понеділок, 6 квітня 2026 р.

Зустріч учнівської молоді з письменником Євгеном Положієм

2 квітня у Бібліотеці Сковороди відбулася зустріч десятикласників Середня загальноосвітня школа 166 із письменником Євген Положій. Не кожного дня випадає нагода замість чергового уроку зустрітися з професійним літератором та сценаристом. Але цим юнакам і юнкам пощастило.

Автор презентував роман "Мрія" – книгу, що народилася з реальних подій перших тижнів повномасштабного вторгнення, прототипами героїв якої стали знайомі пана Євгена. Розповідав про людей, чиї історії лягли в основу сюжету. Про тексти, написані "по гарячих слідах". І про те, яку вагу сьогодні має художнє слово.
Це щемка історія людей, які в пеклі війни залишилися вірними власним цінностям. Вона засвідчує боротьбу, яку беззбройна людина веде проти зла, протиставляючи жорстокості й насильству взаємодопомогу та емпатію.

Коли до Гостомеля вривається війна, головні герої роману – подружжя Ден і Діна – не встигають скористатися жодним із продуманих сценаріїв порятунку. А тому залишаються на згарищі мрій, зруйнованих, як і легендарний літак "Мрія", що став для українців символом гордості та ідентифікації у світі. Утікаючи від загрози фільтрації, наздоганяючи евакуаційні автобуси, гнані прагненням зберегти життя паралізованої мами Дена, вони щоденно долають перешкоди й сумніви.
Наші юні гості зовсім скоро підуть у доросле життя, тож говорили про все відверто й прямо. Євген Положій, чиї діти є майже однолітками учнів, наголосив: підлітки не терплять фальшу – вони одразу його відчувають.
Тож говорили про все як є. Про Суми, рідне місто пана Євгена, яке потерпає від обстрілів. Про тих, хто мав досвід евакуації. Про людяність, про обов’язок перед батьками – про тих, хто не залишив своїх рідних в окупації чи під обстрілами. Про всіх, хто у важких обставинах залишився людиною. Або не залишився – таке, на жаль, трапляється теж.

Зустріч перервала повітряна тривога. Довелося перейти в укриття – і вже там продовжити розмову. Це не зіпсувало загальної атмосфери, адже спілкування в укритті перетворилося на ще більш життєве й довірливе. І зайвий раз довело: такі розмови на рівних школярам надзвичайно потрібні.



Немає коментарів:

Дописати коментар