Під такою назвою 19 січня у Центральній бібліотеці Солом'янки імені Григорія Сковороди відбулася незабутня зустріч із етно-гуртом «Буття».
Наші предки співали колядки від Різдва і аж до Стрітення – часу, коли зима зустрічається з весною. Колядники ходили від двору до двору співаючи колядки та щедрівки даруючи людям достаток, здоров'я, багатий урожай, радість, народження діток в родині, щастя і добру долю.
Саме у такій традиції творили своє колядне і щедрувальне дійство учасники етно-гурту «Буття». Його вплив був настільки енергетично та музично потужний, що у повітрі витала атмосфера реальних колядувань, які відбувались колись в Україні.
Багато люду зійшлося, аби почути українські автентичні стародавні колядки, які наші гості-музиканти збирали у різних регіонах України - на Волині, Галичині, Буковині, Поліссі, Поділлі та інших. Серед них: «Пчольная матка», «Три славнії царі», «Святий вечір», «Пане господарю, що на твоєму дворі», «Ой через поле», «Ой ясна красна на небі зоря, а ще най», «Бігла дєвочка», «Ходила пава келе поплава», «Ой чиї ж то дворця новенькі», «Ой у садочку у частоколі каліна», «Ой попід лєском попуд темненьким», «Нова радість на світі настала», «Поклонімся цьому сударю». Усе це – рідкісні, малознайомі колядки, та ще й іменні - заспівані господарю, господині, незаміжнім дівчатам і неодруженим парубкам у залі бібліотеки!..
До магічних голосів виконавців яскравим супроводом додався витончений багатотембральний акомпанемент інструментів, які використовували і для яких створили власні аранжування музиканти гурту Оксана Бут (Осяйна), Василь Лютий (Живосил) та Ірина Сосницька - бубенці, старосвітська бандура, колісна ліра, зозулька (окарина), скрипка, гітара, калімба… І це далеко не повний перелік, якими володіють ці дивовижні люди!
Василь Лютий цього дня грав на старосвітській бандурі, виготовленої майстром музичних інструментів з Київського Кобзарського цеху, бандуристом, співаком, учасником історичного клубу "Чорні Запорожці" Сергієм Павліченком, який з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну пішов на фронт добровольцем та у вересні 2024 року загинув, захищаючи рідну землю. Честь і шана Майстрові, що залишився жити в десятках створених ним народних інструментів - кобзах, бандурах, торбанах, лірах, скрипках, гуслях, дудках…
Оскільки Василь Лютий є не тільки виконавцем пісень, а й мужнім захисником України, і автором власних пісень, зокрема пісні «Меч Арея», яку співає відомий гурт "Тінь Сонця" на чолі з його бойовим побратимом і лідером гурту, Сергієм Василюком, то гості попросили виконати і цю неймовірну пісню, яка від свого народження надихає багатьох наших захисників!
Народно-етнографічна мудрість має глибоке генетичне коріння, яке передається від покоління до покоління. А народні обряди, звичаї прошиті і наповнені святими істинами добра і вічної любові. Щиро дякуємо Василеві, Оксані й Ірині за те, що розбурхали голос нашої крові й ще більше зріднили нас з нашим неймовірним народом!
