четвер, 14 грудня 2023 р.

"Творчі читання на Солом'янці"

Щовівторка о 15:00 затишна читальна зала Центральної районної бібліотеки імені Григорія Сковороди, що на Освіти, 14а, наповнюється дитячими голосами. І це означає час «Творчих читань на Солом’янці», коли ми разом з дітьми від 6 років читаємо улюблені книжки, обговорюємо їх, малюємо улюблених персонажів, ілюструємо яскраві епізоди або створюємо нове - усе, чого прагне наша уява.
Але спершу – «колотимо команду»: знайомимося і вчимося мистецтва самопрезентації (розповідаємо про те, хто ми і що любимо), знаходимо точки дотику за допомогою цікавих питань, які допомагають розпружитися і включитися в процес, проговорюємо творчі завдання, визначаємося, що для цього потрібно кожному й поринаємо у співтворчість: бібліотекарка читає – діти фантазують.
У ході читань робимо павзи, обговорюємо різні життєві моменти та пов’язані з ними емоції. З’ясовуємо, що змушує нас усміхатися і почуватися щасливими, і як важливо вміти розгледіти радість у простих речах. А якщо часом нам сумно й наші очі блищать від сліз, ми не соромимося про це говорити, бо всі емоції – природні, і наша справа приймати їх як є, бо вони – наші.
Учора, 12 грудня, бібліотека зібрала справжніх поціновувачів «Шоколадної Фабрики»! Попри те, що більшість з них вже «проковтнула» цю книжку, і не воднораз, діти слухали дуже уважно й натхненно підказували, а що ж було далі!
З декількох запропонованих творчих завдань (так, ми любимо, коли є вибір!) їм до снаги прийшлися такі: намалювати химерну Шоколадну Фабрику або ж дивовижні Солодощі, які існують лишень в уяві.
А довершити дитячі шедеврики можна було за допомогою чарівного пристрою, який ми жартома прозвали «антистресом».
Батьки тим часом мали годинку релаксу тут же, поруч, у бібліотеці. Їм також треба перепочити й відновити життєву силу!
Тож радо запрошуємо на наші творчі зустрічі! Наступного разу поринемо в магію Різдва. Бо ж цього року воно завітає раніше…



середа, 13 грудня 2023 р.

Пам'яті воїна Максима Петренка

Пам'яті відважного, мужнього воїна, письменника, автора роману - щоденника "Спокійної ночі" присвячується.
Максим Петренко, людина, яку нам пощастило знати особисто. Він зник безвісти у червні 2022 року, і загинув боронячи нас, як підтвердила експертиза ДНК у листопаді 2023 року. В Центральній бібліотеці Солом'янки імені Григорія Сковороди його пам'ять завжди буде жити, а його внесок в нашу науку та культуру залишиться безцінним.




Микола Хвильовий. До 130-річчя з дня народження

Микола Хвильовий, визначний представник Розстріляного відродження та ідейний натхненник гасла "Геть від Москви!", народився 13 грудня 1893 року. Відзначаючи 130-річчя від його народження, важко переоцінити його внесок у розвиток української літератури та його роль у формуванні культурно-політичного обличчя України того часу. Хвильовий виступав за незалежність та орієнтацію на Європу, що викликало жорстку реакцію радянської влади та призвело до його трагічного самовбивства 13 травня 1933 року. Його ідеї про українську державність та культурну самобутність залишаються актуальними й сьогодні, а його трагічна доля стала символом боротьби за ідеали в темряві тоталітаризму.

   

















вівторок, 12 грудня 2023 р.

"Ветеранська література. Читати. Знати. Пам'ятати". Круглий стіл

Раніше, до повномасштабного вторгнення, на теми вшанування пам'яті загиблих через літературу та книжки, меморіалізації, збереження національної пам'яті ми говорили теоретично.
Говорили, як є і як би могло чи має бути.
Тепер, на превеликий жаль, нам приходиться це вже робити практично.
І просто невимовний жаль, що цю тему ми продовжили в ім'я пам'яті воїна, який був активним популяризатором ветеранської прози, одним з ідейних натхненників дослідження комбатантської літератури, військового письменника Максима Петренка.
11 грудня, у нашій розмові за круглим столом "Ветеранська література. Читати. Знати. Пам'ятати!", ми говорили про роль і значення сучасної української воєнної літератури і яким чином ця література сприяє суспільному порозумінню в час війни.
Учасниці Марина Рябченко, Ганна Скорина та Юлія Оскольська, які досліджують та аналізують ветеранську літературу, розповіли нам про живі та страшні картини війни, закладені у книгах ветеранів.
Ці книги - це історія, що вже стала частиною нашого спільного спогаду.
Зустріч була наповнена також теплими спогадами про Максима від людей, які добре знали та працював поруч.
Ми в неоціненному боргу перед захисниками, людьми, які стали на захист України в найтемніші часи.
Пам'ять зберігається в книгах.
Читаймо, знаймо, пам'ятаймо!



 

понеділок, 11 грудня 2023 р.

Ахтем Сеітаблаєв. До 51 року з дня народження

Сьогодні святкує уродини Ахтем Сеітаблаєв - один з найулюбленіших українських акторів та режисерів, заслужений артист Кримської АР, директор державного підприємства «Кримський дім». Щиро вітаємо пана Ахтема і зичимо, щоб збулася його найзаповітніша мрія!
Ахтем Сеітаблаєв народився 11 грудня 1972 року в місті Янгиюль неподалік Ташкента. У 1989 році родина переїхала з Узбекистану до Криму. У 1992 році закінчив акторське відділення Кримського культурно-освітнього училища, а 1999-го – відділення режисури і драматургії Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К.Карпенка-Карого.
Був актором Державного кримськотатарського академічного музично-драматичного театру у Сімферополі. Там же як режисер поставив вистави «Моя любов Електра» (угорського драматурга Ласло Дюрка), «Лісову пісню» Л.Українки.
Був другим режисером у фільмах Олександра Муратова «Татарський триптих» і Олеся Саніна «Мамай». Працював другим режисером на «Про-ТВ».
Ахтем Сеітаблаєв - двічі Лауреат державної премії Криму – за роль Макбета у виставі «Макдуф» (Шекспірівської вистави «Макбет» у кримськотатарському варіанті), а також за роль Хосе у виставі «Кармен»; Лауреат театральної премії «Київська пектораль» – за роль Ромео у виставі «Ромео і Джульєтта».
Український фільм Нарімана Алієва «Додому», де Ахтем Сеітаблаєв зіграв головну роль і отримав нагороду за найкращу чоловічу роль, визнаний найкращим іноземним фільмом 7-го Міжнародного Босфорського кінофестивалю.
Як режисер зняв такі фільми: «Квартет для двох», «Фабрика щастя»(2008), «Операція “Че Гевара”», «Осінні квіти, Осінні клопоти»(2009), «Чемпіони із підвороття 8 країн», «8 режисерів та Сінан» (2010), «Темні води», «Одного разу на Новий рік» (2011), «Хайтарма» (2012), «Чужа молитва», «Кіборги» (2017), «Захар Беркут», «Номери», «Доброволець» (2019), які полюбилися українцям.


Цитати Ахтема Сеітаблаєва:
- Акторська професія, як і режисерська, прекрасна тим, що не має меж. Ти ніколи не зможеш сказати: «Я все знаю, все вмію». Постійно є чому навчатися, відкривати для себе нові шляхи, нові нюанси в самому собі.
- Бути режисером – цікаво і драйвово. Іноді трохи егоїстично відчуваєш себе Деміургом, тому що тут і зараз ти створюєш світ, який вигадав і про який мріяв.
- Великий шлях починається з першого кроку. Чим більше ви будете щось робити, тим більше будете відчувати задоволення та осуд навколишніх.
 - Історії про війну – це переважно емоційно, динамічно, тому що людина, яка знаходиться в надлюдських умовах проявляє всі свої якості: і кращі, і гірші.
- Кіно – дзеркало процесів, які відбуваються в країні: ми всі бачимо, що відбувається у судах, хто повертається до країни, який вектор розвитку обирає влада.
- Крим, як одне з найунікальніших місць на Землі міг би стати нашим головним кіномайданчиком: на цьому півострові можна знімати все!
- Мистецтво – це взагалі неправда. Проте, це може бути великою неправдою, яка допомагає зрозуміти правду.
- Сімдесят років життя в депортації навчили нас розуміння, що єдиний спосіб зберегти свої традиції, свою культуру, віру, мову – максимально підтримувати одне одного, не прагнучи при цьому підкреслювати нашу окремішність.
- В. Стус вражає... Його стійкість вражає. Але він не пам’ятник! І я можу припустити, що саме тому, що він жива людина, якій болить, яка відчуває несправедливість, він і міг писати таку поезію. Дуже потужну, своєрідну, яку ні з якою іншою не сплутаєш.
- Тільки праця та досвід допоможуть досягти бажаного. А найголовнішим критиком є сама людина для себе.
- Успіх – це дуже мінливе явище. Вранці ти можеш почувати себе щасливим та успішним, а вже ввечері відчути, що це не так. Потрібно просто вірити, адже мрії збуваються.
- Чим більший тиск, тим сильніший спротив.

Літературно-музична зустріч до Дня Збройних Сил України

У неділю 10-го грудня у Центральній бібліотеці Солом’янки ім. Г. Сковороди відбулася літературно-музична зустріч, присвячена Дню Збройних Сил України!
Спеціальною гостею була психологиня, поетка, письменниця та волонтерка Катерина Флекман.
Вона найперше щиро висловила подяку Збройним Силам України за їх величну відвагу та невтомну мужність у захисті країни від російської агресії. Пані Катерина пригадала перші дні війни, а саме: про страшні ракетні обстріли Києва та інших міст і сіл України. Також авторка представила свої книжки «Прокидаєшся ранком, годуєш кішку…» та «Світло живе не в дротах». Вірші, які звучали з уст поетеси, дуже зворушливо сприймались присутніми. Цікаво та наповнено пролунали авторські пісні «Герої – вмирають. Вони повертаються в небо» та «А сади мають квітнути» на вірші К.Флекман у виконанні ведучого-координатора і виконавця Ігоря Якубовського. На зустрічі було оголошено хвилину мовчання в пам’ять про загиблих Героїв російсько-української війни.
Всі присутні виконували улюблені і маловідомі пісні, запропоновані в межах цього заходу. Серед них: «Ой у лузі червона калина», «Я сьогодні від вас від’їжджаю», Ой на горі та й женці жнуть», «На Волині…», «Марш Українців», «Слава Україні», «Вишиванка», «Україні».
І насамкінець було проанонсовано наступну недільну літературно-пісенну зустріч, окреслену назвою «Зимовий поетичний пісенний етюд».
Чекаємо всіх охочих на нашій літературно-пісенній зустрічі у неділю 17-го грудня о 12.00!


Віртуальна вікторина "Міжнародний день гір"

 

пʼятниця, 8 грудня 2023 р.

9 грудня - Міжнародний день пам’яті жертв злочину геноциду. Огляд книг «Пам’яті жертв злочину геноциду»

Коли нав’язлива ідея з‘являється у хворобливій уяві однієї впливової психічно неповноцінної людини, яка жадає влади і прагне принижувати та знищувати інших, це страшно.
Та набагато страшніше, коли цю “ідею” підхоплюють інші. Якщо тих, хто її поділяє - тисячі, то це вже - моральне дно нації й невдовзі відгукується мільйонами жертв, скалічених доль, довгими роками депресії й повільного оговтання упосліджених народів на тих теренах. І це вже свідчить про днище нації-поневолювача й суцільний морок в головах її громадян, які не усвідомлюють власного невігластва.

Історії відома безліч геноцидів: від геноциду антів, скоєного дикими аварами в 602 році та іншими нелюдами по всьому світі, аж до сучасного геноциду українців, скоєного росіянами в Бучі, Маріуполі та на інших теренах України.
А поміж тим - масштабні геноциди ХХ ст.: українців - Голодомор 1932-33 років, євреїв у 1939-1945 рр. під час ІІ світової війни.
Також не минув геноцид і ромів (та всіх, хто був подібний до них зовні), і кримських татар та інших малих поневолених народів.

Ра́фал Ле́мкін, польський та американський науковець-правник єврейського походження, фундатор дослідження геноциду, вважає, що це поняття означає "скоординований план різних дій, спрямованих на знищення суттєвих основ життя національних груп з метою їхнього знищення. Метою такого плану буде розпад політичних і соціальних інститутів, культури, мови, національних почуттів, релігії та економічного існування національних груп, а також знищення особистої безпеки, свободи, здоров'я, гідності та навіть життя осіб, що належать до таких груп".
… Все, чого наразі прагне росія. І якщо раніше її антиукраїнська політика полягала в цілеспрямованій організації голодомору, пізніше — у його невизнанні, то тепер — в організації нової, гібридної форми геноциду, поданої під ідеєю “визволення”.

Багато питань лишається дискутивними, проте адекватності сприйняття ніхто не скасовував. Саме тому ця тема підлягає грунтовному вивченню, аналізу й проговоренню світовою спільнотою. 
Тож бібліотекарі ЦРБ ім. Г. Сковороди напередодні цієї сумної дати підготували опис тематичних книжок.


Ілля Левітас «Праведники Бабиного Яру»
Книжка є важливим свідченням про велич людської душі в роки Другої світової війни.
Її сторінки розповідають історії самопожертви, що стали неодмінною частиною національної спадщини. Незважаючи на смертельні небезпеки, що загрожували життю, тисячі громадян України стали героями, рятуючи єврейських співвітчизників від нацистської загибелі.
Це видання - важливий внесок у визнання та пам'ять про тих, хто врятував невинні життя в роки війни. Вона заслуговує на увагу кожного читача і є прикладом людяності та героїзму в найважчі часи історії.

Федір Зубанич «Посеред крику біди»
Автор на основі численних фактів майстерно висвітлює героїзм і благородство тих, хто, ризикуючи власним життям, рятував єврейських співвітчизників від нацистської жорстокості під час Другої світової війни.
Книжка цікава тим, що автор не обмежується лише констатуванням фактів, але і створює глибинний емоційний контекст через живі свідчення осіб, прямо пов'язаних з цими подіями. Такий дослідницький підхід призначений для того, щоб не лише зацікавити фахівців, але й здобути симпатію широкого загалу, для кого історія двох народів — українського та єврейського — стає неабияк важливою.

«Голодомор 1932-1933 років в Україні як злочин геноциду»
Монографія, присвячена правовим аспектам Голодомору 1932-1933 років в Україні, є важливим внеском у вивчення та оцінку трагедії, яка визначила долю багатьох поколінь українців. Автори глибоко досліджують правові виміри Голодомору, включаючи методологію його оцінки, історико-порівняльний аспект, правову кваліфікацію як геноциду, а також визначення суб’єктів злочину та потерпілих.
Важливим аспектом є аналіз Голодомору в ширшому контексті радянського геноциду проти української нації, що розкриває складні механізми та сприяє глибшому розумінню історичних подій. Монографія створена на основі досліджень, проведених кафедрою міжнародного права і Центру міжнародного захисту прав людини Національного університету «Києво-Могилянська академія» в рамках наукового семінару «Голодомор в Україні у світлі Закону «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні» і міжнародного права», що викликає довіру до надійності та академічної обґрунтованості представленого матеріалу.
Це видання рекомендуємо як для науковців та викладачів, аспірантів та студентів, так і для широкого кола читачів, які зацікавлені у глибокому розумінні історичної пам’яті.

Володимир Сергійчук "Голодомор 1932—1933 років як геноцид українства"
Видання є важливим внеском у вивчення трагічних моментів історії України. Автор, користуючись архівними документами та свідченнями очевидців, переконливо аргументує штучну природу Голодомору, що є геноцидом в контексті конвенції ООН щодо запобігання злочинів проти людства.
Рекомендуємо цю книжку як докладне та авторитетне джерело для всіх, хто цікавиться історією України та має на меті поглиблене вивчення Геноциду 1932—1933 років.

“Голодомор 1932-1933 років. Геноцид українського народу” (Денис Гетьман, Ігор Юхновський та інші)
Широкоформатне ілюстроване видання від Українського інституту національної пам’яті найменоване як “виставка”. Водночас, воно є промовистим атласом масштабів і наслідків рукотворного лиха, яке прокотилося українськими землями на початку 30-х років ХХ століття. Посутньо - це концентрована, структурована історія України від проголошення нею державної незалежності, крізь пекло голодомору - до висновків світової спільноти на межі 2000-х - у цифрах, документах, графіках, датах, мапах, фотографіях. Попри важкість тематики, це видання якнайкраще підійде для непідготованого читача, а також для незабутніх уроків історії України. За його допомогою можна легко пояснити важкі речі й висвітлити наслідки радянської риторики зі знищення непокірних народів. І підтвердити скоєні проти людства злочини документальними фактами - фотокопіями з архівних документів.

Сергій Грабовський, Ігор Лосєв “Azat Qirim чи колонія Москви?”
Книжка двох українських публіцистів, журналістів, політологів, істориків, к.ф.н. Сергія Грабовського та Ігоря Лосєва розповідає про історію Криму від доби Кримського ханату до анексії Криму російською федерацією, про кілька хвиль імперського геноциду кримськотатарського населення, основні його чинники й формування засад кримськотатарського відродження на початку ХХ століття, про боротьбу кримців за свободу, знаковим виявом якої стала Кримськотатарська революція 1917 - 1918 років , про один з найбільших злочинів радянського тоталітарного режиму - насильницьке виселення кримськотатарського народу з його історичної батьківщини, у травні-червні 1944 року. Видання являє собою український погляд на кримсько-татарську історію та може бути цікавою науковцям, вчителям, студентам та кожному, хто небайдужий до долі кримців.

Ґульнара Бекірова “Пів століття опору. Кримські татари від вигнання до повернення (1941 - 1991). Нарис політичної історії”
Книга Ґульнари Бекірової, кримськотатарської діячки, дослідниці історії, членкині Українського ПЕН-клубу, за передмовою та післямовою борців за волю кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва та Рефата Чубарова, розкаже про чи не найтрагічніший період історії кримськотатарського народу - 1941 - 1991 роки. Про кримських татар як заручників ІІ світової війни. Про окупацію Криму нацистами. Про вигнання з рідної землі й марні намагання гнобителів стерти історичну пам’ять гордого корінного народу Кримського півострова. Про поневіряння “покараного народу” на чужині. Про стихію народного опору. Про зовнішню підтримку й виборений дозвіл повернутися додому. Про все це - у ґрунтовному виданні на 500 сторінок, що містить історичні розвідки, спогади, фотографії та архівні документи.

А також пропонуємо прочитати на цю тему інші книги, які є в нашій бібліотеці:
  • Олеся Стасюк «Нариси про Голодомор»
  • Валентина Борисенко «Свіча пам’яті. Усна історія про геноцид українців у 1932-1933 роках».
  • Український Голодомор 1946-1947років: непокаране зло (Упорядник і автор Андрій Бондарчук).
  • Книга свідчень. Анатомія російської анексії Криму (Упорядниці Анна Андрієвська та Олена Халімон).
  • «Український Голокост 1932-1933» (Упорядник о. Ю. Мицик, Л. Іваннікова)
  • Жанна Ковба «Людяність у безодні пекла».