Книжки, що читають у липні, нас ще раз переконують:
– книги не мовчать – вони надихають боротись
– вони не командують – вони вчать обирати сторону
– вони не дають готових відповідей – але розвивають критичне мислення
І ось ми бачимо, що книжки, які люди обирають – це історії про спротив, памʼять, гідність і право не погоджуватись:
"Мрія" Євген Положій – про знищення Ан-225 і про людей, які серед руїн, попри все, зберігають людяність.
"Оппенгеймер" Кая Берда і Мартіна Шервіна – біографія вченого, чия зброя змінила світ, а провина – зламала життя.
"Садотерапія" Сью Стюарт-Сміт – про те, як догляд за садом допомагає заспокоїти розум і відновити внутрішній баланс.
"Непокірні" Емілії Гарт – три жіночі історії з різних епох, пов’язані природою, волею і внутрішньою силою.
"Ялтинські доньки" Кетрін Ґрейс Кац – політична історія Ялтинської конференції через долі трьох доньок Черчилля, Рузвельта й Гаррімана.
"Потойбічна вакансія" Ольга Мігель – сатиричне фентезі про те, як дівчина потрапляє до Пекла… не на катування, а на керівну посаду.
"Війна як внутрішнє переживання" Ернста Юнґера – есеї про те, як війна змінює людину зсередини, формуючи нове бачення світу й себе.
"Завтра знову Сьогодні" Віталій Запека – абсурдна й трагікомічна історія з божевільні, що виявляється віддзеркаленням реальності.
"Детектив" Артура Ґейлі – психологічний трилер про поліцейського з минулим священника, який шукає правду, що не вписується в систему.
"Три жінки" Лізи Таддео – документальні історії про жіноче бажання, сексуальність і голос, який суспільство звикло приглушувати.
"Бабуся вмирати не любила" Павла Паштета Белянського – щира, автобіографічна проза про Донбас, родинну памʼять і життя між війнами.
Ці книжки вже на поличках Центральна бібліотека Солом'янки імені Григорія Сковороди. Обирай – бо навіть у темні часи слово здатне світити.
Немає коментарів:
Дописати коментар