фінальну пісню до постановки трагедії про гетьмана Дорошенка "Сонце руїни".

Відтоді "Калину" виконували безліч колективів та солістів. Особливо пам’ятним став переспів фронтмена гурту "Бумбокс" Андрія Хливнюка, що 27 лютого 2022 року виконав її на Софіїській площі, чим прославив на весь світ. Після цього навіть легендарний "Pink Floyd", що вже багато років не давав концертів, вирішив зібратись і записати свій варіант українського хіта.

Не однією "Калиною" житиме цього дня наша читальна зала. Звучатимуть й інші стрілецькі народні пісні – маршові, бойові, любовні та жартівливі, створені Романом Купчинським, Левком Лепким, Михайлом Гайворонським.

Тож приходьте на нашу недільну зустріч, щоб разом із Ігор Якубовський та "Вокальною студією на Освіти" поспівати разом і відчути силу національного піднесення!

Книги на мільйон: "Рік війни за свободу"

Для тих, хто цікавиться подіями першого року війни: у бібліотеці доступне чотиритомне видання “Рік війни за свободу”. Це документальна хроніка та аналіз повномасштабного вторгнення, підготовлена військовими істориками та фахівцями Інституту історії України НАН України під керівництвом Валерія Залужного. Книга допомагає зрозуміти, як країна жила й тримала оборону у 2022–2023 роках.

Рік війни за свободу: воєнно-історичний нарис російсько-української війни (24.02.2022–24.02.2023) . У 4 книгах.

Книга 1.

Початок. Напередодні великої війни й перші місяці після 24 лютого 2022 року.

Чому вторгнення стало можливим? Якою була ситуація до нього? Як країна тримала удар у найважчі дні - від шоку до спротиву.

Книга 2.

Весна й літо 2022 року. Тут - про другий етап широкомасштабної агресії: зміни на фронті, політичні й економічні виклики, життя в умовах тривалої напруги. Книга для тих, хто хоче зрозуміти, чому саме цей час став переломним у багатьох сенсах.

Книга 3. 

Осінь 2022 року й подальші місяці - період стратегічних наступальних операцій.

Автори детально зупиняються на перебігу подій, пояснюють, як змінювалася ситуація на фронті, які фактори впливали на хід подій.

Книга 4.

Останній том - як підсумок року війни. Тут зібрано ключові події, тенденції й висновки періоду з 24 лютого 2022 до 24 лютого 2023 року. Для читачів, яким важливо мати перед очима цілісну картину прожитого року.

22 січня – День Соборності України

Олександр Олесь

Дух наш пречистий, дух наш народний,

Над нами сходить в сю мить сьогодні.

На крилах в’ється,

В сльозах сміється.

І сльози щастя, обмивши рани,

Пливуть потоком, несуть кайдани.

Сьогодні дух наш зійшов над нами,

Ввійшов, влетів нам в серця пташками.

У душах б’ється,

У слові ллється.

О день преславний, блаженні миті,

Сьогодні з духом святим ми злиті!

О, поведи ж нас, лицарський духу,

По вільній стежці життя і руху.

На тихі води,

На ясні зорі.

І в цю велику, [страшну] годину

З’єднай в єдину всю Україну!

19 грудня 1918 р.

Фото: Проголошення "Акту злуки" на Софійській площі Києва.

Анонс заходу

У цьому році Бібліотека Сковороди вирішила розширити власні горизонти. І звісно ж, робимо ми це за підказкою наших читачів, які запропонували проводити лекції не тільки про видатних солом’янців. А й про видатні дерева, парки, заповідники та водойми нашого затишного району.

Розпочинаємо ми вже наступної середи – 28 січня, о 17:30. В цей вечір запрошуємо вас на лекцію "Річка Либідь та її притоки", яку за традицією проведе наш співробітник Олександр Михайлик.

Чому ж саме Либідь ми вважаємо видатною річкою саме Солом’янського району? По-перше, у нас вона бере свій початок. Мало того, тече тут понад третину своєї довжини. Й нарешті, половину своїх приток Либідь, по-жіночому ніжно, приймає теж у нас.

Обіцяємо, що ви дізнаєтеся багато нового. Наприклад, де конкретно розташовано витоки річки? Як змінювалося її русло і коли Либідь набула сучасного вигляду каналу в бетонному річищі? З’ясуємо, яку господарську роль вона відігравала в минулому і як вплинула на трасування київської залізниці, коли та будувалася.

І обов’язково розвінчаємо деякі усталені міфи про Либідь, які міцно засіли в головах киян.