Емоційні читання "Квіти гинуть на війні"

18 червня у Бібліотеці Сковороди відбулися емоційні читання за поетично-документальною збіркою Ярослав Карпець "Квіти гинуть на війні", присвяченою дітям, чиї життя скалічила російська агресія.

Автор звернувся до реальних болючих історій з Маріуполя, Бучі, Ірпеня, Києва, села Ягідного на Чернігівщині, зафіксованих на порталах "Діти війни" та "Gen.Ukrainian", та написав власні поетичні інтерпретації. Згодом шестеро студенток 3-го курсу Фахового коледжу мистецтв і дизайну КНУТД опрацювали їх, намалювали графічні ілюстрації, які підсилили звучання дитячих свідчень.

Книжка вражає. Перехоплює подих. Вибиває сльози. Збурює спогади. Тому що це діти – маленькі, беззахисні, які потерпають від обстрілів, бачать смерть упритул, втрачають батьків і рідні домівки. Проте ще не можуть себе боронити від нелюдів.

Хочеться висловити глибоку вдячність авторові, перш за все, за те, що відчув у собі силу опрацювати дитячий біль – для більшості це непіднімне завдання. А ще за те, що знайшов вкрай вдалу форму та спосіб висловити силу болю – уривчастими фразами, спогадами, емоціями та верлібром.

Присутні уважно і вдумливо читали книжку – сторінка за сторінкою. Наведена на її початку статистика щодо маленьких життів, убитих, поламаних, нелегально депортованих на територію російської федерації гнітюча. Важко не тільки прийняти, а й уявити, що у ХХІ столітті таке варварство можливе.

З початку повномасштабного вторгнення по травень 2026 року: загинуло – 703 дитини, поранено – 2489, зникло – 2310, депортовано або примусово переміщено – 19546, поранено – 387, постраждало від сексуального насильства – 13 дітей.

Саме ця жахлива статистика стала рефреном для усього нашого діалогу про книгу та необхідність пам’ятати й постійно нагадувати про це світові.

А на завершення зустрічі розбирали власні відчуття за методикою "психологія емоцій" у межах міжнародного проєкту "Бібліотеки емоцій заради добра" (Bibliothèques Sans Frontières, Love for Livres). Щиро кажучи, це було викликом, адже відсторонитися від теми неможливо.

Дякуємо Ярославові за подаровану бібліотеці книгу й зичимо сили, витримки і підтримки в його непростій місії – воїна, журналіста й дослідника.