пʼятницю, 30 квітня 2021 р.

Відпочинок: медитація, мотивація, розвиток


Якщо … взяти у нас на абонементі цю стопку книжок, роздати їх своїм родичам і найближчим друзям...та...
...якщо домовитися зо всіма, що за ці довгі свята кожен прочитає свою книгу від початку до кінця, наприклад:

рідна мама заглибиться у книгу Деніела Гоулмана “Нове «Я». Вплив медитації на свідомість, тіло й мозок” - суто наукові підтвердження життєдайного впливу медитативних практик на все наше життя, вправи для омолодження мозку та отримання внутрішньої рівноваги;

для рідного батька - Деніел Пінк “«Драйв. Дивовижна правда про те, що нас мотивує» - цікавезний текст про самомотивацію та допомогу у стимулюванні оточуючих)) ;

персонально для Вас - Джен Синсеро «Не нюнь. Тільки той, хто припинив скаржитися на життя, може стати багатим” - для розуміння що робити аби гроші не танули, а додавались; І ще дуже багато про сенси та звички, які заважають почуватися вільно у стосунках з фінансами;

для Вашої пари - Роджер Сайп “Розвиток мозку. Як читати скоріше, запам'ятовувати краще та досягати більших цілей” - про те як заважає нам у житті бажання “бути як усі” і купа цікавих завдань для “пророщування” своєї заповітної мрії;

для сестри та брата - Барбара Шер «Мрії здійснюються! Як перетворити життя на казку» - про те, як шкідливо не мати своїх власних особистих мрій, та про те, як їх віднайти та втілити у життя;

для найкращої подруги - Олена Друма “Ти - сама собі психолог” - книжка-трансформація, що допоможе проаналізувати важливі й складні стосунки у вашому житті та знайти засоби для їх спрощення-покращення;
для всіх малих, скільки їх є - Таня Стус “Де Ойра?” - про то, як навчитися самим та дозволити іншим створювати внутрішній простір спокою та безпеки та долати різноманітні страхи, що виникають в нашому житті.





Так от. Якщо прочитати за цей святковий тиждень всі ці книжки, а потім зібратися всім разом і розповісти на коло про все те, що в тих книжках здивувало, вразило та надихнуло... 
...то ви неодмінно отримаєте і теплий і насичений день навіть попри всі оці квітнево-травневі морози))) ... І як вам така наша ідея?"

Робота: тайм-менеджмент, ефективність, ресурси


Ми проводимо на роботі щонайменше 8 годин на добу, 40 годин на тиждень і прагнемо того, щоб праця приносила не лише матеріальний прибуток, а й задоволення, давала можливість для розвитку, кар’єрного росту. Ми також хочемо більше часу проводити в колі сім’ї, повноцінно відпочивати, займатися самоосвітою, хоббі. 
Але тут виникають запитання: як тримати баланс між роботою і особистим життям? як встигати виконувати роботу у відведений час і не займатися робочими питаннями вдома? як збільшити власну продуктивність?
Керівники підприємств замислюються ще й над такими питаннями: як налагодити стосунки між співробітниками всередині організації, щоб досягти її процвітання?
Відповіді на ці та інші запитання можна знайти у сьогоднішній підбірці книг, які можна взяти у нас на абонементі.

Лора Вандеркам «Я знаю, як їй все вдається»
Досягти балансу між кар’єрою, сім’єю, активним соціальним життям та захопленнями цілком можливо. Аби не жертвувати особистим життям заради роботи, або навпаки, потрібно правильно організувати свій час.
Лора Вандеркам, експертка з тайм-менеджменту, проаналізувавши хронометражі успішних жінок, чий річний заробіток сягає позначки 100000$ на рік і вище, дає реалістичні поради, як з максимальною користю використовувати кожну хвилину свого життя. Прочитавши книгу, читач зможе переглянути власне проведення часу для наповнення свого життя любими серцю речами.

Ньюпорт Кел «Не турбувати! Як сфокусуватися в інформаційному шумі»
Для людей, що займаються інтелектуальною діяльністю, дуже важливе вміння зосереджуватись. З появою і поширенням електронних засобів комунікації, таких як: соціальні мережі, е- пошта тощо, зануритись у розумову роботу стає дедалі важче. Ситуацію ускладнює доступність каналів зв’язку через комп’ютери і смартфони, вони розпорошують увагу, відволікають від першочергових справ. Робота виконується з переривами і не досягає бажаного результату. Саме тому постійно зростає цінність зосередженої інтелектуальної праці, адже тільки вона здатна генерувати інноваційні ідеї, продукти, технології, які, в свою чергу, несуть з собою фінансове процвітання своїм творцям.
Книга Ньюпорт Кел «Не турбувати! Як сфокусуватися в інформаційному шумі» стане в нагоді співробітникам, задіяним в розумовій сфері. Вона дасть розуміння того, як тренувати свій мозок, щоб повернути йому здатність до тривалої концентрації.

Максим Дорофєєв «Джедайські техніки
»
«Джедайські техніки» - книга для тих, хто шукає шляхи підвищення особистої продуктивності, в ній акумульовано напрацювання провідних експертів з питань ефективності та доповнено прикладами з власного досвіду автора. «У цій книжці я пропоную вам конструкцію з навичок і знань, яка свого часу врятувала мій мозок (і моє особисте життя також) від колапсу перевантажень. Я розібрав її на запчастини і, спираючись на сучасні погляди на психологію та фізіологію людського мозку, сплавив наново…», - написав Максим Дорофєєв у вступній частині до книги.

Джейсон Фрайд, Девід Хайнемайєр Хенссон «Не божеволій на роботі!»
Понадмірне навантаження, завищені очікування, гонитва за показниками за будь-яку ціну, постійний поспіх – явища, що, на жаль, стали звичними для сучасних працівників. Вони заганяють у стрес, виснажують. І використання новітніх технологій не вирішує проблему, навпаки, навантаження лише збільшується: виконання роботи потрібує все більше часу, забираючи вільний час і ресурси. Що більше працює робітник, то менше встигає. Причина цьому - неефективне використання часу, невміння ранжувати завдання за пріоритетами, розпорошення уваги, подразники, що викликають тривогу.
Автори книги впевнені, що можна уникнути божевілля на роботі. Джейсон Фрайд та Девід Хайнемайєр Хенссон закликають компанії дати співробітникам спокій і дозволити їм працювати без гонитви за все новими показниками. «Саме це потрібно для великих звершень» - переконують вони і їхні слова підтверджує успіх створеної ними компанії Basecamp, що спеціалізується на розробці програмного забезпечення.

Річ Карлґаард «Людський фактор: Секрети тривалого успіху видатних компаній»
«Людський фактор» – це сенсація. Річ Карлґаард наводить надзвичайно переконливі аргументи на користь того, що нематеріальна складова бізнесу є визначальною для здатності компанії досягати успіху в достроковому періоді. Лідери, ….прочитайте цю надзвичайно важливу книжку – а потім почніть інвестувати в саму душу своєї компанії.», - такий відгук на книгу дав Джон Ґерзема, автор бестселерів «Бульбашка бренду» та «Доктрина Афіни».
Автор книги «Людський фактор…» переконаний у тому, що для побудови успішної компанії, здатної тривалий час утримувати свої позиції на ринку і такою, що впроваджує інновації, потрібні три складові: стратегічна основа, матеріальні і нематеріальні переваги. Книга присвячена саме нематеріальним конкурентним перевагам, оскільки, на думку Річа Карлґаарда, їхній вплив на бізнес є недооціненим. Складаються нематеріальні переваги з таких компонентів, як: довіра, розум, команди, смак, історія.

«Дякую за запізнення. Керівництво для оптимістів сучасності» - книга, яку написав Томас Фрідман
, трикратний лауреат Пулітцерівської премії, і яка, на думку The New York Times та Los Angeles Times, стала бестселером. The Wall Street Journal вніс її до переліку «10 книжок до читання», а Amazon.com та Kirkus Reviews оголосили найкращою книжкою року. 
Книга знайомить читача з авторським баченням того, як адаптуватися до постійних змін в різних сферах життя та стрімкого розвитку технологій; як людству навчитися сповільнювати розвиток, щоб попередити самознищення; про те, що людям варто берегти вічні цінності та ефективно взаємодіяти між собою в суспільстві.

четвер, 29 квітня 2021 р.

Міжнародний день танцю

29 квітня відзначають свято, присвячене усім танцювальним стилям - Міжнародний день танцю. Його відзначають в день народження французького балетмейстера Жана-Жоржа Новерра, який увійшов в історію як «батько сучасного балету».
А чи багато ми знаємо про танець? Давайте перевіримо!

Чорнобиль в українській літературі: посттравматичний синдром

27 квітня на сторінці Публічні бібліотеки Солом’янки у facebook відбувся літературознавчий огляд від письменниці, літературознавиці, викладачки, кандидатки філологічних наук Тетяни Белімової «Чорнобиль в українській літературі: посттравматичний синдром». Захід відбувся за підтримки кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка, присвячений аналізу сумнозвісних подій 35-ї річної давнини.

Художня література, присвячена аварії на Чорнобильській АЕС, досить багатошарова. До чорнобильської бібліотеки входять твори різного жанрового спрямування, але Тетяна Белімова зупинилася саме на художній літературі.
«Чорнобильська» тема в літературі (не тільки українській) була і є досить актуальною. В українських та закордонних видавництвах виходять книги про Чорнобильську трагедію.
Творів на тему Чорнобиля відразу ж після аварії з'являлося немало. З одного боку, це була природна письменницька реакція на подію. В тодішньому Радянському Союзі вже майже про все було написано: партія оспівана, народ-будівник комунізму прославлений. Тема Чорнобиля була надзвичайно свіжою, до того ж, трагічною, страшною, болючою. І, певна річ, надто привабливою для багатьох. Тому твори на цю тему з'являлися оперативно, особливо поетичні твори Л. Костенко, Д. Павличка, Б, Олійника, І. Драча. Але писати про катастрофу в час катастрофи у тодішній країні Суцільних кривих дзеркал було дуже непросто.

Письменники постчорнобильського десятиліття у більшості залишалися в межах загальноприйнятого розуміння наслідків трагедії, хоча радіаційні проблеми дозволили авторам глибоко проаналізувати людські характери. Кожен з письменників, у якому б ракурсі не описував чорнобильські події, боляче зізнається, що цей куточок землі вже мертвий. У багатьох творах, де порушуються питання чорнобильської аварії, звучить різна констатація фактів, спогадів, переосмислених автором подій, пропущених через свою уяву, уяву свідків, очевидців.

Літературознавиця згадала низку творів на тему Чорнобильської катастрофи, як от: «Марія з полином у кінці століття» В. Яворівського, «Оформляндія, або Прогулянки в зону» Маркіяна Камиша, «Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи» С. Плохія, «Чорнобильська молитва. Хроніка майбутнього» Світлани Алексієвич, зробивши розгорнутий порівняльний аналіз цих творів, тенденції й закономірності зміни сюжетних акцентів.

Таким чином, художня література про Чорнобильську трагедію дозволяє осмислити катастрофу, розкрити правду про події, перейнятися людським болеем і стражданнями.
Лекція дуже фахова, цікава й пізнавальна. Хто бажає глибше зануритися в тему «Чорнобиль в художній літератури», дивіться відео.


Як здолати інерцію досвіду та вивести себе на новий тип мислення

26 квітня на сторінці Публічні бібліотеки Солом’янки у facebook відбувся онлайн-вебінар «Як здолати інерцію досвіду», який провела психолог Злата Біневич у рамках проєкту з особистісного розвитку «ReСтарт».

Що таке досвід? Люди зазвичай переживають і позитивний, і негативний досвід. Так складається життя. Немає такої людини, яка б не мала негативного досвіду в своєму житті. Це стосується будь-якої сфери нашого життя. Як правило, ми згадуємо про нього з жалем, або зовсім намагаємося забути і викинути з пам'яті. Однак для того, щоб раз і назавжди перестати отруювати собі життя непотрібними спогадами, необхідно переглянути свій негативний досвід, отримати з нього користь і позбутися його негативних наслідків. Коли і як він може допомагати в житті, коли і чим шкодити? Чи може бути досвід гнучким? що таке інерція досвіду? І найголовніше те, що ви можете цього зовсім не усвідомлювати, дивуючись, чому ж у вас "нічого не виходить".

Які дії та кроки має зробити людина, щоб допомогти собі, оскільки всі ситуації у своєму житті ми, так чи інакше, створюємо собі самі. І крім нас самих ніхто в нас самих краще нас самих розібратися не зможе. І найчастіше, цієї роботи буває цілком достатньо, якщо докласти трохи зусиль, терпіння й мотивації.
Як не «наступати на ті самі граблі»? «Як зробити висновки й уроки з негативного досвіду і не зациклитися на ньому, втрачаючи іноді безліч можливостей?
На ці та інші питання дала відповідь психолог Злата Біневич, давши конкретні поради й покрокову інструкцію, основним в якій є трансформація негативного досвіду й конкретні дії для зміни ситуації. Іноді декількох простих кроків досить, щоб наслідки травматичних ситуацій припинили чинити на наше життя згубний вплив.

Вихід є і полягає він в чіткому розумінні своєї природи, своїх бажань, своїх властивостей і того задуму, яким природа наділила нас. Коли ми починаємо розуміти, що стоїть за кожним нашим бажанням, вчинком, почуттям і навіть думкою, ми легко відпускаємо той негативний досвід і події, які колись здавалися важливими і значними. Ми перестаємо писати негативний сценарій свого життя і починаємо правильно використовувати ті властивості, якими володіємо.
Детальніше дивіться у відео.

середу, 28 квітня 2021 р.

Книги про Крим, написані після окупації

між війною і миром
обираю море
море
ніколи не буває на боці війни
Світлана Поваляєва

Сьогодні пропонуємо вам ознайомитись з книжками з атмосферою Кримського півострова. 
"Дике літо в Криму" Зірки Мензатюк, А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2020
Як розповісти дітям про Крим – так, аби вони бодай уявили його атмосферу? Письменниці Зірці Мензатюк це вдалося завдяки поєднанню пригод, лаконічних і яскравих описів природи та історичного бекґраунду.
"Дике літо в Криму" – гостросюжетна повість про літні канікули на кримському узбережжі, про дружбу київської школярки Наталочки з татарськими ровесниками. Оселившись у наметі на дикому березі моря, допитлива п’ятикласниця зіткнеться з несподіваними небезпеками й загадками, втраплятиме у моторошні пастки. Та найбільшою таємницею стане коштовний срібний пояс, схований 1944 року, коли татарів насильно вивозили з рідного Криму. Однак Наталочка та її нові друзі ще не знають, що цю реліквію розшукують не тільки вони...
Шарм, чар і красу півострова та культури кримських татар «Дике літо в Криму» передає настільки живо, що читачам неодмінно хочеться заночувати під яскравими кримськими зорями, завітати у ресторанчик до Рустама на каву й чебуреки і на власні вуха почути не лише чарівні кримські легенди, а й моторошні й заворожливі розповіді про Сюргюн, найбільшу татарську трагедію.

Антологія "Кримський інжир", укладачі Алім Алієв та Анастасія Левкова, Видавництво Старого Лева, 2019
Крим — це особливий край, омитий морем та зігрітий сонцем, і здається, що навіть вітер, який не знає кордонів, тут віє по-іншому. Це земля кримськотатарського народу, який, попри всі історичні та політичні реалії, намагається зберегти свою мову, культуру, релігію, світоглядні принципи, творити свою літературу. Ця книжка об’єднала найкращі твори учасників першого українсько-кримськотатарського літературного конкурсу "Кримський інжир", що відбувся 2018 року.
Поезія і проза, переклади українською і кримськотатарською, що увійшли до антології, дуже різні за жанром, стилем і поетикою, проте Крим — це та спільна тема, що їх об’єднує. У кожному творі своя емоційна тональність: біль і глибокий, як море, смуток, але водночас розуміння того, що можна втратити рідний дім, та головне — не втратити власної й національної ідентичності.

Антологія "Крим, який ми любимо", Університетське видавництво "Пульсари", 2016
До тематичної антології ввійшли твори про Крим як класиків української, кримськотатарської літератур (частково російської, коли ім’я автора особливим чином пов’язане з Кримом), так і наших сучасників. Критерієм добору упорядника було розмаїття, цікавість і, головне, порух любові до кримської землі авторів, котрі репрезентують усі куточки України. Перевагу надано творам, які оспівують красу й природу Криму, однак знайшлося місце й для тих авторів, які відгукнулися на факт окупації Криму гострим словом публіцистичного звучання.

"250 років фальші: російські міфи історії Криму" Сергія Громенка, Фоліо, 2019
Анексія Криму, яка викликала найбільшу політичну кризу в Європі з часів Другої світової війни, зумовила й небачений розквіт політичної міфології. 2014 року з безлічі окремих міфів і сфальсифікованих фактів на світ з’явився так званий Міф про "КримНаш", що мав на меті виправдати в очах світу агресивну політику Російської Федерації. Невже Крим – споконвічно російська земля? Чи правда, що кримські татари – геть усі зрадники? Чи дійсно півострів став частиною України незаконно? І чи реально всі кримчани як один проголосували на референдумі за приєднання до Росії? Відповідям на такі запитання й присвячена ця книга.

Дослідження “Крим за завісою. Путівник зоною окупації” 
Книга розповідає про історію півострова, передумови окупації, перебіг захоплення Криму російськими силами, поточне становище і порушення права людини у Криму. У книзі представлені докази російської агресії, зібрані міжнародною волонтерською спільнотою InformNapalm, і розібрані схеми перекидання російських силовиків до Криму.
"Крим за завісою. Путівник зоною окупації" є продовженням відомого в дипломатичних та експертних колах видання "Донбас у вогні. Путівник зоною конфлікту", яке раніше активно розповсюджувало МЗС України.
Переглянути або скачати PDF-версію книги можна за постійним посиланням. Книга публікується з вільним дозволом для скачування та поширення.

"Після Криму" Світлани Поваляєвої, Видавництво Старого Лева, 2018
"Після Криму" — збірка глибокої і пронизливої поезії, в якій мотиви війни, плинності часу, пам'яті, батьківщини тісно переплітаються із темою любові й чуттєвості. Це перша поетична книжка Світлани Поваляєвої, що з'явилася після виходу семи прозових книжок.

"Загублений острів. Книга репортажів з окупованого Криму" Наталії Гуменюк, Видавництво Старого Лева, 2020
Загублений острів — це збірка репортажів з окупованого Криму, куди відома журналістка Наталя Гуменюк їздила упродовж 2014–2019 рр. У книжці — справжні історії і трагедії людей, життя яких кардинально змінилося після 2014 року, бо відтоді хтось із кримчан живе в окупації, а хтось — просто в іншій країні. То ж яка їхня неприхована правда? Підприємці та пенсіонери, кримські татари, студенти й громадські активісти, правозахисники та військові, люди з різними політичними та ідеологічними поглядами відверто розповідають свої історії: одні діляться тихим, глухим болем, інші — просто втомилися мовчати й боятися.
Ця книжка є справжнім голосом анексованого Криму, його багатоголоссям, в якому окремі розповіді творять єдину спільну історію, яка ще не завершилася.

"Книга свідчень. Анатомія російської анексії Криму" Анни Андрієвської, Олени Халімон, Київ: Критика, 2019
Авторський проєкт двох журналісток, що раніше працювали в Криму, постав на межі репортажної публіцистики, активізму й усної історії як оповідь про перебіг російського вторгнення у Крим і анексії його навесні 2014 року, підокупаційний побит кримчан та опір і правозахисну діяльність проукраїнських активістів, які залишилися на батьківщині всупереч репресіям колаборантської адміністрації та російських силовиків. Упорядниці нагромадили чималий масив спогадів і свідчень не тільки вимушених переселенців, які одразу по окупації або згодом переїхали на підконтрольну Україні територію (зокрема й тих, хто зазнав переслідувань, побував у заручниках чи в застінках ФСБ), але й кримчан, які залишилися на півострові. Ці свідчення після перевірки в рамках медійного фактчекінґу й експертизи правозахисних інституцій (як-от Кримської правозахисної групи і Української Гельсинської спілки з прав людини), опрацьовано відповідно до стандартів демократичної журналістики, перекладено українською та опоряджено автентичним ілюстративним матеріялом. Деякі історії та документи взято з відкритих джерел і відтак заавторизовано, решту записано спеціяльно для цього проєкту.

"Крадіжка, або Біле сонце Криму" Наташі Влащенко, Folio, 2017
Книга "Крадіжка, або Біле сонце Криму" відомої української журналістки і телеведучої Наташі Влащенко присвячена одній з найтрагічніших подій в історії сучасної України — віроломному захопленню Криму Російською Федерацією.
Про те, як це було, розповідають люди, що знаходилися безпосередньо в епіцентрі подій зими–весни 2014 року: О. В. Турчинов, О. Т. Кіхтенко, А. Б. Аваков, С. Т. Полтарак, І. П. Смешко, В. О. Наливайченко, Р. А.Чубаров і багато інших представників влади, а також, звичайно, жителі Криму. Розповідь журналістки супроводжується фотохронікою кримських подій, що допомагає читачеві зримо уявити, як велася підготовка Росією анексії Криму, як на півострові з'явилися "зелені чоловічки", як відбувалося захоплення влади і проводився так званий референдум про приєднання Криму до Росії.
У додатку до книги представлений протокол засідання РНБО України, присвячений подіям у Криму, а також нарис директора Національного інституту стратегічних досліджень академіка В. П. Горбуліна "Крим. Війна: передумови російської агресії".
Ця книга спонукає до глибокого осмислення кримських подій. Причому питання "що робити?", як пише академік Горбулін, набагато важливіше за питання "хто винен?".

"Анексія: Острів Крим. Хроніки "гібридної війни" Тараса Березовця, Брайт Букс, 2015
У книзі аналізуються механізми та технології т. зв. "гібридної війни", розв’язаної військами Російської Федерації ("зеленими чоловічками") на території АР Крим. Окремо досліджується розвідувальна та інформаційно-пропагандистська операція російських спецслужб, яка дозволила підготувати анексію Криму, починаючи з 1991 року. Твір містить велику кількість документів та фото, які є доказами злочинного характеру окупації півострова.
Книга у хронологічному порядку охоплює період з 18 лютого 2014 року – початку масових розстрілів на Майдані Незалежності за участі російських спецслужб – і закінчуючи 18 березня 2014, коли Крим і Севастополь було офіційно анексовано та включено до переліку суб'єктів Російської Федерації. "Анексія: острів Крим" містить ексклюзивні свідчення, надані спеціально для цієї книги українськими, російськими і міжнародними політиками та військовими, експертами, журналістами, активістами, які стали очевидцями окупації.
Рецензію на книгу можна прочитати ТУТ.

"Люди "сірої зони" Анни Андрієвської, Олени Халімон
"Люди "сірої зони" - це перша книга, у якій свідчать жертви окупації та люди, які, не маючи владних повноважень, виступили проти російської армії. Для них "приєднання" півострова до Росії стало початком життя в "сірій зоні" - території, де не діють закони цивілізованого світу.
Книга "Люди "сірої зони" містить подробиці того, як російська армія захоплювала Крим, реакцію людей на ці події, окремі розділи присвячені репресіям та Решату Аметову - кримчанину, загиблому активісту, який вийшов з одиночним пікетом проти захоплення Криму.
80% історій у книзі написані внаслідок власного спілкування з кримчанами і 20% - взяті з відкритих джерел.

"Кримськотатарська кухня" Олени Соболєвої
Відчути Крим на смак, дізнатися про традиції кримськотатарської кухні і спробувати відтворити «саме той» смак чебуреків, якими ви ласували у чайхані в Бахчисараї допоможе кулінарно-культурна книжка Олени Соболевої з красивими й апетитними ілюстраціями Мирослави Павлик.
З книги легко дізнатися про народну культуру, гастрономію, історію кримськотатарського народу у ХХ ст., знайти відповідь на питання: Яка вона кримськотатарська кухня, та які страви готували до особливих подій – релігійних свят чи весілля. Читач позбудеться стереотипних уявлень, що кухня кримських татар це лише: лагман, плов чи пахлава.
Прочитавши книгу, ви відкриєте для себе багато страв, поширених серед кримських татар на початку ХХ ст. Книга допоможе краще зрозуміти, як змінилася народна кухня внаслідок примусової депортації цього народу в 1944 році.
Книга написана дослідницею, яка не один рік вивчає історію та культуру кримськотатарського народу.

Використані джерела: Укрікформ

вівторок, 27 квітня 2021 р.

Бібліотекар пропонує: Володимир Шовкошитний "Чорнобиль: я бачив"

Ім’я Володимира Шовкошитного особисто мені згадується з тих часів, коли і люди старшого віку, і молодь, і навіть діти наприкінці 80-х років активно цікавилися політикою, ходили на мітинги та, не вагаючись, підтримували потужну хвилю патріотичних настроїв. 
Напевно, що у кожного з моїх київських (і не тільки) однолітків тема Чорнобиля назавжди зайняла певне місце у пам’яті, і кожен по своєму його «бачив». У когось батька направили гасити пожежу чи на інші роботи, хтось усією родиною квапився до рідних – будь-куди, аби лише подалі від Києва, когось відправили до літніх таборів. Минули роки, але той тривожний час згадується і нині. Коли ніби все добре, люди ходять, їздить транспорт, але відчувається певна стриманість в емоціях і гнітюча тривожність. Бо інформація просочувалася та поширювалася сарафанним радіо, але офіційно – лише короткі повідомлення у ЗМІ, та й ті не одразу і загалом ні про що, а це викликало ще більше схвильованості. 
Але «завдяки» Чорнобильській аварії здійснилася моя дитяча мрія - стати у шеренги першотравневої демонстрації. У той 1986 рік, як на диво, не вимагали ніяких перепусток і можна було без проблем долучитися до цього ззовні безтурботного маршу робітників, трудової інтелігенції та учнівської молоді... Тільки згодом ми дізналися, чому той відомий першотравневий карнавал був таким приязним до усіх охочих - бажання отримати пропагандистську картинку, що ніби нічого поганого й не відбулося, місто живе у звичному ритмі. Але якою ціною!
Книга «Чорнобиль: я бачив» водночас цікаво і легко читається з точки зору стилю розповіді, але важко сприймається з емоційних позицій. Імпонує, що автор написав цю повість у художньо-документальній манері. Бо це і про події, і про долі, і про наслідки (не тільки медичні), і про самовідродження забруднених територій. 
І ось ніби вже думаєш, що все знаєш про ту страшну трагедії, чув і читав про неї багато та навіть більше, але з кожною сторінкою немов знаходишся в епіцентрі подій та щомиті проживаєш трагедію разом з автором, хоча особисто я не був у Чорнобилі жодного разу і навіть зблизька не бачив ті місця. Відчуття реальності та присутності тримає на 100%.
Окремо скажу про фотографії у книзі Володимира Шовкошитного. Знаєте, бувають такі картини, на які дивишся і не можеш надивитись, ніби відчуваєш, що не побачив намальоване до кінця і роздивляєшся, роздивляєшся… Такі ж відчуття охоплюють і при погляді на фотографії Юрія Косіна, які немов щось приховують в собі. Кличуть побачити щось, чого одразу не видно, відшукати те, чого око побачити не може. 
Беззаперечно, що авторові писати книгу було набагато важче, ніж комусь буде читати. Ця тема не є цікавою чи не цікавою, особливо для тих, хто жив у ті часи. Вона просто є. 
Це як Друга світова війна для багатостраждального тогочасного покоління, чи війна на сході України – для усіх нас. 
Бо в кожного – свій Чорнобиль.
Сергій Ткаченко

понеділок, 26 квітня 2021 р.

Вікторина "Малий і Карлсон"

Цей маленький товстенький чоловічок невизначеного віку живе зовсім один у маленькому будиночку на даху. Вміє літати за допомогою мотора, який знаходиться у нього на спині. Любить гуляти по дахах і пустувати. Самовпевнений, вважає себе «найкращим у світі» у всіх відносинах, а також красивим, розумним і в міру вгодованим чоловіком у самому розквіті сил. Любить багато поїсти, з їжі віддає перевагу м'ясним тефтелям, тортам зі збитими вершками і плюшкам.
Здогадались, хто це? Звичайно, Карлсон! Давайте перевіримо, що ви ще про нього знаєте!

«Серцелиття» Мальви Кржанівської

23 квітня на сторінці Публічні бібліотеки Солом’янки у facebook відбулася поетична онлайн-зустріч із молодою талановитою, різнобічною поетесою, дизайнеркою Мальвою Кржанівською «Серцелиття».

Хто вони – поети? У кожного з поетів свій неповторний голос, своє особливе бачення світу.
Ці люди відчувають світ та людей трохи інакше, трохи глибше та суттєвіше. Вірші були і лишаються найбільш таємничими з усіх жанрів літератури. Завдання поезії - розтривожити душу ледь відчутним дотиком ліричного слова, примусити людину відгукнутися. Поезія може віднайти глибини, сховані в кожному з нас. 

Глядачі спілкувалися з ніжною поетесою, яка мовою поезії та краси говорить про любов до усього живого, про патріотизм та війну, про жіночу долю, про мрії й розчарування, про відчуття естетики й смаку, про неспинний творчий пошук, який допомагає людині вдосконалювати цей світ
Мальва Крижанівська спокійно й ненав’язливо розповідала про літературу в своєму житті, про переконання, що дітям треба читати завжди і починати якнайраніше, тому що це закладає гарні підвалини для її гармонійного розвитку. Органічно звучали її думки про егрегор будь-якого народу, про патріотизм та націоналізм, про покликання вчителя, про майбутнє України.
В теплу й невимушену бесіду з глядачами поетеса вплітала свої вірші, у яких оспівується справжня любов, така, що окрилює людину й закарбовується в серці. Її лірика сповнена глибини, рефлексій, філософської задумливості та щемливого хвилювання. А її вірші про війну на сході України – не розпачливі плачі й голосіння, а підтримка і віра в найкраще, яка піднімає бойовий і патріотичний дух.

Сила поетичного слова незбагненна. Ніжне й гнівно-обурливе, пристрасне й розчулене, воно обережно торкається найпотаємніших струн у наших серцях, викликаючи мелодії радості, смутку, любові і надії.
Зустріч вийшла цікавою, корисною і зворушливою. Слова і вірші поетеси примусили кожного замислитись та проаналізувати свої почуття та близьке оточення.
 

Запис етеру

неділю, 25 квітня 2021 р.

Великодній декор: пасочка

Який же Великдень без пасочки! 
Продовжуємо готуватися до свята. Сьогодні вчимося в'язати пасочку!

Віртуальна вікторина "Іван Мазепа"

Іван Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років (8081 днів). Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури. 
Іван Мазепа був людиною емоційної, пристрасної вдачі. Він мав ряд талантів та достоїнств: грав на бандурі, захоплювався мистецтвом, колекціонував зброю. 
Він був великим меценатом культурних починів і будов в Україні. Найбільш вражає в його часи розвиток образотворчого мистецтва, архітектури. У добу Мазепи відроджується Київ як духовий центр України. Мазепинська доба створила свій власний стиль - українське бароко - глибоко національний стиль, який  проявився в образотворчому мистецтві, літературі, цілому культурному житті гетьманської України. 

четвер, 22 квітня 2021 р.

Від індивідуального здоров'я до здоров'я громади. Огляд найкращих практик

22 квітня на сторінці Публічні бібліотеки Солом’янки у facebook відбулася онлайн-зустріч із фахівцями зі здорового способу життя Отто Стойкою та Іриною Цісар «Від індивідуального здоров'я до здоров'я громади. Огляд найкращих практик». Зустріч провели Публічні бібліотеками Солом’янки спільно з Київським міським центром громадського здоров’я та Київським міським центром соціальних служб.

Цікава й інформативна лекція фахових медиків відповідає на багато питань, які виникають у будь-якої свідомої людини, яка хоче якнайдовше залишатися здоровою й дієздатною. Наскільки впливає суспільство на стан здоров’я людини? Яка роль самої людини у впливі на стан свого здоров’я?
Своїм прикладом Отто Стойка й Ірина Цісар демонструють переваги здорового способу життя і як добре, коли батьки демонструють позитивний досвід здорового життя своїм дітям. Тоді діти навіть не питають себе: треба це мені чи ні, а живуть здоровим і насиченим життям.
Лікарі з’ясували, які чинники впливають на формування звички дотримуватися здорового способу життя, як відшукати мотивацію для цього, які переваги має здоровий спосіб життя, які книжки можна прочитати з цієї теми, які складники входять до поняття «здоровий спосіб життя». І взагалі – що таке цей здоровий спосіб життя? Отто Стойка й Ірина Цісар дали корисні й дієві рецепти для тих, хто хоче бути здоровим без ліків.
Про це ви можете дізнатися, переглянувши відео.

Віртуальна вікторина "Джек Ніколсон"

Джек Ніколсон вважається одним із найвеличніших акторів в історії кіно. 
Він був номінований на премію «Оскар» рекордні 12 разів, ставши переможцем тричі. 
Він також є одним із двох акторів, що висувалися на «Оскар» за найкращу роль, головну або другого плану, в чотирьох різних десятиліттях: 1970-х, 1980-х, 1990-х і 2000-х. 
У 1994 році він став одним із наймолодших акторів, нагороджених премією Американського інституту кіномистецтва за життєві досягнення. 
Джек Ніколсон є володарем майже сотні інших престижних нагород, у тому числі BAFTA, семи «Золотих глобусів», шести премій Національної ради кінокритиків США і лауреатом премії Гільдії кіноакторів США.
А чи багато про актора знаєте ви?

Онлайн-лекція «Козацька Україна на міжнародній арені»

21 квітня на сторінці Публічні бібліотеки Солом’янки у facebook відбулася онлайн-лекція «Козацька Україна на міжнародній арені», яку провів Тарас Чухліб, український історик, громадський діяч, геополітик, культуролог, краєзнавець, доктор історичних наук, очільник Науково-дослідного інституту козацтва.

Наукові інтереси Тараса Чухліба охоплюють історію міжнародних відносин, дипломатію, зовнішню політику України й Східної Європи у ХVI—XVIII століттях, історію козацтва та шляхти, біографістику, музеєзнавство, проблеми відтворення національної пам'яті та збереження культурних цінностей.
Історик розповів про свої наукові праці та книги, про свою позицію з багатьох питань сучасного суспільного життя.

Сьогоднішня лекція присвячена тому, як жили українці у XVII ст., як комунікували з іншими країнами. Про це йдеться в книжці історика «Український гетьманат: проблеми міжнародного утвердження». У праці розкривається проблема утвердження Українського гетьманату як суб’єкта міжнародних відносин Центрально-Східної, Південно-Східної та Східної Європи раннього нового часу. В контексті відносин між Варшавою, Москвою, Стамбулом і Стокгольмом висвітлюється міжнародно-політичний статус козацької держави протягом XVII ст. — на початку XVIII ст. Українська держава активно діяла на міжнародній арені, про що свідчать численні дипломатичні контакти з Росією, Туреччиною, Кримським ханством, Молдавією, Валахією, Семиграддям (Трансільванією), Швецією та іншими державами. Вже від початку Визвольної війни Хмельницький розумів, що самотужки українському народу не здолати політичної і військової могутності Речі Посполитої. Тому він вирішив шукати союзників, щоб одержати від них матеріальну, морально-політичну і військову допомогу. Військові успіхи та дипломатичні заходи піднесли міжнародний авторитет України та її гетьмана.

Історик розповів про цікаві історичні факти, наприклад, що Україна допомогла створити прототип НАТО у XVII ст. (1684 році) антиосманську політичну лігу, про Переяславську 1654 року та ще про багато цікавого з нашої історії.
Щоб витягувати на світ такі цікаві історичні факти, які були невідомі раніше, треба методично, уважно й ретельно працювати з архівними документами. Про цю частину своєї роботи також розповів історик.
Детальніше дивіться у відео.


середу, 21 квітня 2021 р.

Борис Стругацький

Борис Стругацький - російський письменник, сценарист, перекладач, який створив у співавторстві з братом Аркадієм Стругацьким кілька десятків творів, які стали класикою сучасної наукової та соціальної фантастики. Після того, як в 1991 році Аркадій Стругацький помер, Борис Натанович опублікував два самостійних романи.
 

Літературно-біографічна гра "Правда/Неправда": Дмитро Донцов

"Така повинна бути наша національна ідея: всеобіймаюча, виключна, яскрава, якої гаслом є не спочинок і уживання, лиш акція і воля до влади над відірваними засадами, над чужою ідеєю, над власним окруженням, над «обставинами», над усім часовим і поодиноким. Лише та ідея виведе нас зі стану провінцій, лише вона сполучиться з тим штосом, без якого мертва всяка ідея"
Дмитро Донцов

Пропонуємо вам віртуальну літературно-біографічну гру "Правда/Неправда", присвячену Дмитру Івановичу Донцову - українському літературному критику, публіцисту, філософу, політичному діячу, одному з перших керівників Союзу визволення України (СВУ), головному ідеологу українського інтегрального націоналізму.

Книги видавництва «Абабагаламага»

20 квітня найбільше дитяче видавництво України – Видавництво «Абабагаламага» - відзначає 29 років! До цієї дати ми підготували підбірку новинок видавництва, які ви можете взяти в нашій бібліотеці. 

«Букова земля» Марія Матіос
Довгоочікуваний новий роман провідної української пись­мен­ниці Марії Матіос «Букова земля» — це пронизлива, глибока і зухвала сага завдовжки у 225 років, пропущена через перехресні історії п’яти родин різного суспільного рівня і статусу, а також історичних персонажів, так чи інакше пов’язаних з Буковиною. Землероби, скотарі, воїни, посли і міністри постають повноправними творцями не лише приватної, а й загальноєвропейської історії...

«‎Бісова душа, або Заклятий скарб. Повість-фантазія» Володимир Арєнєв
Скарби зазвичай шукають. Інколи за них ладні заплатити влас­ним життям, частіше — життям когось іншого. А от Андрієві Ярчуку, козаку-характернику, його життя колись подарували, тож тепер він змушений віддячувати благодійникові. І для цього треба скарб заховати, але не просто заховати, а заклясти так, як уміє тільки Андрій. Але ж — ви пам’ятаєте? — скарби зазвичай шукають. Цей шукають теж. І ціну за нього ладні заплатити чималу. Щонай­менше — Андрієвим життям...

«Робот під прикриттям. Мій перший рік серед людей» Девід Едмондс , Берті Фрейзер
«Робот під прикриттям: мій перший рік серед людей» — це книжка для школярів середнього віку, у якій з теплотою і гумором досліджуються стосунки дитини-робота і звичайних дітей. Якщо супертехноло­гічна андро­­їдка Дотті зможе провести цілий рік серед людей, маскуючись під 12-річну школярку, вона здобуде для своїх творців багато­міль­йонну винагороду... Дотті відчайдушно намагається влитися в соці­альне життя 7-го класу, але постійно втрапляє в кумедні халепи, які розсмішать читачів, а філософський підтекст, уплетений авторами в цю історію, розширить їхній світогляд. Щоб не дати себе викрити, Дотті застосовує на практиці все, чого навчилася від людей...

«Чарлі і великий скляний ліфт» Роальд Дал
Роальда Дала називають одним з най­більших дитячих пись­менників ХХ століття і «літе­ратурним бать­ком» Джоан Ролінґ. «Чарлі і великий скляний ліфт» — карколомне продовження найпопулярнішої повісті Р. Дала «Чарлі і шоколадна фабрика» — однієї з тих книжок, які необ­хідно прочитати кожній дитині. Великий скляний ліфт, створений незрівнянним містером Віллі Вонкою, злітає у відкритий космос, і тут починається просто неймовірний сюжет...

«Фантастичний містер Лис» Роальд Дал
«Фантастичний містер Лис» — відома повість Роальда Дала про хитромудрого Лиса, який щовечора крадькома забігає по черзі до трьох противнючих фермерів за харчами для своєї родини. І ось фермери розробили план, як — БАХ! БАХ! БАБАХ! — застрелити містера Лиса. Та коли вони вже думали, що містер Лис ніяк не зможе врятуватися, у нього визрів свій фантастичний план...

«Темний лорд. Юнацькі роки. Книга 1» Джеймі Томсон
На одній з автомобільних стоянок міста Білощитфілда зна­­хо­дять знесиленого підлітка, який, до того ж, іще й втратив пам’ять. Насправді ж він усе чудово пам’ятає, а втратив лише страхітливу подобу і силу, а також майже всі магічні здібності, і змушений пере­бувати в личині звичайного підлітка. Бо ніякий він не Томмі Ллойд, а достеменний Темний Лорд, не здатний приховати потой­­­бічної посмішки, від якої дорос­лих аж мороз продирає.
Історію про Темного Лорда написав британський письмен­ник і автор численних комп’ютерних ігор Джеймі Томсон. Свого часу він отримав премію імені Роальда Дала, тому ­можете бути певні: книжка про Томмі Ллойда/Темного Лорда не так нажене на вас страху, як добряче розсмішить.

«Таємниця козацької шаблі» Зірка Мензатюк
Ця гостросюжетна повість відомої української письменниці Зірки Мензатюк увійшла до шкільної програми за 5-й клас. Усе почалося з того, що в сімейства Руснаків з’явилася Машка — старенька, пошарпана, а все ж нічогенька машина. А далі один пришелепкуватий привид повідомив, що давня козацька реліквія може втрапити в погані руки... Шалені перегони, смертельні пастки, нові знайомства з класними й не дуже класними хлопцями, небезпечні, сповнені містики і захвату мандрівки стародавніми замками України у пошуках козацької шаблі... Не відірвешся, доки не дочитаєш.

«Дике літо в Криму» Зірка Мензатюк
Герої нового твору відомої української письменниці Зірки Мензатюк уже відомі читачам з її повісті «Таємниця козацької шаблі» (цей твір увійшов до шкільної програми за 5-й клас). І ось вони знову вирушають у мандрівку...
«Дике літо в Криму» – гостросюжетна повість про літні канікули на кримському узбережжі, про дружбу київської школярки Наталочки з татарськими ровесниками. Оселившись у наметі на дикому березі моря, допитлива п’ятикласниця зіткнеться з несподіваними небезпеками й загадками, втраплятиме у моторошні пастки. Та найбільшою таємницею стане коштовний срібний пояс, схований 1944 року, коли татарів насильно вивозили з рідного Криму. Однак Наталочка та її нові друзі ще не знають, що цю реліквію розшукують не тільки вони...

вівторок, 20 квітня 2021 р.

Використання коміксів у навчанні

#книги _УІК

Серед предметів, що їх викладають в школі, мабуть алгебра, фізика, хімія є серед тих, які найменше люблять учні, бо вважають їх складними, нецікавими.
Можливо, саме коміксам вдасться змінити ситуацію?


Комікс являє собою ланцюжок малюнків з короткими текстами, які послідовно розповідають історію. Розміщуються тексти в так званих «мовних димках», вони передають мову та думки персонажів. Комікси мають популярність серед дітей і підлітків, тому їх почали використовувати в освіті як один з сучасних методів навчання. 
Пропонуємо вам переглянути книги серії «Наука в коміксах» видавництва «РІДНА МОВА», які є у фонді нашої бібліотеки. Вони можуть зацікавити учнів предметами, покращити сприйняття ними інформації, а також підвищити ефективність навчання.

Ґонік Ларрі «Алгебра». 
Автором книги «Алгебра» є Ларрі Ґонік, колишній викладач математики Гарвардського університету, нині - відомий карикатурист. Завдяки цікавій і доступній подачі матеріалу, численним прикладам застосування математики в повсякденному житті, доповнених жартами, книга може стати суттєвим помічником школяреві в опануванні предмету. Героями книги є Кевін, Джессі, Сілія та Момо, які разом з читачем вивчають запропонований курс алгебри, що включає, наприклад, такі розділи, як: квадратні корені, дії зі степенями, розв’язання квадратних рівнянь тощо. 
Ліна Джонстон, автор коміксів For better or for worse, так написала про книгу: «Неймовірно! Ретельно підготовлені та чудово проілюстровані книжки-посібники Ґоніка, хитро замасковані під комікси, мають бути в бібліотеці в кожного. Книжки Ґоніка – гарна пожива для розуму, щедро присмачена гумором. Той, хто прочитає хоча б одну, неодмінно захоче прочитати ще.» 

Ґонік Ларрі, Гафман Арт «Фізика»
 
Книга знайомить читача з основами фізики, дає просте і доступне пояснення основним фізичних явищам і законам, пояснює, яким чином вони використовуються в повсякденні. Закріпити теоретичні знання автор пропонує за допомогою нескладних експериментів, які ілюструють дію досліджуваних законів. Книга складається з двох частин: «Механіка» та «Електрика і магнетизм».

«Наочно. Професійно. Розумно» - саме така була реакція Booklist на дану книгу. То, може, варто її взяти до рук та зробити власні висновки щодо неї?

Ґонік Ларрі, Кріддл Крейг «Хімія»
Ця книга є результатом співпраці вже відомого карикатуриста Ґоніка Ларрі, батько якого, до речі, був хіміком, та Крейга Кріддла, професора Стенфордського університету, викладача хімії та біотехнології.
Курс містить 12 розділів, присвячених розкриттю основних тем шкільного курсу хімії: від історії виникнення науки до органічної хімії. Прочитавши її, школяр довідається про те, що таке сполуки, як проходять хімічні реакції, якими можуть бути їх швидкість та рівновага, дізнається про хімічну термодинаміку та електрохімію.
Оригінальне викладення, веселі малюнки та цікаві приклади здатті якщо не закохати школяра в предмет, то однозначно зробити його більш зрозумілим і ненудним.

А як ви ставитесь до коміксів взагалі і до їх використання в освітньому процесі зокрема?

Про що нас попереджає досвід розв’язування воєн

20 квітня на сторінці Публічні бібліотеки Солом’янки у facebook відбулася історико-просвітницька онлайн-лекція ветерана збройних сил, викладача історії воєнного мистецтва в Національному університеті оборони України Ростислава Пилявця «Війна і міфи: руйнування хибних уявлень і стереотипів про події Другої світової війни» Зустріч 4

Лектор спробував дати відповідь на питання «Про що нас попереджає досвід розв’язування воєн».
За 30 років незалежної української держави український народ не став об’єднаним, на жаль. Чому? Що заважає? Яких фатальних помилок припустилося керівництво України? І до яких наслідків це призвело і призводить зараз?
Аналізуючи досвід політиків напередодні Другої світової війни, історик проводить історичні паралелі із сучасною агресією Росії проти України та вказує на циклічний розвиток історії. І що може статися, якщо політичні діячі не зроблять ефективних висновків з уроків історичних подій минулого. Ростислав Пилявець стурбований теперішнім станом відносин з Росією, наголошуючи, що від такої агресивної імперської держави, яка ніяк не може змиритися з незалежністю України, можна чекати будь-якого, навіть найгіршого, розвитку подій. Вдалими і доречними паралелями історик примушує нас проаналізувати та замислитися і зрозуміти, що відбувається зараз в україно-російських відносинах.

Лекція, як завжди, дуже цікава, насичена історичними фактами та аналогіями, фаховими та влучними аналітичними висновками. Варто подивитися всім! Навіть тим, хто не дуже цікавиться історією! Емоційна розповідь фахового історика Ростислава Пилявця примушує увімкнути мозок і замислитися над багатьма фактами.

Детальніше дивіться ТУТ

Як відшукати головне і вкладати свої ресурси в нього

19 квітня на сторінці Публічні бібліотеки Солом’янки у facebook відбувся онлайн-вебінар «Як відшукати ГОЛОВНЕ і вкладати свої ресурси в нього» тренерки з м'яких навичок, коуча, методологині освітніх програм, експертки з лідерства, співзасновниці Тренінгової агенції «PRO Trainings» Вікторії Дівоньки.
Опинившись в ситуації, коли більшість людей змушені обмежити соціальні контакти і більшу частину часу проводити дома, ми все частіше переосмислюємо свої пріоритети, зміщуючи й по-новому розставляючи акценти. І це нормально. 
Як визначити, що головне для мене саме зараз? Які питання треба поставити собі в певний момент? На що треба звертати увагу і чим керуватися, визначаючи пріоритети? Що таке ресурс людини? Як поповнювати свій ресурс? Де шукати джерела наповнення своїх ресурсів? Як почути себе й свої бажання? Для чого людині насправді лінощі? Що таке задоволення? Що таке неврози і чому вони є в нашому житті? Як уникнути їх? Як допомогти не тільки собі, а й своїм дітям і всім, хто нам не байдужий.
Відповідаючи на ці та інші питання, психологиня дала покрокову інструкцію як жити в гармонії з собою, своїми відчуттями і зі світом. А найголовніше – не забувати про себе і радіти навіть дрібницям, які є позитивними для нас.
Якщо ви хочете знайти відповіді на ці та інші питання й отримати фахові підказки, дивіться відео.


понеділок, 19 квітня 2021 р.

"Кмітлива дитина" Частина 2

Великодній декор: крашанки

Продовжуємо готуватися до свята Великодня. Сьогодні вчимося в'язати крашанки!


"Кмітлива дитина" Частина 1

 

"Не сподівайтеся позбутися книжок"

Науково-технічний прогрес від самого свого старту намагається відмінити щось, що видається йому застарілим та вже непридатним для застосування в епоху «паровоза», згодом «літака», «сінематографу», «польотів у космос», ери «компютера»… І вже навіки відійшли в історію «конний виїзд», лорнет, крінолін, логарифмічна лінійка, звичка і вміння множити «у стовпчик» та набирати телефонний номер за допомогою диска, що його треба натужно повертати за годинником. І знаєте, подекуди люди кажуть, що і для читання прийшли останні часи. Швидкість перетравлення інформації вирішує все: хто перший, той встиг, хто ні – навіть не варто ставати у чергу. Новини – з Ютьюба, історії кохання – з коміксів, англійська – за кермом, «Як у мене справи?» - «Нормально. Пробач, дуже поспішаю…». Книга погано пристосована до руху, потребує концентрації уваги, внутрішнього спокою, дозволу на уповільнення і аскезу самотності. Чуєте, а може й насправді «book over»?

Наче, ну навіщо мені та узагальнена відповідь? Я читаю і вважаю це корисним для себе і таким, що приносить задоволення. Що мені з того, як відповідатимуть інші? Проте я також читаю все менше, бачу, що мимоволі все частіше обираю ту саму швидкість. Дівчина на лавочці посеред затишного скверу із справжньою книгою в руках – одна єдина на весь цей сквер статична фігура (вона і будка з кавою, інші в постійному русі) привертає мою увагу і увагу старших жінок, що йдуть попереду мене. «… така мала, а читає…» - це я собі із неочікуваним здивуванням, подумки. «Яка симпатична, з книгою, це тепер рідкість» - це вже ті жінки, що попереду, вголос. Дивна дівчина–одиначка і моє здивування не дозволяють себе ігнорувати, я добігаю (а як інакше?) додому і таки відкриваю цю дивну книгу – бо вже ж треба відносити назад до бібліотеки, а я так і не встигла її прочитати. 

Умберто Еко. Жан-Клод Кар'єр «Не сподівайтеся позбутися книжок»
На саміті в Давосі 2008 року, кажучи про явища, які перевернуть світ протягом найближчих 15 років футурологи визначили з-поміж усіх чотири найімовірніші: підвищення цін на нафту, вода стає товаром, Африка – великою економічною силою і… зникають книжки. 
«Тож питання полягає в тому, що повне зникнення книжки … може мати для людства такі ж наслідки, як і обіцяний брак води або, скажімо, здорожчення нафти»
Неспішно точиться розмова між філософом і драматургом, публіцистом та актором, часом, між двома чоловіками, часом між ровесниками. Я – той самий споглядач-співавтор, про якого тепер відомо, що будь-який текст остаточно формується тільки під час читання і щоразу є унікальним творенням кожного унікального читача. 

«Які книжки ми спробуємо врятувати у разі біди? Якщо у вас будинок загорівся, то які твори ви намагатиметеся рятувати насамперед?»
Я би хапала Гессе і улюблене видання дитячих казок. Кар'єр обирає Льюіса Керолла. Умберто Еко пише, що висмикував би з полумя жорсткий диск зі всіма його текстами за 30 років, а вже після того щось з найдавніших улюблених видань. А яку книгу рятували би ви? Заради яких слів з неї? І взагалі заради чого? Відповідь на всі ці запитання створює ваш авторський варіант прочитання цих незвичайних діалогів про долю книги у сучасному світі. Про її роль «контактера» із попередніми господарями через підкреслені прабабою рядки чи забуту десь між початком і кінцем оповідання квітку.

«Якщо не брати до уваги мою колекцію казок і легенд, то в мене близько двох тисяч старовинних книжок, а всього їх у моїй бібліотеці – від тридцяти до сорока тисяч. Деякі з них мене обтяжують. Але не можна так просто розлучитися із книжкою, яку для вас підписав друг наприклад. Цей друг може якось і в гості прийти. Тож треба, аби він помітив свою книжку на видному місті» 

Книга – посередник, місток від людини до людини. То її найважливіша місія. Засіб для віднайдення «своєї стаї» без географічних кордонів, без часових. Тих, хто розуміє твою мову, хто промовляє до твого нутра, хто підтримує і розраджує, кидає виклик, підбурює, але ніколи не йде доти, доки ти не готова відпустити. 

Доречі, після 2008 барель нафти знизився, вода так і не стала товаром. «Ми нічого не знаємо….Важливою ознакою майбутнього є його постійна непередбачуваність…». Я пишу цей текст, а ви його читаєте. В нашій бібліотеці у нижній залі зберігається книга Умберто Еко та Жан-Клода Кар'єра «Не сподівайтеся позбутися книжок». Ми з вами зустрілися завдяки їй. І завдяки науково-технічному прогресу. Все як в старі часи, проте трошечки інакше.
Наталія Щербина