середу, 24 лютого 2021 р.

Літературознавчий огляд "Контексти пам'яті у творчості британської письменниці Кейт Аткінсон"

23 лютого на сторінці Публічні бібліотеки Солом’янки у facebook відбувся літературознавчий огляд «Контексти пам’яті у творчості британської письменниці Кейт Аткінсон», який підготувала для глядачів письменниця, літературознавиця, викладачка Тетяна Белімова.

Зараз в європейській, зокрема як в британській, так і в українській літературі, актуальною є тема пам’яті. У 80-х роках ХХ ст. з’явилася теорія німецького дослідника Яна Асмана, яка була пов’язана з культурною пам’яттю, яка формує певним чином нашу особистість, формує колективну пам’ять, яка корелює з культурною пам’яттю і поступово переходить в неї. Зараз є багато творів літератури, які балансують на цій тонкій межі.

Кейт Аткінсон – сучасна британська письменниця. Народилася у 1951 році в Йорку. Стала популярною у 90-х роках ХХ ст. Письменниця намагається передати колективну пам’ять, яка поступово переходить у культурну пам’ять і формує найширші світоглядні засади британської нації.
Українською мовою вийшло 4 романи письменниці у видавництві «Наш формат». Українською їх переклала Ярослава Стріха.
Тетяна Белімова зупинилася на літературознавчому аналізі романів Кейт Акінсон «За лаштунками в музеї» (1995), який схожий на мозаїку, складаючись із окремих оповідань, і на романі «Життя за життям» (2013), який також складається з окремих новел, які читач може складати, як пазли, формуючи своє сприйняття і прочитання твору.

Роман «За лаштунками в музеї» - це найширші контексти пам’яті на прикладі однієї родини. Опис подій в романі починається в 1880 роках і закінчується 1990-ми роками.
Головна героїня роману Рубі Леннокс починає опис життя від моменту зачаття, та з ходом сюжету виявляється, що розповідь про будь-кого із нас треба починати значно раніше: особиста історія нерозривно переплітається з великими подіями доби, міста складаються з нашарувань усіх епох, у які вони існували, а будь-яка сім’я принаймні наполовину складається з родинних скелетів у шафі. Щоб читачі не заплуталися в іменах героїнь, Тетяна Белімова намалювала генеалогічне дерево родини. Ця злегка сюрреалістична історія нагадує товстий альбом, наповнений сотнями фотографій кількох поколінь однієї родини, на родинний архів. Цей архів поширюється на все британське суспільство, тому що все, що пережила родина, характерне для всього британського суспільства.

Роман «Життя за життям» має статус світового бестселера, став лауреатом премії Costa Book Awards. Часові межі роману – період від 1900-х років до початку 2000 років. Це – роман-реконструкція. Актуальною є тема Першої і Другої світової війни та її руйнівні наслідки для Британії. Це також історія однієї родини Тоддів. Магічність роману полягає в тому, що головна героїня, Урсула Тодд, може проживати своє життя знову й знову.

Тетяна Белімова зробила літературознавче дослідження і провела паралелі в темі травматичної пам’яті в художній літературі України та Британії.
Детальніше про цікаве літературознавче дослідження дивіться у відео.

Запис етеру

Немає коментарів:

Дописати коментар