А чи цікаво вам з чого починається краєзнавство у бібліотеці? Не будемо оригінальними й відповімо, що з людини, захопленої улюбленою справою.
Саме таким є наш колега, той, хто веде сам та надихає інших на краєзнавчу роботу в бібліотеках Солом’янки – Олександр Михайлик.
Як же він "захворів" любов’ю до рідного краю?
Перші зерна посіяла вчителька географії у школі №144 (Ліцей 144) – Oksana Danylova. Вона багато водила та возила Києвом клас Сашка, зацікавлюючи дітей рідним містом.
А ще у шкільні роки Олександр до дірок зачитував газету «Солом’янка», звідки дізнавався про історію району. Читати хлопцеві було замало, і він почав писати. В березневому номері за 2006 рік вийшла його перша публікація.
Трохи раніше з’явилася мрія – написати, не більше й не менше, книгу з історії Солом’янського району. Товсту й у твердій палітурці.
Рідні бачили, що захоплення краєзнавством – це надовго. Й одного разу мама зателефонувала і сказала: «Саша, я записала тебе на курси екскурсоводів, заняття вже почалися». І того ж вечора слухняний син вже був на курсах. Там доля звела його з легендою екскурсійної справи Анатолієм Халепо – людиною, що пропрацювала екскурсоводом 60 років і вивчила тисячі учнів.
Після закінчення курсів, з 2007 до 2010 року, дипломований Олександр водив людей містом. А потім ще й 14 років (2010-2024) – працював у Водно-інформаційному центрі, знаному як Музеї води.
Але ж думка написати книгу про рідний район не полишала. І от 2018 року Олександр знайомиться з дослідником Семеном Широчиним, разом з яким починає 8-томову серію книг «Невідомі периферії Києва».
2019 року всього за 14 днів Олександр разом із Семеном видали першу редакцію книги «Солом’янський район». Маленьку книжечку, в м’якій палітурці обсягом у 128 сторінок, за рік «розширили» до 400 і 2020 року випустили вже у твердій обкладинці.
А у 2024 році здійснилася ще одна мрія (про яку він раніше не знав, але виявилось, що це робота мрії) – Олександр став провідним бібліотекарем з краєзнавчої роботи Центральної районної бібліотеки імені Григорія Сковороди. Отже, коло замкнулося, і про діяльність пана Михайлика у нашій бібліотеці ми пишемо тепер мало не щоденно.
Тому майте мрії – вони збуваються!
Немає коментарів:
Дописати коментар