Анонс заходу

На Творчих Читаннях 18 березня знайомитимемося з чудовою книжковою серією для дітей, які люблять заплутані детективні історії з привидами!

Книжкова серія від Дорі Гіллестад Батлер, що складається з книжок "Бібліотека з привидами", "Привид під стріхою", "Привид за лаштунками", "Привид о п’ятій годині" (три з яких є у нашій бібліотеці), – це історії про хлопчика-примару Каза, який, загубивши батьків, уперше в житті опиняється в бібліотеці, повній людей. Там він зустрічає дівчинку на ім'я Клер, яка має особливу здатність бачити привидів, коли інші люди не можуть. Дівчинка і привид обʼєднуються й відкривають власну детективну агенцію, щоб розшукати втрачену родину Каза.

Про авторку

Дорі Гіллестад Батлер – сучасна американська авторка, лавреатка премії Едґара та Ґейзела, що створила понад 40 дитячих книжок. Любить відвідувати школи та бібліотеки по всій країні й прагне поділитися своєю любов'ю до історії з читачами та письменниками різного віку.

Захід із циклу «Знаний та незнаний Шевченко»

До 211-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка наша бібліотека провела низку заходів із циклу «Знаний та незнаний Шевченко». Ми говорили про Кобзаря, відкривали маловідомі сторінки його життя, слухали знані й незнані досі пісні на його вірші.

На курсах української мови відбулися поетичні діалоги, під час яких учасники цитували улюблені рядки, ділилися думками та відкривали для себе нові грані творчості Шевченка. Переглянувши презентацію «Шевченкові музи», ми згадували жінок, які надихали поета, його зворушливі й водночас драматичні історії кохання.

Особливо атмосферним був літературно-музичний вечір, на якому композитор Ігор Якубовський виконав пісні на вірші Тараса Шевченка. Поезія Кобзаря, покладена на музику, звучала особливо глибоко й проникливо, торкаючись кожного слухача. Всі присутні мали змогу висловитися, поділитися своїми враженнями та роздумами.

Приємно, що серед гостей були не лише постійні читачі та учасники нашого розмовного клубу, а й учні Авіакосмічного ліцею імені Ігоря Сікорського. Вони активно брали участь у літературно-музичному поетичному діалозі і, що особливо тішить, стали новими читачами бібліотеки.

Шевченко завжди з нами – у словах, піснях і роздумах про Україну. Дякуємо всім, хто долучився до наших заходів і розділив ці особливі моменти!

Анонс заходу

У березневому Читацькому Клубі ми спрямуємо фокус уваги на книжку Олени Маляренко "Жизель і мир"!

Чому ми обрали саме її?

По-перше, тому що "Драбина" Євгенії Кузнєцової, яку ми обговорювали минулого разу, зачепила за живе болючою темою проживання українцями загарбницької війни. Йшлося про особливості життя у вимушеній еміграції, книга ж Олени Маляренко перенесе нас в куди жорсткішу реальність.

"Жизель і мир" – збірка оповідань, присвячених будням жителів українського Херсона під час окупації. Ця книга про те, як люди, отямлюючись від шоку, знаходять сили вижити, не втратити ані себе, ані України у собі, а також почуття гумору і віри в інших людей. Разом із головною героїнею Жизель читачі дізнаються, як саме для багатьох відбувався перехід від «русскоговорєнія» до україномовності.

Друга причина нашого вибору полягає в тому, що перед початком повномасштабного вторгнення Олена Маляренко – журналістка, художниця, педагог, дипломант "Коронації слова" (2003) – працювала директоркою Станіславської публічної бібліотеки. Увесь цей час вона залишалася в Херсоні. Після звільнення міста стала вести мовний клуб "Ріка", що опікується популяризацією української мови.

І нарешті, Херсон – рідне місто нашої колеги Марини Чокас. Вона розуміє й відчуває його біль, терпіння, надію на перемогу і мирне життя. Отже, допомогти нам зорієнтуватися в місцевій топографії, деталях і обставинах є кому. Тож приходьте, буде змістовно!

Анонс партнерського заходу

Центральна бібліотека Солом’янки імені Григорія Сковороди разом із бібліотекою імені Миколи Костомарова організовують партнерську літературно-музичну зустріч до дня народження Ліни Костенко.

19 березня о 13:30 запрошуємо вас до бібліотеки імені Миколи Костомарова (вул. Данила Щербаківського, 51В), щоб разом відчути, як слово перетворюється на музику, а музика – на відлуння поезії.

Ігор Якубовський – наш колега, а також композитор, виконавець – ділитиметься своєю творчістю, натхненною поезією Ліни Костенко.

Творчі читання "Поліанна"

На Творчих читаннях 5 та 8 лютого ми не тільки читали цікаву книжку, а й досліджували її таємниці!

Поділимося і з дорослими: "Полліанна" і "Поліанна" – це одна й та сама дівчинка, а Елеонор Портер, Елеанор Портер та Елінор Портер – одна й та сама авторка!

Однак, більшість людей про це ніколи не замислюються. І ми не думали, аж поки не взяли з полички 5 однакових – і таких різних! – книжок про дівчинку, яка вміла гратися в... радість.

А ще в нас цього разу сколотився чудовецький дівчачий клуб і ми дуже добре провели час разом!

Дякуємо за весняні квіти! Та ще приємніше отримувати рукотворні дарунки від Читайликів з кісками!

Анонс заходів на тиждень

ПОНЕДІЛОК, 10 березня

12:30 – літературний діалог "Знаний та незнаний Тарас Шевченко", на якому поговоримо про цікаві та маловідомі сторінки життя поета.

15:00 – зустріч з протоієреєм Григорієм Фоя, де можна буде почути відповіді на всі питання щодо посту.

16:00 – тренінг "Творимо Вікіпедію разом". Про все, що варто знати для правильного оформлення чи редагування даних на цій платформі.

ВІВТОРОК, 11 березня

14:00 – волонтерська ініціатива з в'язання теплих та адаптивних речей для наших поранених Захисників, долучатися до якої можна всім охочим.

16:00 – "Творчі Читання" для дітей від 6 років. "Пес на ім'я Мані" – корисна і цікава книжка, яка вчить правильного ставлення до грошей з раннього дитинства.

СЕРЕДА, 12 березня

15:00 – за попереднім записом запрошуємо відвідати майстер-клас з виготовлення автентичної ляльки-мотанки (дзвоніть: +380632406642).

16:00 – лекція про Залізничний вокзал, як справжні ворота нашої столиці, історію його будівництва і розвитку.

16:00 – початковий курс програмування "Кодик" для дітей віком 8-12 років (реєстрація: +380982163552).

ЧЕТВЕР, 13 березня

10:30 – "Вокальна студія на Освіти" (також у той самий час у вівторок). Заняття для всіх, хто любить співати.

15:00 – заняття з покращення цифрової грамотності на порталі "Дія".

16:00 – зустріч з циклу "Цілющі вечори", де ми разом з фаховою психологинею Тетяною Вишко будемо вчитися емоційної стабільності.

СУБОТА, 15 березня

13:00 – "Творчі читання" з дітьми від 6 років.

НЕДІЛЯ, 16 березня

12:00 – літературно-музична зустріч за участю письменниці та громадської діячки Ольги Ходацької.

Також нагадуємо, що на постійній основі діють безоплатні мовні курси "МовоСвіт":

Понеділок - 12:00

Вівторок - 12:00

Середа - 14:00

Сьогодні Тарасу Шевченку 211 років

Він пережив кріпацтво, заслання, цензуру та репресії, але ніколи не мовчав. Саме зараз, коли ми знову боремось за свободу та право бути собою, слова Шевченка звучать особливо близько і сильно.

Сьогодні його вірші стають мемами, стікерами й розлітаються чатами та соцмережами. Це наша спільна мова підтримки, єдності та навіть іронії, бо гумор – також зброя.

Тримаємось разом, боремось і точно поборемо! 

З Днем народження, Тарасе! 

8 березня – це день боротьби жінок за свої права

8 березня – це не букети, цукерки й шаблонні привітання. Це не "свято весни" і не день, коли жінкам нав'язують бути ніжними, лагідними та милими. Це день, коли жінки нагадують суспільству, що вони не "окраса" чи "берегині", а повноправні люди, що мають право жити без дискримінації та обмежень.

Понад сто років тому жінки почали виходити на вулиці, щоб вимагати справедливості та рівних прав: права голосувати, навчатися, отримувати гідну зарплату за свою працю та самостійно розпоряджатися власним життям.

Сьогодні ця боротьба досі триває. Жінки в Україні та в усьому світі стикаються з домашнім насильством, нерівністю на роботі, харасментом, обмеженнями репродуктивних прав та стереотипами, які з дитинства диктують їм, як виглядати, ким бути і як поводитися.

Найкраще, що можна зробити у цей день, – підтримати жінок не словами, а реальними справами. Поважай, допомагай, слухай, підтримуй – не раз на рік, а щодня.

Лекція В'ячеслава Жмихова "Пам'ятки Борисполя"

5 березня в нашій бібліотеці відбулася віртуальна подорож до Борисполя, яку провів ентузіаст-мандрівник В'ячеслав Жмихов.

Гості заходу відкрили для себе багато невідомих фактів з історії міста, що налічує більш ніж тисячу років. Попри те, що зараз Бориспіль відомий, перш за все, завдяки однойменному міжнародному аеропорту, цікавинок тут достатньо.

Перед очима присутніх пройшла ціла галерея пам'ятників – князю Борису, Нестору Літописцю та Володимиру Мономаху. На жаль, в Борисполі не збереглося пам'яток давнини. Але вже у наш час місто вшанувало своїх героїв, дотичних до історії.

Особливо вразила слухачів незвична будівля краєзнавчого музею. Величезна, своєю архітектурою вона ніби переносить із рівнинного Борисполя у гірські Карпати.

Ця лекція була справді пізнавальною та наповненою відкриттями, за що ми і вдячні лектору! І вже чекаємо на наступну зустріч, присвячену... А от якому місту – слідкуйте за анонсами.

Анонс заходу

Залізничний вокзал – це більше, ніж просто станція відправлення та прибуття. Це справжні ворота нашої столиці, перше, що бачать гості Києва. А в часи повномасштабного вторгнення, коли авіасполучення відсутнє, саме Центральний вокзал зустрічає зарубіжних гостей.

Але чи добре ми знаємо його історію? Ми підготували для вас незвичайну розповідь – у форматі дилогії! І першою частиною стане "Невідомий вокзал".

Ви дізнаєтеся про першу будівлю київського вокзалу, що існувала до 1913 року, і про те, чому для нього обрали місце на тодішній далекій околиці міста. Ми розповімо, як будувалася залізниця, хто був архітектором першого вокзалу (Іван-Фрідріх Вишневський), як розвивалася ця споруда та чому її зрештою було розібрано.

Запрошуємо вас у подорож у минуле. Приходьте – буде цікаво!

"Звикаємо до нових назв. Солом'янський район: вулиця Дениса Монастирського"

Перейменована Рішенням Київської міської ради від 18 січня 2024 року № 7618/7659 «Про перейменування вулиці Сурикова у Солом’янському районі міста Києва».

Місцевість: Солом'янка

Денис Анатолійович Монастирський – міністр внутрішніх справ України (2021-2023), народний депутат (2019-2021), голова Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності, член РНБО України (2021-2023). Загинув у авіакатастрофі в Броварах 18 січня 2023 року.

Більше - в нашому краєзнавчому блозі

Анонс заходу

16 березня о 12:00 запрошуємо завітати на літературно-музичну зустріч "Поезія – це музика душі". Спеціальна гостя заходу – письменниця, педагогиня, громадська діячка, заступниця голови київської "Просвіти" Ольга Ходацька.

В доробку пані Ольги збірки оповідань "Берег віри, надії, любові" та поезій "Душі моєї прекрасні миті", сценарії до проєктів Українського культурного фонду "Інтерактивна книга. Магічний кобзар" та "Українська література в коміксах". Також вона кілька років натхненно веде власний відеоблог "Українська мова: легко – доступно – просто".

Під час зустрічі, традиційно, звучатиме багато пісень. Віршовані рядки нашої гості поклали на музику наш колега Ігор Якубовський, а також Юрій Васильківський та Олександр Магаліс.

Неодмінно згадаємо також відомих березневих ювілярів – поетів-класиків Максима Рильського (130-річчя від дня народження) і Ліну Костенко (95-річчя). Тож приходьте до нас на недільну зустріч, щоб заглибитись у чарівний світ поезії і музики.

Анонс заходу

Щиро запрошуємо усіх охочих 13 березня о 16:00 на другу зустріч з циклу «Цілющі вечори»!

Лютнева зустріч пройшла надзвичайно плідно, різнопланово й залишила приємний післясмак і теплий відгук у кожному серці.

Тож і надалі разом із фаховою психологинею Тетяною Вишко творчо імпровізуватимемо та активуватимемо теплі спектри наших емоцій завдяки психології, поезії, музиці, креативу, комунікації, тілесним практикам, які задіюють усі можливі сфери чуттів людини, гармонізують її зсередини та повертають у «тут і тепер».

Бути емоційно стабільними в часи великих змін важливо. Коло підтримки має значення. Разом набагато легше відновлювати баланс. Тож чекаємо на вас!

Анонс заходу

На Творчих Читаннях наступного тижня знайомитемося із книжкою "Пес на ім'я Мані" від німецького фінансового консультанта, письменника і бізнесмена Бодо Шефера, яка вчить дітей правильного ставлення до грошей.

А йдеться у ній про те, як дівчинка Кіра знаходить пораненого пса, що вміє розмовляти. А ще він відгукується на кличку Мані і знає все про гроші! Дуже скоро Кіра, прислухаючись до порад Мані, і сама стає справжньою фінансовою експерткою та допомагає іншим правильно розпоряджатися грошима. 

Книжка цілком може стати у пригоді й дорослим, якщо вони готові дослухатися до порад і прагнуть зробити своє життя вільним від фінансових клопотів.

Бібліотека – не просто бібліотека, а в’язання – це не просто в’язання

4 березня, як і кожного вівторка, у затишному залі нашої бібліотеки відбулася зустріч волонтерської ініціативи із в'язання шкарпеток та інших речей для поранених військових. 

У теплому колі плелася не лише вовна, а й міцна нитка підтримки, турботи та взаємодопомоги.

Під час сьогоднішньої зустрічі майстрині не тільки в'язали, ділились досвідом, перебирали нитки, які принесли читачі бібліотеки, а й вчилися пекти хліб!

За минулий тиждень вправні руки майстринь створили:

• 12 адаптивних шкарпеток
• 12 піддупників
• 1 теплик для культі
• 7 поясів

А в лютому у шпиталі Києва та Запоріжжя вирушили:

• 48 адаптивних шкарпеток
• 2 пари звичайних шкарпеток
• 18 тепликів для культі
• 30 піддупників

Дякуємо кожному, хто долучається! Разом ми робимо більше, ніж здається.

Наступна зустріч – у вівторок, 11 березня, о 14:00. Приходьте!

Презентація книги Оксани Стоміної "Лірика маріупольських бомбосховищ"

2 березня у Центральній бібліотеці Солом’янки відбулася презентація книги Оксани Стоміної "Лірика маріупольських бомбосховищ".

Ця поетична збірка містить документальні фото маріупольців Євгена Сосновського, Олени Сугак, Інни Лапіної, Олега Українцева, Владислава П’ятіна-Пономаренка, які знаходили сили й сміливість фіксувати події в маріупольській облозі.

Те, що пережив Маріуполь, що пережили й проживають рідні загиблих, зниклих безвісти і полонених захисників України, – це суцільне жахіття, яке неможливо означити загальновживаними словами. Інакше вони залишаться просто набором слів. Натомість в пам’яті людській залишаються історії.

Про те, як здригаються стіни під час бомбардувань. Про те, як люди долають страх вийти з підвалу. Про те, як світ надовго стає монохромним, коли виходиш назовні. Про те, як рідні прощаються з рідними і приймають доленосні рішення. Про те, як люди втрачають домівку і вчаться приймати ще гірші втрати. Про те, як ховають загиблих у дворі власного будинку. Про те, як наші захисники гинуть, зникають безвісти й опиняються в полоні. Про те, як рідні чекають на них і тримаються за тонесеньку ниточку зв’язку, за найменшу звістку. І про те, як українці підтримують одне одного, не даючи занепасти духом. Ці історії стають віршами і піснями.

Багато що з цього випало на долю маріупольської поетеси Оксани Стоміної, яка має неймовірно чисту і правдиву силу доносити людству цей загальноукраїнський біль крізь призму власного болю, і робить це завдяки глибинній емпатії і поетичному погляду на світ. Адже коли ти – поет від Бога, то відчуваєш надлюдську відповідальність за все, що проживаєш сам і через що проходить твоя країна та її громадяни.

На зустріч завітало багато маріупольців. Тож у ній було місце для всіх, як і у величезному Оксаниному серці. На екрані раз по раз поставали фото і відео зраненого Маріуполя та рідних облич людей, деяких можна було побачити і в залі.

Слово взяла Марія Подибайло, військовослужбовиця, мама Героя України Данила Подибайла. Була з нами й Анна Кісілішина – мама військовополоненого Олексія Кісілішина, який загинув внаслідок теракту в Оленівці… Двоє унікальних хлопців, яких любило і якими пишалося багато маріупольців… Неодмінно дізнайтеся про них більше!

Були також мами і дружини полонених і тяжкопоранених героїв. Нам невідомо, ціною яких зусиль тримаються ці люди, але всі вони гідно несуть пам’ять про рідних, і вірно чекають, якщо є бодай найменша надія.

Чоловік Оксани Дмитро третій рік у російському полоні. Ця сторінка презентації була лірично-щемкою і сповненою любові й надії. З великого екрана на нас дивилися дві пари осяйних очей – це спільне селфі, зроблене в облозі, перед довгою розлукою. А голос сердець, які проходять пекло випробувань, обернувшись спершу на віршовані листи в полон, озвучені Оксаною, діймав до кісток. Маємо надію, одного дня Дмитро їх усі прочитає.

Наразі тисячі українських захисників перебувають у російському полоні, стикаючись із жорстокістю і катуваннями, порушеннями усіх норм Міжнародного воєнного права. Тисячі рідних чекають на них. Оксана зі своїми посестрами докладає багато зусиль до відстоювання прав полонених та домагається їхнього повернення, бере участь в акціях "Не мовчи. Полон вбиває!", до яких може долучитися кожен.

До розповідей і віршів щемкою нотою впліталися пісні на слова Оксани Стоміної від В’ячеслава Купрієнка – "Останній прапор", "Сонце над Азовсталлю" та пісенна присвята Оксані, Дмитрові та їхньому рідному Маріуполю під назвою "Вірність" на слова Тетяни Яровициної.

Наприкінці зустрічі Оксана отримала пам’ятний подарунок, – книжку "Листи в полон" з деревини, із вишивкою по дереву, та ще й у двох примірниках – Оксані і Дмитрові – з надією на його швидке повернення! Вірші Оксани достойні бути закарбованими у таких шедеврах. Створили це диво майстер Ігор Дерев'янко, ведуча жіночого кола і наша колега з Публічної бібліотеки імені Лесі Українки Тетяна Серебреннікова та психолог кризових ситуацій Лора Савчук.

Це був дуже світлий, глибокий, болючий, але з відчуттям неймовірної душевної спорідненості день – такий, як і вся поезія Оксани Стоміної. Книжка "Лірика маріупольських бомбосховищ", що вийшла зовсім нещодавно за підтримки видавництва "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА", із пам’ятним підписом авторки відучора є в нашому фонді. Знайдіть в собі сили її прочитати! Адже в час, коли сильніші за нас борються, обов’язок кожного – знати і пам’ятати.

Виставка до 155-річчя відкриття залізничного руху в Києві

18 лютого за старим стилем (2 березня за новим) 1870 року до Києва прибув перший потяг, що започаткував регулярний пасажирський рух в нашому місті. У 2025 році ми відзначаємо 155-річчя цієї знаменної події.

Ця дата стала вкрай важливою в історії нашого району – відтоді він є залізничними воротами Києва. Відкриття залізниці стало початком нової епохи, яка перетворила досі тихе приміське селище Солом’янка на потужний промисловий район, що почав стрімко розвиватися. Було збудовано залізничні майстерні, що ремонтували паротяги та вагони, відкрито потужне паровозне депо.

Наша бібліотека підготувала виставку артефактів із власної колекції. Це розклади, книги з історії, знаки розрізнення залізничників, унікальні фотографії та документи.

Ми завдячуємо теперішнім та колишнім працівникам залізниці Ірині Пасічник та Олександру Крицькому, які передали бібліотеці низку цінних предметів, книг, артефактів на залізничну тематику. Вдячні також краєзнавцю й пошуковцю Ігорю Мегедь, який створив для нас унікальну інсталяцію «Паротяг», присвятивши її річниці відкриття залізничного руху.

Побачити більше - в читальній залі нашої бібліотеки. 

Виставка триває з 1 по 31 березня

Письменники, які стали голосом України під час війни

3 березня – Всесвітній день письменника. 

Для багатьох українських авторів слово стало не лише мистецтвом, а й зброєю. Дехто взяв до рук автомат, інші документують злочини, а хтось загинув, захищаючи Україну.

Вони пишуть історію не лише словами:

Максим Кривцов («Далі») – поет, фотограф, військовий.

Брав участь у боях ще з 2014 року, після 24 лютого 2022-го повернувся на фронт. Автор книги «Вірші з бійниці». Загинув у січні 2024 року на Харківщині.

Максим Петренко («Доцент») – письменник, науковець, аеророзвідник.

Воював із 2014-го, у 2022 році знову взяв до рук зброю. Автор книги «Спокійної ночі». Загинув у червні 2022-го під час боїв на Харківщині.

Артем Чех – письменник, військовий.

Пішов на фронт після початку повномасштабного вторгнення, продовжує служити у ЗСУ та писати про війну.

Сергій Жадан – письменник, музикант, волонтер.

Залишився в Харкові, допомагав військовим. У 2024 році мобілізувався до бригади «Хартія» НГУ, заснував «Радіо Хартія».

Вікторія Амеліна – письменниця, документаторка воєнних злочинів.

Збирала докази російських звірств, співпрацювала з Truth Hounds. Загинула після ракетного удару по Краматорську в липні 2023 року.

Єлизавета Жарікова – поетка, співачка, парамедикиня.

Бойова медикиня ЗСУ, авторка збірок «Мурахи Йоганна Себастьяна» та «Між любов’ю і любов’ю». Отримала поранення під Бахмутом, після реабілітації повернулася на фронт.

Валерій Пузік – письменник, художник, військовий.

Автор книг та художніх робіт, з початком повномасштабного вторгнення став до лав ЗСУ.

Павло Вишебаба – поет, музикант, військовослужбовець.

Відомий своїми віршами та піснями, які підтримують бойовий дух українців; служить у ЗСУ.

Артем Чапай – письменник, перекладач, військовослужбовець.

Автор численних книг, зокрема про війну; з 2022 року захищає Україну в лавах ЗСУ.

Валерій Маркус – письменник, блогер, військовий.

Автор книги «Сліди на дорозі», ветеран російсько-української війни, з початком повномасштабного вторгнення повернувся на фронт.

Ярина Чорногуз – поетеса, військовослужбовиця.

Авторка поетичних збірок, з 2019 року служить у ЗСУ як бойовий медик, а згодом як розвідниця.

Їхня підтримка наближає перемогу:

Оксана Забужко – письменниця, публічний інтелектуал.

З перших днів війни доносить правду про Україну на міжнародному рівні.

Андрій Любка – письменник, волонтер.

Станом на грудень 2024 року він придбав 325 автомобілів для ЗСУ.

Оксана Стоміна – письменниця, волонтерка.

Допомагає військовим та цивільним, займається збором коштів і гуманітарної допомоги, активно висвітлює події війни у своїх текстах.

Олена Герасим’юк та Євген Лір – письменники, дослідники, волонтери.

Створили проєкт «Недописані», у межах якого зібрали список імен митців, чиї життя забрала Росія. Документують історії загиблих, щоб зберегти їхню пам’ять і творчість.

Олександр Михед – письменник, культуролог.

Автор книги «Позивний для Йова», у якій осмислює війну через власний досвід та історії українців. Працює з архівами та документує сучасні події.

Тамара Горіха Зерня – письменниця, волонтерка.

Авторка роману «Доця», який став культовим текстом про війну. Підтримує військових та документує історії боротьби.

Тетяна Череп-Пероганич – письменниця, волонтерка.

Координаторка волонтерської ініціативи «Столичні батончики», що виготовляє енергетичні вітамінні батончики для українських воїнів.

Любов Єремічева – письменниця, журналістка, волонтерка.

Співзасновниця волонтерської ініціативи «Культ_о_Во», яка підтримує українських військових і розвиває культуру в умовах війни.

Ми не можемо згадати всіх, хто боронить і підтримує Україну, але вдячні кожному і кожній, хто своїми діями і словами наближає нашу Перемогу. І пам’ятаємо про тих, хто віддав життя за свободу України.

Віртуальна книжкова виставка "Кулінарні книги, які варто прочитати"

Сьогодні знайти рецепт страви – справа кількох секунд: YouTube, Instagram, TikTok – і перед нами десятки варіантів. Але кулінарні книги не втрачають своєї цінності. Чому?

Перевірені рецепти.

Автори кулінарних книг ретельно тестують рецепти, а не просто імпровізують перед камерою. Ви отримуєте точні пропорції, пояснення технології приготування та варіанти подачі.

Глибше розуміння кулінарії.

Хороші кулінарні книги не просто дають рецепт, а й розповідають про походження страви, поєднання продуктів, правильний вибір інгредієнтів. Це допомагає вам не лише готувати, а й розвивати смак і навички.

Зручність та естетика.

У книзі легко перегортати сторінки, робити позначки та відповідні закладки. До того ж, красиві фото й якісний друк додають натхнення у процес приготування.

Менше хаосу, більше концентрації. Переглядаючи відео, ми часто відволікаємося на коментарі, рекламу або інші відео. Книга допомагає зосередитися саме на процесі приготування.

Отже, кулінарна книга – це дещо більше, ніж інструкція з приготування страви. Це розвиток смаку, уваги до деталей і передчуття справжнього гастрономічного задоволення!

Анонс наших подій на поточний тиждень

ПОНЕДІЛОК, 3 березня

16:00 - тренінг "Творимо Вікіпедію разом". На ньому розповідаємо про все, що потрібно знати для правильного написання статті. Приєднуйтесь!

ВІВТОРОК, 4 березня

14:00 - волонтерська ініціатива з в'язання теплих та адаптивних речей для наших поранених Захисників.

16:00 - "Творчі Читання" для дітей від 6 років. Пропонуємо знайомство з романом-бестселером Елеонор Портер "Поліанна".

СЕРЕДА, 5 березня

15:00 - за попереднім записом запрошуємо відвідати майстер-клас з виготовлення автентичної ляльки-мотанки (дзвоніть +380632406642).

16:00 - лекція, або ж віртуальна краєзнавча подорож, В'ячеслава Жмихова про Бориспіль, його тисячолітню історію та сучасні цікавинки.

16:00 - початковий курс програмування для дітей "Кодик" (8-12 років), реєстрація: +380982163552.

ЧЕТВЕР, 6 березня

10:30 - "Вокальна студія на Освіти" (також у той самий час у вівторок). Для всіх, хто вміє чи любить співати.

15:00 - заняття з покращення цифрової грамотності на порталі "Дія".

16:00 - зустріч з письменницею, блогеркою та знавчинею стилю Майєю Тульчинською.

СУБОТА, 8 березня

13:00 - "Творчі читання" з дітьми від 6 років.

НЕДІЛЯ, 9 березня

12:00 - показ конопляного одягу Людмили Зоряни, виставка авторських прикрас і українських рушників. Прекрасна нагода відчути зв'язок між минулим і сучасним. Музичний супровід - Наталя Полтавець.

Також нагадуємо, що на постійній основі діють безоплатні мовні курси "МовоСвіт":

Понеділок - 12:00

Вівторок - 12:00

Середа - 14:00

Анонс заходу

Українська культура – це жива спадщина, що передається через покоління. Вишиті рушники, традиційний одяг, прикраси – кожен елемент несе в собі символи сили, любові та благополуччя. Але чи достатньо ми знаємо про ці скарби?

9 березня о 12:00 запрошуємо на показ конопляного одягу Людмили Зоряни та виставку українських рушників. Також будуть представлені авторські прикраси. Це можливість побачити, як традиція живе й змінюється. Представляти одяг будуть моделі з "Елеганс груп".

В експозиції:

• Клембівські рушники з Вінниччини, вишиті на дві сторони
• Кролевецькі рушники з Чернігівщини – витончені ткані орнаменти
• Рушники Київщини та Полтавщини

Музичну атмосферу під гітару створить Наталя Полтавець.

Це прекрасна нагода відчути зв’язок між минулим і сучасним, доторкнутися до спадщини, що живе в орнаменті. 

Приходьте!

Анонс заходу

Наші віртуальні краєзнавчі подорожі Київщиною тривають! Цього разу разом із бувалим мандрівником В'ячеславом Жмиховим ми запрошуємо вас 5 березня до нашої бібліотеки на захопливу лекцію про Бориспіль.

Чи знали ви, що Бориспіль – одне з найдавніших міст Київщини, історія якого сягає тисячолітньої давнини? Його назва вшановує князя Бориса, єдиний в Україні монумент якому є родзинкою міста. Хоча стародавні пам’ятки до наших днів не дійшли, Бориспіль може пишатися залізничним вокзалом 1901 року та земською школою початку ХХ ст.

Місто нерозривно пов’язане із постаттю Павла Чубинського, автора слів Гімну України. Тут він жив, тут і похований на Книшовому кладовищі.

А ще Бориспіль вражає сучасною архітектурою. Наприклад, Покровський собор, будівництво якого розпочалося у 1990 році. Його неовізантійський стиль, мозаїки та розписи – це своєрідна данина пам’яті старовинній церкві Летська божниця на честь святих Бориса і Гліба, що височила тут з XII до XVII ст.

В’ячеслав Жмихов неодноразово відвідував Бориспіль та готовий поділитися з вами своїми відкриттями! Приходьте послухати розповідь про це самобутнє місто. Обіцяємо, буде цікаво!

Чи знаєте ви, на честь кого названо вулиці вашого району?

Наша бібліотека намагається не просто інформувати про це, а й оживляти історію через постаті, що змінили Україну. Саме тому ми започаткували цикл лекцій "Видатні імена Солом'янки", де розповідаємо про особистостей, чиї імена увійшли в історію.

26 лютого ми говорили про Олексу Тихого – людину, яка не просто любила свою землю, а боролася за її душу – за мову. Учитель, публіцист, дисидент, один із засновників Української Гельсінської групи, політв’язень радянських таборів. Він все життя виступав проти тотальної русифікації Донеччини, яку любив понад усе.

Рефреном зустрічі став уривок зі статті Тихого "Думки про рідний Донецький край" (1972): "Мова – одна з основних ознак нації. Мова – фундамент культури. Рідна мова – найдорожчий скарб народу, підвалина інтелекту, основа патріотизму. Вмирає мова – вмирає культура. Вмирає культура – припиняється прогрес..."

Якщо ця тема вам близька, обов’язково візьміть в нашій бібліотеці книгу Олекси Тихого "Мова – народ". Його оригінальні думки про національну ідентичність здатні пробудити кожного.

Хоча Олекса Тихий не був киянином, він часто приїздив до столиці, гостював у сина, зустрічався з однодумцями. Помер у неволі в 1984 році. Але 1989-го його прах разом із Василем Стусом і Юрієм Литвином повернувся до України – їх перепоховали на Байковому кладовищі. А 2019 року вулицю Виборзьку в Солом’янському районі було перейменовано на честь Олекси Тихого.

Доповнив лекцію наш колега, музикант та композитор Ігор Якубовський, що виконав пісні на слова Василя Симоненка та Василя Стуса. Це був ще один нагадування: їхній голос – це і наш голос.

Дякуємо всім, хто був з нами! І запрошуємо на наступні зустрічі, адже історія оживає, коли ми про неї пам’ятаємо.

Анонс заходу

Стиль вічний бібліотечний: зустріч із Майєю Тульчинською.

Бібліотека – це не лише книги, а й люди, які їх оживлюють. Як візуальний стиль бібліотекарів впливає на сприйняття бібліотеки? Чи існує вічний бібліотечний стиль? І як поєднати професіоналізм, комфорт та елегантність у щоденному образі?

Про це говоритимемо з письменницею, блогеркою та знавчинею стилю Майєю Тульчинською!

Майя Тульчинська – авторка книг "Балачки навколо шафи" та "Я забула труси", популярна блогерка та експертка зі стилю. Вона руйнує модні стереотипи та допомагає знайти баланс між трендами й індивідуальністю.

Запрошуємо на стильну розмову!