Друзі, 2 березня о 12:00 запрошуємо на презентацію книги "Лірика маріупольських бомбосховищ" Оксани Стоміної – української поетеси, свідка трагічних подій оборони Маріуполя, яка на початку повномасштабного вторгнення росії в Україну перебувала в Маріуполі. Чоловік Оксани, Дмитро третій рік у полоні.
Ця поетична збірка, що вийшла нещодавно за підтримки видавництва "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА", містить документальні фото з об’єктивів відданих маріупольців, що знаходили сили і сміливість фіксувати події в облозі. На презентації ми познайомимося з ними ближче.
Ось як сама Оксана пише про книгу:
"Ця книжка далась мені важко. Це не стільки поетична збірка, скільки меморіал. В пам'ять про загиблих, про зруйновані міста й скалічені долі, про те, що неможливо відбудувати й те, що відбудується обов’язково. З глибокою повагою та вдячністю до захисників і думкою про полонених. З впертою вірою в справедливість. З теплом до наших неймовірних людей і зневагою до ворогів. А головне – з любов’ю, яка не перестає і точно приведе нас до перемоги. Я не складаю вірші, я просто записую те, що не можу втримати всередині. Під обкладинкою – римоване особисте. Моє і наше. Наше із вами. Важке, сумне, написане напомацки в темряві маріупольського підвалу, наговорене на диктофон дорогою з Байкового кладовища, виплакане біля стіни Михайлівського… Тут – смс вбитій росіянами подрузі та листи чоловікові в полон. Тут те, що сниться після поганих новин, або пишеться в невиразному передчутті, за лічені хвилини до телефонного дзвінка... Присвяти, імена, присвяти. Навіть трохи пафосу. Такий собі "підвальний пафос", щоб втриматись на плаву. Бо, як виявилось, коли на голову падають бомби, автоматично починаєш розмовляти голосно, так, щоб перекричати канонаду. Ці тексти автентичні – зі зморшками і подряпинами на тілі. Хочу, щоб вони залишались в первинному вигляді. Бо здебільшого вони написані в такому стані, коли не обираєш слів, коли слова обирають тебе. Я не збираюсь це забути. Маю розповісти онукам. Тому – книжка. Для самої себе й для тих, хто теж не хоче забути."
Тож закликаємо вас, друзі, прийти й розділити з нами свідчення про українців, на долю яких випали жахливі випробування війною.
Немає коментарів:
Дописати коментар