Лекція "Як торгували на Солом’янці?" відбулася в Бібліотеці Сковороди ще минулого 2025 року, а саме напередодні Різдва. Оскільки Олександр Михайлик наситив її великою кількістю цікавих фактів та результатами архівних пошуків, ми вирішили дещо притримати звіт про неї. І ось, коли святкова лихоманка потихеньку минає, а натомість повертається тяга до читання – пропонуємо вам цей майже лонгрід.
Торгівля завжди була важливою частиною життя Солом’янки й Шулявки – ще задовго до того, як вони стали повноцінними районами. Першими осередками обміну товарами, звісно, були базари, що існували тут вже на межі ХІХ-ХХ ст.
На Солом’янці базар розташовувався в нижній частині нинішньої вул. Василя Липківського, а на Шулявці – на стику Брест-Литовського шосе та вул. Провіантської.
Поряд із базарами розвивалася й стаціонарна торгівля. Уже 1874 року на Солом’янці та Шулявці діяли десятки лавок та шинків. На початку ХХ ст. торгівельна мережа стала стрімко розвиватися. Довідники 1913 року фіксують магазини найрізноманітнішого профілю – від аптек, м’ясних і молочних лавок до галантереї, мануфактур, залізних та шкіряних товарів.
Важливо, що магазини існували не лише в міських слобідках, а й у селах – Совках і Жилянах, що свідчить про досить розвинену локальну економіку того часу.
Перші десятиліття радянської влади не принесли миттєвих змін. Базари продовжували працювати, а в добу НЕПу більшість крамниць і далі залишалися приватними.
Ситуація докорінно змінилася на початку 1930-х, коли приватну торгівлю ліквідували, а всі магазини стали державними. Своєрідним явищем була мережа "Торгсін", де, обмінявши золото, люди могли купити хліб та інші продукти. Чимало солом’янців, совчан та жилянців завдяки їй вижили під час Голодомору.
У роки німецької окупації крамниці працювали лише для німців, тоді як для більшості киян головним місцем купівлі й продажу знову стали базари.
Активне розширення торгівельної мережі відбулося наприкінці 1950-х, разом із забудовою нових масивів – Відрадного, Першотравневого, Чоколівки. У 1958 році недалеко від нас з’явився перший поза центром Києва універмаг – на вул. Адама Міцкевича.
1973 року будується Залізничний ринок – одна з найвиразніших торгівельних споруд свого часу. До 1980-х років кількість магазинів на території нинішнього Солом’янського району становила майже 250. Ринків було три – окрім Залізничного, ще й Відрадненський та Першотравневий, який згодом перетворився на радіоринок Кардачі.
Цікаво, що в нашій місцевості, а саме біля станції метро "Шулявська", 1987 року було збудовано новий Центральний гастроном. Старий, на Хрещатику, планували закрити на ремонт. Зрештою, цього не сталося, і певний час місто мало два Центральних гастрономи.
Головною ознакою радянської торгівлі був хронічний дефіцит. Асортимент не відповідав ані чисельності населення, ані його купівельній спроможності. Якщо в 1970-х ще можна було вільно придбати молоко чи хліб, то в 1980-х полиці магазинів часто стояли порожніми. Натомість ринки залишалися місцем, де майже завжди можна було знайти потрібні продукти – щоправда, за значно вищими цінами.
Злам настав у 1990-х роках разом із розпадом СРСР. Радянська система торгівлі зникла, магазини приватизувалися, на ринок масово пішли імпортні товари. Водночас через економічну кризу поширилася стихійна вулична торгівля, яка стала характерною рисою району і частково зберігається й донині. З’явилися нові ринки – Солом’янський і Севастопольський, а старі радянські ринки й гастрономи поступово змінили функції або зникли.
На початку 2000-х Солом’янка остаточно перейшла від базарно-гастрономної моделі до формату супермаркетів і торгівельних центрів. У район прийшли великі мережі, відкрилися ТРЦ, мінімаркети та спеціалізовані магазини. Від базарів ХІХ ст. до сучасних мереж – історія торгівлі Солом’янки точно віддзеркалює загальні зміни міського життя. Зробивши коло, ми повернулися до приватної торгівлі.
Більше ж щодо цієї цікавої теми радимо прочитати у книгах Станіслава Цалика "Київ. Конспект 70-х" та Ігоря Однопозова "Київ торговий епохи соціалізму" і "Київ торговий. 1930-1990-і роки". Вони чекають на вас у читальній залі нашої бібліотеки за адресою вул. Освіти, 14а.
