Премія "Книга року ВВС"

Українська служба ВВС - україномовне відділення Британської Телерадіомовної Корпорації. Українська служба ВВС є зобрема підрозділом міжнародної радіостанції BBC World Service, яка веде мовлення більш ніж 30-ма мовами по цілому світу. Аудиторія Української служби ВВС, як повідомляла служба в період існування радіомовлення, становила близько 5-ти мільйонів слухачів.

Українська служба ВВС почала мовлення 1 червня 1992 року (після розпаду Радянського Союзу) і припинила мовлення 29 квітня 2011 року, залишившись лише в Інтернеті на сайті bbc.ua. 

Премія "Книга року ВВС", що становить еквівалент 1000 британських фунтів в українських гривнях, вручається автору найкращої книжки художньої прози та автору найкращої дитячої книги. Переможців визначає журі. Приз не може бути розділений.

Книга року Бі-Бі-Сі (Книга року ВВС) - літературна нагорода україномовним літературним творам, що присуджується Британською телерадіомовною корпорацією (Бі-Бі-Сі).

Премія присуджується з 2005 року. Із 2012 року премія оголошується у двох категоріях: "Книга року ВВС" та "Дитяча книга року ВВС".

Номінують книг на конкурс видавництва. Переможця визначає журі. Від одного видавництва у кожній категорії організатори приймають до трьох повноформатних книжок нової української прози, виданих у період між щорічним Львівським форумом видавців (проходитьу вересні), а видавництвам книжок - попередніх переможців дозволяється додатково номінувати одну книгу автора - переможця.

ВВС оприлюднює довгі списки книжок - номінантів, поданих на премію видавництвами. Довгий список складає редакція ВВС України. В грудні оприлюднюються короткі списки із поданих книжок, журі визначає "короткий список" (фіналістів) із п'яти або менше видатних книжок. Після цього журі обирає переможця.

До довгого списку премії Книга року ВВС - 2013 увійшли 20 видань:

Катерина Бабкіна. Соня. Харків: Фоліо. - 2013.

"Соня" - дебютний роман найяскравішої української молодої поетки - це історія про любов, молодість, кордони, гомосексуалістів, євреїв, Німеччину, Польщу, Албанію, Чорногорію, Салоніки, контрабанду, молитву, інцест, вічне життя, заробітчанство, вагітність, пошук, Аллаха, чудеса та чотириста тисяч євро. 

Христя Венгринюк. Хутір Америка. Книги - ХХІ. - 2013.

Химерно-містично-історичний роман "Хутір "Америка" розкритий душею і лоном. Можливо, лише в Америці божевільний вміє любити як мудрець. А блудниці стирають голови у поклонах. І ніхто не знає, який шлях є блаженнішим, хоч усім дуже треба (!) до раю (наче вони знають, що це і де). У кожній хаті стигматично точиться кров із серця і стегон. І так само синхронно зупиняється дихання від оргазмів і молитов...

Руслан Горовий. Гагарін і Барселона. Львів: Кальварія. - 2013.

"Книжка - Бомба! - говорить лідер гурту "Скрябін" Кузьма Скрябін. - Сила інтелекту і слова Автора робить наш примітив родзинкою літературного твору. Книжка про життя наше, така страшна, що аж смішна. Парадоксально, але правда". У цій книжці намає жодної вигаданої історії чи персонажу - всі вони взяті з реального життя та доповнені власним, доволі багатим та різноманітним, життєвим досвідом автора. А повість "Дев'яноста хвиля міграції" - майже автобіоргафічна... Тож ця книжка не читається - вона проживається.

Любко Дереш. Миротворець. Львів: Кальварія. - 2013.

Під обкладинкою зібрано дві повісті та оповідання, об'єднані мотивом зустрічі з Богом - через доторк до Вічності та віднайдення зв'язків між усім сущим на землі. Збірка "Миротворець" цілковито поза національними і взагалі насущними проблемами.

Любко Дереш. Остання любов Асури Махараджа. Київ: Нора-Друк. - 2013.

"Остання любов Асури Махараджа" - алегорична історія про демона, який вирішив покинути розкіш нижніх світів заради любові до сліпої дівчини з україни, що мешкає в самому серці Нью-Йорка. Протистояння напівбогів і демонів, демонстрації на Уолл-стріт і харизматичні проповідники, метафізичні запитання і смачні історії з лівообертальних світів (толерантна назва пекельних планет) - все це у новому романі Любка Дереша про любо, від якої тане серце.

Володимир Діброва. Переказки. Київ: Комора. - 2013.

Збірка Володимира Діброви "Переказки" складається з одинадцяти розділів. Кожен із ниж єкоментарем та варіацією на теми відомих казок та інших літературних творів. Серед них є й зразки фольклору, і розповідь із народних уст, і міф, і дума, й оповідання-притча для першокласників, і уривок із Біблії, й навіть один сучасний роман. Усі ці твори подаються в переказі автора і супроводжуються літературознавчим коментарем, який швидко перетікає у спогади, а тоді - в окрему історію. Такий жанр дозволяє поєднувати національне з індивідуальним, а універсальне - з особистим.

Але перш за все "Переказки" є вдивлянням у казку та її повільним читанням. Там, де йдеться про вічне, не може бути поспіху.

Роман Іваничук. Торговиця. Харків: Фоліо. - 2013.

"Торговиця" - перша книга Романа Іваничука про рідне місто Коломию. Всього у його творчому доробку 21 книга, однак це - перша "дань" Коломиї, яку він називає Містом.

Сюжет роману має дві лінії, хоча головний герой - один і той же. В книзі переплітаються молоді роки автора, коли він був гімназистом, і його дні "на схилі літ" - на тій самій вулиці, у тому самому Місті. Поряд з ним живуть люди, які в ті часи теж переживали всі неспокійні події в Галичині.

Оксана Кришталева. Смак грибної юшки. Львів: Апріорі. - 2013.

Про що ж ця книжка?..

Якщо коротко, - про кохання й зраду. Про чари й розчарування. Про самотність і сподівання. Про життя. В ісіх його комічних, трагічних і абсурдних проявах. Про дівчину, котра шукає свого щастя й спокушається на випадок, довірившись долі. Про молоду лівівську журналістку, котра не впадає у відчай і не втрачає почуття гумору навіть у хвилини найсильнішого душевного болю. Адже вірить. У себе. В людей. У те, що все неодмінно зміниться на краще.

Ілько Лемко. Львів - місто кохання. Львів: Апріорі. - 2013.

"Львів - місто кохання", в анотації до неї йдеться про те, що вона складається з історій львівського кохання, оправлених в контекст історичних подій давньої епохи. Відтак, там є чотири розповіді: "Кохання і смерть" (1594 рік), "Кохана короля" (1634 рік), "Війна за наречену" (1559 рік), "Спалене кохання" (1518 рік). В передмові до книги Ілько Лемко написав: "Якщо кохати, то тільки у Львові..."

Варто зауважити, що ця книжка є художньою, але, як наголосив автор, вона на 90% відповідає історичним реаліям.

Володимир Лис. Соло для Соломії. Харків: Клуб сімейного дозвілля. - 2013.

Вона йде за покликом серця, помиляється сама й легко пробачає помилки іншим, сходить на самий верх величі людського духу та падає у безодню засудження оточуючих... Карколомні події ХХ століття - війна, примусова колективізація - події, що назавжди змінили не тільки людей, а й Україну. Та у межах історії країни це лише пункт статистичних даних, за яким немає нічого, окрім чисел. А як щодо історії однієї людини, жінки, котра прагла звичайного земного щастя?

Юрій Макаров. За чверть десята. Київ: Нора-Друк. - 2013.

Самотній викладач іноземних мов, поліглот і бонвіван, раптом помічає, що всі його машинальні й ненавмисні прокльони матеріалізуються з дивовижною буквальністю.

Ця оставина, як і поява в його житті юної розкутої жінки, змушують головного героя роману проаналізувати своє минуле і спробувати підбити попередні підсумки життя. Дія відбувається у впізнаваних декораціях сучасної столиці України. 

Марія Матіос. Черевички Божої матері. Львів: Піраміда. - 2013.

Це трагічна буковинська історія червня-липня 1941 року, в якій і справді нема пересичення правдою.

Іванка Борсук - головна героїня книжки, що перекочувала зі сторінок повісті "Москалиця", у свої дванадцять рочків розуміє найголовніше: що є Добро і що є Зло.

Бездоганне знання народних традицій і гуцульських вірувань, людської психології та історичних фактів і на цей раз дозволили Марії Матіос відтворити особливу драму людини ХХ століття на території, яку історик Тімоті Снайдер назвав "кривавими землями".

Ярослав Мельник. Далекий простір. Харків: Клуб сімейного дозвілля. - 2013.

Роман - загадка, роман - питання, роман - іспит!
У світі, де очі вважаються атавізмом, а можливість бачити - божевіллям, з'являється зрячий юнак. Габра намагаються вилікувати, але йому вже судилося дізнатися про страшну таємницю правителів цього грандіозного хмарочоса - держави, де мільйони людей контролюються електронними давачами і не здогадуються, що живуть за хмарами...

Кость Москалець. Вечірній мед. Київ: АБАБАГАЛАМАГА. - 2013.


Ірина Савка. Осиний мед дикий. Львів: Видавництво Старого Лева. - 2013.
Це фактично калейдоскоп: одна за іншою змінюються картини, в яких ми встигаємо познайомитися з героїнями, рідше з героями, і зафіксувати одну чи дві події оба миттєвості в їхньому житті. Сюжети - знайомі: вийшла заміж за нелюбого, забрали кобилу в колгосп, розстріл повстанців, самотність після смерті дітей, ненавсить і прощення чоловіка, що б'є, зрада чоловіка, знайомство дитини - байстрючки з татом, перша любов, учительська бідність і жарти.
Це не роман і навіть не збірка оповідань, а словесний відповідник картинної галереї з багатьма знайомими сюжетами.

Василь Слапчук. Книга забуття. Київ: "Ярославів вал". - 2013.
Роман - автокоментар Василя Слапчука - це історія Любові й гідності. Війна позбавляє всього найдорожчого, але людина може знайти в собі сили вибудувати життя заново на чкихось зовсім інших засадах, ніж досі.

Наталка Сняданко. Фрау Мюллер не налаштована платити більше. Харків: Клуб сімейного дозвілля. - 2013.
Коротке повідомлення кримінальної хроніки в ранковій газеті може стати саме тим поштовхом, який спонукає людину по-новому глянути на своє життя. Христина і Соломія разом вирушали до Берліна на пошуки щастя. Тіло однієї з них тепер лежить на бруківці, обведене крейдою. Але що підштовхнуло молоду жінку до цього кроку? Можливо, нерозділене почуття до своєї подруги?

Марина Соколян. Серце гарпії. Київ: Нора-Друк. - 2013.
Головна героїня нового роману Марини Соколян на ім'я Ярослава Немирович стає свідком злочину і, тікаючи від переслідування, опиняється в далекому селі. Згадуючи минуле, вона розуміє, що певно. мірою сама спровокувала ситуацію, яка призвела до загибелі людини. Ярослава має багато талантів, зокрема, схильність до хитрих вигадок і уміння впливати на емоції людей. Застосовуючи ці здібності, вона зробила непогану кар'єру і навіть не помітила, коли звичка маніпулювати людьми набула рис професійної деформації її особистості. Ярослава хоче провести деякий час в спокійній атмосфері й знайти спосіб дати раду власній совісті, але знову опиняється у вирі подій.
Авторка роману, вибудовуючи сюжетні лінії, ставить головну героїню в непрості життєві ситуації, а яких не завжди вдається визначити межу, котру не варто переступати задля досягнення результату.

Надія Степула. Сьомий аркан. 78 Arcanum. Український пріоритет. - 2012.
Авторка вперше в українській прозі презентує екзотичний, сповнений таємниць роман - таро. Надія Степула по-своєму модернізує жанрові канони роману - таро. Інтерпретація окремих карт стає  в неї органічною  складовою тексту, виконуючи  функцію  антиципації (випереджаючого натяку на те, що може статися з персонажами в майбутньому).
Роман - таро "Сьомий аркан" розгортається перед читачами як один із варіантів захоплюючої інтелектуальної гри. "Цей мій роман, - зазначає авторка в передмові, - то розкладена колода карт Таро, а хто її розклав, коли, чому й навіщо - має з'ясувати для себе хіба читач. Або так і не з'ясувати..."

Тарас Прохасько. Одної і тої самої. Чернівці: Meridian Chernowitz. - 2013.
Нова книга Тараса Прохаська - це спроба пояснити передовсім самому собі те, що відбувається поза самим собою. Своєрідна параесеїстика, парапубліцистика. Оскільки тем, які по-справжньому цікавлять автора, обмаль, оскільки речі, які здаються важливими, доводиться в різний спосіб повторювати мало не щодня, тому і назва "Одної і тої самої", себто - "одне і те ж". Судячи з усього, минула Україна свою велику роль уже відіграла. Поредовсім вона вже була великою імперією, яка створила певну єдність чи, радше, - об'єднану мішанку радісних наївних племен, що жили на найсприятливішій території. Увібравши в себе підставові риси цих племен, вона зацементувала їх у неповторну модель. І власне тоді досягла своєї найбільшої величі. Вона полягала в тому, що це місце не мало бути порожнім. Все решта - несуттєве. І те, що модель української імперії трималася на самознищенні, - також. Але вона заповнила отвір між лісом і степом. Породила дивну культуру, яка не відповідає ні лісові, ні степові. Натомість і ліс, і степ відповідають їй. Тобто, все вже відбулося. Місія виконана.