Хотинська битва 1621 року – один з ключових етапів історії Європи ХVІІ ст., яка стала тріумфом української зброї і бойового мистецтва. Українське козацтво, його видатні провідники, відіграли важливу роль в європейській історії ХV – ХVІІ ст. Вийшовши на історичну арену в 1490-х рр., зробивши своїм осередком Запорожжя, трохи більше як за століття, українське козацтво стало знаним тодішньому світові.
Сагайдачний висунув вимоги до королевича Владислава – по перше, польський уряд мав визнати владу Гетьмана в Україні, по друге, скасувати всі обмеження проти козацтва. До того ж, польський король Жиґмонт ІІІ звернувся за посередництвом до єрусалимського патріарха Феофана, який в той час перебував в Україні. Патріарх видав грамоту до козаків, в якій закликав послужити Речі Посполитій, здобути славу в боротьбі з «бусурманами».
Козаки погодилися послужити королеві, висунувши умову – визнати на митрополії та владицтвах ієрархів, яких затвердив Феофан. У липні козацькі делегати на чолі з Сагайдачним у Варшаві зустрічалися з королем Жиґмонтом ІІІ, який обіцяв їм виконати вимоги після закінчення війни. На початку серпня Сагайдачний вирушив під Хотин, а король скерував командувачу урядових військ Янові Каролю Ходкевичу листа, в якому наполягав усунути від гетьманства Якова Бородавку, з котрим були запорожці. З приїздом Сагайдачного на козацькій раді Бородавку позбавили влади і стратили, а гетьманом вибрали Сагайдачного, який взявся безпосередньо керувати воєнними діями.
За своїми масштабами, кількістю учасників і за наслідками Хотинська битва 1621 р. була однією з найбільших воєн у середньовічній Європі. З обох сторін у ній взяло участь за найновішими даними приблизно 350 тис. чоловік. За оцінними даними українських істориків на підставі різноманітних архівних джерел турецька армія мала до 300 тис осіб.
Загальні втрати склали: з боку Туреччини – понад 80 тис. чол., з боку Польщі приблизно 14,5 тис. чол., з боку України – до 45 тис. козаків. Такі порівняно невеликі втрати свідчать про військову майстерність запорожців і про воєнний талант Гетьмана Сагайдачного.
Хотинська битва 1621 р. – одна з найважливіших битв на теренах Цетрально-Східної Європи і до сьогодні не є належно оцінена і польськими, і назагал європейськими істориками. На карту була поставлена доля держав континенту. Саме на таку оцінку вона заслуговує, і, що дуже важливо, треба визнати в цій вікторії роль і місце українського народу, українських військ в особі козацтва.
Феномен воєнних і політичних успіхів Гетьмана Петра Сагайдачного, видатного українця, полягає в тому, що він, як і його наступники Богдан Хмельницький та Іван Мазепа, мав блискучу освіту – закінчив Острозьку академію, яка була в той час на рівні найкращих університетів Європи. Петро Сагайдачний великою мірою спричинився до того, що вже в перші десятиріччя ХVІІ ст. українське козацтво бере на себе величезну відповідальність за відродження української державності, потоптаної частково Литвою, а далі, особливо тяжко, Польщею, в захисті рідного краю від спустошення татарами і турками.
Порівняно невелике польське військо у спілці з козаками, завдяки воєнному талантові Гетьмана Петра Сагайдачного перемогло другу велику турецьку навалу (перша була 1498 р.), що не дало впасти Речі Посполитій і зупинило турецький похід через українські і польські землі в Європу.
Немає коментарів:
Дописати коментар