Анонс заходу

Центральна бібліотека Солом’янки імені Григорія Сковороди запрошує 6 жовтня о 12.00 на презентацію книжки, присвячену Дню захисників і захисниць України.

Спеціальний гість заходу – Євген Положій, відомий український письменник і сценарист.

На зустрічі він презентуватиме свою нову книжку «Фінальний епізод (війни, що триває 400 років)» – родинну сагу, яка розповідає про боротьбу України за свою територію під час повномасштабної війни. Це буде унікальна можливість поспілкуватися з автором і глибше осмислити історію нашого народу та поколінь.

Приходьте, аби підтримати дух звитяги та єднання в цей важливий для країни час!

Проєкт "Єдині" в Центральній бібліотеці Солом'янки

На минулому занятті розмовного клубу проєкту «Єдині» у нашій бібліотеці ми поринули в захопливий світ літератури, обговорюючи улюблені книги учасників.

Київ у різних епохах став нашим головним героєм. Почали з роману «Місто» Валер'яна Підмогильного, де разом із Степаном Радченком крокували вулицями нашого міста початку ХХ століття.

Потім перенеслися у повоєнний Київ, гортаючи сторінки роману Марини Гримич «Клавка». Присутні дізналися про будні і побут тогочасних письменників та інтриги, якими були переповнені стіни Спілки письменників.

Завершили обговорення книжкою Ірен Роздобудько "Неймовірна. Ода до радості" - про життя та діяльність Олени Теліги, видатної української поетеси, активістки та символу справжньої незламності.

Ця книжка дуже вразила всіх присутніх. Тому одна з відвідувачок клубу навіть подарувала її нашій бібліотеці, аби більше читачів могли ознайомитися з цим твором.

Зустріч була емоційною та насиченою, а фінальною родзинкою стала мовознавча гра «Розпізнай діалект». Було весело та неймовірно цікаво!

"Бібліотекарство=мистецтво. Це як?" Ігор Якубовський

Після двох натхненних історій від наших бібліотечних зірок, ми продовжуємо серію "Бібліотекарство=мистецтво. Це як?". Нагадуємо, що до нашого професійного свята ми вирішили дізнатися, як бібліотека впливає на творчість наших колег. 

Сьогодні на питання відповідає завідувач відділу методично-інноваційної роботи, композитор і виконавець Ігор Якубовський:

«Бібліотека це те місце де я можу найкраще проявити свою творчість;

Саме у стінах бібліотеки мені вдається найбільше писати пісень на вірші різних авторів, а саме поетів-класиків та сучасних авторів;

У цьому чудовому закладі культури ми разом із керівником Іванною Щербиною створили два чудових проєкти «Читанка-руханка» та «Літературно-пісенні зустрічі»;

На проєкті «Літературно-пісенні зустрічі» також реалізовують свої таланти та здібності багато цікавих творчих людей, які зрозуміли, що це саме та платформа де вони можуть максимально реалізовувати свій творчий потенціал;

Цікавим та важливим для розширення та реалізації творчого потенціалу користувачів бібліотеки є робота «Вокальної студії на Освіти». Яку я проводжу і де проходять навчання та вдосконалення вокально-музичних здібностей творчих людей, які хочуть поглибити та розширити свої музично-вокальні навики;

Я протягом життя працював у різних установах культури, освіти і саме у Центральній бібліотеці Солом’янки ім. Григорія Сковороди мені найбільше вдається реалізовувати свій творчий потенціал;

Зараз, окрім написання музики, пісень я стараюсь освоювати і поглиблювати сучасні бібліотечні технології, а саме: знання бібліотечної справи через різні онлайн-платформи, які пропонує УБА і інші освітні хаби, цифрової грамотності, записування, редагування та викладання у інтернетний простір аудіо-файлів;

Читаю книги, відвідую бук-фести та книжкові виставки;

Бібліотечний відкритий простір це саме та жива платформа де кожна людина може для себе знайти найбільше можливостей для власної творчої реалізації та проявлення свого внутрішнього природного потенціалу»

Анонс заходу

На Творчих читаннях 8 жовтня познайомимося з книжкою "Фантастичні історії на добраніч" від австрійського дитячого письменника і художника, лавреата численних премій у сфері дитячої літератури Ервіна Мозера.

"Фантастичні історії на добраніч" - це розмаїтий казковий світ неймовірних пригод про... кота-бібліофіла, хвостатих пожежників, мовчазного мурахоїда, ба навіть кенгуру на лижах!

Це книжка, яка чудово підходить для сімейного читання перед сном і мотивує діток бути відкритими до відкриттів, творчості та доброти. Тож опісля Читань пощастить найспритнішому!

До зустрічі!

Анонс заходу

Щиро запрошуємо наступного четверга, 10 жовтня о 16:00 на зустріч із письменницею, психологинею Тетяною Вишко!

Пані Тетяну ми добре знаємо за книжкою "Дихай і живи" та за її життєдайними публікаціями у мережі, які владно виривають наші думки з лещат тривоги.

А цього разу спілкуватимемося про Слово - сказане і написане. Про Слово, у якому багато сили й любові. Про Слово, яке живить внутрішні опори, дає ресурс, поновлює навіть фізичні сили. А ще - допомагає мозку впоратися з думками. Коли ми пишемо, ми допомагаємо лімбічній системі і неокортексу розблоковувати свою роботу, бо включаємо раціонально-логічний рівень.

Тож на зустрічі наша гостя розповість:

• про творче письмо, терапевтичне, вільне - ранкові сторінки. 
• про те, яку користь дає ведення щоденника. 
• як працювати з важкою думкою з допомогою слова, аби звільнитися від її негативного впливу.

"Люблю це, практикую, бачу дуже хороші результати. Пропоную почати писати! Може, для когось це стане початком написання власної історії, власної книги. Чекаю на вас - побачитися, почутися, пообійматися і разом долучитися до дива слова!" - каже наша добра фея, на яку ми з нетерпінням чекаємо. І вам радимо!

"Electionville" (Місто виборів). Гра дев'ята

Цієї неділі у нашій бібліотеці відбулася 9-та гра "Місто Виборів".

Прочитавши анонс, наша "гравчиня зі стажем", пані Ірина Лівобережна, зацікавилися інтерактивною підлоговою версією. Тож ми вирішили спробувати.

А наша читачка пані Людмила, яка зіграла вперше, завдяки своєму фаху досить упевнено орієнтувалася в потрібних рішеннях, а наприкінці охоче поділилася враженнями:

"Попри власну сумну історію, я прийшла й зіграла, і мені було цікаво дуже. Ну не лежати ж і не чекати смерті, коли вона прийде! А ще - коли взаємодієш з молодими, то це взагалі ого-го! Гра показала в деталях, що керувати містом непросто, але в нашої України є майбутнє, якщо почати ще з освіти, школярів і студентів, які вийдуть в життя, розуміючи важливість грамотного і відповідального розподілення ресурсів"

Тож плануємо десяту гру.

Ваша Центральна бібліотека Солом’янки

Вітаємо нашу колегу Тетяну Ізбаш з нагородою від мера Києва

Всеукраїнський день бібліотек минув, але гарний настрій залишається!

Сьогодні ми всією дружньою командою вітали з нагородою від Мера столиці України нашу дорогу колегу Tetiana Izbash

Символічно, що саме Тетяна, яка є уособленням відповідальності, пунктуальності, старанності та турботи про інших отримала в цей день цю високу відзнаку.

Саме ця чарівна дівчина є душею і серцем нашої великої команди, 17-ти Публічні бібліотеки Солом'янки

Вона талановитий організатор, вміє адмініструвати багато завдань одночасно, знає все про накази, категорії, штатні розписи;

пам'ятає хто коли прийшов працювати і хто коли народився, може назвати поіменно всіх дітей працівників і скільки їм років;

їй довіряють і ті хто пропрацював майже півстоліття і ті хто щойно почав працювати;

вона на льоту підхоплює розмови й настрої,

підкаже вам найкращий час і спосіб виконати поставлені завдання та перекладе на зрозумілу мову інколи шалені ідеї керівництва.

А ще Тетяна турботлива мама та дружина, і просто чарівна, красива жінка.

Тож, ще раз вітаємо нашу дорогу колегу!

Хочемо сказати що ми всі її дуже любимо і щиро бажаємо натхнення, здоров'я, здійснення мрій та задумів та професійних успіхів у всіх починаннях!!!

І трішки фото із місця, де ця нагорода була вручена - воно таке ж красиве і затишне, як наша дорога Тетяна.

"Бібліотекарство=мистецтво. Це як?" Олександр Михайлик

Позавчора у день бібліотек ми почали серію дописів "Бібліотека=мистецтво. Це як?"

До нашого професійного свята ми вирішили дізнатися думки наших колег щодо впливу бібліотекарства на їхню творчість (допомагає, заважає, нейтрально).

А сьогодні продовжуємо і на питання відповідає бібліотекар, історик-письменник Олександр Михайлик: "Вплив бібліотекарства на мою творчість"

З квітня 2024 року я є частиною бібліотечної родини Києва, працюю у Центральній районній бібліотеці Солом’янки імені Григорія Сковороди. Я є письменником-краєзнавцем, тож хочу тезово зазначити, як робота вплинула на мою творчість:

- Я очолив краєзнавчий напрямок, тож відбувся, що називається, творчий ренесанс – ті матеріали, які я тривалий час збирав, але вони були доступні лише мені (карти, листівки, різні артефакти), стали в нагоді при наповненні краєзнавчого блогу, створенні живих тематичних виставок у бібліотеці, а найголовніше - при створенні краєзнавчої кімнати бібліотеки, присвяченої історії району;

- Творча краєзнавча робота підживила і значно активувала написання наступних краєзнавчих праць, а також здійснення перевидання попередніх, вже виданих книг. Адже як письменник-краєзнавець я збагачую власний творчий доробок, а як бібліотекар – сприяю наповненню краєзнавчих фондів;

- З’явилася мотивація повернутися до написання і редагування статей в Українській вікіпедії – адже краєзнавча робота дала безліч нових ідей; Окрім того, посилило розуміння, як стратегічно важливо наповнювати український сегмент вікіпедії в умовах війни. Тож за час роботи в бібліотеці (з квітня 2024) написано вже 18 нових статей, зроблено 180 редагувань)

- Саме завдяки активній краєзнавчій діяльності у бібліотеці відбулося знайомство із видавцем, що сприяло доопрацюванню та підготовці до перевидання власних книг, присвячених сакральній спадщині Житомирщини та Чернігівщини. Якщо досі книги ці доводилося видавати власними коштами по 50 примірників, то тепер це будуть видання із великим накладом, які гарантовано потраплять у фонди нашої та інших бібліотек. Так задумано видати 3 книги – перевидати 2 попередні та видати одну нову. А кожна видана книга – це і її презентація, подія у житті бібліотеки.

- Завдяки роботі в бібліотеці відновилися мої пішохідні екскурсії – вони проходять Солом’янським районом, є надзвичайно популярними та мотивують продовжувати їх.

- Також з’явилася мотивація повернутися до художньої творчості – краєзнавча лекційна діяльність, екскурсії ще більш поглибили власні знання, спілкування із творчими колегами надихнуло не лише писати нові краєзнавчі видання, а й оприлюднити зразки художньої творчості (тематика якої – це поєднання фантастики та краєзнавства), які досі створювалися лише для себе. Адже є інтерес із боку колег.

- Підсумовуючи, скажу, що перехід на роботу до бібліотечної сфери у квітні 2024 року значно розширив мої творчі можливості як письменника-краєзнавця, суттєво підвищив мотивацію, відчуття потрібності того, що робиш. Цьому сприяв і колектив. Адже я побачив значний суспільний запит на це. Люди хочуть більше знати про ту вулицю, район, де вони живуть. Мені ж хочеться задовольняти цей запит – а це якраз і стимулює творчість, посилює бажання писати та досліджувати ще більше.

Анонс заходу

А наші пішохідні екскурсії Солом'янським районом тривають! Наш колега, провідний бібліотекар і краєзнавець Олександр Михайлик вже підготував для вас пішохідну бібліо-екскурсію надзвичайно цікавою місциною - а саме селищем Совки.

Ми традиційно дізнаємося походження назви поселення і згадаємо його історію та передісторію, зокрема й заміський двір Володимерка.

Поговоримо про Совки у 17-на початку 20 століття, коли село спершу належало монастирю, а потім стало казенним, а також історію церкви. Згадаємо, як Совки увійшли до меж Києва і побачимо єдину капітальну споруду тих часів - будівлю 121 школи.

Дізнаємося, де стояв Совський водяний млин, побачимо найдавніші вулиці селища. Помилуємося краєвидами з совських вулиць.

"Бібліотекарство=мистецтво. Це як?" Тетяна Яровицина

До нашого професійного свята ми вирішили дізнатися думки наших колег щодо впливу бібліотекарства на їхню творчість (допомагає, заважає, нейтрально).

Починаємо з нашої чудової Тетяни Яровициної, яка поділилася своїми роздумами:

«ЗАВАЖАЄ, з кількох причин:

1) Увесь час думаю про роботу)). Про особистісну і взаємну стійкість. Про саморозвиток. Про суспільну користь. Про історію і літературу. Про видатних українців усіх часів, на чиїх плечах ми стоїмо. Про всі ті нечитані скарби, на які хронічно бракує часу через рутину. Тож (поки що?) читати хочеться більше, ніж писати.

2) Творчість завжди спонтанна: людині творчій важко і неприродно жити за календарем (залежати від календарних подій, а бібліотека живе саме за ними). Успішні творчі люди усього світу живуть за натхненням, і своє життя вибудовують, відштовхуючись від нього. Підлаштовуватися - такий собі варіант.

3) Я так і не навчилася керувати своєю життєвою енергією, і за звичкою вкладаю максимум в усе, чим займаюся, що люблю. Тож на творчість зовсім не залишається калорій чи ще чогось. Та й узагалі, мені важко назвати "творчістю" те, що і як я пишу. Особливо в умовах війни. Це щось інше, і в мене поки немає цьому вичерпної назви (але як узагальнена назва, ок). Тож я обираю радше не писати напівсили, ніж розводити графоманію.

4) Але я хочу, щоб люди мислили, щоб вони любили, цінували СВОЄ. Це мене драйвить, і наразі я вкладаю усі свої знання і вміння в те, аби трішки допомогти їм у цьому. ШІ їх точно до цього не спонукатиме. Мене до бібліотеки 5 років тому привело... розчарування суспільними процесами, культурою комунікації, яке наклалося на вікову особистісну кризу. Я затято шукала сенсів. Глибшого рівня, на якому більшості людей дискомфортно. Я знайшла це й ані на мить не пожалкувала, що я тут, адже коли керівництво - інтелектуали, у команди є змога постійного зростання. Тож я і захопилася самовдосконаленням, поставивши творчість на паузу. Не думаю, що через моє творче мовчання хтось постраждав. Та й є певні "депозити": коли я працюю, дякувати колегам і друзям, пісні на мої слова йдуть поміж люди і роблять свою справу, а написані раніше книжки - читаються. Вірю, настане той час, коли моя невтомна самоосвіта принесе свої плоди і в творчості. Зараз - задачі куди прозаїчніші - вистояти і загоїти, зростити те, що рветься.

5) Та й узагалі, творцям з невситимим Его варто було б бодай рік пройти "вишкіл" у бібліотеці, серед людей і книжок, на державній зарплаті, аби дізнатися багато чого - про людство і про себе. Смирення особливо гостро відчувається поряд з книжками тисяч авторів, які пишуть незгірше за тебе, і займаються власною промоцією, поки ти натхненно займаєшся їхньою»

Адаптивні шкарпетки для наших захисників

Сьогодні відбулась третя зустріч в'язальниць, які плетуть адаптивні шкарпетки для бійців, що проходять реабілітацію в госпіталях. Маємо вже перші результати!

Ось такі чудовезні шкарпетки принесла пані Людмила, яка приєдналась до бібліотечної ініціативи минулого вівторка.

Не втомлюємось нагадувати, що якщо ви маєте трохи вільного часу, вмієте в'язати та хочете бути корисним, - приєднуйтесь до бібліотечної ініціативи щовівторка з 14:00 до 16:00.

Це не просто шкарпетки – це частинка тепла і підтримки, яку ви можете подарувати тим, хто цього потребує.

Патріотичні свята 1 жовтня

1 жовтня Україна святкує кілька важливих подій, серед яких особливе місце займає День захисників і захисниць!

Вітаємо наших відважних героїв, які щодня демонструють силу духу та мужність, борючись за свободу та незалежність України! Бажаємо вам витримки, незламної сили та мирного неба. Нехай віра українців захищає вас від будь-яких небезпек, а любов до рідної землі надихає навіть у найважчі моменти.

Ми безмежно вдячні, підтримуємо вас з усією душею та обіймаємо вас у думках.

Бережіть себе, адже ми молимося за ваше здоров'я та силу щодня! 

Анонс заходу

Хто не знає Галину Яблонську? Здається, її знають по всьому світові. Її життєвий шлях вражає!

Але саме ми, у Центральна бібліотека Солом'янки імені Григорія Сковороди, станемо учасниками щиросердої розмови з живою легендою вже цього четверга 3 жовтня о 16:30 та дізнаємося про найсуттєвіше, найсокровенніше для неї самої! Адже надихати, дивувати, осявати людям шлях - це одне, а відчувати, давати раду власним почуттям - зовсім інше.

Тож для шанувальників таланту Галини Гілярівни звучатимуть вірші з її збірки "Всього бувало у житті", яка активно готується до друку! А також дізнаємося про містичні моменти життя пані Галини, які раз по раз змінювали плин її долі.

Не пропустіть!

"Українські поети початку-середини ХХ століття". Поетичні читання

Напередодні Всеукраїнського дня бібліотек відлунити сучасникам потужну силу слова видатних поетів України початку-середини ХХ століття зібралися наші читачі й добрі друзі.

З одного боку, було все як завжди: ми цікавимося та дізнаємося самі й доносимо ці чуттєві знання вам, а далі - нашу справу продовжують книжки. Вони завжди чекають на свого читача - на відстані руки.

З незвичного і приємного було те, що окрім сучасних поетес Тетяни Лавинюкової та Ірини Лівобережної цього разу до нас завітали гості, яких за інших обставин було б малоймовірно зібрати разом:

Анна Багряна, українська поетеса, прозаїкиня, драматургиня, перекладачка (яка давно живе і працює в Софії, Болгарія, і невдовзі стане нашою колегою).

Олена Поліщук, українська художниця, продюсерка відеостудії Astra-Production (яка живе, працює і плекає українські традиції в Торонто, Канада)

Галина Яблонська, українська акторка героїчного плану, громадська діячка, художня керівниця Героїчного театру «Пам'ять», який на світанку Незалежності відкривав українській молоді заборонені, забуті, стерті імена українських світочів.

Ольга Ходацька, провідна українська освітянка та просвітянка, філологиня, докторка філософії, письменниця та щира шанувальниця української мови і літератури.

Тож зустріч вийшла інтернаціональна. Словом, коли до справи беруться знавці, то все виходить якнайкраще!

Дві години на все про все - дуже мало. Тема глибока і варта детального вивчення, тож наступного разу неодмінно продовжимо її розвивати! Стежте за анонсами!