Екологічні поетичні читання

26 квітня, у день 40-річчя Чорнобильської катастрофи, Бібліотека Сковороди провела не звичайні поетичні читання, а екологічні.

Хоча погода не надто сприяла великому зібранню, але зустріч вдалася. Бо була наповнена відвертими розмовами й спогадами про те, як і де кожного з нас застало чорнобильське лихо і як українці його переживали.

Усе це підкріплювалося емоційними віршами українських поетів та документальними історіями про людей, що дорогою ціною ліквідовували наслідки рукотворного лиха. Тож хвилиною мовчання вшанували всіх, хто в найважчі часи віддав життя за наше майбутнє.

Другу частину зустрічі присвятили шкоді довкіллю через напад росії на Україну. Хоч, на жаль, нині в суспільному інформаційному полі не так вже й багато текстів про екоцид під час війни, але ця тема кричущо актуальна.

Однак, за браком таких матеріалів, нас нерідко виручають відвідувачі, що ретельно готуються до поетичних читань. Одна з тих, чия підготовка завжди сумлінна і ґрунтовна, – Тетяна Лавинюкова. Спочатку вона прочитала власний переклад вірша американської поетеси Сари Тісдейл "There Will Come Soft Rains", що перегукується з темою ядерної катастрофи і який цитував у своїх "Марсіанських хроніках" сам Рей Бредбері.

До глибини душі вразив процитований пані Тетяною текст Раїси Полтавець із Херсона – про пса Боніфація, що кілька діб намагався дістатися берега, рятуючись від повені після підриву греблі Каховської ГЕС.

А емоційний твір Миколи Савки з Миколаївщини "Чи пустить нас земля в своє майбутнє?" змусив вкотре замислитися про прогнози.

Вдячні також Марії Морозовій (Mariia Mo-va) за чуттєве прочитання віршів поетеси з Волині Надії Красоткіної, яка багато пише на тему природи.

Наостанок розглянули добірку книжок з фондів Бібліотеки Сковороди, де ґрунтовно висвітлена воєнна екологічна тема. В її основу лягли поезії захисників України: Володимира Скоростецького зі Львова, Павла Вишебаби з Донеччини, Сашка Обрія з Миколаївщини – зі збірок, що на фото. Хто, як не вони, бачить найбільше лиха, спричиненого війною?

Вразили масштабністю екологічного мислення книжки "Хребет" і "Дихати" біолога й волонтера Євгена Єльпітіфорова з Київщини, у віршах якого природа тісно переплелася з людськими долями.

Таким чином, за дві години в нас склалася ціла екологічна мапа віршів. Дякуємо всім, хто зробив свій внесок!

Наші співчуття...

З сумом сповіщаємо, що 27 квітня помер друг нашої бібліотеки Анатолій Велімовський. Письменник, журналіст, людина яскравого і, головне, самостійного мислення.

Згадуємо останню зустріч у липні минулого року, коли він презентував у нас свій роман "Мій коханий кандидат", який ми щиро радимо кожному вдумливому читачеві. Адже цю книжку сміливо можна назвати першим українським художнім твором про вибори та їхні залаштунки.

Співчуваємо дружині пані Тетяні та близьким. Упокій Господь його душу.

Прощання з Анатолієм Велімовським відбудеться 29 квітня, о 13:30, у поховальному домі "Пам’ять" (вул. Чорних Запорожців, 26М) на території міської клінічної лікарні № 3.

"Емоційні читання": роман Халеда Госсейні "Тисяча осяйних сонць"

23 квітня Бібліотека Сковороди провела десяті емоційні читання в межах міжнародного проєкту "Бібліотеки емоцій заради добра" (Love for Livres)!

Цього разу ми разом занурилися в історичний роман "Тисяча осяйних сонць" американського письменника афганського походження Халеда Госсейні. І якщо раніше дехто з присутніх читав цю книгу, не зауважуючи багатьох деталей, то цього разу саме вони стали для нас визначальними.

З усіх можливих варіантів ми вибрали два невеликі фрагменти тексту. Перший зображує родинну вечерю під ракетним обстрілом, долю жінки в Афганістані на тлі війни та соціальних обмежень, накладених суспільним та релігійним устроєм. Другий свідчить про любов, відданість та бажання афганського юнака захистити кохану зі зброєю в руках.

Ці уривки дуже перегукуються з українським сьогоденням, хоча наші звичаї разюче відмінні. Відтак, за чуйної фасилітації Марини Чокас (Marina Chokas) розпочалася годинна дискусія – як спроба осягнути іншу країну, її історію та традиції.

Обговорення зрештою призвело до висновку, що жінка і попри власну незахищеність має силу залишатися собою та змушена протистояти викликам долі, щоб зберегти в собі жагу до життя.

Незалежно від культури, до якої ми належимо, завдяки таким історіям ми стаємо ближчими та зрозумілішими одне одному. Тож свої свідомі відчуття ми виразили словами, а підсвідомі – за допомогою спонтанної арттерапії.

Які відчуття панують під час знайомства з цією приголомшливою книгою, ви можете дізнатися, прочитавши її. Вона того варта! А захочете поділитися – радо вислухаємо ваші враження у коментарях.

До зустрічі на травневих емоційних читаннях. Тішимося, що до нас приходять нові учасники, а постійні не втрачають цікавості!

Заходи поточного тижня

Травень вже на порозі, і сподіваємось, що принесе він з собою не тільки жадане потепління, а й свіжі ідеї та натхнення для їхнього втілення. Тиждень з 27 квітня по 3 травня у Бібліотеці Сковороди ми наповнимо роздумами та розповідями про нашу ідентичність, цінність здоров’я та усвідомлене життя.

Тож запрошуємо долучитися до таких унікальних подій:

• Понеділок, 27 квітня, 15:00 – Зустріч із нутриціологинею Тамарою Гаяриною (Gayarina Tamara), що матиме назву "Чому важливе очищення організму навесні?" Поговоримо про те, як підтримати своє тіло у період пробудження природи.
• Четвер, 29 квітня, 13:00 – Лекція "Биківнянські могили: про що не знали шістдесятники?" Важливу розмову про історичну пам'ять та уроки минулого проведе Олена Полідович – співробітниця Меморіальний заповідник "Биківнянські могили".
• Неділя, 3 травня, 12:00 – "Мова. Мислення. Саморозвиток". Це зустріч із психологом, письменником та дослідником мови Олександром Бабінським (Oleksandr Babinskyi). Разом прослідкуємо за тим, як слова кожного з нас впливають на наше життя.

Чи прийти на регулярні заняття:

• Курси української мови "МовоСвіт на Освіти" – щопонеділка о 12:30, щовівторка о 12:00.
• Тренінг "Творимо Українську Вікіпедію разом" – щопонеділка о 16:00.
• Розмовний клуб в межах проєкту Рух Єдині – щовівторка о 17:30.
• Співаємо разом у "Вокальній студії на Освіти" – щовівторка й щочетверга о 10:30.
• Волонтерська ініціатива В'яжемо для Перемоги – щовівторка о 14:00.
• Навчання цифрової грамотності – щовівторка й щочетверга о 15:00.
• Клуб юного програміста "Кодик" – щосереди о 15:00 (запис: ‪+38 098 216 3552).
• Майстер-клас з ляльки-мотанки від Світлана Молчанова – щосереди о 15:00 (запис: ‪+38 066 725 2800).
• Урок здоров’я з Ігор Якубовський – щонеділі о 10:15.

І пам’ятайте: чи то за книжкою, чи то на лекції, чи за спільною піснею або волонтерською справою – ми завжди раді бачити вас у наших стінах!

26 квітня – 40-ві роковини аварії на Чорнобильській АЕС

Сьогодні, 26 квітня, – 40-ві роковини аварії на Чорнобильській АЕС, що сталася 1986 року в Прип’яті. Це день пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та людей, які брали участь у ліквідації її наслідків: пожежників, персонал станції, військових, науковців та медиків. Ми згадуємо тих, хто працював у зоні ураження, ризикуючи здоров’ям, і чиї долі змінила ця подія. Чорнобиль залишається складним уроком відповідальності та нагадуванням про масштабний вплив людини на довкілля.

Ця тема стала наскрізною і для Ліни Костенко, яка протягом багатьох років брала участь у наукових експедиціях до Зони відчуження. Для поетеси ці поїздки стали особистою місією з порятунку пам’яті та культурної спадщини цього краю.

Наш район: селище Монтажник

Є райони, про які багато говорять, і є ті, що живуть ніби трохи осторонь міського шуму. Саме до останніх належить Монтажник, де збереглася атмосфера повоєнного Києва – продумана до деталей і майже незмінна десятиліттями.

Отже, сьогодні Бібліотека Сковороди, в циклі "Історія твого району", пропонує вам віртуально прогулятися західними схилами Байкової гори.

Саме тут у 1949 році за проєктом архітектора Сергія Андрієвського почали зводити селище Монтажник – одну з наймолодших історичних місцевостей Солом’янки. З півночі воно межує з Олександрівською слобідкою та утворює своєрідний перехід між різними епохами міської забудови.

Серцем селища є вулиця з тією ж назвою – Монтажників. Вже більш ніж сімдесят років вона зберігає свою особливу структуру: невисокі 1-2-поверхові котеджні будинки чергуються з дво- та триповерхівками, а шість бічних тупикових відгалужень завершуються круглими клумбами.

Спочатку у 1950-51 роках тут звели 65 одноповерхових котеджів – простих, але продуманих, за проєктами Григорія Копоровського. Згодом з’явилися двоповерхові будинки.

До речі, є в Монтажнику ще одна особливість. На вулиці Лисичанській будинки № 33 та № 35/3 через ухил виглядають по-різному: з одного боку мають два поверхи, з іншого – три.

Пізніше тут з’явилися й триповерхові будинки. Вони не вибиваються з забудови й виглядають природно поруч із нижчими.

На сам кінець нагадаємо, що детальніше про цей райончик ви можете прочитати у бібліотечному блозі, який веде Олександр Михайлик – посилання тут.

Анонс заходу

Друзі, наступної неділі, 3 травня, о 12:00 щиро запрошуємо вас на просвітницьку зустріч з психологом, психолінгвістом, а нині ще й військовослужбовцем Олександром Бабінським (Oleksandr Babinskyi), що матиме назву "Мова. Мислення. Саморозвиток".

Вона стане першою із запланованої Бібліотекою Сковороди серії бесід про мову як основу інформаційного поля, про людину як носія мови та про спосіб нашого мовлення як інструмент взаємодії зі світом.

Мета цих зустрічей – допомогти опанувати інструменти й поглибити навички усвідомленого використання мовлення. А також зрозуміти, як мова впливає на наше мислення, а мислення своєю чергою впливає на саморозвиток.

Тож приготуйтеся дізнатися про можливості внутрішнього розвитку через мову. І як зміни в мовленні можуть поліпшити якість саме вашого життя та взаємин.

І обов'язково плануйте свій час для участі в майбутніх зустрічах. Ця бесіда – тільки початок!

Лекція-мандрівка "Ржищів"

Днями у Бібліотеці Сковороди відбулася захоплива краєзнавча лекція-мандрівка до однієї з туристичних перлин Київщини – міста Ржищева, яку провів краєзнавець-ентузіаст В’ячеслав Жмихов.

Завдяки ньому ми дізналися про стародавню історію міста, що розкинулося на притоці Дніпра – річці Леглич. Зокрема, довідалися, що Ржищів й досі зберігає пам’ять про:

• Трипільські поселення, що існували ще в сиву давнину – між 5400–2700 роками до н. е.
• Давньоруське городище XI-XIII століть, яке було зруйноване монголо-татарами.
• Польський період, коли у XIV ст. територія, де розташоване місто, увійшла до складу Речі Посполитої.
• Важливий осередок козацького руху, політичний та військовий центр у період Визвольної війни часів Богдана Хмельницького. Тут була резиденція гетьмана, і саме в ній у XVII столітті вирішувалася доля майбутнього союзу між Гетьманщиною та Московією.
• Важливий торговий і промисловий центр XIX-XX століть, що мав цегельний, цукровий та шкіряні заводи, зруйнований у Другу світову й згодом відбудований як типове радянське містечко.

Гордістю цього населеного пункту є: Іван-гора – городище, яке згадувалося ще в Іпатіївському літописі 1151 року як фортеця "Іван", урочище Кам’яниця та Сквер Трипільської культури, візитівка Ржищева, який конкурує із селом Трипілля за неформальне звання "столиці трипільської культури".

У місті діють три музеї: Ржищівський археолого-краєзнавчий музей, Музей дерев’яного зодчества та народного мистецтва так Музей образотворчого мистецтва імені Івана Задорожного.

Цікава і сакральна спадщина міста: відроджений Спасо-Преображенський монастир (XVII ст.); Свято-Троїцький храм (XVIII ст.) та меморіал на руїнах костелу тринітаріїв; затоплена Спасо-Преображенська церква (XVIII ст.), що опинилася серед вод Канівського водосховища після 1972 року і нині реставрується.

І, зрештою, Ржищів – мала батьківщина видатної поетеси сучасності Ліни Костенко, яка народилася тут 1930 року.

Тож тут є що подивитися! Головне – вкластися у світловий день і розклад маршруток.

Наступна лекція-мандрівка відбудеться у травні, і присвятимо її Українці та Трипіллю. Стежте за нашими анонсами!

Анонс заходу

Весна – саме той час, коли кожному з нас хочеться якомога більше енергії та внутрішнього оновлення.

Тому Бібліотека Сковороди запрошує вас у найближчий понеділок, 27 квітня, о 15:00 завітати на зустріч із фахівчинею Центру здоров’я і краси – нутриціологинею Тамарою Гаяриною (Gayarina Tamara).

Проводимо ми її в межах ініціативи "Здорові бібліотеки", яку послідовно впроваджуємо як частину своєї стратегії розвитку за підтримки Жива сучасна бібліотека - БФ Бібліотечна країна у межах Українсько-швейцарський проєкт Діємо для здоров‘я

Нагадаємо, що нутриціологія – це сучасний напрям, що вивчає харчування та його вплив на організм людини. А тема зустрічі надактуальна: "Чому важливе очищення організму навесні?" Без складних термінів і надлишкової теорії – лише зрозумілі пояснення та поради, які можна застосувати щодня.

Приходьте послухати, поставити запитання. Й неодмінно знайдете для себе щось корисне!

Солом'янський район: історія громадського транспорту

Є речі, які, на перший погляд, здаються буденними – настільки звичними, що ми перестаємо їх помічати. Чекаємо трамвай на зупинці, спішимо кудись в автобусі, проїжджаємо повз знайомі колії – і не замислюємося, що за цим щоденним рухом прихована ціла історія.

Тож сьогодні Бібліотека Сковороди проведе для вас невеличку віртуальну екскурсію, щоб розповісти про те, як у нашому рідному Солом’янського району розвивався транспортний рух. Від перших трамвайних вагонів до сучасної підземки.

Зупинка перша. Залізничний вокзал: де все починалося

Уявімо себе у Києві кінця XIX століття. Місто стрімко розвивається, і мешканцям вкрай потрібне зручне сполучення із залізничним вокзалом. І ось 1 вересня 1894 року відбувається подія, яка назавжди змінила життя місцевих жителів: вулицями вперше проїхав електричний трамвай – Вокзальною лінією від Бессарабської площі просто сюди, до вокзалу. Так що, окрім початку чергового навчального року, можемо відмічати і день народження солом’янського транспорту.

Зупинка друга. Берестейський проспект: епоха розвитку

Рухаємося далі, курсом на Берестейський проспект. У 1899 році тут відкрили Політехнічну трамвайну лінію, що з’єднала Бессарабку з щойно побудованим Політехнічним інститутом. І майже вісімдесят років – до 1978 року – ця лінія справно служила киянам.

А у 1949 році сюди прийшов і тролейбус. 11 червня по цьому самому проспекту, який тоді звався Брест-Литовським шосе, запустили перший тролейбусний маршрут № 5. Невдовзі, у 1952-му, тролейбусні лінії простягнулися вглиб району – проспектом Повітряних Сил, аж до аеропорту "Київ" (Жуляни).

Зупинка третя. Кадетське шосе: приватна ініціатива

У 1908 році підприємець Давид Марголін на власні кошти збудував приватну Кадетську трамвайну лінію. Йшла вона від Тріумфальних воріт (де нині Повітрофлотський шляхопровід) до Кадетського корпусу (зараз тут знаходиться Міністерство оборони України). Лінія була невеличкою – близько півтора кілометра. Вона мала лише один вагон, який щодня надсилав міський трамвайний парк.

Згодом цю комерційну лінію подовжили аж до Чоколівки. А у 1915 році вона перейшла у власність міста. Проіснувала, правда, недовго – до 1919 року, але залишила помітний слід в історії району.

Зупинка четверта. Солом’янська площа: трамваєм до серця

У 1923 році трамвай вперше доторохтів до самого серця Солом’янки – нинішньою вулицею Митрополита Липківського до Артилерійської школи, де зараз Солом’янська площа. Пізніше, у 1967 році, лінію довели до Залізничного масиву і перетворили на двоколійну. Маршрути тут курсували аж до 2001 року, а відтоді трасою колишнього трамвая їздить тролейбус № 3.

Зупинка п’ята. Відрадний та Борщагівка: курс на швидкість

У 1961 році, під час забудови масиву Відрадний, тут з’явилася нова трамвайна лінія. Найстаріші маршрути Солом’янського району – № 14 та № 15 – курсують нею й досі.

Але справжньою гордістю став швидкісний трамвай – унікальний для України вид транспорту. Лінію вулицею Борщагівською та нинішнім проспектом Гузара будували поетапно у 1968-77 роках. У швидкісному ж режимі з автоматичним регулюванням вона запрацювала в останній день 1978-го року.

Зупинка шоста. Вулиці району: автобусна мережа

Паралельно з трамваями та тролейбусами район обслуговували автобуси. Перша ластівка – 1940 рік, маршрут на Чоколівку. У 1950-х з’явилося вже 5 маршрутів, серед яких виділялися № 9 (сполучав площу Перемоги із заводом "Більшовик") та № 40 (від Солом'янського шляхопроводу до Батиєвої гори).

У бурхливі 1960-ті мережа виросла до понад 15 маршрутів, охопивши всі нові житлові масиви. Коли 1988 року до Києва приєднали Жуляни, з’явився автобус і до аеропорту. Сьогодні ж район обслуговують 11 автобусних маршрутів.

Зупинка сьома. Наша підземка

І наостанок – заглибимося під землю. У 1960 році в Києві відкрили метро, і дві його станції опинилися на межі нашого району.

"Вокзальна" – одна з найперших, відкрита 6 листопада 1960 року. Зверніть увагу на її архітектуру: наземний вестибюль з напівкруглою колонадою прибудований просто до приміського вокзалу, а підземний зал прикрашено вісьмома бронзовими медальйонами з історії України. Не дивно, що у 1986-му станція отримала статус пам’ятки архітектури.

"Політехнічний інститут" – відкрита трьома роками пізніше, а саме 5 листопада 1963 року. Тут зберігається цікавий барельєф "У космос" скульптора Василя Бородая – данина захопленню космічною ерою. А у наземному вестибюлі й досі працює управління всього Київського метрополітену.

До речі, за планми Солом’янський район може отримати ще 5 станцій нової Подільсько-Вигурівської лінії. Але це справа, на жаль, дуже віддаленого майбутнього.

Докладніше про історію транспорта на наших теренах читайте у бібліотечному блозі, який веде Олександр Михайлик – посилання на нього шукайте у коментарях.

Анонс заходу

Дорогі друзі! 29 квітня, о 13:00, Бібліотека Сковороди запрошує вас на просвітницьку зустріч під назвою "Биківнянські могили: про що не знали шістдесятники?", що відбудеться у рамках проєкту "Історична грамотність".

Пройде вона у форматі лекції, що розповість про Биківнянські могили з ретроспективи післявоєнних десятиліть, коли правда про них була ретельно прихована.

Проведе її Олена Полідович, начальник відділу науково-дослідної, науково-виставкової та фондової роботи Меморіальний заповідник "Биківнянські могили".

Під час зустрічі ми дізнаємося про:

• Феномен "відлиги" і десталінізацію другої половини 1950-х років.
• Післявоєнне покоління людей, які проклали шлях у пошуку правди про злочини тоталітарного режиму.
• Місце Биківні у долі шістдесятників – Алли Горської, Василя Симоненка, Леся Танюка.
• Чи могла на початку 1960-х років стати відомою правда про Биківнянські могили?

Чому важливо говорити про це? Щоб пам’ятати про злочини тоталітаризму, не повторювати трагічних помилок та не прирікати своєю недалекоглядністю на страждання наших нащадків.

Приходьте, буде цікаво!

Друга зустріч з фахівцями Інститут комп’ютерних технологій Університет "Україна"

16 квітня Бібліотека Сковороди провела вже другу зустріч з фахівцями Інститут комп’ютерних технологій Університет "Україна". Адже ми як Хаб цифрової освіти цікавимося ІТ-сферою та її актуальними напрямами й прагнемо вчитися самі, щоб ефективніше допомагати іншим.

Цього разу фокус-темою розмови став слоган: "Вчитися ніколи не пізно і навіть круто!" Зацікавлену ж аудиторію склали представники Хабів цифрової освіти, що діють у всіх 17 Публічні бібліотеки Солом'янки.

Директорка інституту Наталія Одрібець та її заступниця Ольга Веденєєва (Olga Vedeneeva) детально розповіли про освітні можливості в їхньому виші та Університеті "Україна" загалом.

Йшлося про другу вищу освіту за програмами 45+ через державні ваучери на навчання, які можна отримати в соціальних службах. А також про безоплатне навчання за широким спектром спеціальностей для ветеранів, дітей загиблих військових, людей з інвалідністю та інших категорій вступників. Більше про це можна дізнатися на сайті університету.

Як і сподівались, ми почули багато корисної інформації. Найбільшу ж увагу акцентували на тому, що нині особливо болить: людина і штучний інтелект. У час, коли ризики бездумного використання ШІ високі, важливо вміти правильно ним користуватися.

Тож ми попросили розповісти більше про розроблені інститутом навчальні курси "Вступ до розробки ШІ-застосунків" та "Штучний інтелект на повну".

Це – два безоплатні курси вихідного дня для людей різного віку (по 4 заняття кожен), які формують навички відповідального та етичного використання ШІ як допоміжного інструмента, що підсилює, а не замінює людське мислення.

На заняттях кращі фахівці інституту вчать коректно та результативно спілкуватися з ШІ, працювати з фактами, документами і створювати презентації. А наприкінці кожного курсу кожному зареєстрованому видається сертифікат.

Наші співробітники вирішили приєднатися до навчання, яке стартує вже у травні. Запрошуємо і вас, якщо ви теж цікавитеся цією темою! Посилання на реєстраційну форму – тут

Бібліотека в об'єктиві: ми – pet-friendly!

Повсякденне життя Бібліотеки Сковороди – це маса різноманітних та яскравих миттєвостей. На жаль, частина з них неодмінно лишається за кадром. Щоб це трохи виправити, готуючись до нашого 80-річчя, ми запускаємо серію дописів "Бібліотека в об’єктиві".

Оскільки ми є простором, де комфортно всім, першими в цей об’єктив потрапили пухнасті й хвостаті відвідувачі. Чотирилапі, що приходять разом з нашими читачами, – це звичний атрибут робочого дня в читалці та на абонементі. Його ми й вирішили зафіксувати. Гортайте фото і отримуйте власну дозу позитиву.

І нарешті самі прийдіть до нас якось зі своїми друзями – повірте, ми дуже pet-friendly!

Літературно-музична зустріч "У гармонії з природою"

19 квітня у Бібліотеці Сковороди відбулася літературно-музична зустріч "У гармонії з природою", присвячена Всеукраїнському дню довкілля та Міжнародному дню Матері-Землі.

Ця зустріч-розмова стала нагадуванням про те, що людина є частинкою природи й нерозривно пов’язана з її законами. Вміння чути її означає вміння чути себе й відкривати закладені нею джерела сили, а зневажливе ставлення до довкілля провадить світ у прірву.

Поети всіх часів чуйно ставилися до природи, тож в читальній залі у виконанні Ігор Якубовський та учасників "Вокальної студії на Освіти" лунали пісні на слова українських класиків: Григорія Сковороди й Івана Франка, Олександра Олеся й Богдана Лепкого, Миколи Зерова та Ліни Костенко.

Замислюватися, чи правильно ми живемо, змушували й пісні на вірші сучасних поетів – Миколи Удовиченка, Леоніда Федорука, Ростислава Радишевського, Миколи Рудакова, Анна Багряна, Ігоря Рубцова (Ігор Р.), Ольга Ходацька, Світлани Щиголевої (Тіна Світлячок).

За кожною піснею – поезії, що торкаються найтонших людських почуттів, огорнених у "природні" метафори. Перед очима присутніх оживали ліси, ріки й навіть суниці, а разом із ними – екологічні перестороги, небезпека спустошення землі, зникнення річок і хворі екосистеми.

У багатьох піснях йшлося про боротьбу за волю України, і водночас – про красу рідної землі, що квітне й живе навіть на тлі війни.

Отже, це була не тільки пісенна зустріч, а й справжня розмова про ідентичність, свободу та перемогу, яка народжується з любові до рідної землі. А ще про те, як любов і турбота можуть зцілювати, навіть коли бурі долі повертаються знову. Головне – намагатися жити в довірі до матінки-природи й завжди прагнути пошуку світла серед темряви.

Наступної неділі ми продовжимо екологічну тематику на наших поетичних читаннях, тож до зустрічі!

Заходи поточного тижня

Квітень у розквіті, а разом із ним – і наше прагнення спілкуватися та отримувати нові знання! Цей тиждень у Бібліотеці Сковороди пронизаний концептуальними сенсами: ми говоритимемо про стійкість через сторінки книг, екологічні проблеми та важливі уроки історії.

Запрошуємо вас завітати до нас з 20 по 26 квітня на такі унікальні події:

Четвер, 23 квітня, 16:00 – в циклі зустрічей "Бібліотеки емоцій заради добра" цього разу обговорюємо книгу Халеда Госсейні "Тисяча осяйних сонць" та читаємо фрагменти з неї. Фасилітаторка читань: Марина Чокас (Marina Chokas).

Неділя, 26 квітня, 12:00 – Екологічні поетичні читання. Зустріч з нагоди Дня Землі та 40-річчя Чорнобильської катастрофи.

Чи на регулярні заняття:

Курси української мови "МовоСвіт на Освіти" – щопонеділка о 12:30, щовівторка о 12:00.

Тренінг "Творимо Українську Вікіпедію разом" – щопонеділка о 16:00.

Розмовний клуб в межах проєкту Рух Єдині – щовівторка о 17:30.

Співаємо разом у "Вокальній студії на Освіти" – щовівторка й щочетверга о 10:30.

Волонтерська ініціатива В’яжемо для перемоги – щовівторка о 14:00.

Навчання цифрової грамотності – щовівторка й щочетверга о 15:00.

Клуб юного програміста "Кодик" – щосереди о 15:00 (запис: ‪+38 098 216 3552).

Майстер-клас з ляльки-мотанки від Світлана Молчанова – щосереди о 15:00 (запис: ‪+38 066 725 2800).

Урок здоров’я з Ігор Якубовський – щонеділі о 10:15.

Тож нехай ця весна стане часом ваших особистих відкриттів та теплих зустрічей. Чи то за книжкою, чи то за спільною піснею або волонтерською справою – ми завжди раді бачити вас у наших стінах. Приходьте за порцією весняного натхнення та гарним настроєм!