17 вересня в читальній залі Центральної бібліотеки Солом’янки відбулася лекція, яку ми присвятили одній з найтрагічніших у XX столітті постатей українського спротиву – Олексі Гірнику.
Наш колега Олександр Михайлик почав цього разу з того, що у 2023 році недалеко від залізничної станції Київ-Волинський з'явилася вулиця Гірника – людини, біографія якої гідна екранізації.
Уродженець містечка Богородчани, що на Івано-Франківщині, своє ім’я отримав на честь легендарного Довбуша. І це справді позначилося на його бунтівній вдачі. Подейкують, юному Олексі довелося терміново залишити Тернопільську українську гімназію та перебратися у Станіславську після того, як однієї ночі в околицях міста спалахнули декілька польських маєтків.
Далі – більше. Доля підготувала Олексі Миколайовичу дві неволі з одним і тим самим формулюванням. Спочатку у 1937-му від поляків за "зраду Ойчизни" він отримав 5 років. Просидів менше, бо восени 1939 року втік, скориставшись німецьким нападом. Того ж року був заарештований радянцями та за "ізмєну Родінє", громадянином якої він не був, засуджений до 8 років таборів. Після відбуття покарання спершу жив у Станіславі, потім оселився в Калуші, де й провів решту життя.
Здавалося б, після таких поневірянь працівникові калуського цегельного заводу, що одружився і мав двох синів, жити треба тихо й смиренно. Але ж це не про Гірника. Навіть домашні не знали, що на другому поверсі літньої кухні він протягом 2 років від руки (!) написав близько тисячі листівок, спрямованих проти русифікації рідного краю. Не знали близькі й про його інший задум…
Близько третьої ночі 21 січня 1978 року Олекса Гірник, протестуючи проти поневолення України, вчинив самоспалення поблизу могили Тараса Шевченка. Обрав він цю дату як переддень 60-ї річниці проголошення незалежності УНР. Перед своєю мученицькою смертю він розкидав навколо власноруч виготовлені листівки, кілька з яких потайки зберіг канівський міліціонер Олександр Гнучий.
Всім, хто зацікавився цією непересічною постаттю, радимо взяти на абонементі нашої бібліотеки книгу Михайла Іщенка "Спалився за Україну" – вона варта вашої уваги. І звісно приходьте на наші лекції, бо ж цікавих тем маємо просто безодню!

Немає коментарів:
Дописати коментар