Анонс заходу

На Творчих Читаннях 4 та 8 березня знайомитимемося з романом-бестселером "Полліанна" від американської письменниці Елеонор (Елінор) Портер – про дівчинку-сироту, яка знаходить позитив у будь-яких обставинах і ситуаціях.

Батьки Полліанни померли, і весь її спадок – лише декілька книжок. 11-річна дівчинка приїжджає до своєї тітки міс Поллі Ґарінгтон, що живе одна в величезному будинку. Тітка педантична, сувора й дає згоду на приїзд племінниці виключно з почуття обов'язку.

Полліанна – цілковита протилежність тітки Поллі: вона активна, життєрадісна, розсудлива. Дівчинка вчить своє оточення "грі в радість", якої її навчив свого часу батько, пояснивши, що треба радіти всьому тому, що в тебе є…

Українські школярі залюбки вивчають твори "Полліанна" та "Поліанна дорослішає" у школі. Тож до зустрічі наступного вівторка і суботи!

Цікаві факти про "Полліанну":

• Оригінал роману опублікований в 1913 році. На піку своєї популярності книга була знана як "Весела дівчина".
• За мотивами "Полліанни" в США та інших країнах знято кілька телесеріалів і фільмів, перший з яких побачив світ 1920 року.
• Внаслідок успіху роману з'явилися слова: прикметник "полліаністичний" й іменник "полліанізм", які стали популярними термінами для опису типу особистості з невгамовним оптимізмом, що зберігається навіть за найнесприятливіших чи знеохочувальних обставин. Іноді їх використовують у принизливому розумінні, коли оптимізм є надмірним до наївності або в ситуації відмови прийняти факти невдачі.
• У 2002 році жителі Літтлтона, штат Нью-Гемпшир, відкрили бронзову статую на честь Елеонор Портер, авторки книг про Полліанну та однієї з найвідоміших мешканок міста. Статуя зображує усміхнену Полліанну з широко розкинутими руками для привітання.
• Існує кілька перекладів "Поліанни" українською – від різних видавців і перекладачів. Ім’я дівчинки і авторки вони подають по-різному, але суті справи це не змінює – книга давно стала класикою дитячої літератури, і її читають!

Творчі читання "Ключі сили"

На Творчих Читаннях 25 лютого було дуже творчо. Ми пропрацьовували власні емоції та здобували Ключі Сили!

"Ключі сили" – неймовірна книга про те, про що з нами в дитинстві не говорили дорослі. Погодьтеся, у кожному з нас ще змалечку "сиділа" потреба розуміти себе, свої емоції та їхні наслідки – дії. І знати, для чого нам усе це й що з усім цим гамузом робити.

Для цього мудра авторка книжки, знана психологиня Світлана Ройз, ввела до книжки ключову постать – дядька по татовій лінії, який переживає важкий період у житті, і через це поселяється в родині брата. Та цей унікальний чоловік має Ключі Сили і готовий ними щедро ділитися з іншими. Він дуже цікавий і неймовірно щирий у своїй комунікації з головним героєм книжки Костиком та вчить його багатьох секретів екологічної взаємодії з навколишнім світом.

Сторонній авторитет важливий. І якщо ви або ваша дитина мали в своєму житті гідний приклад, – то вам дуже пощастило! А якщо ні – допоможіть собі книжковим старшим товаришем від Світлани Ройз!

Нам дарують книжки

Приємно, що добрі люди не забувають про бібліотеку, а дні дарування книжок перетворюються на місяці дарування книжок!

Сьогодні хочемо щиро подякувати пані Ірина Новікова за дитячі видання та розвивальні матеріали! Чудові збірки казок, твори Всеволода Нестайка та, навіть, книжки для юних поліглотів – ось чим збагатилася поличка для малечі 26 лютого.

Всі вони з нетерпінням чекають на своїх майбутніх допитливих читачів!

Спільна робота для наших захисників

Наша волонтерська ініціатива із в'язання адаптивних речей для поранених бійців, що перебувають на лікуванні у лікарнях і шпиталях, не зупиняється! І ось підсумки ще одного продуктивного тижня спільної роботи:

• 12 адаптивних шкарпеток
• 10 тепликів для культі
• 7 піддупників
• 3 пояси

Дякуємо всім, хто долучається – в'яже, приносить матеріали, підтримує словом і ділом. Разом ми можемо більше!

Якщо хочете приєднатися, чекаємо на вас у Центральній бібліотеці Солом'янки імені Григорія Сковороди на Освіти, 14а. Наступна зустріч, як завжди, у вівторок о 14:00.

Більше про діяльність ініціативи читайте тут:

https://www.facebook.com/groups/613804458129312

Творча зустріч із заслуженою артисткою України Ларисою Недін

Цієї неділі наша бібліотека наповнилася світлом мистецтва, щирістю спогадів і глибокими роздумами про слово та сцену. Бо до нас завітала Лариса Недін – актриса, заслужена артистка України, письменниця, журналістка, викладачка та просто чарівна жінка з великим серцем.

Гостя поділилася спогадами про навчання в театральному інституті, роботу в театрах України та США, 20-річну кар'єру на Українському радіо, де вона створила низку радіопостановок і моновистав, а також була ведучою популярних програм: "Від суботи до суботи", "А ми до вас в ранковий час", "І знову зустріч", "Найкращі пісні минулого століття". Присутні дізналися про її творчий доробок у театрі, а також ролі в семи кінострічках, найвідоміші з яких: "Страчені світанки", "Сьомий маршрут" і "Кирпатий Мефістофель".

Пані Лариса також представила свої книжки – від дитячих казок до поетичних збірок і пісенників. Під час зустрічі прозвучали її вірші, покладені на музику Ігорем Якубовським, які виконала співачка "Вокальної студії на Освіти" Руслана П’ятницька разом з усіма присутніми.

На початку повномасштабного вторгнення Лариса Недін активно займалася волонтерською діяльністю: власним автомобілем доправляла поранених бійців до шпиталів, виконувала іншу вкрай необхідну роботу.

Щира розмова, автограф-сесія, дружнє чаювання – ця подія надовго залишиться в серцях гостей. Дякуємо за тепло спілкування!

"Звикаємо до нових назв. Солом'янський район: вулиця Джохара Дудаєва"

Найменована на честь чеченського військового і державного діяча, першого Президента Чеченської республіки Ічкерії Джохара Дудаєва Рішенням Київської міської ради: від 8 вересня 2022 року № 5420/5461 «Про перейменування вулиці в Солом’янському районі міста Києва».

Місцевість: Першотравневий масив

Джохар Мусаєвич Дудаєв (чеч. Dudin Musa-khant Dƶovxar, Дудин Муса-кӀант Жовхар) – чеченський військовий, державний та політичний діяч, перший президент Чеченської Республіки Ічкерія (1991-1996).

Більше читайте в нашому краєзнавчому блозі: 

https://solomyanka-kray.blogspot.com/2024/08/google.html

Анонс заходу

Друзі, 2 березня о 12:00 запрошуємо на презентацію книги "Лірика маріупольських бомбосховищ" Оксани Стоміної – української поетеси, свідка трагічних подій оборони Маріуполя, яка на початку повномасштабного вторгнення росії в Україну перебувала в Маріуполі. Чоловік Оксани, Дмитро третій рік у полоні.

Ця поетична збірка, що вийшла нещодавно за підтримки видавництва "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА", містить документальні фото з об’єктивів відданих маріупольців, що знаходили сили і сміливість фіксувати події в облозі. На презентації ми познайомимося з ними ближче.

Ось як сама Оксана пише про книгу:

"Ця книжка далась мені важко. Це не стільки поетична збірка, скільки меморіал. В пам'ять про загиблих, про зруйновані міста й скалічені долі, про те, що неможливо відбудувати й те, що відбудується обов’язково. З глибокою повагою та вдячністю до захисників і думкою про полонених. З впертою вірою в справедливість. З теплом до наших неймовірних людей і зневагою до ворогів. А головне – з любов’ю, яка не перестає і точно приведе нас до перемоги. Я не складаю вірші, я просто записую те, що не можу втримати всередині. Під обкладинкою – римоване особисте. Моє і наше. Наше із вами. Важке, сумне, написане напомацки в темряві маріупольського підвалу, наговорене на диктофон дорогою з Байкового кладовища, виплакане біля стіни Михайлівського… Тут – смс вбитій росіянами подрузі та листи чоловікові в полон. Тут те, що сниться після поганих новин, або пишеться в невиразному передчутті, за лічені хвилини до телефонного дзвінка... Присвяти, імена, присвяти. Навіть трохи пафосу. Такий собі "підвальний пафос", щоб втриматись на плаву. Бо, як виявилось, коли на голову падають бомби, автоматично починаєш розмовляти голосно, так, щоб перекричати канонаду. Ці тексти автентичні – зі зморшками і подряпинами на тілі. Хочу, щоб вони залишались в первинному вигляді. Бо здебільшого вони написані в такому стані, коли не обираєш слів, коли слова обирають тебе. Я не збираюсь це забути. Маю розповісти онукам. Тому – книжка. Для самої себе й для тих, хто теж не хоче забути."

Тож закликаємо вас, друзі, прийти й розділити з нами свідчення про українців, на долю яких випали жахливі випробування війною.

Запрошуємо на благодійний ярмарок до Масниці!

Приєднуйтесь до заходу!

На вас чекають:

• Традиційні українські страви
• Смаколики та гарячий чай
• Сувеніри

Підтримуємо збір волонтерки Марини Карачун-Мисяк на турнікети Sich та доукомплектацію аптечок для військових, які перебувають на гарячих напрямках. Ваша підтримка може врятувати життя!

"Бояриня" на "МовоСвіті"

Сьогоднішню зустріч на курсах української мови ми невипадково присвятили яскравому твору Лесі Українки "Бояриня". Адже саме 25 лютого 1871 року на Волині з’явилася на світ геніальна поетеса.

Ми обговорили зміст та композицію поеми й глибоко занурилися в атмосферу Руїни (60-ті роки XVII ст.). Після справжньої та палкої дискусії виявилося, що навіть сьогодні цей твір нікого не залишив байдужим. Чому? А тому що Леся в "Боярині" торкається таких надважливих і актуальних речей як цінність свободи, моральний вибір, почуття гідності та сила духу.

Звісно, відвідувачі курсів не лише поглибили свої знання про Лесю Українку та її драматургію. Як і на кожному занятті, всі присутні отримали чудову можливість розвинути мовні навички та збагатити свій словниковий запас.

Дякуємо всім, хто долучився до нашого заходу, і запрошуємо на наші курси!

"Самовідновлюватися важливо!". Перша зустріч з циклу "Цілющі вечори"

20 лютого у нашій бібліотеці взяли старт "Цілющі вечори", які допомагають знімати напругу та стрес, сприяють колективному обміну досвідом і відживленню внутрішніх ресурсів.

Разом із неймовірно світлою, фаховою людиною, психологинею і письменницею Тетяною Вишко ми розпаковували емоції наших читачів і власні. Представники допомагаючих професій також час від часу потребують психологічного розвантаження.

До третьої річниці повномасштабної війни ми сформували списки книжок для дорослих і дітей, які підтримують здоров'я душі й допомагають осмислити і пережити лихі часи – з психології, мотивації, саморозвитку. Одна з них – книга Тетяни Вишко, яка потрапила до короткого списку премії KBU Awards 2024 “Книги з особистого розвитку”. Її ми вже презентували в нашій бібліотеці минулого року!

Цього разу ми зосередили увагу на книзі психолога Володимира Станчишина "Емоційні гойдалки війни" (2022) – у ній є багато цінного, яке дає нашим внутрішнім опорам ресурс і силу йти далі! Книга пояснює, які природні механізми механізми вмикає наша психіка, аби захистити людину в різних ситуаціях – і що відчувають люди за наявності чи відсутності емпіричного досвіду боротьби за виживання. Завжди варто розуміти, що, чому і як відбувається в нашому тілі за ненормальних обставин, щоб легше було опанувати себе за потреби.

Окрім книжок з нами цього вечора були музика, поезія, і навіть – перший у житті багатьох досвід малювання кавою!

Книжково-поетичну частину забезпечила наша колега Тетяна Яровицина, а музичну – Ігор Якубовський.

А ще ми отримали колосальну насолоду від інтерактивного спілкування, упродовж якого ненав'язливо звучали слушні поради психолога та з’являлися приємні несподіванки, підготовлені з великою турботою і любов’ю.

Було конструктивно, сутнісно, затишно і довірливо. Емоції та плоди нашої творчої співпраці можете побачити на фото!

Запрошуємо на наступну зустріч, яка відбудеться 13 березня!

Презентація книг видавництва "Вільний вітер" для бібліотек Солом'янки

20 лютого в нашій бібліотеці відбулася зустріч представників видавництва "Вільний вітер" з бібліотекарями Солом’янки.

Це – видавництво, яке спеціалізується на розробці розвивальних посібників, тематичних робочих зошитів та настільних ігор для дошкільнят, аби вони радісно із цікавістю пізнавали світ науки, легше і з задоволенням навчалися читати, писати й рахувати, координувати власні рухи, логічно і просторово мислити.

Нові освітні підходи до роботи з дітьми – через творчість, застосовані у навчальних матеріалах, стимулюють жагу до знань та значно полегшують процес їхнього засвоєння та актуалізації у дошколяриків. Коли обидві півкулі мозку дитини (ліва, що відповідає за логіку, і права – ірраціональна) синхронізуються, вони допомагають нам швидко просуватися в розвитку і воліти ще.

Чи було б вам цікаво у дитинстві осягати математику з Козаком Мамаєм? Або вчитися писати разом із Принцем та Принцесою?

Вдячні засновникам видавництва Надії та Андрію Малащенкам за презентовані матеріали. І хоча більшість з них – для індивідуальної роботи, але вони є у вільному доступі в бібліотеках Солом’янки і вже чекають, що про них дізнаються якнайбільше батьків наших майбутніх читачів!

А ще завдяки нашим гостям у нас з’явилася книга "Слова та голос. Українська поезія ХХ-ХХІ століття" з транслітерованим поданням! Це чудова ідея в поміч усім людям світу, які прагнуть відчути і відтворити звучання української мови!

Пам’ять об’єднує, а єдність робить нас незламними

19 лютого в бібліотеці імені Гоголя (ЦБС Голосіївського району) ми долучились до партнерського заходу до Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні.

Згадали події Революції Гідності, вшанували полеглих хвилиною мовчання та символічним відео під «Пливе кача».

Поетеса Тетяна Лавинюкова розповіла про збірку «Поетична енциклопедія. Герої Майдану». Поети Андрій Шадюк, Юрій Баланчук та Олександр Шаєв поділилися своїми творами, а білоруською мовою прозвучав вірш на честь Михайла Жизневського.

Наш колега Ігор Якубовський виконав пісні: «Серце Нігояна», «Герої не вмирають, вони повертаються в небо», «Нас рятує любов» – це було щемко і пробрало присутніх до сліз.

Дякуємо бібліотеці імені Гоголя за гостинність і всім, хто був з нами. Разом — ми сильні. Пам’ятаємо. Підтримуємо. Не здаємось.

Творчий захід до 154 річниці від дня народження Лесі Українки

Напередодні Дня народження Лесі Українки ми завітали до спеціалізованої школи №43, щоб провести партнерський захід для третьокласників. 

Разом з дітьми нам вдалося поринути у самобутній світ видатної поетеси: згадати її життєвий шлях, послухати чарівні зимові вірші, пограти в гру та спробувати себе в ролі письменників.

На майстер-класі "Зимова палітра Лесі Українки" діти розкривали силу слова, добираючи яскраві порівняння до зимових пейзажів. Сніг став білим морем, мороз – невидимим художником, а вітер – пустотливим хлопчиком!

У творчих змаганнях народжувалися справжні казкові описи: "Сніг летів, як пухнастий котик, що тихенько спускається з неба", "Мороз, як старий чарівник, малював квіти на вікнах".

Вікторина до Міжнародного дня рідної мови (21.02.2025)

Анонс заходу

На Творчих Читаннях 25 лютого ми з читайликами здобудемо "Ключі сили" і дізнаємося про способи самодопомоги від знаної української психологині й письменниці Світлани Ройз.

Книжка Світлани Ройз присвячена темі емоцій та їхньому усвідомленому проживанню дітьми. Як впоратися, скажімо, зі страхом темряви? Як дитина може виявляти свою злість, щоб не поводитися агресивно і водночас не придушувати емоцію всередині? Чому ми сумуємо і чи можна заприятелювати з печаллю? Яким чином сила провини може перетворитися на відповідальність? І чому насправді так важливо отримати силу, яку дає радість? Як навчитися радіти і як радість заряджає нас, немов батарейка?

Не прочитавши, не матимете Ключів Сили! Тож приходьте наступного вівторка!

Творчі читання "Таємні історії маленьких і великих перемог"

На Творчих Читаннях 18 лютого читали чудову книжку Тані Стус "Таємні історії маленьких і великих перемог".

Ця книжка про те, як нині тримаються великі і маленькі українці в скрутних обставинах, пов’язаних із війною. Особлива вона тим, що життєві історії оповідають речі, які є дорогими для них. Легка, цікава, лагідна, вона допомагає відрефлексувати пережитий досвід не тільки дітям, а й дорослим!

Тож наступної суботи, 22 лютого ми продовжуватимемо знайомитися з героями книжки і з власними відчуттями. Якщо всередині тенькає, варто звернути увагу на психо-емоційний стан, поспілкуватися з рідними про те, що турбує, або звернутися до фахівця.

Ми також трішки поспілкувалися про те, що нас хвилює, адже немає сенсу за ненормальних обставин удавати, що все чудово. За кожним сумним досвідом стоїть шалена потреба розділити його з кимось.

Словом, ми, діти й дорослі, мріємо про одне й те саме, однак нам варто не впадати у відчай, а запастися терпінням, товаришувати з гідними людьми і читати помічні книжки.

Анонс заходу

"Видатні імена Солом’янського району" продовжуються!

Друзі, запрошуємо вас на особливу лекцію в нашій бібліотеці! Наш колега, провідний бібліотекар і краєзнавець Олександр Михайлик уже готує для вас нову розповідь циклу "Видатні імена Солом'янки" – цього разу про людину, яка стала символом спротиву русифікації Донбасу.

Олекса Тихий – учитель, правозахисник, український дисидент. Він не просто виступав за право говорити рідною мовою, він присвятив цьому своє життя, не зрадивши своїх переконань навіть ціною свободи.

Ще в 1972 році він писав: "Я – для того, щоб жив мій народ, щоб підносилась його культура... Для того, щоб моя Донеччина давала не тільки уболівальників футболу, учених-безбатченків, російськомовних інженерів, агрономів, лікарів, учителів, а й українських спеціалістів-патріотів, українських письменників, українських композиторів та акторів"

Два арешти, оголошення "винятково небезпечним рецидивістом", 14 років у радянських таборах, смерть у тюремній лікарні – такою була ціна його боротьби... Але ідеї Тихого не поховали ані грати, ані тортури. Вони живуть сьогодні, нагадуючи, чому українська мова та культура – це не просто питання смаку, а питання нашого існування.

Олекса Тихий не був киянином, він жив і працював на Донеччині, але Київ став місцем його останнього спочинку. 19 листопада 1989 року його тлінні останки разом із прахом Василя Стуса та Юрія Литвина були перепоховані на Байковому кладовищі. А з 2019 року в нашому районі є вулиця, що носить його ім’я.

Тож давайте разом згадаємо цю постать, віддамо шану його подвигу та поговоримо про те, як його ідеї живуть у наш час.

Приходьте, адже згадувати про таких постатей, як Олекса Тихий - це важливо!

Поезія тих, хто нас захищає

Наші Захисники і Захисниці. Українські поети і поетки, які пішли на війну, чи далекі від літератури люди, які стали поетами у важких боях, боронячи рідну землю... Їх у нас багато. Дуже багато... Важливо, аби вони звучали. Живі й ті, що вже у Вічности. Їм також важливо (було б) знати, що вони звучать. Бо кожен з них - унікальний.

Суспільство має бути вдячним: шанувати їхнє Слово, що не іде врозбрід з Ділом, і вчитися у них неймовірної сили духу і гарячої любові до землі, на якій народилися; усвідомлювати жорстоку реальність, якій вони протистоять, стримуючи ворога на найзапекліших рубежах та оберігаючи мирні міста і села.

Саме тому бібліотеки зберігають пам’ять про тих, завдяки кому ми живі. Бібліотеки ініціюють зустрічі, які згуртовують людей небайдужих, здатних не тільки пропустити через себе світовідчуття наших захисників, їхню силу духу, їхні прагнення і надії, а й передати її далі - однодумцям, колегам, читачам, учням...

Дякуємо всім, хто й цього разу прийшов до нас вшанувати полеглих у російсько-українській війні поетів, особистостей, діячів - Юрія Дадака (Руфа), Гліба Бабіча, Ігоря Мисяка, Іллю Чернілевського, Максима Кривцова та висловити надію побачити живими Бориса Гуменюка і всіх тих, хто вважається зниклим безвісти, і тих, хто котрий рік поспіль воює за нас із вами.

На фото ви можете побачити авторські поетичні збірки наших захисників та прозово-поетичні й пісенні антології про цю війну від 2014 року і дотепер, яким ми намагалися максимально приділити час. Звісно, це лише частина того, що є у фонді бібліотеки, у фондах українських бібліотек загалом і мала дещиця всього, що з болем пишеться у шанцях і бліндажах під час нетривалого відпочинку.

Дякуємо всім, хто упродовж 2,5 годин був уважним і включеним, чиї руки тягнулися за черговою книжкою, щоб встигнути озвучити якнайбільше творів, якнайбільше імен... Знаємо, що це непросто, адже для цього треба витримувати власні емоції, як витримують наші Захисники й Захисниці. Тож будемо продовжувати знайомитися з їхньою поезією. Бо в ній нуртує жива історія нашої землі...

Про решту книжок, яких би не було, якби не війна, - можна дізнатися на нашому сайті

Курс програмування у Scratch в бібліотеці стартує в березні!

КОДИК: ПЕРШІ КРОКИ В ПРОГРАМУВАННІ

Створи свою першу гру та стань юним розробником!
Запрошуємо дітей 8-12 років на курс програмування у Scratch!

Що буде?
10 інтерактивних занять
Створення власних ігор, анімацій та інтерактивних історій
Захопливі завдання, що розвивають логіку та креативність

Діти навчаться:
Основам алгоритмів та блокового коду
Додавати музику, ефекти та керувати персонажами
Програмувати ігрові механіки та анімації
Фінал курсу: презентація власних проєктів і диплом "Юний програміст"!

Старт у березні!

Бонус: мотиваційні призи та творчі завдання для домашньої практики.
Реєструйся та починай кодити разом із нами!

Ще один тиждень роботи нашої волонтерської ініціативи

Ось результати:

• 21 адаптивних шкарпеток для поранених
• 4 піддупники для наших захисників

Дякуємо всім, хто долучається: тим, хто в'яже, приносить матеріали чи просто підтримує добрим словом.

Ваша участь має значення!

Зустрічаємось щовівторка о 14:00. Приєднуйтесь!

"Звикаємо до нових назв. Солом'янський район: Вулиця Князів Ґедиміновичів

Найменована на честь князів Гедиміновичів Рішенням Київської міської ради: від 8 грудня 2022 року № 5860/5901 «Про перейменування вулиці Новомічурінської у Солом’янському районі міста Києва»

Місцевість: Жиляни

Гедиміновичі (лит. Gediminaičių dinastija, біл. Гедзімінавічы, пол. Giedyminowicze) — династія великих князів Литовських у 1316–1572 рр. та королів Польських у 1386–1572 рр., нащадків великого князя Гедиміна.

Більше читайте в нашому краєзнавчому блозі: 

https://solomyanka-kray.blogspot.com/2024/08/blog-post.html

Віртуальна книжкова виставка "Здоров’я – це не лише про фізичний стан"

А давайте в ці морозні, по-справжньому зимові дні, звернемо увагу на корисну літературу.

Вона про те, що потрібно всім нам, без винятку.

Саме так - це стосується здоров'я!

Адже здоров’я – це не лише про фізичний стан, а й про сон, стресостійкість, психічну рівновагу та корисні звички.

Зібрали для вас 5 книг, які допоможуть краще зрозуміти своє тіло та покращити самопочуття. Всі дуже цікаві і всі корисні!

Більше книг- у нашій бібліотеці.

Виставка пам'яті журналістки Богдани Костюк

18 лютого в читальній залі нашої бібліотеки відкрилася виставка пам’яті Богдани Костюк – відомої журналістки, першої координаторки київського бюро Радіо Свобода, волонтерки та учасниці міжнародних культурних й освітніх проєктів.

Ця подія приурочена до Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні, який Україна вшановує 20 лютого, згадуючи найтрагічніші дні Революції Гідності. Богдана Костюк була там, де творилася історія. Вона робила репортажі з усіх Майданів, розповідала про волонтерів і сама збирала допомогу для тих, хто її потребував. Її слово завжди було голосом правди.

На відкриття виставки завітала подруга родини Костюків, яка поділилися теплими спогадами про Богдану – людину, що жила для України. В експозиції представлені матеріали про її журналістську діяльність, творчий шлях і особистий внесок у боротьбу за свободу.

Запрошуємо відвідати виставку та вшанувати пам’ять людини, яка своїм словом і справами творила історію.

Як змінюється пам’ять про війни в суспільстві?

На курсах української мови в нашій бібліотеці ми говорили про історичну пам’ять, і як вона змінюється з роками. 15 лютого – день, коли у 1989 році завершилося виведення радянських військ з Афганістану. Ця війна забрала тисячі життів і залишила глибокі рани в багатьох родинах.

Ми писали диктант, згадували, як тоді сприймали ці події, які були новини, про що говорили люди. Багато хто поділився особистими спогадами – про знайомих, які воювали, про довгі очікування листів, про тишу, якою зустрічали тих, хто повертався додому…

А потім дискутували: як суспільство бачить ту війну зараз? Чому важливо пам’ятати? Чи змінилося ставлення до війни, коли ми самі опинилися в епіцентрі боротьби за власну країну?

Ця розмова була дуже емоційною. Ми говорили про важливість правди та пам’яті, про те, що передаємо наступним поколінням. Адже війни змінюють не лише історію держав, а й долі людей.

Дякуємо всім, хто долучився до обговорення!

Наша музейна кімната стає місцем зустрічі краєзнавців!

16 лютого до нашої бібліотеки завітав юний дослідник історії Олександр разом із батьками та сестрою.

Незважаючи на свій вік, Олександр уже створює глибокі дослідження для Малої академії наук, вивчаючи малі річки Києва.

Поки наш краєзнавець, Олександр Михайлик допомагав тезці з матеріалами, батько і сестричка з інтересом оглянули експонати, які ми зібрали протягом останніх шести місяців.

Також обговорили майбутні дослідження юного вченого – і, звісно ж, зробили фото на згадку!

Нам приємно, що, попри процес формування, наша музейна кімната вже об’єднує однодумців та закоханих в історію людей.

Адже історія нашого району – це жива частинка історії України!

Анонс заходу

Середа у нас – день краєзнавства! І це вже добра традиція! Наш колега, захоплений дослідник історії Олександр Михайлик щосереди проводить лекції про наш район, його видатних постатей та архітектурні перлини.

Але цього разу ми вирішили піти далі!

З 19 лютого по 26 березня ми вирушаємо у мандри бібліотеками району! Наша велика бібліотечна родина – це 17 бібліотек, і тепер історичні зустрічі відбудуться у різних куточках району.

Місця обирали не випадково! Лекція про Олексу Тихого пройде саме у бібліотеці №15 – на вулиці, що носить його ім’я. А в Бібліотека для дітей імені І.Світличного говоритимемо про нього самого.

Обирайте зручну для себе бібліотеку, приходьте, а Олександр підготує для вас нові цікаві історії!

До зустрічі у вашій бібліотеці!

Презентація книги Вероніки Казіної «Намріяли: 23 історії українців, які покажуть, що все можливо»

Кожен має мрії, але що, коли завтра може не настати?

Березень 2022 року. Київ здригається від вибухів. Вероніка сидить у темному коридорі й усвідомлює: вона може не встигнути найважливішого. В її списку – побачити океан, написати книгу, створити сім’ю. У такі моменти розумієш: життя надто коротке, щоб відкладати мрії.

Ця мить стала для неї переломною. Відтоді вона не лише здійснила свої мрії, а й зібрала історії українців, які, попри страх і труднощі, зробили неможливе можливим. Так народилася книга «Намріяли: 23 історії українців, які покажуть, що все можливо».

13 лютого в нашій бібліотеці відбулася її презентація. Вероніка Казіна поділилася розповідями про людей, які ризикували, діяли й змінювали своє життя.

Також авторка поділилась, що книга надрукована на FSC-сертифікованому папері — тобто на папері з дерев, вирощених без шкоди для природи.

Дякуємо Вероніці за щиру зустріч та з нетерпінням чекаємо на нові!