Сім життєствердних книжок на початок року

Нам усім, і дорослим, і малим, і скептичним підліткам, потрібно хоч трішечки дива. Особливо, коли здається, що все навколо - проти тебе, скрізь - безпросвітна печаль і темрява, ніякого натяку на "покращення". У такий час допоможуть добрі книжки, які змушують повірити у перемогу добра й наявність того самого світла в кінці тунелю. "Україна молода" підібрала сім старих і нових книжок, які допоможуть юним гідно ввійти в новий читацький рік.

У найменших читачів свої мірила добра і зла. Вїхньому світі діють казкові персонажі, здебільшого з народних казок про тварин. А там - усе строго: перемагає добро, вовка вбивають лісоруби, бабцю дістають із звірячгого черева. Усі здоровіі щасливі. Ідеальне читання для таких читачів у будь-яку пору року - народна казка. 

Оксана Лущевська. "Вовчик - колядник" 
(видавництво "Братське, 2013). Свіженька книжка - картинка письменниці О.Лущевської - це переробка народної казки про хижого вовка - колядника, який на Різдво зжер тих, до кого прийшов колядувати. Наш Вовчик - не такий, хоча, за легендою, онук того самого вовка з казки. Кудлятий персонаж Оксани Лущевської та художниці Світлани Балух - літературний родич "Малого Вовчика" Іана Вайнбоу й "Людвігові Хитрому - ура, ура, ура!" Яна Улофа Екгольма; хоч він і походить із сімей  злющих і хижих диких звірів, поте сам - добрий. Тут ніхто нікого не їсть, усі щасливі і здорові.

Умберто Еко. Три оповідки ("Лаурус", 2013). Свою першу книжку славетний італієць Умберто Еко написав у часи, коли словосполучення "атомна війна" й "холодна війна" звучали десь так само часто, як нині слова "кинути у фейсбук". Утім, виявляється, гуманістичне послання - "І так усі зрозуміли, / як чудово жити без бомб" - актуальне й нині. Не так давно книжка "Три оповідки" У.Еко в ілюструванні Евдженіо Кармі побачила світ українською мовою у перекладі Мар'яни Прокопович. Радимо її читати дошкільнятам, пояснюючи по ходу, що таке "атом" і "цивілізація", а також - чому всі люди різні, проте рівні. Так дитина зрозуміє, що зло все-таке є, але ми здатні з ними боротися. І починати слід із себе, просто зараз.

Зірка Мензатюк. "Ангел Золоте Волосся" ("Видавництво Старого Лева", 2013). Цю повістину радимо читати дітям, які переживають нелегкий і травматичний досвід. У головної героїні, четверокласниці Галі Супрун, усе в житті йде шкереберть: нова вчителька до неї чіпляється у класі всі дражнять, братик уже кілька місяців у лікарні, мама ось-ось втратить роботу, і їм доведеться втратить квартиру... Тут не те що маленька дівчинка, тут би кожен упав у депресію. Але вихід із неї є - це Ангел Золоте Волосся, який являється дівчинці в тяжку хвилину. Не для того, щоб в одну мить усе виправити, а для того, щоб навчити Галю бачити хороше навіть у поганому, щоб змусити знову повірити в диво. І диво таки трапляється!

Володимир Рутківський. Потерчата ("Навчальна книга - Богдан", 2013). Це автобіографічна повість для школярів про дитинство малого Володьки в часи Другої світової війни. Окупація, поліцаї, партизани, недоїдання, діти, які, граючись, підриваються на бомбах, - вустами дитини Рутківський розповідає живу історію ХХ століття, про яку не прочитаєш у підручниках. І попри все, сміється вустами тієї ж дитини. "Потерчата" нагадують про те, що найважливіша цінність - це людське життя, і що діти завжди лишаються дітьми, навіть тоді, коли їхні ігри балансують на межі життя і смерті.

Юстейн Гордер. "Помаранчева дівчинка" ("Літопис", 2009). Це насамперед історія великого й красивого кохання, що в якийсь момент перетворюється на філософську притчу про життя. За сюжетом, її автори - п'ятнадцятирічний Георг і його тато, Ян Улав, який помер, коли синові було всього три з половиною рочки. В останні дні життя тато, знаючи, що він смертельно хворий, пише "дорослому" синові "лист у майбутнє". У ньому йдеться про загадкову Помаранчеву дівчинку, жінку, яка докорінно змінила  життя обох чоловіків і вже багато років зворушує серця читачів у всьому світі. "Помаранчева дівчинка" - це нагадування про те, що часом потрібно перечитувати й перевидавати старі книжки.

Оксана Думанська. "Дитя епохи" ("Піраміда", 2009). Повість радимо читати старшокласникам, особливо тим, які цікавляться не лише комп'ютерними іграми, одягом і дискотеками. Головна героїня, одинадцятикласниця Люба, одного дня втрішує покинути школу й піти працювати в редакцію газети. Іспити можна скласти екстерном, а ось життєвого досвіду в школі не здобудеш, міркує дівчина з доброї і порядної родини. Ця книжка - про те, як важливо думати й робити власний вибір, навіть якщо ніхто тебе не розуміє. Про те, що дорослі теж помиляються, хоч і не поспішають цього визнавати. Написано за реальними подіями, з життя родини львів'янки Віри Ремажовської, лауреатки премії "Гордість країни - 2010".

Дорота Тераковська. "Мишка" ("Грані - Т", 2013). Повість "Мишка" - найскладніша в списку. Це книжка для старших читачів, для підлітків, які ось-ось увійдуть у статус дорослих. "Мишка" - книжка дуже християнська за духом, і не лише тому, що в ній ви знайдете перелицьовану історію Адама і Єви. Головна її ідея - прийняття того, що посилає нам Господь, що все хороше й погане - це дар і випробування. Мишка, дівчинка із синдромом Дауна, народилася в багатій та успішній сім'ї і змусила своїх батьків буквально переродитися, переосмислити своє життя і цінності, які його визначають. і якщо по правді, "Мишка" - найбільш життєствердна книжка з цсього списку, оскільки після неї кожен читач більше цінуватиме прості речі, які йому далися просто так, даром. І можливо, кожен з нас стане трішечки добрішим, уважнішим, толерантнішим до тих, хто нас оточує.

© Купріян, О. Перемога добра. Сім життєствердних книжок на початок року / Ольга Купріян //  Україна молода. - 2014. - 14 січня. - С.14.