пʼятниця, 6 лютого 2026 р.

Вас вже 21.000!

І це означає, що в нас вже двадцять одна тисяча причин не стояти на місці й рухатися вперед.
Для Бібліотеки Сковороди кожен із її читачів та підписників – це окремий розділ у нашій великій спільній книзі. Дякуємо, що розділяєте з нами цей шлях, довіряєте нашому вибору та наповнюєте наш простір своїм теплом.

Ми знаємо: бібліотека – це не стіни. Це люди, які тут зустрічаються, мріють і творять майбутнє.
До речі, якщо ви вже вподобали нашу сторінку та стежите за нею, ви можете запросити зробити те ж саме і ваших друзів. Це елементарно:
  1. Зайдіть на сторінку Центральна бібліотека Солом'янки.
  2. Під обкладинкою знайдіть кнопку "…" (три крапочки) та натисніть її.
  3. У меню, що після цього відкрилося, оберіть останній рядочок "Запросити друзів".
  4. Далі оберіть "Вибрати всі" чи позначте галочками когось зі списку. Та після цього натисніть "Надіслати запрошення".
Вдячні кожному! Ми раді бути поруч та обіцяємо, що далі буде ще цікавіше!

четвер, 5 лютого 2026 р.

"Ой у лузі червона калина" з Ігорем Якубовським

1 лютого Бібліотека Сковороди зустріччю "Ой у лузі червона калина" відзначила 145-річчя від дня народження Степана Чарнецького, одного з авторів легендарного гімну січових стрільців.
Історія свідчить, що цей талановитий поет і режисер написав "Калину" у Львові 1914 року за мотивами козацької пісні XVII ст. "Розлилися круті бережечки", дещо адаптувавши її слова до змісту вистави про гетьмана Дорошенка "Сонце Руїни". Останній та найвідоміший куплет автор залишив без змін і дав нову, споріднену з народною, мелодію.

Існує кілька варіантів тексту, та найвідомішою версією завдячуємо чотарю Українських січових стрільців, отцю Григорію Труху. Він уперше почув її від одного зі стрільців у Стрию, а той – від артистів львівського театру. Зрештою, священник до першої строфи "Ой у лузі…" додав ще три рядки, які й склали сучасну "Червону калину".
Вже в якості стрілецької ця пісня стрімко поширилася в Галичині та на всіх українських теренах. Пізніше її полюбили й бійці УПА, тож вона знову з легкістю перетворилася на народну.
А ось строфу "Не хилися, червона калино…" вже наприкінці 1980-х років додали до класичного варіанту композитор Леопольд Ященко та Надія Світлична, сестра Івана Світличного.
Відтоді пісню виконували багато славетних колективів, серед яких Національний народний хор ім. Григорія Верьовки, Капела бандуристів ім. Георгія Майбороди, львівський хор "Гомін", гурт "Гайдамаки" та інші.

Зараз наш дух підіймає кавер-версія пісні, яка на початку повномасштабного вторгнення потужно зазвучала в серцях українців завдяки лідеру "Бумбоксу" Андрію Хливнюку, що одним із перших став до лав захисників. Відео з його виконанням, викладене в інстаграмі, миттєво стало вірусним та розповіло про напад росіян на Україну мільйонам у всьому світі.

Так пісня стає історією, стає опорою і підтримкою. Тож і цього дня стрілецьку версію пісні разом з нашим колегою Ігор Якубовський заспівали абсолютно всі присутні. Дякуємо всім за присутність на цій пам'ятній зустрічі й за чудову, теплу, творчу атмосферу!


вівторок, 3 лютого 2026 р.

Анонс заходу

Друзі, наступного понеділка, 9 лютого, Бібліотека Сковороди знову запрошує вас одночасно поєднати користь від двох проєктів – "Цілющі вечори" та "Бібліотеки емоцій заради добра".

Цього разу разом із психотерапевткою Тетяна Вишко ми з’ясовуватимемо, яким чином мистецтво і творчість впливають на психологічний стан людини та допомагають перетворювати біль через катарсис і внутрішній діалог.
А під час "Емоційних читань", завдяки артбуку "Жираф Монс. Харківська історія воєнної весни" зможемо водночас перевірити, як саме це працює. А ще – дізнаємося про:
Жирафа, що живе під обстрілами у харківському зоопарку, та про його попередника, який жив тут в роки Другої світової війни.

Харківських митців, які, попри обстріли, продовжують готувати вистави й проводити їх в укриттях для невеликої кількості глядачів, зцілюючи спраглі мистецтва душі.
Спільні зусилля драматурга Олега Михайлова, художника Костянтина Зоркіна, режисерки Оксани Дмітрієвої та акторів і працівників Харківський театр ляльок, які дали життя новій виставі.
"Якщо ви всередині, як камінчик, ця книжка – для вас", – написали автори книги. І, повірте, вони мають рацію!

Звісно, ми спершу перевірили вплив книжки на собі: читали з вологими очима і дякували, що прийшла вона в нашу книгозбірню так вчасно!

Віримо, ця історія допоможе й вам через емоції виразити те, що всі ці роки нуртує всередині, але ніяк не знаходить виходу. А присутність психолога допоможе нам конструктивно прожити й перетворити емоції та присвоїти їх як досвід.

КнигоNEWS: січень

Чому в перших великих словниках зникли слова, що описували жіночий досвід? Коли і за яких обставин ті святкові традиції, які ми вважаємо "давніми", набули сучасного вигляду? Що насправді відбувається в мозку під час панічної атаки й чому тіло реагує так, ніби небезпека реальна?

Відповіді на ці й багато інших запитань ви знайдете у наших січневих новинках – майже 200 найменуваннях книжок, які ми залучили до Публічні бібліотеки Солом'янки.
Ми дбайливо зібрали всі видання в альманасі КнигоNEWS. Прочитати його можна на сайті бібліотеки, а посилання ТУТ
Гортайте, придивляйтеся й обирайте ту історію, яка відгукнеться саме вам.







понеділок, 2 лютого 2026 р.

Літературно-музична зустріч "Очі чорнії"

8 лютого запрошуємо вас на літературно-музичну зустріч "Очі чорнії", яку Центральна бібліотека Солом'янки імені Григорія Сковороди присвячує 214-й річниці від дня народження Євгена Гребінки – українського письменника, поета й автора романсу, що підкорив увесь світ.
На вас чекає історія створення легендарного твору, його шлях від кількох поетичних рядків до світового музичного хіта. І звісно ж розповідь про реальне кохання Євгена Павловича, що стало джерелом цього романсу.
У програмі – виконання "Очей чорних" у музичному втіленні Флоріана Германа та українському перекладі Юрія Татаренко й спільне співання інших знаних і маловідомих українських романсів.
Разом з Ігор Якубовський, "Вокальною студією на Освіти" та всіма відвідувачами будемо співати, слухати й занурюватися у витончену атмосферу романсу – від класики до сучасних творів.

До дня народження письменника Валер'яна Підмогильного

2 лютого – день народження Валер'яна Підмогильного, українського письменника, перекладача, одного з представників Розстріляного відродження та автора першого вітчизняного урбаністичного роману "Місто".

Виходець із бідної селянської родини, самоучка з феноменальним інтелектом, перекладач французької класики й автор першого українського урбаністичного роману, Підмогильний випередив свій час на десятиліття. Те, що європейський екзистенціалізм проговорить після Другої світової, він відчув і описав ще у 1920-х.

З нагоди дня народження пропонуємо добірку з 7 цікавих фактів з життя й творчості письменника:
"Місто" мало бути комедією
Роман, який ми читаємо як драму про самотність і амбіції, спершу задумувався… як кіносценарій комедії. Від задуму лишився "імпульс" – і він став першим українським урбаністичним романом.

Перший текст – про інтимне
У 16 років Підмогильний написав оповідання "Важке питання" – про дорослішання у фізіологічному сенсі. Згодом саме це критики використали як привід для цькування.

Дебютував у 19 – одразу з "Томом I"
Його перша книжка називалась "Твори. Том І". Зухвало? Так. Але за кілька років він довів, що це не випадковість.

Сам вивчив французьку – і перекладав класиків
Бальзак, Мопассан, Флобер, Вольтер, Дідро, Гюґо – його переклади й сьогодні вважають еталонними.

Писав під псевдонімом Лорд Лістер
У школі захоплювався детективами й підписував тексти "аристократичним" псевдонімом. Згодом інтерес до пригод змінився на глибоку психологію.

Був математиком і вчителем
Навчався на математичному факультеті, викладав математику та українську мову. Раціональність мислення дуже відчутна в його прозі.

Побився… за стілець
У Лівадії Підмогильний ударив комсомольця, який зайняв його місце в їдальні. Про це з іронією написав у листі до Євгена Плужника – сцена, гідна окремого оповідання.

У 1934 році Валер’яна Підмогильного було заарештовано за сфабрикованими звинуваченнями. У 1937 році його розстріляли в урочищі Сандармох. Письменникові було лише 36 років. Реабілітований посмертно у 1956 році.
Твори Валер’яна Підмогильного повернулися до читача через десятиліття й сьогодні залишаються джерелом для осмислення людини, міста та доби.

Тож якщо ви давно хотіли познайомитись із творчістю автора, або ж перечитати його твори, завітайте до абонемента Бібліотеки Сковороди за добре вам знайомою адресою – вул. Освіти, 14а.

четвер, 29 січня 2026 р.

Читацький клуб за участі письменниці Теї Саніної

25 січня в Бібліотеці Сковороди відбувся перший цього року Читацький Клуб. На ньому, в присутності авторки Теї Саніної (Тетяна Саніна), завзято обговорювали її трилогію "Танець дикобразів", "Коли відлітають серпокрильці" та "Мурашині кола".

Ми знали, що розмова буде теплою, легкою й цікавою, тому й скликали всіх на зустріч у цей морозний час! Адже книга здатна об’єднувати й зігрівати людей.

Дискусія була жвава й нестримна, бо ж вподобання, емоційні стани, читацький і життєвий досвід у всіх різні. Книжки ці непрості – на тему проблемних стосунків у подружній парі, між батьками й дітьми, друзями, бізнес-партнерами і колегами. А ще про шанс дійти згоди завдяки фахівцям з порозуміння – медіаторам.

Звісно, серед нас знайшлися і ті, хто проковтнув усі три книжки; і ті, хто прочитав дві; і ті, хто почав одну, відчув спротив, відклав і почав читати другу, а та "заколисала". Були й ті, хто не встиг прочитати жодної, але щойно завершився клуб, потягнувся до першої книжки й побіг на абонемент. Бо цікаво ж, а як це все "спрацює" у нього!

Іноді присутність автора на засіданнях Клубу може стримувати. З Теєю ж, що напрочуд відкрита до думок інших, не уникає гострих запитань і уважно досліджує через читацький відгук вплив своїх книжок на людину, було приємно поділитися враженнями. А учасники клубу тепер знатимуть, що означає, коли книжки (теми або персонажі) тригерять!
Отже, наші книголюби відзначили глибинне і дбайливе подання особистих драм героїв, багату й вільну сучасну українську мову. А також авторське вміння завдяки мистецтву, природі та її геніальній простоті показати, що вихід зі складного становища є і що його варто шукати.

Щиро дякуємо Теї за цю чудову зустріч і за подаровані примірники "Танцю дикобразів". Впевнені, охочих почитати їх додасться!



середа, 28 січня 2026 р.

Чи знаєте ви де знаходиться Арканзас і чим він знаменитий?

Перше, що спадає на думку – це американський штат, який знаходиться в самісінькому серці США. Хтось згадає, що там народився і був його губернатором майбутній президент Білл Клінтон.
Книголюби та поціновувачі трилерів, а таких у Бібліотеки Сковороди чимало, впевнено скажуть, що це батьківщина письменника Джона Грішема.

Ті ж, хто розуміється в бізнесі, точно згадають місто Бентонвілл. Там розташований офіс найзнаменитіших супермаркетів 𝐖𝐚𝐥𝐦𝐚𝐫𝐭. Але не тільки…

Бо саме в Бентонвіллі ми тепер маємо друзів. Hugs From Friends – американська некомерційна організація, яку створив у 2022 році Тревор Дейн (Trevor Dane).

Її мета – заохотити американських дітей малювати та збирати книжки на підтримку українських дітей та сімей, які постраждали від російської навали. І днями ми отримали велику посилку з Арканзасу з купою чудових книг, м’яких іграшок і, головне, малюнків від місцевої малечі.

"Вірю в тебе!" та "Май надію!" – ці побажання найчастіше повторюються в дитячих роботах. Тому ми віримо і сподіваємося на те, що солідарність з Україною не згасне в серцях юних американців.
Всі отримані подарунки ми розподілимо серед бібліотек Солом’янського району, щоб найширше коло дізналося про наших нових друзів!

Дякуємо Наталії Чаповській (Nataliya Chapovska) за те, що знайшла нас. Приємно відчувати, що 𝐒𝐨𝐦𝐞𝐛𝐨𝐝𝐲 𝐢𝐧 𝐀𝐫𝐤𝐚𝐧𝐳𝐚𝐬 𝐥𝐨𝐯𝐞𝐬 𝐦𝐞!