У переддень ювілейної 35-ї річниці Незалежності України в Бібліотеці Сковороди, за доброю традицією, ми співали "Пісні української державності". Таку назву мала недільна літературно-музична зустріч, що пройшла у читальній залі на вул. Освіти, 14-А.
Попри молоду офіційну дату відродження незалежності та формування державних інституцій, Україна – країна з давньою славетною історією, закарбованою в піснях. Саме через пісню проявляється сила українського духу, правда і свідчення про самовідданість синів і доньок нашого народу.
Ми зійшлися, аби відчути, як у піснях оживає історія України та її боротьби за свободу, цілісність і державний суверенітет. Адже за кожною піснею – життєва історія людини, через серце якої проходить вітальна, життєствердна енергія українства. Тож цього разу ми не тільки співали. Ми багато говорили і згадували.
Про українське козацтво, яке формувалося у постійній збройній боротьбі проти нападів Османської імперії, – у пісні Ігоря Якубовського на слова Юрія Тімофеєва "Марш українців".
Про небесну покровительку козаків Божу Мати, образок якої оберігав кожного з них у бою, – як у пісні "Покрова" на слова Тетяна Лавинюкова.
Про Січових стрільців та воїнів УПА, чиє прагнення волі звучить у пісні Левка Лепкого "Ой видно село" та в марші "Зродились ми великої години" (слова Олеся Бабія, музика Омеляна Нижанківського).
Про славетний Народний етнографічний хор "Гомін" під орудою Леопольда Ященка, що був створений 1969 року, щоб будити національний дух українців, а вже у 1971-му був заборонений як "націоналістичний".
І про народну артистку України Галину Яблонську (Halyna Yablonska), яка ще на світанку незалежності написала віршовану присвяту хору "Гомін, гомін по Вкраїні". А через 32 роки пісня, створена на ці слова Ігор Якубовський, у виконанні учасників "Вокальної студії на Освіти" зазвучала дуже потужно.
Про події Революції Гідності та спротив українців від початку російсько-української війни у 2014 році, відображені в піснях Ігоря Якубовського "Відродження духу" та "Вона безсила проти танка" (слова Тетяни Яровициної (Tenditna Syla)).
Про мужню юну дівчинку Євдокію, загорнуту в український стяг, яка зустрічає українські танки в селищі на Донеччині, – у пісні "Євдокія" на слова Ростислава Радишевського.
Про події початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну в 2022 році та порятунок цивільними поранених бійців, які стали на шлях відваги та самопожертви, – у пісні на слова Лариса Недін "Хресний шлях".
Про пограбовану, зранену бучанську весну в пісні на слова Катерина Флекман "А Буча жива".
Про 24-ту окрему механізовану бригаду імені короля Данила та жорсткі й тривалі бої за місто Часів Яр у Донецькій області у квітні 2024-го – "Двадцять четверта тримає Часів Яр" (слова Олександра Заруби).
Про кохання відважного воїна, який, боронячи Україну, не раз зазирав у вічі смерті, — у пісні "Зорі кохання" на слова Ольга Ходацька, та всіх і й не перелічиш…
А завершували зустріч улюблені багатьма з нас пісні "Боже великий, єдиний" (слова Олександра Кониського, музика Миколи Лисенка) та шлягером "Україна" Тараса Петриненка.
Отже, завдяки нашим недільним зустрічам ми не тільки разом вивчаємо авторів пісень, а й формуємо ідентичність. Дякуємо захисникам України всіх часів, завдяки яким ми маємо змогу це робити. Завжди пам’ятаємо про ціну.
З Днем Незалежності, дорога Україно!
Немає коментарів:
Дописати коментар