субота, 14 лютого 2026 р.

Флешмоб до Міжнародного дня дарування книг

Сьогодні, 14 лютого, у Міжнародний день дарування книг, ми дивимося на наші полиці й радіємо. Бо бачимо, скільки чудових книжок ви вже нам подарували!

Якби ви знали, яка ж то насолода – спостерігати, як завдяки вам фонди Бібліотеки Сковороди поповнюються цікавезною літературою. Сучасні романи, нон-фікшн, поезія, дитячі видання – за ними стають у чергу, про них говорять, їх охоче радять одне одному.
І щоб цей магічний марафон дарування тривав й цьогоріч, пошепки промовимо чарівне заклинання: "Зберігай спокій та подаруй книгу бібліотеці!"
Якщо після цього у вас з’явилося нестерпне бажання просто зараз, забувши про все, з торбою книжок нестися за адресою вул. Освіти, 14а – ні в якому разі не стримуйте себе! У нас вони точно не припадуть пилом, а навпаки – знайдуть нових та вдячних читачів.

А кожен, хто даруватиме з 14 по 21 лютого, отримає читацький комплімент – закладинку з індивідуальним передбаченням!
Ще ж, завдяки щедрості нашої підписниці, ми хочемо потішити когось із вас прямо сьогодні. 

Саме зараз у нашому Instagram серед підписників триває розіграш трьох класних видань:
  1. "Вівці цілі" – Євгенія Кузнєцова
  2. "Щастя в моїх руках" – Аньєс Мартен-Люган
  3. "Моя неймовірна подруга" – Елена Ферранте
Щоб взяти участь, потрібно:
· Бути підписаними на нашу Instagram-сторінку.
· Поширити допис про розіграш у себе в сторіс з відміткою сторінки бібліотеки в Instagram – @skovoroda_library.
· У коментарях позначити когось із ваших друзів-книголюбів.

Переходьте за цим посиланням, виконуйте умови та беріть участь. Чиясь домашня бібліотечка сьогодні неодмінно збагатиться!
Розігрування відбудеться після 19:00.


пʼятниця, 13 лютого 2026 р.

Анонс заходу

Останньої неділі зими, 22 лютого, о 12:00 Бібліотека Сковороди запрошує вас на емоційні "Лесині читання" до 155-річчя з дня народження видатної української поетеси, драматургині й культурної діячки Лесі Українки.

У межах проєкту "Бібліотеки емоцій заради добра" разом із поціновувачами поезії та фасилітаторкою Тетяною Яровициною (Tenditna Syla) спробуємо на рівні емоцій розібратися, які чуттєві послання адресувала світові ця надзвичайно освічена, гонорова й талановита життєлюбка з непростою долею.
В цьому нам допоможуть кілька Лесиних ліричних, громадянських та прозових текстів зі збірок "Горить моє серце" та "На крилах пісень". Звісно ж, не обійдеться і без музичного сюрпризу від маестро Ігор Якубовський!

Дякуємо ініціативі "Бібліотеки без кордонів" (Bibliothèques Sans Frontières та Love for Livres) за змогу збиратися та експериментувати в такому незвичному форматі.

четвер, 12 лютого 2026 р.

Анонс заходу

В наступну середу, 18 лютого, В’ячеслав Жмихов знову запрошує в Бібліотеку Сковороди всіх закоханих в Київщину. І розповідатиме він про оповитий легендами Межигірський Спасо-Преображенський монастир.

Ця обитель, заснована греками, що приїхали з першим київським митрополитом Михаїлом, ще у кінці X століття, мала другу, теплу й символічну назву – Білий Спас. Започатковувалася як чоловіча, але й був короткий період, коли населяли її монахині.
Поговоримо про те, хто приклав руку до будування та відновлення монастиря, а хто й руйнував його стіни, привласнював землі та ділив майно. Бо ж тисячолітня історія Білого Спасу дуже нагадує історію людства, де все повторюється.

Будемо раді й гостинно зустрінемо вас усіх! Бо ж віртуальні "мандрівки" з паном В’ячеславом серед книжкових полиць вже стали справжньою візитівкою бібліотеки на Освіти!

середа, 11 лютого 2026 р.

Хочете в ІТ, але не знаєте, з чого почати?

Є чудова нагода дізнатися про все 19 лютого у Бібліотеці Сковороди особисто від представників Інституту комп’ютерних технологій Університету "Україна", який вже багато років готує фахівців у ІТ-сфері!

Ця зустріч – саме для вас, якщо ви (чи ваші діти) мрієте пов’язати своє життя з ІТ. Інститут пропонує такі спеціальності: інженерія програмного забезпечення, комп’ютерні науки, комп’ютерна інженерія, автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка.
Тут діють: фаховий коледж, бакалаврат, магістратура, аспірантура. Це один з небагатьох інститутів, що може провести здобувача освіти від шкільної парти (повних 9 чи 11 класів) і до ступеня доктора філософії (PhD).

На зустрічі з директоркою Інституту Наталія Одрібець та її заступницею Ольгою Веденєєвою (Olga Vedeneeva) ви зможете поставити будь-яке запитання та отримаєте роз’яснення з таких тем:
  • Що потрібно у 2026 році, аби вступити до коледжу та інституту (на бакалаврат, магістратуру, до аспірантури), та чи існують соціальні програми для певних категорій вступників?
  • Як отримати другу вищу освіту або ступінь PhD, поєднуючи навчання з роботою?
  • Як досягти успіху в ІТ-сфері й що саме додає ваги кар’єрі ІТ-вця?
За технологіями – майбутнє. І так, неважливо, скільки вам років. "Вчитися в IT ніколи не пізно і ніколи не рано!" – стверджують фахівці Інституту. Тож знайдіть вільну годинку і просто приходьте. А раптом це шанс?

Четверті Емоційні читання в нашій бібліотеці

9 лютого на четвертих Емоційних читаннях в рамках міжнародного проєкту "Бібліотеки емоцій заради добра" ми працювали з книжкою "Жираф Монс. Харківська історія воєнної весни" від Олега Михайлова, Костянтина Зоркіна та Оксани Дмітрієвої.

Її ми вибрали не навмання, а на знак солідарності з містом Харковом, яке чотири роки поспіль потерпає від війни й мерзне просто зараз, після підступних атак росіян на критичну інфраструктуру. Але при цьому Харків не просто витримує, а й живе своє непросте життя, чинить спротив і… ставить вистави в укриттях. Як ця вистава лялькового театру, про Монса. Та й книжкою ми дорожимо: це – подарунок харківської колеги Марії Цибрій!

А ще ми взяли в роботу артбук із чорними сторінками, світлим текстом і виразними малюнками для того, щоб через казку в присутності @Тетяна Вишко, психологині, якій довіряємо, пропрацювати темний бік емоцій, пов’язаних з війною.

Це дуже непроста казка, яка збурила багато різних почуттів, адже вона є доволі реалістичним відображенням українського сьогодення. Можливо, хтось її прочитає як просто книжку. Ми ж вбачаємо в ній витвір мистецтва під час війни.

Сьогодення Жирафчика Монса – це каміння, яке падає з неба. Образ, що символізує авіабомби, снаряди, ракети і дрони. Пустеля на малюнку – екологічна катастрофа, від якої потерпають люди, звірі й довкілля. Люди, які "кидають каміння" по місту що пів століття – вороги; їхня національність може різнитися, але суть нищівна. Навіть мова людей, які вбивають, проартикульована особливим чином. Людина, яка одного дня не прийшла годувати жирафчика, – ймовірно, втрата. Удод-одинак, що волею обставин опинився поряд, – символ підтримки й колективної пам’яті. Жираф, який застудився і захворів у цьому ж зоопарку під час Другої світової, – чим не алюзія на нинішній Холодомор? Старенький ветеринар – той, хто завжди турбується про інших. Аж раптом його не стало. Як бути? І як це – лягти, замружитись і не відкривати очі ніколи-ніколи? Український солдат, який рятує Жирафчика зі зруйнованого вольєра, – образ довіри та надії.

Учасники відзначили емоції суму, страху, самотності, безпорадності, жалю, співчуття, злості від несправедливості, болю втрати, і водночас – цікавості, надії, радості й розчулення від підтримки. Деколи виникав сміх, бо життя є життя, у ньому є і страшне, і кумедне. Усі відчували щось глибоко своє, але в більшості зійшлися на непереборному бажанні захистити дитинча від лиха під назвою "війна".

Пані Тетяна разом з усіма долучилася до читань, спостерігала за власними емоціями і ділилася ними, наголосивши, що у світі дорослих не заведено проговорювати свої почуття на людях, але для збереження психічного благополуччя і уникнення психосоматики необхідно вміти відкриватися. Тож ми вчилися на її прикладі.

Цього дня ми дружно та обережно, як ніколи, пройшли всі важливі етапи сесії "Психологія емоцій": занурення в текст, визначення й усвідомлення емоцій, вираження й перетворення та безпечне завершення. Це було непросто, але ми цього потребували.

Дякуємо ініціативі "Бібліотеки без кордонів" (@Bibliothèques Sans Frontières та @Love for Livres) за цей незвичний досвід глибокого спільного проживання книги.





вівторок, 10 лютого 2026 р.

Літературно-музична зустріч "Очі чорнії"

У неділю, 8 лютого, на зустріч у Бібліотеці Сковороди нас зібрала річниця з дня народження класика української літератури Євгена Гребінки. Цей поет-байкар, автор романів та повістей, пісняр та педагог за своє коротке 35-річне життя (1812-1848) залишив яскравий слід у культурі та історії України.

Ліричний талант Гребінки подарував світові впізнаваний з перших акордів романс "Очі чорнії", про історію створення якого ми хотіли б вам розповісти.
Романс виник у середовищі української інтелігенції Петербурга, де жив і працював на той час Євген Павлович. Російськомовний текст романсу він написав у 1843 році, натхненний великим коханням до своєї майбутньої дружини Марії Ростенберг.

За рік Марія та Євген одружилися, однак щасливе подружнє життя тривало лише 4 роки. Письменник захворів на сухоти й невдовзі помер, встигнувши дати життя донечці Надії. Дружина пережила поета на 49 років, а твір продовжив жити своїм життям.
Першу музику до романсу створив у 1843 році Микола де Вітте. Проте сучасна та загальновідома мелодія – це вальс композитора Флоріана Германа ("Hommage Valse", 1884 рік), яку музикант С. Гердель поєднав його зі словами Гребінки для виконання в одному з московських ресторанів. Саме там пісня увійшла до репертуару циганських співаків, які надали їй характерного емоційного та пристрасного звучання.

Згодом романс набув світової слави в авторській інтерпретації Федора Шаляпіна, який у 1911 році на честь своєї дружини, італійської балерини, трохи переробив його, додавши до трьох гребінківських строф ще дві.
У 1998 році поет Юрій Татаренко створив український варіант тексту, переклавши його рідною мовою славетного поета. І Бібліотека Сковороди надзвичайно пишається тим, що його вперше виконав зі сцени наш колега Ігор Якубовський.
Про все це Ігор Петрович розповів під час недільної зустрічі, а ще заспівав "Очі чорнії" разом з "Вокальною студією на Освіти" та усіма присутніми. Окрім відомого романсу, у залі звучали й інші українські романтичні пісні XVII–XIX століття, що також потішило аудиторію цієї морозної днини!



Анонс заходу

Друзі, найближчої неділі, 15 лютого, о 12:00 Бібліотека Сковороди запрошує вас на зустріч "Любов породжує Героїв", присвячену пам’яті Небесної Сотні.

Наш спеціальний гість Іван Вихор (Ivan Vykhor), священник Української греко-католицької церкви, пропонує разом дати відповіді на запитання, які бентежать багатьох людей. Серед іншого, торкнемося таких важливих тем:
  • Хто такий герой насправді у християнському розумінні?
  • Чому любов здатна народжувати героїв – і чи можливе геройство у щоденному, "непомітному" житті?
  • Чи можна назвати Майдан простором живої віри та любові в дії – "церквою поза стінами"?
  • Чому справжня любов завжди вимагає вчинку, а не лише красивих слів?
  • Чому пам’ять про Небесну Сотню – це не лише про минуле, а й про наше сьогодення і майбутнє?
Приходьте усі, кого зацікавили ці питання, а також ті, хто хоче поставити власні! Віримо, разом легше шукати шлях до істини.
Також на зустрічі прозвучать пісні, що лунали на Майдані під час Революції Гідності й спонукали до боротьби за одвічні людські цінності.

понеділок, 9 лютого 2026 р.

Книжково-ілюстративна виставка "Пам'ять, що не має кордонів"

Війна змінює мапи, але найбільше — людські долі. Вона не має чітких меж у часі й просторі, бо пам’ять про пережите живе в словах, спогадах і книжках. Саме література зберігає голоси тих, хто служив, воював, чекав, втрачав і знаходив у собі сили жити далі.

У Бібліотеці Сковороди зібрано чимало видань, присвячених темі війни, військової служби та долям захисників. Це художні романи й документальні свідчення, щоденники та спогади, книги про фронт і про тил, про вибір, страх, відповідальність і людяність у нелюдських обставинах.

У цій віртуальній добірці ми пропонуємо 8 книжок, які по-різному, але щиро й глибоко говорять про війну та людину на війні. 
Зокрема: 
Національна гвардія України. Герої України 2014-2024

Максим Петренко "Спокійної ночі!)"

Тетяна Польченко "Потерті війною душі: Феномен Української Стійкості"

Максим Парфіненко "Майже війна: обміть"

Богдан Сагун "Завжди усміхнений у вічності" (серія Нескорені Українці)

Народні Герої України. Історії справжніх

Людмила Батанова "Війна і спогади"

Дана Ярова "Герої України"


І це лише частина тематичного фонду: в бібліотеці ви знайдете значно більше видань, що продовжують цю розмову й допомагають зберегти пам’ять без кордонів.
Запрошуємо читати, осмислювати й пам’ятати.