27 серпня виповнюється 205 років від дня народження Григорія Ґалаґана — громадського діяча та мецената, що став яскравим представником старшинського роду Ґалаґанів.
Народжений у 1819 році в селі Сокиринці на Чернігівщині, Ґалаґан здобув домашню освіту, а пізніше навчався в Санкт-Петербурзькому університеті. Повернувшись до рідного села, він присвятив себе сільському господарству та активній громадській діяльності. Однією з ключових сторінок його життя було членство в чернігівському комітеті з поліпшення життя селянства, де він активно підтримував селян, особливо під час неврожаю, і виступав за скасування кріпацтва.
У 1865 році Ґалаґан став земським діячем та меценатом, фінансуючи відкриття гімназії в Прилуках і багатьох народних шкіл. У 1871 році, в пам'ять про свого сина Павла, він заснував у Києві Колегію Павла Ґалаґана, на утримання якої відписав значні маєтності та передав особисту бібліотеку. Цей навчальний заклад став одним із найкращих у Києві і увійшов в історію як «школа академіків». Бібліотекою колегії користувався Іван Франко під час своїх візитів до Києва, і саме в церкві колегії він обвінчався з Ольгою Хоружинською.
Ґалаґан також матеріально підтримував журнал «Киевская старина» та сприяв створенню першого в Україні ощадно-позичкового товариства. Його знайомство та листування з такими відомими діячами, як Тарас Шевченко, Михайло Максимович, Пантелеймон Куліш, і Володимир Антонович, роблять його однією з центральних постатей української культури та освіти XIX століття.
Помер Григорій Ґалаґан 8 жовтня 1888 року в Сокиринцях. Його спадщина продовжує жити у багатьох культурних та освітніх установах України, які він підтримував і засновував
Немає коментарів:
Дописати коментар