8 травня в Україні відзначається День пам’яті та примирення.
Цьогоріч, вдруге поспіль, Україна зустрічає цей день в умовах повномасштабного російського вторгнення.
Запроваджуючи законодавчо саме цю дату, Україна прагнула доєднатися до європейської традиції офіційного відзначення перемоги у Другій світовій війні, вшанування борців із нацизмом та жертв війни.
Відзначимо, що фінішну крапку в тій війні було поставлено 2 вересня 1945 року, коли українець, Герой України (2007, посмертно), генерал-лейтенант Кузьма Дерев'янко на борту американського лінкора «Міссурі» підписав від імені СРСР Акт капітуляції Японії.
Історики зазначають, що Друга світова стала найкривавішою війною в історії людства, коли загальна кількість жертв військових і цивільних досягла орієнтовно 80 млн життів. І якщо людство, як показує історія від найдавніших часів, не може, на жаль, існувати без війн, то хоча б давайте робити все від нас залежне для того, щоб цей жахливий рекорд не був досягнутий знову. Ніколи знову.
Для тих, хто давно цікавиться книжками даної тематики, або хоче з чогось почати, Центральна бібліотека Солом'янки пропонує добірку видань з багатьох, які є в нашій бібліотеці.
Цього разу ми вирішили замість опису книг навести по три цитати з кожного видання, щоб користувачі могли обрати для себе найцікавішу книгу. Хоча найкраще - прочитати їх усіх.
«Друга світова. Непридумані історії» (укладач Вахтанг Кіпіані)
«Було таке, що забороняли стріляти в німецьких мотоциклістів: вважали, що в них броньовані мотоцикли, тож стріляти немає сенсу»
«Небеса розірвалися від мого крику. Мамо… Я залишилася сама серед хаосу війни, без будь-якої матеріальної чи моральної підтримки. Мені було лише шістнадцять»
«Війна мала і людське обличчя: солдати Червоної армії та вермахту, які могли вистрілити один в одного, лише обмінялися поглядами та розійшлися»
«Українська Друга світова» (матеріали міжнародної наукової конференції до 70-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні)
«Сучасний російський «неосталінізм» можна дефініювати як «неідеологічний сталінізм», себто соціальну практику, яка, реабілітуючи політичну та соціальну атмосферу сталінських часів, виправдовує їх суто з прагматичних міркувань»
«Намагаючись протиставитися гітлерівській пропагандистській машині, повстанська пропаганда відповіла німцям своїми листівками. Так, у червні 1943 р. побачила світ відозва «Українці!», в якій населення закликали до активного опору німецькому окупаційному режимові»
«Прикладом того, як радянська влада заарештовувала підозрілих їй київських викладачів після початку німецько-радянської війни 22 червня 1941 р., можуть бути долі Калачевської Наталії Володимирівни, Александренка Гліба Васильовича, Марченка Михайла Івановича, Кримського Агатангела Юхимовича. Зупинимося на цьому детальніше»
«Український досвід Другої світової війни» (Сергій Єкельчик)
«Початок російської агресії проти України у 2014 р. поставив руба питання про інтерпретацію українського досвіду Другої світової війни»
«Любомир Дмитерко – меткий галицький драматург часів пізнього сталінізму, який чітко відчував політичну кон’юнктуру, швиденько написав п’єсу про Ватутіна. Там також не пояснено, як він загинув, але створено величний образ сталінського полководця, визволителя України».
«Велика Вітчизняна війна (як і досі називають у Росії Другу світову) залишається центральним елементом офіційної політики пам’яті путінського режиму; вона становить дискурсивну основу конструювання Росією власного історичного образу»
«Україна у Великій війні 1939-1945» (відповідальний редактор Ігор Юхновський)
«Якби Сталін планував оборону країни, він не допустив би розгрому й окупації буферної Польщі, існування якої робило неможливим несподіваний наступ на СРСР»
Сьогодні дослідники слушно називають невдалі контрнаступи радянських військ у 1942 р. Харківською і Кримською трагедією, адже кількість втрат вражає»
«Попри німецькі перестороги, «Українське слово» регулярно публікувало статті, що закликали населення розмовляти лише українською, критикувало тих, хто послуговувався російською»
«Закохані в життя, одружені на смерті» (Євстахій Загачевський)
«Я хотів стати вояком, то хоч ним не був у своїй рідній армії, але став ним у чужій, де ще й покарано за те, що відмовлявся від служби в ній»
«Мозок майже цілком перестав працювати: там виключено більшість клітин, змінено цілу сіру речовину в одне фотографічне кліше, що вмить має точно прийняти на себе прикулену постать ворога, що підсувається»
«Ігор перестав далі читати. Не смів. Перед очі з’явилися недавно бачені картини спільних братських могил, які прийшлось йому стрічати в час погоні за ворогом, що тікав»
Немає коментарів:
Дописати коментар