«Мова росте вкупі з нацією, дає голос усім народним радощам і злигодням, боротьбі, перемогам і поразкам, духовним і матеріальним змаганням. В ній відбиваються поведінка і звичаї, традиції, віра, надія, гордість. Нація повинна боронити свою мову більше, ніж свою територію».
Френсіс Фегі «Справа ірландської мови»
Автори книжки «А українською кажуть так..» пропонують чітке відмежування свого від несвого способом прямого порівнювання мовно-граматичних фактів, узятих з русифікованих джерел (преси, радіо, телебачення) з відповідними прикладами з української класики і народної мови. Саме таке порівнювання чітко виявляє відмінності між українською і російською манерами слововжитку та фразобудування. І саме мовні паралелі здатні якнайшвидше, в процесі щоденної роботи допомогти людям, які сформували свої мовні уявлення і звички в умовах суцільного зросійщення позбутися цього насадженого «надбання».
Автори не ставлять за мету визначити чия мова краща. Звісно,що для кожного народу такою мовою є своя. А паралелі лише допоможуть розмежувати те, що «досі так брутально перемішувалось».
Немає коментарів:
Дописати коментар