12 грудня у Центральній бібліотеці Солом'янки відбулася лекція від нашого колеги, краєзнавця Олександра Михайлика, присвячена непересічній родині Зерових. У нашому районі є вулиця Братів Зерових та парк імені Миколи Зерова.
Даруйте нам за якість фото, не було світла. Хоча ні, світло якраз було - душевне! Воно йшло від тих людей, які прийшли послухати про родину Зерових. Уявіть лише - всі семеро дітей Костя Іраклійовича і Марії Яківни Зерових здобули освіту, стали видатними постатями. Родина дала світу двох поетів і перекладачів - Миколу та Михайла та двох ботаніків - Дмитра і Костянтина! А ще в родині були інженер, двоє лікарів!
Ми докладно зосередилися на трьох братах - Миколі, Дмитрові та Михайлові. Згадали, як по-різному склалася їх доля. Микола був розстріляний в сумнозвісному урочищі Сандармох 3 листопада 1937 року, Михайло (псевдонім Орест) відбув 3-річне ув'язнення, повернувся з нього 1941 року, а після Другої Світової Війни його життєвий шлях проліг у еміграцію в Німеччину, де він видав як власні твори, так і загиблого брата. Спочив на чужині 1963 року, але у 1994 був перепохований у Києві. Дмитро 1937 року став доктором біологічних
наук, успішно захистивши дисертацію. Згодом тривалий час очолював Інститут ботаніки, Українське ботанічне товариство.
Звучала на нашій зустрічі і чудова поезія Миколи Зерова та Михайла Ореста, яка не залишила нікого байдужою. Наш відвідувач також прочитав поезії Миколи Зерова та Михайла Зерова (Ореста).
А на завершення відбувся сюрприз для всіх присутніх - наш колега, музикант Ігор Якубовський виконав дві поезії Миколи Зерова - "Суниці" та "Чистий четвер", на які він написав музику. Це було надзвичайно зворушливо.
Немає коментарів:
Дописати коментар